03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження № 22-ц/824/5198/2023
18 травня 2023 року м. Київ
Справа № 369/14716/21
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Кирилюк Г.М., Немировської О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 листопада 2022 року, ухвалене у складі судді Волчка А.Я.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Міністерства юстиції України ГУЮ в Харківській області, приватний виконавець Семендяєв Олександр Сергійович, Регіональний сервісний центр МВС в Київській області Територіальний сервісний центр №3246 - про визнання добросовісним набувачем та зняття арешту з майна,
встановив:
У жовтні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи : ОСОБА_4 , Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Міністерства юстиції України ГУЮ в Харківській області, приватний виконавець Семендяєв О.С., Регіональний сервісний центр МВС в Київської області Територіальний сервісний центр №3246 про визнання добросовісним набувачем та зняття арешту з майна.
Позовна заява обґрунтована тим, що 10.03.2020 року ОСОБА_1 , став переможцем електронних торгів, (протокол №469296 про проведення електронних торгів), що проводилися Державним підприємством «СЕТАМ». Реєстраційний номер лота:407914. Найменування майна: Легковий автомобіль HYUNDAI TUCSON 2008 року випуску, держ. номер: НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 Стартова ціна: 162 820.00 грн. Запропонувавши найвищу цінову пропозицію - 185 614,80 грн. (Протокол №469296 проведення електронних торгів по лоту №407914).
Після сплати грошових коштів в повному обсязі, на підставі протоколу електронних торгів № 469296 31.03.2020 року приватним виконавцем Виконавчого округу Харківської області Семендяєвим О.С. позивачу був виданий акт № 60479649 приватного виконавця, про проведення електронних торгів, який є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно .
На підставі акту № 60479649 приватного виконавця про проведення електронних торгів, між Державним підприємством «СЕТАМ» та позивачем ОСОБА_1 був складений акт видачі майна переможцю від 31.03.2020 та видано придбане ним по лоту № 407914 майно, а саме: легковий автомобіль HYUNDAI TUCSON 2008 року випуску, сірого кольору, держ.номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_3 .
26.05.2020 року позивач звернувся до Територіального сервісного центру № 3246 Регіонального сервісного центру МВС в Київській області (ТСЦ № 3246) для реалізації свого права власності на придбане на електронних торгах майно, шляхом державної реєстрації вищезазначеного транспортного засобу.
27.05.2020 року Територіальним сервісним центром № 3246 Регіонального сервісного центру МВС в Київській області (ТСЦ № 3246) в реєстрації придбаного транспортного засобу позивачу було відмовлено, у зв'язку з наступними накладеними обмеженнями на автомобіль HYUNDAI TUCSON 2008 року випуску, номерний знак: НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 :
- арешт та/або заборона на відчуження, відповідно до листа Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11.06.2015 року;
- арешт та/або заборона на відчуження, відповідно до листа Міністерства юстиції України ТУЮ в Харківській області, Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 26.02.2016, за виконавчим провадженням 50326063;
- розшук та/або затримання, відповідно до листа Міністерства юстиції України ТУЮ в Харківській області. Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 10.03.2016 року, за виконавчим провадженням 50326063 .
При подальшому вивченні ситуації щодо накладених обмежень на автомобіль HYUNDAI TUCSON 2008 року випуску, номерний знак: НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 позивачем було з'ясовано, що 11.06.2015 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова було накладено арешт на зазначений автомобіль за поданою заявою відповідача 2 ( ОСОБА_3 ) до відповідача 1 ( ОСОБА_2 ) про стягнення суми боргу за договором позики ( справа 644/323/15-ц.)
Разом з тим, також позивачем було з'ясовано, що відповідач 1 ( ОСОБА_2 ) зверталась до Комінтернівського районного суду м. Харкова з заявою щодо здійснення повороту виконання заочного рішення Арбузького районного суду Миколаївської області від 26.05.2016 року, на виконання рішення якого і була проведена реалізація даного майна, а саме: автомобіля HYUNDAI TUCSON 2008 року випуску, номерний знак: НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , на електронних торгах.
