Вирок від 01.06.2023 по справі 518/553/20

Ширяївський районний суд Одеської області

01.06.2023 Справа №: 518/553/20 Провадження № 1-кп/518/2/2023

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2023 року смт. Ширяєве

Ширяївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю прокурора ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ширяєве Одеської області кримінальне провадження №1201916000000148 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Олександрівка м. Іллічівська (м. Чорноморська) Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого директором ТОВ «Міраж», раніше не судимого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Іллічівським МВ УМВС України в Одеській області 16.05.1997 р., ІПН НОМЕР_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб, за наступних обставин.

16.11.2019 р., приблизно о 20:00 годин, у нічний час доби водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем «TOYOTA-FORTUNER», реєстраційний номер НОМЕР_3 , грубо порушив пункти: 1.5., 2.3.б), 12.3. «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, які зобов'язують водія:

п.1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) «Бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п.12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Так, в зазначений день та час водій ОСОБА_3 , маючи в установленому законодавством порядку права керування автомобілем «TOYOTA-FORTUNER», реєстраційний номер НОМЕР_3 , здійснював на ньому рух поза межами населеного пункту, по асфальтованому сухому покриттю автодороги сполученням «Київ - Одеса», де організований двосторонній рух, розділений штучною спорудою, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, і проїзна частина має по три смуги руху у кожному напрямку, з боку м. Київ у напрямку м. Одеса, по ділянці автодороги, яка відноситься до Ширяївського району Одеської області, у крайній лівій смузі свого напрямку руху.

Проїжджаючи у вказаний час нерегульовану ділянку автодороги, яка розташована в районі 373км+990м, водій ОСОБА_3 , проявляючи злочинну самовпевненість, тобто передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, легковажно розраховував на їх відвернення, продовжуючи рух в бік м. Одеса, постійно не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, в результаті чого, несвоєчасно виявив на автодорозі у траєкторії руху керованого автомобіля «TOYOTA-FORTUNER» автопоїзд у складі сідлового тягача «MAN-26.410», реєстраційний номер НОМЕР_4 , і напівпричепа «MIROFRET», реєстраційний номер НОМЕР_5 , що стоїть у крайньому лівому ряду попутного напрямку з включеними габаритними огнями, біля лівої бокової частини якого проводили ремонтні роботи ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

З метою запобігти зіткнення з задньою частиною автопоїзда, який водій ОСОБА_3 не своєчасно виявив у смузі руху керованого автомобіля, вирішив зманеврувати ліворуч, виїхав на транспортному засобі на розділову смугу та рухаючись по неї між автопоїздом та штучною спорудою, встановленою на розділовому газоні, скоїв наїзд передньою частиною кузову керованого ним автомобіля на пішоходів ОСОБА_8 , ОСОБА_7 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: поєднана травма голови, тулуба та кінцівок: а) розтрощення голови: забійні рани тім'яної ділянки; поперечний перелом нижньої щелепи справа в проекції 3-го зуба; множинні багатоуламкові переломи кісток мозкового та лицевого черепу; розриви твердої мозкової оболонки; забій - розмічення головного мозку; б) розтрощення тулуба: рвана рана лівого надпліччя; множинні садна тулуба; масивна рвана рана на задній поверхні грудної клітини зліва; рвана рана в ділянці верхнього зовнішнього квадранта правої сідниці; синець правого стегна; карманоподібне відшарування м'яких тканин поперекової ділянки; розтрощення грудини; переломи 1,2,4,5-го правих ребер по середньоключичній лінії; переломи 5-12-го правих ребер поміж середньою пахвовою та лопатковою лініями; переломи 8-12-го ребер поміж лопатковою та навколо хребцевою лініями; перелом 1-го лівого ребра по середній пахвовій лінії; переломи 2-4-го ребер по лопатковій лінії; переломи 6-10-го лівих ребер поміж передньою та середньою пахвовими лініями; багатоуламковий перелом лівої лопатки; багатоуламковий перелом кісток тазу; забої та розриви легень; забій стінки шлунка; розриви печінки та селезінки; в) травма кінцівок: синець правого передпліччя; синець та садна лівого плеча; синець лівого передпліччя; відкритий багатоуламковий перелом лівої плечової кістки у верхній третині.

Всі тілесні ушкодження, виявленні при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 , складають єдиний комплекс поєднаної травми і оцінюються у комплексі поєднаної травми і мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_8 перебуває у прямому причинному зв'язку з поєднаною травмою голови, тулуба та кінцівок.

Потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спричинені тілесні ушкодження, а саме: закрита травма голови, шиї, тулуба та кінцівок: а) відкрита черепно-мозкова травма - садна обличчя та лівої тім'яної ділянки, крововиливи в м'які тканини голови, перелом кісток основи черепа, крововиливи в м'які мозкові оболонки, лобових, скроневих, правої тім'яної часток; крововиливи в шлуночки мозку; б) закрита травма живота - садна живота, крововилив в біля ниркову жирову клітковину зліва і справа, розмічення селезінки в ділянці її верхнього кінця і розрив її по діафрагмальній поверхні, розриви печінки; в) закрита травма грудної клітини: садна грудної клітки, крововиливи під плевру легенів, розрив нижньої частки правої легені, перелом тіла 5-го грудного хребця з розривом спинного мозку, переломи 2-6, 12-го правих ребер, розрив м'яких тканин 5-го лівого міжребер'я з ушкодженням міжреберних судин, перелом 4,5-го лівих ребер, перелом остистого відростка 5-го грудного хребця; г) садно шиї, садна і сінці кінцівок, відкриті переломи кісток правої гомілки, закриті переломи кісток лівої гомілки та правого передпліччя, закритий перелом правої п'яткової кістки, забиті рани 2-го і 4-го пальців правої кисті, забита рана в ділянці зовнішньої кісточки правої гомілки, переломо-вивих правого гомілковостопного суглоба, крововиливи в м'язи спини.

Всі тілесні ушкодження, виявлені при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 , складають єдиний комплекс поєднаної травми і оцінюються у комплексі поєднаної травми і мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_7 перебуває у прямому причинному зв'язку з відкритою черепно-мозковою травмою у вигляді переломів кісток основи черепа з крововиливами у м'які мозкові оболонки та шлуночки головного мозку. Безпосередньою причиною смерті став набряк головного мозку.

