79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
17.08.10 Справа№ 19/113
За позовом: РВ ФДМ України по Львівській області, м.Львів;
До Відповідача: ДП “БіоЕкоРесурс”, м.Львів;
Про: стягнення 224,48грн.
Суддя Левицька Н.Г.
Секретар судового засідання: Байко А.Я.
За участю представників Сторін:
Позивача: Яцишин А.В.-предст (дов.№18.11.00006 від 11.01.2010р.);
Відповідача: Свистун М.І.-директор
Представникам сторін, які взяли участь у справі, роз'яснено зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України, а саме, їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору:
Позовні вимоги заявлено Регіональним відділенням фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів до Відповідача: Дочірного підприємства “БіоЕкоРесурс”, м.Львів про стягнення заборгованості у розмірі 224,48грн.
Обставини Справи:
Ухвалою суду від 05.07.2010р. судом порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено до судового розгляду на 28.07.2010р.
В судове засідання 28.07.2010р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав, представник відповідача з'явився, подав Відзив (вх.№ канц.14183 від 27.07.2010р.).
Представники сторін в судовому засіданні заявили Клопотання не здійснювати технічну фіксацію судового процесу по справі №19/113, згідно із ст.81-1 ГПК України.
Ухвалою суду від 28.07.2010р. розгляд справи відкладено на 17.08.2010р.
В судове засідання 17.08.2010р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання з'явився, позовні вимоги заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення сторін у справі, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, доданих до справи та оцінивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне:
09.10.2009р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (далі-Орендодавець) та Дочірним підприємством “УкрГалДезінфекція” укладено Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №151 -вбудованих нежитлових приміщень, які розташовані на 5-му поверсі будівлі, загальною площею 73,4кв м. за адресою: м.Львів, вул.Ген.Чупринки, 71, що перебувають на балансі ДП “Державний інститут проектування міст “Містопроект” (далі-Договір).
Актом приймання-передачі від 09.10.2009р. Орендодавцем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування майно. Вищеназваний Акт погоджено із балансоотримувачем -ДП “Державний інститут проектування міст “Містопроект”.
У зв'язку із зміною найменування ДП “УкрГазДезінфекція” на ДП “БіоЕкоРесурс” до Договору були внесені зміни відповідно до яких орендарем вищезгаданого майна виступило Дочірнє підприємство “БіоЕкоРесурс” (далі-Орендар).
В жовтні, листопаді та грудні 2009р. орендована площа складала 73,4кв.м. В грудні місяці 2009р. Орендар, керуючись п.10.3. Договору, звернувся до Орендодавця, з пропозицією залишити за ним 32,2 кв.м. та внести відповідні зміни до Договору (листи №104 від 15.12.2009р. та №109 від 31.12.2009р.).
Відповідно до п.10.8. Договору Орендар передав Балансоотримувачу надлишкову площу в розмірі 41,2 кв.м за актом прийому-передачі від 31.12.2009р.
09.02.2010р. між позивачем та відповідачем укладено Договір про внесення змін до Договору оренди №151 від 09.10.2009р. Згідно цього Договору п.1.1. Договору оренди №151 від 09.10.2009р. викладено в наступній редакції: “Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно -вбудовані нежитлові приміщення (далі-Майно), загальною площею 32.2кв.м., які розташовані на 5-му поверсі будівлі за адресою: м.Львів, вул.Г.Чупринки,71, що знаходяться на балансі ДП Державний інститут проектування міст “Містопроект”. Вартість зазначеного орендованого майна визначена згідно зі звітом про оцінку майна, станом на 30.04.2009р. і становить за незалежною оцінкою 134523грн”.
Водночас, п.3.1. Договору оренди №151 від 09.10.2009р. викладено в наступній редакції:
“Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 становить без ПДВ за базовий місяць оренди грудень 2009р 1767,31грн. Орендна плата за перший (повний) місяць оренди -січень 2010р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди грудень 2009р. на індекс інфляції за січень 2010р.”