За результатами розгляду заяви відповідача 1 ( ОСОБА_2 ) Комінтернівським районним судом м. Харкова стосовно провадження № 6/641/143/2020 справа № 467/024/16-ц було винесено 2 ухвали, якими відмовлено в задоволенні поданої заяви, що ще раз підтверджує законність реалізації даного майна, а саме автомобіль HYUNDAI TUCSON 2008 року випуску, номерний знак: НОМЕР_1 . кузов № НОМЕР_2, на електронних торгах, а позивач ОСОБА_1 є законним набувачем.
Тому позивач просив визнати його добросовісним набувачем вказаного транспортного засобу та зобов'язати Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Міністерства юстиції України ТУЮ в Харківській області зняти наявні обмеження (арешт та розшук) на легковий автомобіль HYUNDAI TUCSON 2008 року випуску, номерний знак: НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , накладені в межах ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 червня 2015 року по справі № 644/323/15-ц.
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 листопада 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, позивач ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись його незаконність, необґрунтованість, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Посилається на те, що оскільки він як сторона у справі, не був учасником процесу по вищезазначеній цивільній справі (№644/323/15-ц), розгляд справи завершився задовго до того, коли він придбав автомобіль на електронних торгах, рішення суду набрало чинності та перебуває на стадії виконання, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про визнання права власності та зняття арешту з майна, яке належить йому.
Судом було правильно з'ясовано, що автомобіль HYUNDAITUCSON 2008 року випуску, держ. номер: НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 був придбаний позивачем на електронних торгах відповідно до чинного законодавства. Акт про проведення електронних торгів № 60479649 приватного виконавця Семендяєва О.С є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно та є різновидом договору куплі-продажу, а відтак є правочином.
Однак, судом не прийнято до уваги, що підставою для звернення до суду з даним позовом стало те, що ТСЦ № 3246 відмовив позивачу в реєстрації автомобіля придбаного на законних підставах. Вважає, що вирішуючи позовні вимоги про зняття арешту, суд не правильно застосував норми права, посилаючись на постанову Верховного Суду України № 6-26цс13 від 15 травня 2013 року.
В даному випадку арешт накладено згідно ухвали суду, на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову, тому вірним є застосування ст. 158 ЦПК України «скасування заходів забезпечення позову».
Письмовими доказами про визнання за ним права власності на транспортний засіб могло б бути свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, але воно відсутнє по причині відмови в реєстрації транспортного засобу Територіальним Сервісним Центром з об'єктивних причин, якими є наявність реєстраційних обмежень накладених в судовому порядку. Акт приватного виконавця про проведення електронних торгів є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно , що судом першої інстанції не було прийнято до уваги.
Тому позивач просив скасувати заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 листопада 2022 року частково, в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зняття арешту з майна та ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким задовольнити позовну вимогу про зняття арешту з майна, а саме - з автомобілю HYUNDAITUCSON 2008 року випуску, номерний знак: НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 накладеного ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Харкова на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову у справі №644/323/15-ц, провадження №2/644/762/15.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити.
Відповідачі та треті особи в судове засідання не з'явились, своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу за їх відсутності відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_1 вказував, що 10 березня 2020 року він придбав з електронних торгів легковий автомобіль HYUNDAI TUCSON 2008 року випуску, номерний знак: НОМЕР_1 , однак не може зареєструвати своє право власності в установленому законом порядку, оскільки ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Харкова про вжиття заходів для забезпечення позову у справі №644/323/15-ц на автомобіль було накладено арешт.