Допущені водієм ОСОБА_9 порушення вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України, знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілим ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили загибель кількох осіб.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, зазначив, що 16.11.2019 зранку він з батьком поїхав на полювання, за кермом був батько, алкоголь не вживали. Дорогою додому в нічну пору доби обвинувачений керував транспортним засобом TOYOTA-FORTUNER трасою Київ-Одеса в напрямку м. Одеса. Круїз-контроль на автомобілі обвинувачений не використовував, АВС не вимикав, реєстратор був відсутній. Разом з ним був пасажир - батько ОСОБА_10 , який сидів на передньому пасажирському місці. Було темно, сухо, туману не було. Проїжджаючи з ввімкненим ближнім світлом у крайній лівій смузі руху з трьох на 373 км траси зі швидкістю до 110 км/год, обвинувачений побачив у крайній правій смузі автопоїзд з ввімкненою аварійною сигналізацією. Несподівано у полосі руху перед своїм автомобілем обвинувачений побачив автопоїзд, який перекрив рух по цій смузі. У середній смузі праворуч та трохи попереду автомобіля обвинуваченого рухався білий мікроавтобус, саме тому обвинувачений, миттєво зреагувавши на дорожню обстановку, гальмуючи, здійснив маневр вліво, щоб об'їхати перешкоду та врятувати своє й батькове життя. На вказаному автопоїзді не були ввімкнені світлові прилади, не були встановлені аварійний знак, ліхтар, ніщо не попереджало про перешкоду. Людей поряд з автопоїздом обвинувачений не бачив. Здійснивши маневр вліво, автомобіль обвинуваченого виїхав на розділову смугу, де зіткнувся з відбійником. У подальшому, під час руху між відбійником та автопоїздом, обвинувачений побачив одну людину, на яку здійснив наїзд. Потім, проїхавши автопоїзд, автомобіль обвинуваченого перевернувся на лівий бік та зупинився у лівій крайній полосі руху. Обвинувачений та його батько вилізли з автомобіля (батько був у крові), та побачили два трупи чоловіків. Звідки взявся другий труп, обвинувачений не зрозумів. В обвинуваченого виник забій ноги, сідниці, забій голови, порізано склом обличчя. Після цього до обвинуваченого та його батька почали підбігати люди, кричали, обзивали та звинувачували у неналежному паркуванні автопоїзда. Хтось з цих людей заліз у кабіну та ввімкнув аварійні та габаритні вогні, та причепив жилетку, яку знайшов у кабіні, на задню частину причепа. Чоловік на ім'я ОСОБА_11 залишив обвинуваченому свій номер телефону та сказав, що за необхідності надасть свої покази у суді. Обвинувачений зателефонував дружині та матері й повідомив про ДТП. Після приїхали працівники поліції, ввімкнули освітлення, оскільки на місці пригоди було зовсім темно. Потім працівники поліції відвезли обвинуваченого до Ширяєве, де зробили освідування на стан сп'яніння, його оглянув лікар, зробили знімок грудної клітини. Після цього обвинувачений з працівниками поліції повернувся на місце ДТП, де проводили слідчий експеримент (близько 01.00 ночі). Для цього було залучено автомобіль, схожий на автомобіль обвинуваченого, в який сіли водій, обвинувачений, а позаду слідчий та ще якась людина. Було здійснено три заміри: 1) без ввімкнених аварійних вогнів, без габаритів та без жилета; 2) без ввімкнених аварійних вогнів, без габаритів та з жилетом; 3) з ввімкненими аварійними вогнями, ввімкненими габаритами та з жилетом.

Близько 04.00 ранку обвинувачений підписав протокол огляду місця події, який був заповнений не повністю. Зазначив, що з даними, вказаними в протоколі, згоден, крім зазначення, що видимість 220 м складає з урахуванням ввімкнених габаритних вогнів, у той час як це значення є вірним у разі ввімкнених габаритних вогнів, аварійної сигналізації та жилета. Наполягав, що напис «з урахуванням габаритів на задній частині напівпричепу конкретна видимість автопоїзду в умовах ДТП із залученням авто Тойта Прадо» був відсутній. Адвокат при складенні протоколу участі не брав.

Обвинувачений зазначив, що якби не здійснив маневр вліво, вони з батьком були б мертвими. Також, зазначив, що сплатив потерпілим витрати на поховання.

Захисник ОСОБА_4 в судових дебатах зазначила, що стороною обвинувачення не доведено, що в діях обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, оскільки обвинувачення ґрунтується на припущеннях. Зазначила, що загиблі водії ОСОБА_8 і ОСОБА_7 у обстановці, що склалася, були саме водіями, які виконували ремонт автомобіля, попередньо розмістивши транспортні засоби на дорозі з порушеннями ПДР, а не пішоходами, як вказано в обвинувальному акті, та порушення саме ними ПДР призвело до ДТП. Крім того, захисник наполягала, що протокол огляду місця події є недопустимим доказом з огляду на те, що в ньому відсутній підпис спеціаліста, та свідок, зазначена в якості понятої, згідно її свідчень, не брала участь у слідчій дії та протокол не підписувала. Крім того, захисник зазначила, що протокол огляду місця події не містить жодних відомостей про автомобіль DAF моделі 85.430, реєстраційний номер НОМЕР_6 з напівпричепом, реєстраційний номер НОМЕР_7 , який перебував на місці події у правій смузі руху. Взаємне розташування вказаних транспортних засобів також мало наслідком ДТП. Також, захисник зазначила, що проведення слідчих дій щодо вимірювання видимості перешкоди при проведенні огляду місця події до внесення відомостей до ЄДР, є слідчим експериментом, що недопустимо, та свідчить про порушення порядку отримання вказаних доказів. Крім того, зазначила, що її в якості захисника не було допущено до проведення вказаної слідчої дії та не було ознайомлено зі змістом протоколу огляду місця події.

Потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у судове засідання не з'явились, направили до суду заяви від 19.10.2020 р., згідно яких брати участь у розгляді справи не бажають, просять розглянути справу за їх відсутності, будь-яких претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченого не мають. Крім того, в матеріалах справи містяться нотаріально засвідчені заяви потерпілих від 19.02.2020 р., згідно яких вони не мають до ОСОБА_3 будь-яких претензій матеріального та морального характеру.

Прокурор вважав, що вина ОСОБА_3 повністю доведена сукупністю досліджених доказів, а саме: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17.11.2019 р. та фототаблицею до нього, на якій зафіксовано наявність робочих габаритних вогнів, які були увімкнені та перебували у справному стані на час ДТП; висновками судово-медичної експертизи трупів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , згідно яких смерті останніх знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з травмами, заподіяними внаслідок ДТП; висновком судової транспортно-трасологічної та авто технічної експертизи, з якого вбачається, що світлові прибори, в тому числі габаритні вогні автомобіля «MAN-26.410», реєстраційний номер НОМЕР_4 , і напівпричепа «MIROFRET», реєстраційний номер НОМЕР_5 , на час ДТП перебували у технічно справному стані; висновком судової авто технічної експертизи дослідження технічного стану автомобіля «TOYOTA-FORTUNER», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який на час виникнення ДТП перебував у технічно справному стані (світлові прибори, гальма, системи рульового керування); висновком судової авто технічної експертизи дослідження обставин та механізму ДТП №129-А від 21.04.2020 р., за результатами якої встановлено, що водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем «TOYOTA-FORTUNER», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з моменту виявлення перешкоди для руху мав технічну можливість зупинитися до перешкоди у вигляді напівпричепа «MIROFRET», реєстраційний номер НОМЕР_5 , шляхом екстреного гальмування (при умові, що на задній частині напівпричепу були включені задні габаритні вогні); показами свідка ОСОБА_14 , який відразу після ДТП перебував на місці події та бачив, що на задній частині напівпричепу «MIROFRET», реєстраційний номер НОМЕР_5 , були включені задні габаритні вогні; показами свідка ОСОБА_15 , який показав, що прибувши у складі СОГ Ширяївського ВП на місце ДТП, він побачив що на задній частині напівпричепу горіли габаритні вогні; показами свідка ОСОБА_16 , який показав, що, прибувши у складі ГРШП Ширяївського ВП на місце ДТП, бачив, що на задній частині напівпричепу горіли задні габаритні вогні.

