91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
09.09.10 Справа № 17/178
За позовом Публічного акціонерного товариства “Земельний банк”, м. Харків
до Закритого акціонерного товариства “Земська Страхова компанія”, м. Кремінна Луганської області
про стягнення 3 152 164 грн. 91 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача: Редіна В.Б. - представник, довіреність № 02-15/1-268 від 05.08.10;
від відповідача: представник не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 3000000,00 грн., заборгованості за відсотками у сумі 115315,07 грн., пені у сумі 36849,84 грн., згідно кредитного договору №60-08/К від 04.08.2008.
Відповідач відзивом на позовну заяву № 09/0704и від 07.09.2010 позов визнав в повному обсязі.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд
Між Харківським акціонерним комерційним Земельним банком, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Земельний банк” (позивач у справі), як Банком, та Закритим акціонерним товариством “Земська Страхова компанія” (відповідач у справі), як Позичальником, був укладений кредитний договір №60-08/К від 04.08.2008 (далі - Договір).
Відповідно пункту 1.1 Договору, Банк надає Позичальнику грошові кошти (далі - кредит) в тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, платності і цільового характеру використання кредиту в сумі 3000000,00 грн.
Згідно з пунктом 1.2 Договору в редакції додаткової угоди № 4 від 15.06.2009, кредит надається строком з 27.05.2008 по 07.06.2010 включно.
Як встановлено у пункті 1.3 Договору в редакції додаткової угоди № 2 від 03.02.2009, процентна ставка за користування кредитом складає:
- с 04.08.08 -22,0 % річних,
- с 03.02.09 -23,0 % річних.
Згідно пункту 3.8 Договору в редакції вищевказаної додаткової угоди, в разі порушення Позичальником встановленого п.1.2 Договору строку повернення кредиту, Позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи з процентної ставки 23,0 % річних, порядок нарахування і сплати яких встановлюється відповідно до п.3.6, 3.7 цього Договору до повного погашення кредиту.
Пунктом 3.7 Договору встановлено, що проценти за користування кредитом за поточний календарний місяць Позичальник сплачує на рахунок Банку в валюті кредиту, починаючи з 21 числа до останнього робочого дня місяця включно, а також в день повернення заборгованості по кредиту.
Як встановлено у підпункті 4.2.6 пункту 4.2 Договору, Банк має право стягнути з Позичальника у разі порушення строків повернення кредиту та несплати процентів за його користування в строки, що передбачені Договором, пеню за кожний день прострочення від суми заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період несвоєчасного виконання зобов'язань.
Як зазначає позивач, станом на 01.07.2010 відповідач має заборгованість за кредитом у сумі 3000000,00 грн., заборгованість за процентами у сумі 115315,07 грн. У зв'язку з тим, що позичальник не виконував свої зобов'язання з погашення кредиту та процентів в повному обсязі, позивач звернувся до суду з вимогою про їх стягнення.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочення повернення кредиту у сумі 35917,81 грн. за період з 08.06.2010 по 30.06.2010 та пеню за прострочення сплати процентів за його користування у сумі 932,03 грн. за період з 01.06.2010 по 30.06.2010.
Відповідачем позов визнано в повному обсязі.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані позивачем докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу кредит в сумі 3000000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, платіжними дорученнями № 213 від 04.08.2008 (а.с.16).
Відповідач вчасно не виконував свої зобов'язання за Договором з погашення кредиту та процентів відповідно до пунктів 1.2 та 3.7 Договору, що ним не спростовано та підтверджується матеріалами справи. У зв'язку з чим, сума боргу за кредитом склала 3000000,00 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом склала 115315,07 грн.
Відповідальність за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів передбачена сторонами у п. 4.2.6 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення.
Таким чином, позивачем було обґрунтовано нараховано відповідачу пеню за прострочення повернення кредиту у сумі 35917,81 грн. за період з 08.06.2010 по 30.06.2010 та пеню за прострочення сплати процентів за його користування у сумі 932,03 грн. за період з 01.06.2010 по 30.06.2010.
Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача за заявлений у позовній заяві період не змінилася та складає: заборгованість за кредитом у сумі 3000000,00 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 115315,07 грн., пеня за прострочення повернення кредиту у сумі 35917,81 грн. та пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом у сумі 932,03 грн.
Відповідачем в порядку статті 78 ГПК України, було надано заяву про визнання позову в повному обсязі.
Відповідно до статті 22, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач має право визнати позов повністю або частково. Відповідачем позов визнано в повному обсязі.
Суд приймає визнання позову, оскільки таке визнання не суперечить законодавству, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
З врахуванням зазначеного, позовні вимоги слід задовольнити з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно статті 49 ГПК України.
Відповідно до пункту «а»частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№ 7-93 від 21.01.1993, державне мито з заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, сплачується у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ціна позову складає 3152164,91 грн., отже державне мито складатиме 25500,00 грн., тоді як позивачем сплачено 31521,70 грн. Зайве сплачене державне мито у сумі 6021,70 грн. підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Земська Страхова компанія”, м. Кремінна Луганської області, пл. Красная, буд. 4, ідентифікаційний код 31915500, на користь Публічного акціонерного товариства “Земельний банк”, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 4, ідентифікаційний код 19358721, заборгованість за кредитом у сумі 3000000,00 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 115315,07 грн., пеню за прострочення повернення кредиту у сумі 35917,81 грн. та пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитом у сумі 932,03 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., видати наказ.
3. Повернути Публічному акціонерному товариству “Земельний банк”, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 4, ідентифікаційний код 19358721, зайве сплачене державне мито у сумі 6021,70 грн.
Підставою для повернення державного мита є дане рішення, засвідчене печаткою господарського суду Луганської області.
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено: 13.09.2010.
Суддя О.С. Фонова