91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
09.09.10 Справа № 17/176
За позовом Публічного акціонерного товариства “Земельний банк”, м. Харків
до Закритого акціонерного товариства “Земська Страхова компанія”, м. Кремінна Луганської області
про стягнення 447 893,85 доларів США та 25 860 грн. 07 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача: Редіна В.Б. - представник, довіреність № 02-15/1-268 від 05.08.2010;
від відповідача: представник не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 439808,60 доларів США, заборгованості за відсотками у сумі 8085,25 доларів США, пені у сумі 25860,07 грн., згідно договору №36-05/К від 08.04.2005.
Відповідач відзивом на позовну заяву № 09/0702и від 07.09.2010 позов визнав в повному обсязі.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд
Між Харківським акціонерним комерційним Земельним банком, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Земельний банк” (позивач у справі), як Банком, та Закритим акціонерним товариством “Земська Страхова компанія” (відповідач у справі), як Позичальником, був укладений договір про надання кредитної лінії № 36-05/К від 08.04.2005 (далі - Договір).
Згідно пункту 1.1 Договору, Банк надає Позичальнику поновлювану кредитну лінію з лімітом кредитування у розмірі 400000,00 доларів США на поповнення обігових коштів строком до 14.03.2006 включно з можливістю отримання окремих кредитів (траншей).
Додатковою угодою № 23 від 18.06.2009 сторони продовжили термін дії Договору до 16.06.2010 включно і внесли зміни до п.1.1 Договору, зокрема, передбачили, що Банк надає Позичальнику кредитну лінію з лімітом кредитування у розмірі 950000,00 доларів США на поповнення обігових коштів строком до 16.06.2010 включно з можливістю отримання окремих кредитів (траншей).
Під лімітом кредитування розуміється максимальна сума заборгованості Позичальника перед Банком за даною угодою.
Як встановлено у пункті 1.2 Договору, за користування кредитними коштами Позичальник зобов'язується сплачувати відсотки у розмірі 11 відсотків річних. Згідно додаткової угоди № 23 від 18.06.2009 кредитні кошти, надані в рамках Договору надалі розглядаються як один транш і термін повернення по ньому встановлюється до 16.06.2010 включно.
Відповідно до підпункту 3.2.3 пункту 3.2 Договору, Позичальник зобов'язаний щомісячно, з 21 числа до останнього робочого дня місяця включно, а також в день повернення заборгованості по кредиту, сплатити нараховані проценти в повній сумі на рахунок № 206820363804 в валюті кредиту.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що нарахування відсотків здійснюється з дати списання сум кредиту з позикового рахунку Позичальника і по дату фактичного погашення заборгованості по кредиту виходячи з кількості календарних днів в році. Періодичність нарахування -щомісячно з 01 по 30 (31) число. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається.
Згідно підпункту 4.1.8 пункту 4.1 Договору, Банк має право стягнути з Позичальника у разі порушення строків повернення кредиту та несплати процентів за його користування в строки, що передбачені Договором, пеню за кожний день прострочення від суми заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період несвоєчасного виконання зобов'язань.
Як зазначає позивач, станом на 01.07.2010 відповідач має заборгованість за кредитом у сумі 439808,60 доларів США, заборгованість за процентами у сумі 8085,25 доларів США. У зв'язку з тим, що позичальник не виконував свої зобов'язання з погашення кредиту та відсотків, позивач звернувся до суду з вимогою про їх стягнення.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочення повернення кредиту у сумі 25343,36 грн. за період з 17.06.2010 по 30.06.2010 та пеню за прострочення сплати процентів за його користування у сумі 516,71 грн. за період з 01.06.2010 по 30.06.2010.
Відповідачем позов визнано в повному обсязі.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані позивачем докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу кредитні транші в сумах 100314,92 доларів США та 29685,08 доларів США, 125000,00 доларів США, 50000,00 доларів США, 100000,00 доларів США та 63000,00 доларів США, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, платіжними дорученнями в іноземній валюті або банківських металах (а.с.16, 18, 20, 22, 24-25).
Відповідач вчасно не виконував свої зобов'язання за Договором з погашення кредиту та процентів відповідно до пунктів 1.1 та 3.2.3 Договору, що ним не спростовано та підтверджується матеріалами справи. У зв'язку з чим сума боргу за кредитом склала 439808,60 доларів США (гривневий еквівалент - 3477566,60 грн.), заборгованість за процентами склала 8085,25 доларів США (гривневий еквівалент -63930,07 грн.)
Відповідальність за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів передбачена сторонами у п. 4.1.8 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення.
Таким чином, позивачем було обґрунтовано нараховано відповідачу пеню за прострочення повернення кредиту у сумі 25343,36 грн. за період з 17.06.2010 по 30.06.2010 та пеню за прострочення сплати процентів за його користування у сумі 516,71 грн. за період з 01.06.2010 по 30.06.2010.
Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача за заявлений у позовній заяві період не змінилася та складає: заборгованість за кредитом -439808,60 доларів США; заборгованість за відсотками у сумі 8085,25 доларів США, пеня за прострочення повернення кредиту у сумі 25343,36 грн. та пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом у сумі 516,71 грн.
Відповідачем в порядку статті 78 ГПК України, було надано заяву про визнання позову в повному обсязі.
Відповідно до статті 22, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач має право визнати позов повністю або частково. Відповідачем позов визнано в повному обсязі.
Суд приймає визнання позову, оскільки таке визнання не суперечить законодавству, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
З врахуванням зазначеного, позовні вимоги слід задовольнити з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно статті 49 ГПК України.
Відповідно до пункту «а»частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№ 7-93 від 21.01.1993, державне мито з заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, сплачується у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивачем сплачено державного мита з вимоги в іноземній валюті 4478,94 долара США та 258,60 грн. з вимоги у вітчизняній валюті. Однак, державне мито не повинно перевищувати 25000,00 грн., тоді як позивачем в гривневому еквіваленті сплачено 35383,63 грн. + 258,60 грн. = 35642,23 (офіційний курс НБУ на дату сплати мита -1 долар =7,9 грн.). Зайве сплачене державне мито у сумі 10142,23 грн. підлягає поверненню позивачу. До сплати в іноземній валюті підлягає мито у сумі 3227,85 долара США.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Земська Страхова компанія”, м. Кремінна Луганської області, пл. Красная, буд. 4, ідентифікаційний код 31915500, на користь Публічного акціонерного товариства “Земельний банк”, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 4, ідентифікаційний код 19358721, заборгованість за кредитом -439808,60 доларів США, заборгованість за відсотками у сумі 8085,25 доларів США, пеню за прострочення повернення кредиту у сумі 25343,36 грн. та пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитом у сумі 516,71 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 3227,85 долара США та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ.
3. Повернути Публічному акціонерному товариству “Земельний банк”, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 4, ідентифікаційний код 19358721, зайве сплачене державне мито у сумі 10142,23 грн.
Підставою для повернення державного мита є дане рішення, засвідчене печаткою господарського суду Луганської області.
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено: 13.09.2010.
Суддя О.С. Фонова