Прокурор зазначив, що невизнання ОСОБА_3 своєї вини є формою захисту, з метою уникнення кримінальної відповідальності, просив визнати обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки, до набрання вироком законної сили обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

За результатами судового розгляду суд визнав вказане обвинувачення недоведеним і вважає, що відносно ОСОБА_3 слід ухвалити виправдувальний вирок з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Мотиви, з яких суд відкидає докази, на яких ґрунтувалось обвинувачення, наступні.

В обґрунтування доведеності вини обвинуваченого сторона обвинувачення посилалась на сукупність наданих суду письмових доказів, зокрема, протокол огляду місця події, висновки експертиз, та показань свідків.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто таким, що ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду і оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

При цьому, згідно з положеннями ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

В силу ч. 3 ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України,обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, при вирішенні питання про вину обвинуваченої особи, не можна виходити з припущень, а лише з належних, достовірних та допустимих доказів, які підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, за умов усунення всіх суперечностей, що мають місце та відсутності будь-яких сумнівів у тому, що вина обвинуваченої особи доведена.

При вирішенні цього питання суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання) "поза розумним сумнівом", визначеним частинами 2 та 4 статті 17 КПК України.

Такий стандарт доведення означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Так, судом досліджено докази, на підставі яких встановлено відповідні обставини.

ПИСЬМОВІ ДОКАЗИ:

1. Витяг з ЄРДР від 19.11.2019 р., згідно якого відомості про кримінальне провадження №12019160000001048 внесено до Реєстру 17.11.2019 р. о 05.58.41 на підставі повідомлення від 16.11.2019 р. Виклад обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення: 16.11.2019 року о 20:09 в Ширяївському районі Одеської області на автодорозі сполученням Київ-Одеса, 373 км+990 м, на смузі напрямку руху до м. Одеси автомобілем марки «TOYOTA-FORTUNER», р/н НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 , 1980 р.н., був скоєний наїзд на пішоходів ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканців Одеської області, в результаті чого пішоходи від отриманих травм загинули на місці пригоди.

2. Посвідчення водія НОМЕР_8 , згідно якого ОСОБА_3 має право на керування транспортними засобами категорії В.

3. Доручення про проведення досудового розслідування від 17.11.2019 р., згідно якого проведення досудового розслідування доручено слідчому відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_17 .

4. Повідомлення про початок досудового розслідування від 17.11.2019 р.

5. Постанова про призначення групи прокурорів від 18.11.2019 р.

6. Повідомлення про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 18.11.2019 р.

7. Форма виводу бази «Армор», згідно якої Ширяївським ВП Роздільнянського відділу ГУНП в Одеській області зареєстровано повідомлення зі служби 102, ЄО№3397 від 16.11.2019 о 20:15:19 (введено 16.11.2019 20:15). Зміст витягу: «Робота СОГ: виїзд 20:15, прибуття 20:20, начальник райуправління ОСОБА_18 , заступник начальника рай управління ОСОБА_19 , група реагування патрульнї поліції ОСОБА_16 , група реагування патрульної поліції ОСОБА_20 , слідчий рай управління ОСОБА_15 .

Фабула телеграми №3397 від 16.11.2019 21:56:20: 16.11.2019 о 20.09 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 16.11.2019 о 20:09 за адресою: Ширяївський район смт. Ширяєве, 374 км від Києва поворот на Ширяєве. Стоїть авто Тойота д/н НОМЕР_3 лежить на боку, на дорозі 2 трупа. Заявник їхав мимо. В швидку передано - 86. Заявник: ОСОБА_14 , тел..: НОМЕР_9 . Виїздом на м/п СОГ встановлено, що 16.11.2019 року біля 20:10 год. на 374 км а/д Київ-Одеса водій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає АДРЕСА_2 , рухаючись в напрямку м. Одеса на а/м Тойта Фортунер д/з НОМЕР_10 , не вибрав безпечну швидкість руху та здійснив наїзд на двох громадян. Водій автомобіля МАН 1) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешкає АДРЕСА_3 . 2) (громадянин, який допомагав ремонтувати автомобіль МАН) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканець АДРЕСА_4 , які перебували на проїжджій частині в крайній лівій смузі. Біля стоячого автомобіля МАН д/зВО0884АР, з напівпричепом MIROFRET, д/з НОМЕР_11 , які замінювали колесо, в результаті ДТП гр.. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешкає АДРЕСА_3 , та громадянин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканець АДРЕСА_4 , від отриманих травм загинули на місці ДТП. Водій автомобіля Тойота отримав легкі т/у, до ЦРЛ не госпіталізувався. Проводиться огляд місця ДТП та вилучення речових доказів. На м/п виїжджали нач. ВП ОСОБА_18 , нач СВ ОСОБА_19 , СОГ ВП, ГРПП ВП, СВ ГУНП

ОСОБА_21 змін. Подія 102 №46099936 ДТП з потерпілими, Дата скоєння 16.11.2019 20:09:00. Зміст: 374 км від Києва. Поворот на Ширяєве. Стоїть авто Тойота д/н НОМЕР_3 лежить на боку, на дорозі 2 трупа. Заявник їхав мимо. В швидку передано - 86. Заявник: ОСОБА_14 , тел.. НОМЕР_9 (працівник поліції), адреса проживання: Одеська обл.. м. Одеса. Дзвінок 16.11.2019 20:08:03.

Завдання по події. Патруль Сократ-1 ГРПП д/н 0965 Ширяївський ВП в Одеській області. Відправлено: 16.11.2019 20:14:57 Кравець. Прийняв: 16.11.2019 20:15:25 ОСОБА_20. Прибув: 16.11.2019 20:33:42 ОСОБА_20.

Приєднано до події №46099936 працівником чергова частина ОСОБА_22 . Лог змін подія 102 №46100644 ДТП з потерпілими дата скоєння: 16:11:2019 20:25:00. Зміст: 374 км. Зі слів заявника 2 померлих. А/м МАН НОМЕР_12 + а/м Тойота НОМЕР_3 . Передано на ШМД. Диспетчер-10. Заявник проїжджав та побачив дане ДТП. Заявник ОСОБА_23 тел.. НОМЕР_13 (громадянин). Адреса проживання Одеська обл.., м. Одеса. Дзвінок 16.11.2019 20:25:10.».

8. Згідно витягу з бази Армор, автомобіль TOYOTA-FORTUNER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

9. Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння №48 від 17.11.2019, за результатами огляду, проведеному о 00:15, у ОСОБА_3 ознак сп'яніння не виявлено.

10. Згідно протоколу огляду місця події - автодорога Київ-Одеса373 км + 990 м, Ширяївський район, огляд розпочато 16.11.2019 р. о 22.30, закінчено 17.11.2019 р. о 05.00 слідчим відділу РЗСТ СУ ГУНП в Одеській області підполковником поліції ОСОБА_17 за повідомленням чергового ЧЧ ГУНП в Одеській області за участі спеціаліста Одеського НДЕКЦ МВС ОСОБА_24 в присутності понятих ОСОБА_25 , 1986 р.н., 096-104-18-26, АДРЕСА_5 , ОСОБА_26 , 1986 р.н., НОМЕР_14 , м. Одеса, в присутності водія ОСОБА_3 , 1980 р.н. Всі сторінки протоколу містять підписи водія та понятих. Підпис спеціаліста у відповідній графі відсутній.