Крім цього, позивач у своєму листі №11-03-00843 від 10.02.2010р. повідомив Відповідача про те, що “Для розрахунку орендної плати за перший місяць оренди січень 2010р. Вам необхідно базову перераховану (застосовану у розмірі 45% встановленого обсягу) орендну плату за грудень 2009р. у розмірі 795,29грн скоригувати (помножити) на індекс інфляції за січень 2010р. Просимо проінформувати балансоотримувача об'єкта оренди щодо тимчасового зниження орендної ставки (орендної плати), оскільки відповідний відсоток орендної плати перераховується Балансоотримувачу”
Керуючись вимогами п.п.10.6. 10.8 Договору відповідач за актом приймання-передачі в оренду службових приміщень інституту “Містопроект” від 31.03.2010р. передав орендоване приміщення загальною площею 32,2кв.м., яке розміщене на 5-му поверсі будівлі за адресою: м.Львів, вул.Ген.Чупринки,71 та повідомив позивача листом №116 від 31.03.2010р. про припинення дії Договору оренди №151 від 09.10.2009р.
Таким чином, Відповідач в січні, лютому та березні 2010р. орендував у Позивача приміщення площею 32,2кв.м.
Відповідно до п.3.6. Договору, орендна плата перераховується щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним у наступному співвідношенні:
- 70% до державного бюджету;
- 30% на рахунок балансоотримувача.
Згідно з Актом звірки розрахунків між Балансоотримувачем -ДП “Містопроект” та ДП “БіоЕкоРесурс” від 19.07.2010р. станом на 19.07.2010р. заборгованості Відповідача перед Балансоотримувачем немає.
У відповідності до Акту звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем -за даними позивача заборгованість відповідача становить 231,52грн, за даними відповідача -його переплата становить 725,12грн.
Розбіжність між даними сторін полягає у тому, що позивачем за січень-лютий 2010р. нараховано 1291,85грн. та 788,61грн. відповідно, всього 2080,46грн., тоді як відповідач, керуючись умовами Договору оренди №151 від 09.10.2009р., з урахуванням змін до нього, в зв'язку зі зменшенням фактично орендованої площі та листа позивача №11-03-00843 від 10.02.2010р. фактично перерахував за січень-лютий 2010р. кошти 1869,57грн. -з них попередня переплата, згідно з платіжним дорученням №391 від 10.11.2009р.-321,03грн., оплата згідно з платіжним дорученням №17 від 10.02.2010р.- у розмірі 566,73грн., згідно з платіжним дорученням №25 від 01.03.2010р.- у розмірі 404,11грн., згідно з платіжним дорученням №35 від 09.03.2010р. -у розмірі 577,70грн.
Додатково позивач заявив позовні вимоги по стягненню нарахованої індексації за несвоєчасно сплачені платежі у розмірі 13,39грн та нарахованої пені за несвоєчасно сплачені платежі у розмірі 7,04грн.
Судом встановлено, що позивачем виставлено рахунки, що підлягали оплаті відповідачем в державний бюджет на загальну суму 5497,61грн. Відповідач надав докази про фактичну оплату 5901,72грн. Таким чином, розмір переплати становить 404,11грн.
Крім цього, відповідачем здійснено переплату в сумі 321,04грн за жовтень 2009р, оскільки п.3.4. Договору оренди №51 від 09.10.2009р. передбачено сплату орендної плати пропорційно днів користування.
Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги є необґрунтованими і такими, у задоволенні яких слід відмовити у повному обсязі.
При винесенні рішення у справі, суд керувався наступним:
Згідно ч.1 ст.763 Цивільного Кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно ч.2 ст.291 Господарського Кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до вимог ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Статтею 726 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із статтею 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орeндна плата є істотною умовою договору оренди, отже її несплата або несвоєчасна сплата є істотним порушенням договору, що є підставою для розірвання договору у відповідності до ч.2 ст.651 ЦК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 629 ЦК України договір обов'язковий для виконання сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно із ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України). Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст.231 Господарського кодексу України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов'язань, визначається відповідним суб'єктом господарювання - господарською організацією (ч.ч. 6, 7 ст. 231 Господарського кодексу України).
Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”). Розмір такої пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”).
Пунктом 3.7. Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоотримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Зважаючи на відсутність у справі доказів, які б свідчили про порушення відповідачем грошових зобов'язань і, відповідно, заборгованості за Договором оренди №151 від 09.10.2009р. зі змінами від 31.12.2009р. та 09.02.2010р., укладеного між Відповідачем та позивачем, у заявлених позивачем позовних вимогах щодо стягнення із відповідача заборгованості з врахуванням індексу інфляції у розмірі 224,48грн та пені у розмірі 7,04грн., слід відмовити повністю.
Оскільки спір виник з вини позивача -судові витрати слід покласти на нього у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України.
Керуючись вимогами ст.ст. 1, 2, 4, 32, 33, 43, 69, 82, 84, 85 ГПК України, суд,-
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.
Суддя Левицька Н.Г.