Тому позивач просив визнати його добросовісним набувачем транспортного засобу: легкового автомобіля HYUNDAI TUCSON 2008 року випуску, номерний знак: НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , та зобов'язати Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Міністерства юстиції України ТУЮ в Харківській області зняти наявні обмеження (арешт та розшук) на легковий автомобіль HYUNDAI TUCSON 2008 року випуску, номерний знак: НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , накладені в межах ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 червня 2015 року по справі № 644/323/15-ц.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання позивача добросовісним набувачем транспортного засобу, суд першої інстанції виходив з того, що пред'явлення позову про визнання добросовісним набувачем не є належним способом судового захисту (стаття 16 ЦК України), оскільки добросовісність набуття - це не предмет позову, а одна з обставин, що підлягає доказуванню, зокрема, під час розгляду справи про витребування майна чи визнання права власності на майно. Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Тому суд відмовив у задоволенні позову в частині визнання позивача добросовісним набувачем транспортного засобу, оскільки позивачем обрано неефективний спосіб захисту порушеного права, адже за своєю суттю вимога про визнання добросовісним набувачем не може бути позовною вимогою, а є лише складовою, що підлягає встановленню, при обґрунтуванні іншої позовної вимоги.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Орджонікідзевського ВДВС Харківського міського управління юстиції зняти обмеження (арешт та розшук) на транспортний засіб, накладений в межах ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 червня 2015 року по справі № 644/323/15, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Відповідно до ч. 1ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Враховуючи, що на день винесення рішення позивачем до суду не надано письмових доказів про визнання за ним права власності на транспортний засіб, не подано позовної вимоги про визнання за ним права власності на рухоме майно, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги про зобов'язання зняття арешту і розшуку та/або затримання транспортного засобу не підлягають задоволенню та є передчасними.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що рішення суду оскаржується позивачем лише в частині позовних вимог про зобов'язання Орджонікідзевського ВДВС зняти обмеження ( арешт і розшук) транспортного засобу, то суд апеляційної інстанції переглядає рішення у вказаній частині.
З висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення зазначених позовних вимог колегія суддів погоджується, однак обґрунтування відмови у позові вважає таким, що не відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.
З наявної у матеріалах справи копії рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова у справі № 641/14253/13-ц вбачається наступне:
- У січні 2014 року позивач ПАТ «Кредекс Фінанс» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 11362415000 від 20.06.2008 року у розмірі 301 181 грн. 48 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3011,81 грн.
- В обґрунтування позовних вимогПАТ «Кредекс Фінанс» зазначив, що 20.06.2008 року між АТ «УкрСибБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №11362415000, відповідно до якого позичальник зобов'язується повернути кредит у сумі 27587,00 доларів США і сплатити проценти у строк до 19.06.2015 року.
- Відповідно до п. 2.1 договору позичальник з метою забезпечення своїх зобов'язань за кредитним договором, передав в заставу транспортний засіб, а саме автомобіль: Hyundai TUCSON, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
- 20.04.2012 року між АТ «УкрСибБанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» був укладений договір факторингу № 05/12, згідно даного договору відбулося відступлення права вимоги за вищевказаним кредитним договором від 20.06.2008 року, що був укладений між АТ «УкрСибБанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс».
- В подальшому ОСОБА_4 внаслідок укладення низки договорів став кредитором та заставодержателем за вказаним вище договором (договір № 22/06-18 про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 22.06.2018 року, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, договір про відступлення прав за договором застави від 22.06.2018 року, акт приймання передачі документів від 22.06.2018 року.)
- Ухвалою суду від 05 березня 2019 року до участі у справі залучено правонаступника позивача ТОВ «Кредекс Фінанс» - ОСОБА_4
- Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 липня 2019 року у вказаній справі № 641/14253/13-ц позов задоволено, та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у розмірі 301 181 грн. 48 коп. ( а.с. 79-82).
10 березня Державним підприємством «Сетам» були проведені електронні торги з реалізації арештованого рухомого майна, що належить ОСОБА_2 , при примусовому виконанні виконавчого листа № 641/14253/13-ц, виданого 12 вересня 2019 року Комінтернівським районним судом м. Харкова у вищевказаній справі про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором № 11362415000 від 20.06.2008 року у розмірі 301 181,48 грн. ( а.с. 9).