Зміст протоколу: «Огляд проводився у темний час доби, при штучному освітленні, автодорога, без опадів, при t повітря +11оС. Оглядом місця події установлено:

1) Місцем події є ділянка автодороги сполученням Київ-Одеса, Ширяївський район, Одеська область, 373 км + 990 м.

2) Чи змінювалась обстановка на місці пригоди до початку огляду: не змінювалась.

3) Вид події: наїзд на пішоходів.

4) Елементи вулиці, дороги: автодорога Київ-Одеса

А) вид та стан покриття проїзної частини (узбіч): асфальтобетон, сухо, без опадів.

Б) заокруглення дороги (радіус повороту): пряма негоризонтальна ділянка автодороги

В) повздовжній (поперечний) ухил дороги: Київ-Одеса, кінець підйому який має підйом на 1 м довжини 3 см висоти

Г) проїзна частина автодороги призначена для руху у двох напрямках і складається з 3-х смуг для руху транспорту в бік м. Одеса і з 3-х смуг для руху транспорту в бік м. Києва

Г) ширина проїзної частини смуг для руху, узбіч: загальна ширина дороги - 12,5 м; смуги - 4,0 м, 3,8 м, 4,7 м; узбіччя - 1,7 м, 1,1 м.

Д) до проїзної частини примикають: праворуч узбіччя, ліворуч розділова смуга

Е) спосіб регулювання дорожнього руху на місці події: не регулюється.

Є) наявність дорожніх знаків: по напрямку руху ТЗ не встановлені

Ж) наявність дорожньої розмітки: 1.2, 1.5, 1.1 ПДР

З) умови освітленості на даній ділянці автодороги: освітлення відсутнє.

И) стан видимості з робочого місця водія:

- у світлий час доби (метрів) : 300

- у темний час доби: загальна ? 250

З увімкненим ближнім світлом фар 220 метрів «з урахуванням габаритів на задній частині напівпричепа конкретна видимість автопоїзду в умовах ДТП із залученням авто TOYOTA-PRADO» -(дописано праворуч;

З увімкненим дальнім світлом фар 250 метрів

І) стан оглядовості з робочого місця водія:

- у світлий час доби (метрів): 50

- у темний час доби:

З увімкненим ближнім світлом фар 30 метрів;

З увімкненим дальнім світлом фар 30 метрів

Й) Із залученням ав-ля TOYOTA-PRADO д/н НОМЕР_15 були проведені заходи для встановлення конкретної видимості напівпричепа MIROFRET д/н НОМЕР_11 в умовах місця ДТП, що склало: 65,7 м без габаритів та жилета, 105,5 м - жилет на задній частині напівпричепа без габаритних вогней.

5) розташування транспортних засобів на місці події:

1) ав-ль TOYOTA-FORTUNER р/н НОМЕР_3 розташований на автодорозі на правій боковій частині передньою частиною до розділового газону, розташований в крайній лівій смузі та на відстані 1,3 м і 3,8 м від краю дороги

2) вантажний ав-ль (сідловий тягач) MAN-26.410 з напівпричепом MIROFRET р/н НОМЕР_11 розташований на автодорозі в лівому крайньому ряду передньою частиною в напрямку м. Одесана відстані 0,0 м від краю дороги, ліве переднє колесо на відстані 0,5 м від краю дороги заднє ліве колесо.

6) Наявність на місці події слідів, об'єктів, речей, предметів, їх розташування: колесо автомобіля MAN-26.410 р/н НОМЕР_12 розташовано на проїзній частині автодороги поруч з трупом ОСОБА_8 .

7) наявність на місці події слідів гальмування, їх розташування: під час огляду на розділовому газоні був виявлений слід ковзання ав-ля TOYOTA-FORTUNER р/н НОМЕР_3 , напрямок якого з боку м. Київ в напрямку м. Одеса, довжина сліду 33,9 м.

8) наявність на місці події слідів коліс, ніг, їх напрямок, розташування: під час огляду місця ДТП не виявлено

9) інші сліди на дорожньому покритті: під час огляду місця події не виявлено

10) Наявність на місці ДТП слідів контактної взаємодії ТЗ з навколишніми об'єктами, предметами: на металевому відбійнику, який розташований на розділовому газоні, є сліди нашарування ЛФП чорного кольору внаслідок контакту кузова ав-ля TOYOTA-FORTUNER р/н НОМЕР_3 .

11) наявність слідів контактної взаємодії особи з навколишніми об'єктами, предметами: під час огляду місця ДТП було виявлено тільки нашарування ЛФП на металевому паркані розділового газону.

Огляд і перевірка стану транспортного засобу:

Транспортний засіб №1 легковий ав-ль TOYOTA-FORTUNER р/н НОМЕР_3 .

При огляді виявлено:

А) основні зовнішні пошкодження - деформована передня частина ав-ля, ліва бокова частина, праве переднє колесо зміщене з місця штатного кріплення.

Б) наявність слідів та інших речових доказів на ТЗ - сліди деформації внаслідок ДТП.

В) розмір шин R16

Г) малюнок протектору шин зимовий

Г) стан шин в нормі з ПДР

д) завантаження транспортного засобу на момент огляду, характер вантажу, його габарити і спосіб кріплення, пошкодження вантажу - на момент огляду без вантажу, був один дорослий пасажир

Є) стан рульового керування - встановити не виявилось можливим внаслідок ДТП

Ж) стан гальмівної системи - внаслідок деформації при ДТП встановити не виявилось можливим

І) зовнішні світлові прилади, сигнал, склоочисники, склоомивачі, дзеркала заднього вигляду: працюють аварійні сигнали

Ї) положення перемикача світла фар/перемикача покажчиків поворотів - не встановлено

Й) характер інших несправностей і механізмів - немає.

Після події до огляду транспортний засіб ав-ль TOYOTA-FORTUNER р/н НОМЕР_3 знаходився на місці ДТП.

Огляд і перевірка стану транспортного засобу:

Транспортний засіб №2 сідловий тягач «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_4 , і напівпричеп «MIROFRET», реєстраційний номер НОМЕР_5 .

При огляді виявлено:

А) основні зовнішні пошкодження - деформована кабіна в лівій бічній частині, на сідловому тягачі відсутнє ліве заднє колесо.

Б) наявність слідів та інших речових доказів на ТЗ - деформації на кабіні.

В) розмір шин - R18

Г) малюнок протектору шин - звичайний

Г) стан шин - в нормі з ПДР

д) завантаження транспортного засобу на момент огляду, характер вантажу, його габарити і спосіб кріплення, пошкодження вантажу - напівпричеп завантажений зерном;

Є) стан рульового керування - справний;

Ж) стан гальмівної системи - справний;

З) показники манометра гальмівної системи 7,0 атм;

І) зовнішні світлові прилади, сигнал, склоочисники, склоомивачі, дзеркала заднього вигляду: працюють у справному стані на момент огляду місця ДТП;

Ї) положення перемикача світла фар/перемикача покажчиків поворотів - на світлі ближнього світла;

Й) характер інших несправностей і механізмів - немає.

Після події до огляду транспортний засіб сідловий тягач «MAN-26.410», р/н НОМЕР_4 , з напівпричепом знаходились на місці події.

При огляді місця ДТП виявлені трупи ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 .

