91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
09.09.10 Справа № 5/28
За позовом Приватного підприємства “Баядєра”, м. Горлівка Донецької області
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Лисичанськ Луганської області
про стягнення 1482 грн. 16 коп.
Суддя Васильченко Т.В.
в присутності представників сторін:
від позивача - Медведєв А.О., довіреність № б/н від 31.07.10;
від відповідача - не прибув.
Суть спору: приватне підприємство "Баядєра" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за невиконання умов договору № 294 від 02.02.2009 у сумі 1350 грн. 66 коп., пені у сумі 114 грн. 37 коп. та трьох відсотків річних у сумі 17 грн. 13 коп.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.07.2010 суддею Москаленко М.О. було порушено провадження у справі № 5/28.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області Воронько В.Д. у зв'язку з виходом судді Васильченко Т.В. з відпустки справу № 5/28, що призначена до розгляду суддею Москаленко М.О., передано на розгляд судді Васильченко Т.В.
В судовому засіданні 26.08.2010 представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 1350 грн. 66 коп., пеню у сумі 113 грн. 40 коп. та 3 % річних у сумі 17 грн. 13 коп.
Подана заява, відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому приймається судом і розгляд справи здійснюється з її урахуванням.
Відповідач у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, з відміткою відповідача про отримання.
Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд
02 лютого 2009 року між сторонами у справі було укладеного договір № 294, за умовами якого продавець (позивач у справі) зобов'язався продати, а покупець (відповідач у справі) прийняти та оплатити товар (алкогольні напої) у термін, асортименті, обсягах і за ціною погодженою сторонами і зазначеною у накладних, що є невід'ємною частиною даного договору .
За умовами п. 4.2 передача товару провадиться покупцю або його повноважному представнику на підставі доручення /повідомлення/ на право одержання товару.
При цьому, в повідомленні (а.с.29), яке є невід'ємною частиною договору визначено матеріально-відповідальні особи, які уповноважені відповідачем на отримання матеріальних цінностей по договору №294 від 02.02.2009.
Згідно п. 5.1 договору оплата товару здійснюється покупцем протягом семи календарних днів з дати одержання товару шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, або в іншій формі й в іншому порядку, погодженому сторонами, що не суперечить чинному законодавству України.
На виконання умов договору, позивач на підставі видаткової накладної № 413628 від 03.04.2010 передав уповноваженому представнику відповідача товар на загальну суму 5219,52 грн., враховуючи відсутність товару визначеного в п. 22 накладної, тоді як відповідач належним чином та в повному обсязі своїх зобов'язань щодо оплати отриманого товару не виконав, внаслідок чого станом на 01.07.2010 утворилась заборгованість у сумі 1350 грн. 66 коп.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 1350 грн. 66 коп.
Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але цей розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Сторони в пункті 7.2 договору визначили, що за неналежне виконання зобов'язань, передбачених п. 5.1 договору покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки встановленої НБУ і діючої в період прострочення.
Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем йому, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 7.2 договору, нараховано та заявлено до стягнення пеню, яка з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог складає 113 грн. 40 коп.
Окрім того, оскільки у відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 17 грн. 13 коп.
Розрахунок суми пені та 3% річних здійснений позивачем з дотриманням вимог чинного законодавства і є обґрунтованим, тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Під час розгляду справи доказів часткової або повної сплати суми боргу за поставлений позивачем товар відповідачем надано не було.
Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не скористався правом участі у судових засіданнях у даній справі.
Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, враховуючи, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами вони підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням судових витрат у справі на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Приватного підприємства «Баядера», вул. Озерянівська, буд. 2, м. Горлівка Донецької області, код ЄДРПОУ 13491057 борг в сумі 1350 грн. 66 коп., 3 % річних у розмірі 17 грн. 13 коп., пеню в розмірі 113 грн. 40 коп., а також витрати зі сплати державного мита у розмірі 101 грн. 93 коп. та 235 грн. 85 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення - 10.09.2010.
Суддя Т.В.Васильченко