Відповідно до Протоколу №469296 про проведення електронних торгів від 10.03.2020 року ОСОБА_1 став переможцем електронних торгів, що проводилися Державним підприємством «СЕТАМ» за реєстраційним номером лота:407914; найменуванням майна: легковий автомобіль HYUNDAI TUCSON 2008 року випуску, держ. номер: НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 ; за стартовою ціною: 162 820, 00 грн., запропонувавши найвищу цінову пропозицію - 185 614,80 грн.
Відповідно до супровідного листа № 386 від 31.03.2020 року, наданого приватним виконавцем Виконавчого округу Харківської області Семендяєвим О.С., приватний виконавець Семендяев О.С. направив до відома ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ХФ ДП «СЕТАМ» та ОСОБА_1 акт приватного виконавця про проведення електронних торгів від 10.03.2020 року № 60479649.
Згідно з актом № 60479649 приватного виконавця про проведення електронних торгів, між Державним підприємством «СЕТАМ» та позивачем ОСОБА_1 був складений Акт видачі майна переможцю від 31.03.2020 року. та видано придбане ним по лоту № 407914 майно, а саме: легковий автомобіль HYUNDAI TUCSON 2008 року випуску, сірого кольору, державний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_3 .
Листом № вик. Л-369 від 27.05.2020 року Територіальним сервісним центром № 3246 Регіонального сервісного центру МВС в Київській області (ТСЦ № 3246) повідомлено ОСОБА_1 , що на автомобіль HYUNDAI TUCSON 2008 року випуску, номерний знак: НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , накладено наступні обмеження:
- арешт та/або заборона на відчуження, відповідно до листа Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11.06.2015 року;
- арешт та/або заборона на відчуження, відповідно до листа Міністерства юстиції України ТУЮ в Харківській області, Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 26.02.2016, за виконавчим провадженням 50326063;
- розшук та/або затримання , відповідно до листа Міністерства юстиції України ТУЮ в Харківській області. Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 10.03.2016 року, за виконавчим провадженням 50326063.
Як вбачається з матеріалів справи, Орджонікідзевським районним судом м. Харкова розглядалась справа № 644/323/15-ц, в межах якої ухвалою цього суду було накладено арешт на спірний транспортний засіб ( а.с. 83).
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, 26 січня 2015 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова було відкрито провадження у справі № 644/323/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором займу.
11 червня 2015 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова було задоволено заяву позивача ОСОБА_3 про забезпечення вказаного позову та накладено арешт на три автомобілі, що належать на праві власності відповідачу ОСОБА_2 , серед яких і автомобіль HYUNDAY TUCSON (2008), номер двигуна НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 , державний номер НОМЕР_1 .
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2015 року, залишеним без змін Апеляційним судом Харківської області від 11 жовтня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справі від 10 травня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму боргу за договорами позики у розмірі 444 096 грн. 32 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 650 ЦК України, особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Пунктом 4 розділу Х «Порядку реалізації арештованого майна», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5, визначено, що після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронного аукціону) на підставі протоколу про проведення електронного аукціону та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронного аукціону (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведений електронний аукціон. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведений електронний аукціон у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Начальник відповідного відділу державної виконавчої служби має затвердити акт про проведений електронний аукціон не пізніше наступного робочого дня після його подання виконавцем. Приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведений електронний аукціон шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця.
Відповідно до п. 7 розділу Х вказаного Порядку, не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведений електронний аукціон переможцю всі арешти та заборони, накладені органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями), з такого майна знімаються виконавцем (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
Пунктами 8 та 9 розділу Х «Порядку реалізації арештованого майна», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5, передбачено, що акт про проведений електронний аукціон є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронного аукціону, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведений електронний аукціон.
У разі придбання рухомого майна акт про проведений електронний аукціон є підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.