Під час огляду місця ДТП вилучено: ав-ль TOYOTA-FORTUNER р/н НОМЕР_3 , який направлений на майданчик до м. Одеса.

Під час огляду складені та долучені до протоколу план-схема.

Застосування науково-технічних засобів - рулетка 50 м, цифровий фотоапарат CASIO.

Встановлені при здійсненні огляду очевидці - не встановлені.

Заяви та зауваження осіб, в тому числі водіїв, які брали участь в огляді, з питань огляду, складання протоколу огляду та схеми, а також несправностей транспортного засобу - від осіб не надходили.

Протокол прочитаний самостійно понятими, водієм ОСОБА_3 .

До протоколу додано схему та фото таблиці (10 фото).

11. Постановою від 17.11.2019 р. призначено судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_8 , на вирішення якої поставлено наступні питання:

1. Який механізм утворення, локалізація і ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних ОСОБА_27 стосовно живих осіб?

2. Яка причина смерті ОСОБА_8 та чи знаходиться вона в причинному зв'язку із заподіяними при ДТП тілесними ушкодженнями?

3. В якому положенні (вертикальному або горизонтальному) перебував ОСОБА_8 в момент первинного контакту з транспортним засобом, яка була послідовність заподіяння тілесних ушкоджень?

4. Якою стороною свого тіла розташовувався ОСОБА_8 відносно транспортного засобу (травмуючої сили) в момент первинного контакту?

5. Якщо ОСОБА_8 в початковий момент контакту з транспортним засобом перебував у вертикальному положенні тіла, то стояв або рухався? Якщо рухався, то в якому темпі (крок, біг)?

6. Який характер і розташування слідів на одязі і на трупі ОСОБА_8 .?

7. Чи знаходився ОСОБА_8 у стані алкогольного сп'яніння в момент даної дорожньо-транспортної події, якщо так, то яка ступінь сп'яніння?

12. Згідно висновку експерта №2125-3787/2019 від 18.11.2019-18.12.2019 р., надано наступні підсумки на питання, викладені у постанові:

1(1,2). При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 виявлена поєднана травма голови, тулуба та кінцівок:

а) розтрощення голови: забійна рани тім'яної ділянки; поперечний перелом нижньої щелепи справа в проекції 3-го зуба; множинні багатоуламкові переломи кісток мозкового та лицевого черепу; розриви твердої мозкової оболонки; забій-розміжчення головного мозку; б) розтрощення тулуба: рвана рана лівого надпліччя; множинні садна тулуба; масивна рвана рана на задній поверхні грудної клітки зліва; рвана рана в ділянці верхнього зовнішнього квадранта правої сідниці; синець правого стегна; карманоподібне відшарування м'яких тканин поперекової ділянки; розтрощення грудини; переломи 1,2,4,5-го правих ребер по середньоключичній лінії; переломи 5-12-го правих ребер поміж середньою пахвовою та лопатковою лініями; переломи 8-12-го ребер поміж лопатковою та навколохребцевою лініями; перелом 1-го лівого ребра по середній пахвовій лінії; переломи 2-4-го ребер по лопатковій лінії; переломи 6-10-го лівих ребер поміж передньою та середньою пахвовими лініями; багатоуламковий перелом лівої лопатки; багатоуламковий перелом кісток тазу; забої та розриви легень; забій стінки шлунка; розриви печінки та селезінки; в) травма кінцівок: синець правого передпліччя; синець та садна лівого плеча; синець лівого передпліччя; відкритий багатоуламковий перелом лівої плечової кістки у верхній третині.

Всі ушкодження, які зазначені у п. 1 (а, б, в) даних підсумків, утворилися від дії тупого (тупих) твердого (твердих) предмета (предметів), індивідуальні особливості якого (яких) в утвердженнях не відобразилися. Враховуючи масивність, множинність, різноманітність, характер і локалізацію ушкоджень можна припустити, що вони могли утворитися внаслідок дорожньої транспортної травми, зокрема, від контакту з частинами транспортного засобу та дорожнього покриття.

Судячи за морфологічними властивостями (садна - з підсохлими, багряно-червоно-коричневими поверхнями, що розташовані нижче рівня навколишньої неушкодженої шкіри; синці - блідо-синього кольору; крововиливи - без вираженої пери фокальної клітинної реакції) вони утворилися незадовго до настання смерті.

Смерть ОСОБА_8 настала від множинних багато уламкових переломів кісток мозкового та лицевого черепу з розривами твердої мозкової оболонки, забою-розміжчення головного мозку; розтрощення грудини, переломів 1,2,4,5-го правих ребер по середньоключичній лінії; переломів 5-12-го правих ребер поміж середньою пахвовою та лопатковою лініями; переломів 8-12-го ребер поміж лопатковою та навколохребцевою лініями; перелому 1-го лівого ребра по середній пахвовій лінії; переломів 2-4-го ребер по лопатковій лінії; переломів 6-10-го лівих ребер поміж передньою та середньою пахвовими лініями; багатоуламкового перелому лівої лопатки; багатоуламкового перелому кісток тазу; забоїв та розривів легень; розривів печінки та селезінки; відкритого багатоуламкового перелому лівої плечової кістки у верхній третині.

Всі тілесні ушкодження, виявлені при судово-медичній експертизі ОСОБА_28 , складають єдиний комплекс поєднаної травми і оцінюються у комплексі, за критерієм небезпеки для життя, згідно з п. 2.1.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, по відношенню до живих осіб, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

2 (7). При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_8 в крові етиловий спирт не виявлений.

3 (3, 4, 5). Відповідь на питання щодо положення тіла ОСОБА_8 та місця первинного контакту може бути вирішена після проведення комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи.

4 (6). Об'єктивні дані, які вказували б на невідповідність пошкоджень одягу до ушкоджень трупа - відсутні.

13. Постановою від 17.11.2019 р. призначено судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_7 , на вирішення якої поставлено наступні питання:

1. Який механізм утворення, локалізація і ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних ОСОБА_7 стосовно до живих осіб?

2. Яка причина смерті ОСОБА_7 та чи знаходиться вона в причинному зв'язку із заподіяними при ДТП тілесними ушкодженнями?

3. В якому положенні (вертикальному або горизонтальному) перебував ОСОБА_7 в момент первинного контакту з транспортним засобом, яка була послідовність заподіяння тілесних ушкоджень?

4. Якою стороною свого тіла розташовувався ОСОБА_7 відносно транспортного засобу (травмуючої сили) в момент первинного контакту?

5. Якщо ОСОБА_7 в початковий момент контакту з транспортним засобом перебував у вертикальному положенні тіла, то стояв або рухався? Якщо рухався, то в якому темпі (крок, біг)?

6. Який характер і розташування слідів на одязі і на трупі ОСОБА_7 .?

7. Чи знаходився ОСОБА_7 у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння в момент даної дорожньо-транспортної події, якщо так, то яка ступінь цього сп'яніння?

