Справа № 591/3993/22
Провадження № 1-кс/591/1865/23
01 червня 2023 року слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , з участю секретаря - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню № 12022200000000136 від 02.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України про арешт майна,
Слідчий звернулась з вказаним клопотанням, погодженим прокурором, яке мотивував тим, що слідчим управлінням ГУНП в Сумській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022200000000136, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
В рамках проведення досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню 23.05.2023 проведено обшук за місцем мешкання ФОП ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено речі та документи за переліком, які 24.05.2023 визнано речовими доказами.
Слідчий просив накласти арешт на них з метою їх збереження.
Учасники в судове засідання не прибули, повідомлені про розгляд клопотання належним чином, що згідно ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Від представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 надійшло письмове заперечення на клопотання слідчого, в якому він заперечує проти накладення арешту на вилучене майно, оскільки воно не відповідає критеріям речових доказів, дозвіл на вилучення рукописних записів не надавався слідчим суддею, а в клопотанні відсутні посилання на ризики згідно абз.2 ч.1 ст. 170 КПК.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, можливої конфіскації майна.
Пунктом 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів і в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З поданого клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що слідчим відділом ГУ НП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстроване 02.08.2022 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12022200000000136, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Згідно вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 КПК України.
Оцінивши матеріали, додані до клопотання в їх сукупності, вважаю, що вилучене під час обшуку майно, відповідає критеріям речових доказів та може зберегти на собі сліди вчинення даного кримінального правопорушення, оскільки з'ясовуються обставини вимагання грошових коштів.
Незастосування цього заходу може призвести до знищення, приховання, пошкодження речового доказу, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження, суттєво ускладнить процес встановлення істини у кримінальному провадженні та не будуть досягнуті завдання кримінального провадження.
Розглядаючи клопотання про арешт майна, слідчий суддя не вдається до оцінки доказів, що є прерогативою суду під час судового розгляду справи.
Слідчий суддя зазначає, що в кримінальному провадженні з'ясовуються обставини вимагання грошових коштів під приводом оплати хірургічної операції з ендопротезування, тоді як арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження та органу досудового розслідування слід надати час для дослідження вилученого майна, для їх огляду спеціалістом, яким слідчий не є та не може в ході обшуку повноцінно оцінити значення майна для кримінального провадження.
При цьому слід звернути увагу власника майна на те, що він вправі подавати клопотання про скасування арешту майна зі спливом певного часу, який можна вважати достатнім для проведення необхідних слідчих та процесуальних дій із майном, тим самим контролюючи орган досудового розслідування у дотриманні розумних строків проведення досудового розслідування та збереження балансу між правом мирного володіння майном та метою і завданнями кримінального провадження.
Також суд вважає неналежним підтвердженням адвокатом ОСОБА_5 своїх повноважень, оскільки клопотання подане про арешт майна, вилучене у ФОП ОСОБА_6 , як і дозвіл на обшук надавався у ФОП ОСОБА_6 , тоді як з ордеру та супровідного до нього вбачається, що адвокат ОСОБА_5 представляє інтереси ОСОБА_4 як громадянки, тобто статуси ФОП та громадянина є відмінним та відповідно підтвердження представництва адвокатом у кримінальному провадженні ОСОБА_6 як громадянки не є належним, оскільки з'ясовуються обставини злочину, до якого може бути причетна діяльність ОСОБА_6 як ФОПа.
Таким чином, клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 171 КПК України, тому на вказане у ньому майно слід накласти арешт з метою його збереження як речових доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого - задовольнити.
Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні № 12022200000000136 від 02.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України яке було вилучено 23.05.2023 за місцем мешкання ФОП ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
1. Блокнот із чорновими записами
2. Довідка (копія) №1973 про визначення специфікацій них даних, копія свідоцтва платника єдиного податку, додаток 1 до договору №38 від 20.05.2013.
3. Аркуші паперу із рукописними записами на 4 арк.
4. Договір постачання №1/1701 від 17.01.2023, видаткова накладна №1 від 02.01.2023, заява гр.. ОСОБА_7 .
5. Виписки по банківському рахунку ФОП ОСОБА_4 за 01.01.2022 - 31.12.2022 на 6 арк., за 01.01.2023-26.05.2023 на 5 арк., 01.01.2021-31.12.2021 - на 4 арк., за 2019 р. на 4 арк., за 2020 р. - на 5 арк.
6. Виписка по банківському рахунку ФОП ОСОБА_8 за 2020-2021 р. - на 12 арк.
7. Видаткові накладні №14 від 03.10.2022, РН-0000421 від 19.11.2019, РН-0000154 від 25.05.2020, РН-0000110 від 10.03.2020, РН-00007 від 01.01.2020, РН-0000439 від 22.11.2019, РН-0000429 від 21.11.2019, РН-0000293 від 20.08.2019, РН-0000271 від 29.07.2021, РН-0000262 від 24.07.2019, №15 від 24.11.2020.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, на якого покладено контроль та відповідальність за її виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1