Відповідно до п. 7.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 911/1278/20, «положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу».
Таким чином, акт № 60479649 приватного виконавця про проведення електронних торгів від 31 березня 2020 року є документом, що підтверджує виникнення права власності у ОСОБА_1 на придбане майно - автомобіль HYUNDAI TUCSON 2008 року випуску, номерний знак: НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 .
Однак, заявляючи позовні вимоги до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , позивач у позовній заяві просив ухвалити рішення про зобов'язання вчинити дії третю особу Орджонікідзевський ВДВС Харківського міського управління юстиції - зняти наявні обмеження ( арешт і розшук) на придбаний ним транспортний засіб, які були накладені ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 червня 2015 року на забезпечення позову у справі № 644/323/15-ц.
В апеляційній скарзі позивач просив скасувати рішення суду першої інстанції у частині відмови йому у задоволенні таких позовних вимог, при цьому просив ухвалити рішення по вимогах, яких він у суді першої інстанції не заявляв: просив зняти арешт з вказаного автомобіля, накладений ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 червня 2015 року на забезпечення позову у справі № 644/323/15-ц.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 7 ст. 367 ЦПК України, в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Тому суд апеляційної інстанції вирішує апеляційну скаргу лише в межах тих позовних вимог, що були заявлені в позовній заяві та були предметом розгляду суду першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням наведених норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно зі статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт із такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
За загальним правилом заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу.
Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно з ч. 7, 8 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Відповідно до висновків Верховного Суду у постановах від 22 квітня 2020 року у справі № 607/15533/17, від 27 січня 2021 року у справі № 757/9023/18-ц , із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору.
Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Позов про зняття арешту з майна ( або звільнення майна з-під арешту) може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Разом з тим, позовних вимог про зняття арешту з належного йому майна ( звільнення майна з-під арешту) позивач ОСОБА_1 до визначених ним відповідачів не заявляв, натомість позивач заявив позовні вимоги про зобов'язання третьої особи у справі - Орджонікідзевського ВДВС зняти обмеження (арешт та розшук) на транспортний засіб, накладений в межах ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 червня 2015 року по справі № 644/323/15, тобто фактично заявивши позовні вимоги до Орджонікідзевського ВДВС, яке не є ані боржником, ані особою, в інтересах якої накладено арешт, та не має правового зв'язку із спірним майном й накладеним на нього арештом, а тому не може відповідати за такими позовними вимогами.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження», при цьому підстави та порядок зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначені частиною 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Частиною 5 ст. 59 Закону № 1404-VIII визначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) орган державної виконавчої служби у справах за позовами осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, може залучатися судом як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.
Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 29 березня 2023 року у справі № 462/8376/20, згідно зі статтею 59 Закону № 1404-VIII під час вирішення такого спору з'ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами цивільного судочинства, якщо вони виникають у цивільних правовідносинах.
Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання ВДВС зняти обмеження на транспортний засіб, проте помилково зазначив, що позивач ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу, адже право власності позивача на автомобіль підтверджено правовстановлюючими документами - актом № 60479649 приватного виконавця про проведення електронних торгів від 31 березня 2020 року, актом видачі майна переможцю електронних торгів від 31.03.2020 року. Матеріали справи не містять даних про оспорювання відповідачами права власності позивача.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткову обґрунтованість доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає зміні у мотивувальній частині щодо підстав відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Орджонікідзевського ВДВС Харківського міського управління юстиції зняти обмеження (арешт та розшук) на транспортний засіб, накладений в межах ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 червня 2015 року по справі № 644/323/15. В іншій частині ( про відмову у задоволенні цих позовних вимог) оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381-383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 листопада 2022 року - змінити в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Орджонікідзевського ВДВС Харківського міського управління юстиції зняти обмеження (арешт та розшук) на транспортний засіб, накладений в межах ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 червня 2015 року по справі № 644/323/15, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 26 травня 2023 року.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Кирилюк Г.М.
Немировська О.В.