14. Згідно висновку експерта №2126-3786/19 від 18.11.2019-27.12.2019 р., надано наступні підсумки на питання, викладені у постанові:

1(1,3,4). При експертизі трупа ОСОБА_7 були виявлені наступні ушкодження: а) закрита травма голови, шиї, тулуба та кінцівок: а) відкрита черепно-мозкова травма - садна обличчя та лівої тім'яної ділянки, крововиливи в м'які тканини голови, перелом кісток основи черепа, крововиливи в м'які мозкові оболонки, лобових, скроневих, правої тім'яної часток; крововиливи в шлуночки мозку; б) закрита травма живота - садна живота, крововилив в біляниркову жирову клітковину зліва і справа, розміжчення селезінки в ділянці її верхнього кінця і розрив її по діафрагмальній поверхні, розриви печінки; в) закрита травма грудної клітки: садна грудної клітки, крововиливи під плевру легенів, розрив нижньої частки правої легені, перелом тіла 5-го грудного хребця з розривом спинного мозку, переломи 2-6,12-го правих ребер, розрив м'яких тканин 5-го лівого міжребер'я з ушкодженням міжреберних судин, перелом 4,5-го лівих ребер, перелом остистого відростка 5-го грудного хребця; г) садно шиї, садна і синці кінцівок, відкриті переломи кісток правої гомілки, закриті переломи кісток лівої гомілки та правого передпліччя, закритий перелом правої п'яткової кістки, забиті рани 2-го і 4-го пальців правої кисті, забита рана в ділянці зовнішньої кісточки правої гомілки, переломо-вивих правого гомілковостопного суглоба, крововиливи в м'язи спини. Зазначена поєднана травма голови, шиї, тулуба та кінцівок має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя згідно пункту 2.1.1. «Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». Масивність травми, наявність переломів кісток і розривів органів, наявність саден, синців і забитих ран, укладається в ситуацію зіткнення рухомого автомобіля з пішоходом. Більш конкретно встановити механізм утворення ушкоджень можливо буде в ході проведення комплексної судово-медичної- транспортно-трасологічної експертизи.

2(2). Смерть ОСОБА_7 знаходиться у прямому причинному зв'язку з отриманими їм у результаті ДТП ушкодженнями - відкритою черепно-мозковою травмою у вигляді переломів кісток основи черепа з крововиливами у м'які мозкові оболонки та шлуночки головного мозку. Безпосередньою причиною смерті став набряк головного мозку.

3(5). Встановити, стояв або рухався пішохід в момент наїзду на нього автомобілем, можливо при криміналістичному дослідженні взуття потерпілого.

4(6). На куртці синтетичній визначалися розриви в основному швів і тканини рукавів, на спортивній куртці розриви тканини по передній поверхні, на шароварах розриви тканини по передній і задній поверхнях, на футболці розриви тканини по передній поверхні і розриви правого бокового шва. На тілі ушкодження розташовувалися майже однаково по передній і задній поверхнях.

5(7). При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_7 етиловий спирт не виявлений. У трупному матеріалі наркотичні речовини не були виявлені.

15. Постановою про призначення судової авто технічної транспортно-трасологічної експертизи від 19.11.2019 р. призначено експертизу, на вирішення якої поставлено питання:

1. Чи перебували у працездатному стані гальмівна система та рульове управління автомобіля TOYOTA-FORTUNER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , в момент ДТП?

2. Якщо малися несправності гальмової системи чи рульового управління автомобіля ТОYОТА-FORTUNER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , то коли вони виникли - до ДТП, у момент ДТП, або після ДТП, а також як це вплинуло на виникнення ДТП та механізм розвитку?

3. Чи відповідають вимогам ПДР України колеса, встановлені на автомобілі ТОYОТА-FORTUNER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , якщо ні, то як це вплинуло на виникнення ДТП?

4. Чи є пошкодження коліс автомобіля ТОYОТА-FORTUNER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що спричинили розгерметизацію, якщо є, то яких коліс, які саме пошкодження і де вони розташовані, а також який механізм утворення ушкоджень, яка причина розгерметизації та в який момент вона сталася (якщо такий факт мав місце), а саме до події, в момент події або після події?

5. Якщо розгерметизація колеса /коліс/ автомобіля ТОYОТА-FORTUNER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , у разі якщо такий факт буде встановлено, сталася до вищевказаної події, то як це могло вплинути на керованість зазначеного транспортного засобу й на подальший механізм розвитку події?

6. Чи є на кузові автомобіля ТОYОТА-FORTUNER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , пошкодження що вказують на факт наїзду на пішохода (пішоходів), якщо так, то місце їх розташування?

7. Чи були наявні технічні несправності системи головного освітлення автомобіля ТОYОТА-FORTUNER, реєстраційний номер НОМЕР_3 ?

8. Якщо були наявні технічні несправності головного освітлення автомобіля ТОYОТА-FORTUNER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , то коли вони виникли до ДТП чи в момент ДТП?

16. Згідно висновку експерта №19-8102/8103/8104/8105 від 18.02.2020 р., надано наступні відповіді на поставлені питання:

1-5,7,8. Ходова частина, гальмівна система та рульове управління автомобіля ТОYОТА-FORTUNER, р/н НОМЕР_3 , на момент ДТП перебували в працездатному стані, дозволяли водієві здійснювати рух по наміченій траєкторії й не мали несправностей, які б раптово для водія могли обумовити втрату керованості, або відведення автомобіля від заданого водієм напрямку руху. Виявлені в ході огляду пошкодження деталей ходової частини, гальмівної системи та рульового управління утворилися внаслідок ДТП. Детальний перелік цих пошкоджень та детальний опис механізму їх утворення наведено в дослідницькій частині.

Система головного освітлення зазначеного автомобіля на момент ДТП перебувала в працездатному стані. Встановити режим роботи електроламп передніх головних фар (горіли чи не горіли) не є можливим з причин зазначених в дослідницькій частині.

6. На автомобілі ТОYОТА-FORTUNER у зоні від передньої правої частини кузову до середньої частини правого борту кузову виявлені сліди та масивні ушкодження ударно-динамічного характеру основною спрямованістю попереду назад, які за своїми зовнішніми ознаками, з урахуванням обставин, викладених у фабулі події, характерні для утворення в результаті його контактування з об'єктом, що має рівномірні металу виступаючі кромки, в даному випадку - з автопоїздом у складі вантажного автомобіля MAN 26.410 і напівпричепа MIROFRET.

Описані ушкодження й сліди динамічного характеру основною спрямованістю попереду назад, розташовані в передній лівій кутовій частині та по нижній частині усього лівого борту кузову автомобіля ТОYОТА-FORTUNER, за своїми зовнішніми ознаками, з урахуванням обставин, викладених у фабулі події, характерні для утворення в результаті контактної взаємодії даного автомобіля з перешкодою, в даному випадку - з металевим придорожнім відбійником.

Описані масивні ушкодження й сліди динамічного характеру основною спрямованістю згори донизу, розташовані переважно у верхній частині кузову автомобіля Toyota Fortuner, за своїми зовнішніми ознаками, з урахуванням обставин, викладених у фабулі події, характерні для утворення в результаті перекидання автомобіля і його контактної взаємодії з дорожнім покриттям.

На автомобілі ТОYОТА-FORTUNER будь-яких ушкоджень і слідів, які б однозначно й категорично слід було б віднести до факту контактування з тілом людини в умовах розглянутої події, при огляді не виявлене.

В той же час на автомобілі ТОYОТА-FORTUNER в передній частині визначається наявність наступних слідів, які можливо віднести до утворення їх в результаті контактування з тілом пішохода: потертості брудопилового шару та нашарування речовини бурого кольору, візуально схожої з краплями крові.

