79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
17.08.10 Справа№ 19/102
За позовом: ЛСУ-49 ДП ВАТ “Термоізоляція”, м.Львів;
До Відповідача: ВАТ “НПК “Галичина”, м.Дрогобич Львівської області;
Про: стягнення 304012,45грн.
Суддя Левицька Н.Г.
Секретар судового засідання: Байко А.Я.
В судовому засіданні взяли участь представники:
Позивача: Брич Й.П.- предст.;
Відповідача: не з'явився;
Позивачу, який взяв участь у справі, роз'яснено зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України, а саме, його процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору:
Позовні вимоги заявлено ЛСУ-49 ДП ВАТ “Термоізоляція”, м.Львів; до Відповідача: ВАТ “НПК “Галичина”, м.Дрогобич Львівської області про стягнення 304012,45грн.
Обставини справи:
Ухвалою суду від 18.06.2010р. судом порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено до судового розгляду на 27.07.2010р.
В судовому засіданні 27.07.2010р. позивачем подано Клопотання не здійснювати технічну фіксацію судового процесу по справі згідно ст.81-1 ГПК України.
Ухвалою суду від 27.07.2010р. розгляд справи відкладено на 10.08.2010р., у зв'язку із неявкою відповідача та його повідомленням причин неявки у Телеграмі (вх.№ канц.323-07 від 27.07.2010р.).
В судове засідання 10.08.2010р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, подав лист від 10.08.2010р., в якому зазначив повні реквізити відповідача.
Відповідач в судове засідання вдруге не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, відзиву та документів, витребовуваних ухвалами суду не подав, причини неявки повідомив у телеграмі (вх.№ канц.344-08 від 10.08.2010р.).
Ухвалою суду від 10.08.2010р. розгляд справи відкладено на 17.08.2010р.
В судове засідання 17.08.2010р. позивач з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання 17.08.2010р. не з'явився, правом на захист своїх інтересів не скористався, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання (ухвали надсилались на адресу відповідача рекомендованим листом).
Справа роглянута за наявними у ній матеріалами, керуючись вимогами ст.75 ГПК України.
Заслухавши пояснення позивача, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, доданих до справи та оцінивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне:
12.05.2008р. між ЛСУ-49 ДП ВАТ “термоізоляція” (Підрядник,позивач) та ВАТ “Нафтопереробний комплекс “Галичина” (Замовник,відповідач) було укладено Договір підряду № 21/10 (надалі-Договір).
Згідно з умовами п.1.1. Договору Підрядник зобов'язується на власний ризик виконати,відповідно до умов цього Договору роботи, а Замовник прийняти ці роботи та оплатити їх.
В п.п.1.1. Додатку №1 та Додатку №3 до Договору передбачено виконання Підрядником наступних видів робіт: теплоізоляція технологічних трубопроводів та паропроводів резервуарного парку сирої нафти та теплоізоляція трубопроводів та ємностей по об'єкту “Резервуарний парк сирої нафти 120 тис.м.3”.
Ціна робіт, що виконуються Підрядником, згідно з Додатком №1 до Договору, згідно з договірною ціною становить 604843,60грн., в тому числі, ПДВ-20% без вартості матеріалів Замовника, а ціна робіт що виконуються Підрядником, згідно з Додатком №3 до Договору, становить 42856,80грн., в тому числі ПДВ-20%.
ЛСУ-49 ДП ВАТ “Термоізоляція” виконано замовлені ВАТ “Нафтопереробний комплекс “Галичина” роботи у строки, передбачені Додатками до Договору -Додатком №1 -до 30.09.2008р. та Додатком №3: до 30.12.2008р. на загальну суму 453076,58грн.
Факт виконання робіт на вищевказану суму підтверджується актами виконаних робіт за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад,грудень 2008р. та актами виконаних робіт №1 та №2 за квітень 2009р.
У відповідності до умов п.3.2. Договору, Замовник зобов'язувався сплатити Підряднику ціну виконаних робіт поетапно, на протязі 20 календарних днів після підписання проміжного акту виконаних робіт, пред'явлення рахунку та податкової накладної.
Зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт відповідачем виконано частково, а саме: проведено оплату, згідно з платіжними дорученнями: №1602 від 06.06.2008р., №2040 від 18.07.2008р., №2546 від 04.09.2008р., № 2731 від 17.09.2008р. у розмірі 204882,00грн. Таким чином, на момент подання позову борг відповідача перед позивачем становив 248194,58грн.
При вирішенні справи суд виходив з наступного:
Відповідно до вимог ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усі заходи, необхідні для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст.32 Господарського процесуального кодексу України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).
Відповідно до вимог ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Стаття 525 Цивільного кодексу України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.
Згідно із вимогами статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із вимогами ч.ч. 1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За таких обставин суд прийшов до висновку про те, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 248194,58грн. є підставними. Дана сума підлягає стягненню.
Крім цього, згідно із ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до вимог ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до вказаних вимог Закону та Договору підряду №21/10 від 12.05.2008р., позивачем підставно нараховано відповідачу 36581,52грн. -індексу інфляції, 9933,37грн. - 3% річних.
Як вбачається з розрахунку ціни позову, позивачем нараховано ПДВ у розмірі 20% від суми індексу інфляції та 3% річних.
Чинним законодавством України не передбачено нарахування ПДВ на вищевказані суми,а відтак, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення ПДВ у розмірі 9302,98грн. слід відмовити.
Зважаючи на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати слід покласти на нього, відповідно до задоволених позовних вимог, керуючись ст. 49 ГПК України.
Керуючись вимогами ст.ст. 1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 75, 82, 84, 85 ГПК України,-
суд,-
1.Позовні вимоги задоволити частково.
2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Нафтопереробний комплекс “Галичина” (82103, м.Дрогобич Львівської області, вул.Бориславська,82, ЄДРПОУ 00152388, р/р 26002053801787 в Дрогобицькому відділенні “Приватбанк”, МФО 325321) на користь Львівського спеціалізованого управління №49 -дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства “Термоізоляція” (79056, м.Львів, вул.Пластова,9, ЄДРПОУ 01414364, р/р 26002060069040 у Львівському відділенні ЗГРУ “Приватбанк”, МФО 325321) 248194,58грн.- основного боргу, 36581,52грн -індексу інфляції, 9933,37грн - 3% річних, а також 2947,09грн - витрат на оплату державного мита та 236,00грн.-витрат на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.
Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст.85 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.
Суддя Левицька Н.Г.