Справа № 591/3290/23
Провадження № 2/591/533/23
29 травня 2023 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді - Северинової А.С.,
з участю секретаря cудового засідання - Рудь В.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Суми в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 591/3290/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку квартири, поділ майна подружжя, вселення в квартиру, -
У квітні 2023 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що з 01 травня 2004 року вона перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . Під час шлюбу у них народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 20 лютого 2023 року шлюб між сторонами розірвано.
Зазначає, що під час шлюбу за спільні сумісні кошти ними була придбана квартира за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 25 квітня 2013 року. Власником квартири в договорі купівлі-продажу зазначений відповідач ОСОБА_2 .
У зв'язку з тим, що після розірвання шлюбу вона вимушена була з донькою піти від відповідача внаслідок його неналежної поведінки, він заперечує її право власності в квартирі, у зв'язку з чим вона вимушена ставити питання про визнання за нею право власності на 1/2 частку квартири.
Вказує, що відповідач чинить їй перешкоди у користуванні квартирою, не дає їй ключ від вхідної двері до тамбура в квартирі, у зв'язку з чим вона не має можливості потрапити в квартиру. На її прохання надати ключ від вхідної двері до тамбуру квартири відповідач відмовив.
Крім цього, під час перебування в шлюбі за спільні кошти вони придбали майно, ціна на яке нею визначена з урахуванням цін на аналогічне майно на цей час, з урахуванням часу його придбання, зносу та технічного стану, а саме: пральна машина (Ariston Hotpoint 2019 рік) - 5000 грн, пенал білий у ванну кімнату (2022 рік) - 2000 грн, шафа-дзеркало у ванну кімнату (2022 рік) - 1000 грн, мікрохвильова піч LG (2020 рік) - 1500 грн, телевізор (2013 рік) - 2000 грн, мультиварка (2019 рік) - 500 грн, кондиціонер LG (2016 рік) - 1500 грн, холодильник LG - 2500 грн.
Вартість вказаного майна складає 16000 грн. Вважає, що вона має право на 1/2 частку придбаного майна, тобто на суму 8000 грн.
Посилаючись на вказані обставини, позивачка просить суд:
1) визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) вселити її в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , зобов'язавши відповідача ОСОБА_2 передати їй ключ від дверей тамбуру квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;
3) провести розподіл майна подружжя, виділивши їй: пральну машину (Ariston Hotpoint 2019 рік) - 5000 грн; пенал білий у ванну кімнату (2022 рік) - 2000 грн; шафу-дзеркало у ванну кімнату (2022 рік) - 1000 грн; мультиварку (2019 рік) - 500 грн, а всього майна на суму 8500 грн.;
4) залишити відповідачу у власність та користування: мікрохвильову піч LG (2020 рік) - 1500 грн; телевізор (2013 рік) - 2000 грн; кондиціонер LG (2016 рік) - 1500 грн; холодильник LG - 2500 грн, а всього майна на суму 7500 грн.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 03 травня 2023 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29 травня 2023 року.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 - адвокат Сергеєва С.А. позов підтримала та просила задовольнити його у повному обсязі. Відповідач ОСОБА_2 позов визнав у повному обсязі, наслідки визнання позову йому судом роз'яснені та зрозумілі, про що подав письмову заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За нормами ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 01 травня 2004 року між позивачем та відповідачем укладено шлюб (а.с. 6).
За час перебування у шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька ОСОБА_4 (а.с. 7).
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 20 лютого 2023 року, яке набрало законної сили, шлюб між сторонами розірвано (а.с. 8).
25 квітня 2013 року відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Мокренко Л.Ю. за реєстровим номером 790, відповідачем ОСОБА_2 придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 36,7 кв.м, житловою площею 28,6 кв.м, яка складається з двох жилих кімнат. Право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с. 9-10, 11, 12).
Оціночна вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 07 квітня 2023 року складає 785776 грн 40 коп. (а.с. 13-14).
У статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.
Частиною першою статті 57 СК України встановлено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка, є:
1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;
2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;
5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
За змістом статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).
Виходячи з матеріалів справи, спірне майно, а саме: квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 36,7 кв.м, житловою площею 28,6 кв.м сторонами було придбано за час перебування у шлюбі, відтак, таке майно є спільною сумісною власністю подружжя, де частки чоловіка та дружини є рівними, що повністю узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на 1/2 частину вказаної квартири є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, за час перебування сторін в шлюбі за спільні кошти вони придбали майно, а саме: пральну машину (Ariston Hotpoint 2019 рік) - 5000 грн, пенал білий у ванну кімнату (2022 рік) - 2000 грн, шафу-дзеркало у ванну кімнату (2022 рік) - 1000 грн, мікрохвильову піч LG (2020 рік) - 1500 грн, телевізор (2013 рік) - 2000 грн, мультиварку (2019 рік) - 500 грн, кондиціонер LG (2016 рік) - 1500 грн, холодильник LG - 2500 грн, а всього на загальну суму 16000 грн.
Відповідач в судовому засіданні визнав факт наявності вказаного майна, факт придбання цього майна за спільні сумісні кошти подружжя, а також погодився з його варістю.
Оскільки запропонований позивачкою варіант поділу придбаного за час перебування у шлюбі майна відповідачем в судовому засіданні визнаний у повному обсязі, суд дійшов висновку провести поділ спільного сумісного майна подружжя, виділивши ОСОБА_3 у власність та користування майно, а саме: пральну машину (Ariston Hotpoint 2019 рік), пенал білий у ванну кімнату (2022 рік), шафу-дзеркало у ванну кімнату (2022 рік), мультиварку (2019 рік) та залишити ОСОБА_2 у власність та користування майно, а саме: мікрохвильову піч LG (2020 рік), телевізор (2013 рік), кондиціонер LG (2016 рік), холодильник LG.
Стосовно позовних вимог про вселення позивачки у спірне житло, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Виходячи з вимоги частини 4 статті 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплено положення, відповідно до яких громадяни, що мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства (частини 1, 2 статті 319 ЦК України).
На підставі наведених норм права та встановлених обставин справи, а саме факту того, що спірна квартира є спільним сумісним майном, набутим подружжям у шлюбі, суд дійшов висновку, що позивачка має рівні з відповідачем права на користування спільним майном. За таких обставин, ураховуючи, що відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимоги у повному обсязі, тому обґрунтованими є позовні вимоги про вселення позивача до спірної квартири та зобов'язання відповідача передати їй ключ від дверей тамбуру квартири і такими, що підлягають задоволенню.
Отже, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 142, 200, 206, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Вселити ОСОБА_3 в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , зобов'язавши ОСОБА_2 передати їй ключ від дверей тамбуру квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Провести поділ спільного сумісного майна подружжя, виділивши ОСОБА_3 у власність та користування майно, а саме: пральну машину (Ariston Hotpoint 2019 рік), пенал білий у ванну кімнату (2022 рік), шафу-дзеркало у ванну кімнату (2022 рік), мультиварку (2019 рік).
Залишити ОСОБА_2 у власність та користування майно, а саме: мікрохвильову піч LG (2020 рік), телевізор (2013 рік), кондиціонер LG (2016 рік), холодильник LG.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 2548 грн 74 коп.
Повернути на користь ОСОБА_3 з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого 21 квітня 2023 року на підставі квитанції № 0.0.2962183919.1 в сумі 5097 грн 48 коп., тобто, в розмірі 2548 грн 74 коп.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 02 червня 2023 року.
Суддя А.С. Северинова