Однак, встановити експертним шляхом механізм контактної взаємодії автомобіля ТОYОТА-FORTUNER та пішохода (пішоходів) в умовах події не представляється можливим з причин, вказаних в дослідницькій частині.

17. Постановою про призначення судової авто технічної транспортно-трасологічної експертизи від 19.11.2019 р. призначено експертизу, на вирішення якої поставлено питання:

1. Які механічні ушкодження маються на автопоїзді у складі сідлового тягача МАN-26.410, реєстраційний номер НОМЕР_12 , і напівпричепа MIROFRET, реєстраційний номер НОМЕР_5 ? що виникли внаслідок ДТП?

2. Чи перебували у працездатному стані зовнішні світлові прилади (лампочки ліхтарів) задньої частини напівпричепа MIROFRET, реєстраційний номер ВО8677XX у момент ДТП?

3. Чи перебували у працездатному стані зовнішні світлові прилади (лампочки) освітлення заднього реєстраційного номерного знаку напівпричепа MIROFRET, реєстраційний номер НОМЕР_5 у момент ДТП?

4. Якщо під час огляду буде виявлено, що при ДТП зовнішні світлові прилади зруйновані, то чи горіли вони на момент руйнування під час ДТП?

5. Чи мав водій автопоїзду у складі сідлового тягача МАN-26.410, реєстраційний номер НОМЕР_12 , і напівпричепа MIROFRET, реєстраційний номер НОМЕР_5 , ОСОБА_8 , можливість виявити технічні несправності (якщо такі будуть виявлені) зовнішніх світлових приладів задньої части напівпричепа передчасно перед виїздом, до події ДТП?

18. Згідно висновку експерта №19-8106/8107/8108 від 12.02.2020 р., надано наступні відповіді на поставлені питання:

1. На вантажному автомобілі MAN 26.410 по усьому лівому борту виявлені сліди та масивні ушкодження ударно-динамічного характеру основною спрямованістю ззаду наперед, які за своїми зовнішніми ознаками з урахуванням обставин, викладених у фабулі події, характерні для утворення в результаті його контактування з об'єктом, що має рівноміцні металу виступаючі кромки, пофарбовані в сірий колір, в даному випадку - з автомобілем ТОYОТА-FORTUNER.

На лівому борту напівпричепа MIROFRET р/н НОМЕР_11 будь-яких слідів і ушкоджень, які б вірогідно відображали факт його контактної взаємодії з автомобілем ТОYОТА-FORTUNER, не виявлено.

2-5. На момент експертного огляду світлотехнічне устаткування задніх ліхтарів, включаючи додаткові задні ліхтарі габаритного освітлення, напівпричепа MIROFRET р/н НОМЕР_11 знаходиться в працездатному стані.

На момент експертного огляду світлотехнічне устаткування ліхтаря підсвічення заднього реєстраційного номеру на напівпричепі MIROFRET р/н НОМЕР_11 також знаходилося в працездатному стані.

Встановити експертним шляхом, чи горіли лампи ліхтарів задньої частини напівпричепа MIROFRET р/н НОМЕР_11 на момент ДТП не представляється можливим, оскільки в даному випадку (коли лампи ліхтарів цілі та неушкоджені) це залежить від перемикача освітлення.

Оскільки на момент експертного огляду в світлотехнічному устаткуванні задньої частини напівпричепа MIROFRET р/н НОМЕР_11 не малось несправностей та руйнувань, які б приводили до раптової його відмови, то питання про характер цих несправностей, час їх виникнення та можливість їх виявлення водієм до настання ДТП не має технічного сенсу.

19. Згідно лікарського свідоцтва про смерть №3786 від 18.11.2019 р. причиною смерті ОСОБА_8 - пішохід, травмований при зіткненні з легковим автомобілем. Патологічні стани, що призвели до смерті: набряк мозку, травматичний субарахноїдальний крововилив, відкритий перелом основи черепа, пішохід, травмований при зіткненні з легковим автомобілем. Приблизний час між початком захворювання і смертю - хвилини.

20. Згідно тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами НОМЕР_16 від 26.09.2019 р., ОСОБА_8 мав право керування транспортними засобами категорії А1, А, В1, В, С1, С, СЕ.

21. Згідно лікарського свідоцтва про смерть №3787 від 18.11.2019 р. причиною смерті ОСОБА_7 - пішохід, травмований при зіткненні з легковим автомобілем. Патологічні стани, що призвели до смерті: інші уточнені із залученням декількох ділянок, пішохід, травмований при зіткненні з легковим автомобілем.

22. Згідно листа КНП «ООЦЕМД і МК» ООР №336 від 21.12.2019 р. до доданої картки виклику ЕМД №1055, виклик на телефонну лінію Єдиної оперативної диспетчерської служби 16.11.2019 року надійшов о 20:14:21 (передачі 20:15:00) 16.11.2019 року, за адресою траса Одеса-Київ (374 км), у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою: «Нещасний випадок. ДТП (збили людину)». Приїзд машини Екстреної допомоги здійснений о «20:38:15». Закінчення 0 21:52:59. Повернення на підстанцію о 21:53:01. Виклик був здійснений з номерів телефонів: « НОМЕР_17 », « НОМЕР_9 ».

23. Відповідно до листа Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування №5/1-3964 від 17.12.2019 р., перевіркою звітів інтегрованої телекомунікаційної системи «ЦУНАМІ» встановлено, що 16.11.2019 системою зафіксовано надходження на короткий номер екстреного виклику поліції «102» 3-х повідомлень, які стосуються ДТП з потерпілими, у Ширяєвському районі Одеської області, на автошляху «Київ - Одеса», в районі 373 - 374 км., з яких 2 від громадян та 1 від лікаря бригади швидкої медичної допомоги.

Так, 16.11.2019 о 20:08:03 год., з номера телефону НОМЕР_9 від громадянина, який назвався ОСОБА_14 (працівник поліції ОДУВС), надійшло повідомлення про те, що на 374 км автошляху «Київ - Одеса», поворот на Ширяєве, лежить на боку авто Тойота д/н НОМЕР_3 , на дорозі 2 трупи. Заявник їхав мимо. До швидкої передано - диспетчер 86. Відповідну інформацію до електронної картки «102» № НОМЕР_18 введено інспектором першої категорії відділу служби «102» Бальмілер та передано для реагування відповідним працівникам поліції та до Ширяєвського ВП, де її зареєстровано до ЄО за №3397 від 16.11.2019р.

16.11.2019 о 20:25:10 год., з номера телефону НОМЕР_13 від громадянина, який назвався ОСОБА_30 , надійшло повідомлення про те, що на 374 км автошляху «Київ - Одеса», поворот на Ширяєве, ДТП з травмованими та два померлих. А/м «МАНН» НОМЕР_12 +А/м Тойота НОМЕР_3 . Передано на ШМД, диспетчер-10. Відповідну інформацію до електронної картки «102» № НОМЕР_19 введено інспектором першої категорії відділу служби «102» Костецькою та передано для реагування відповідним працівникам поліції та до Ширяєвського ВП, де її приєднано до ЄО за № 3397 від 16.11.2019 р.

16.11.2019 о 21:19:23 год. з номера телефону НОМЕР_20 від лікаря БР 345 Світліцький, надійшло повідомлення про те, що на 374 км автошляху «Київ - Одеса», поворот на Ширяєве, ДТП з 2-ма травмованими (від госпіталізації відмовились) та два померлих, віком 40 та 60 років. Відповідну інформацію до електронної картки «102» № НОМЕР_21 введено інспектором першої категорії відділу служби «102» Запольська та передано для реагування відповідним працівникам поліції та до Ширяєвського ВП, де її зареєстровано до ЄО за № 3399 від 16.11.2019р.

24. Постановою від 11.01.2020 р. призначено судову авто технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1. 3 якою швидкістю рухався автомобіль TOYOTA-FORTUNER, р/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , на момент дорожньо-транспортної події (до контакту з автопоїздом і наїзду на пішоходів), враховуючи слід кочення довжиною 33.9 м від правих коліс по розділовому газону?

2. Чи мав водій автомобіля TOYOTA-FORTUNER, р/н НОМЕР_3 , ОСОБА_3 технічну можливість запобігти вказаної дорожньо-транспортної події?

3. Чиї дії, водія автомобіля TOYOTA-FORTUNER, р/н НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , або водія ОСОБА_8 , в даній дорожньо-транспортній ситуації перебували у причинному зв'язку з настанням ДТП?

та питання, заявлені та сформульовані адвокатом у клопотанні, а саме:

1. Як повинен був діяти водій сідлового тягача MAN-26.410, реєстраційний номер НОМЕР_12 , і напівпричепа MIROFRET, реєстраційний номер НОМЕР_5 ОСОБА_8 в даній дорожній обстановці, згідно з вимогами Правил дорожнього руху при здійсненні вимушеної аварійної зупинки? Чи відповідали дії водія ОСОБА_8 вимогам ПДР?

2. Як повинен був діяти водій сідлового тягача DAF моделі 85.430, реєстраційний номер НОМЕР_6 з напівпричепом, реєстраційний номер НОМЕР_7 , ОСОБА_7 в даній дорожній обстановці, згідно з вимогами Правил дорожнього руху при здійсненні зупинки? Чи відповідали дії водія ОСОБА_7 вимогам ПДР?

3. Чи відповідав механізм розташування транспортних засобів - сідлового тягача MAN-26.410, реєстраційний номер НОМЕР_12 , з напівпричепом MIROFRET, реєстраційний номер НОМЕР_5 , і сідлового тягача DAF моделі 85.430, реєстраційний номер НОМЕР_6 з напівпричепом, реєстраційний номер НОМЕР_7 на ділянці автодороги, де сталась ДТП вимогам ПДР на момент перед ДТП?

4. Чи створило взаємне розташування даних транспортних засобів - сідлового тягача MAN-26.410, реєстраційний номер НОМЕР_12 , з напівпричепом MIROFRET, реєстраційний номер НОМЕР_5 , і сідлового тягача DAF моделі 85.430, реєстраційний номер НОМЕР_6 з напівпричепом, реєстраційний номер НОМЕР_7 , аварійну обстановку для руху автомобіля Toyota-Fortuner, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , що при цьому змусило інші транспортні засоби, які рухались у попутному напрямку, відповідно у крайній лівій та крайній правій смугах, переміщатись у середній ряд?

5. Яка максимально допустима швидкість ТЗ на вказаній ділянці автодороги?

6. Якою була швидкість автомобіля Toyota-Fortuner, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 у момент розвитку ДТП виходячи зі слідової інформації на місці події?

7. Який гальмовий та зупинний шлях автомобіля Toyota-Fortuner, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 за умови швидкості руху автомобіля 110км/год. в умовах даної дорожньої обстановки?

8. Як повинен був діяти водій автомобіля Toyota-Fortuner, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_3 в даній дорожній обстановці, згідно з вимогами Правил дорожнього руху?

9. Чи мав би водій автомобіля Toyota-Fortuner, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , рухаючись зі швидкістю 110км/год., технічну можливість уникнути контакту з сідловим тягачем MAN-26.410, реєстраційний номер НОМЕР_12 , і напівпричепа MIROFRET, реєстраційний номер НОМЕР_5 , за умови відсутності на сідловому тягачі включеної світлової сигналізації та відсутності встановленого на відстані 40 м знаку аварійної зупинки або миготливого червоного ліхтаря, за умови інтенсивного руху автотранспорта в середній смузі для руху в одному напрямку даної ділянки автодороги в даній дорожній обстановці, що склалася?

10. Чи мав водій автомобіля Toyota-Fortuner, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , рухаючись зі швидкістю 110км/год., технічну можливість уникнути контакту з сідловим тягачем MAN-26.410, реєстраційний номер НОМЕР_12 , і напівпричепа MIROFRET, реєстраційний номер НОМЕР_5 , за умови наявності на сідловому тягачі включеної світлової сигналізації та встановленого на відстані 40 м знаку аварійної зупинки або миготливого червоного ліхтаря, за умови інтенсивного руху автотранспорта в середній смузі для руху в одному напрямку даної ділянки автодороги в даній дорожній обстановці, що склалася?

11. Чи мав водій автомобіля Toyota-Fortuner, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , рухаючись зі швидкістю 110км/год., технічну можливість уникнути контакту з сідловим тягачем MAN-26.410, реєстраційний номер НОМЕР_12 , і напівпричепа MIROFRET, реєстраційний номер НОМЕР_5 , за умови відсутності на сідловому тягачі включеної світлової сигналізації та відсутності встановленого на відстані 40 м знаку аварійної зупинки або миготливого червоного ліхтаря, за умови наявності вивішеного на задній частині автопоїзда жилету із світлоповертальним елементом та наявності інтенсивного руху автотранспорта в середній смузі для руху в одному напрямку даної ділянки автодороги в даній дорожній обстановці, що склалася?

12. Чи мав водій автомобіля Toyota-Fortuner, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_3 технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_8 з моменту виявлення перешкоди для руху автодороги, зокрема, стоячого в крайній лівій смузі для руху в одному напрямку автопоїзду - сідлового тягача MAN-26.410, реєстраційний номер НОМЕР_12 , і напівпричепа MIROFRET, реєстраційний номер НОМЕР_5 , за умови видимості дороги у нічний час до 100 м та інтенсивного руху автотранспорта в середній смузі для руху в одному напрямку даної ділянки автодороги в даній дорожній обстановці, що склалася?

13. Чи відповідали дії водія автомобіля Toyota-Fortuner, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_3 вимогам Правил дорожнього руху?

14. Чи були з технічної точки зору дії водія автомобіля Toyota-Fortuner, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_3 у причинному зв'язку з виникненням ДТП?

15. Чи мав водій автомобіля Toyota-Fortuner, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_3 технічну можливість шляхом екстреного гальмування зупинити ТЗ з моменту виникнення небезпеки для руху, за 70-90 м не доїжджаючи до перешкоди - сідлового тягача MAN-26.410, реєстраційний номер НОМЕР_12 , і напівпричепа MIROFRET, реєстраційний номер

НОМЕР_22 . Який механізм та обставини наїзду автомобіля Toyota-Fortuner, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 на пішохода ОСОБА_7 .?

17. Чи мав водій автомобіля Toyota-Fortuner, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_3 технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_7 з моменту виявлення перешкоди для руху - автопоїзда?

Для ознайомлення експерту надано матеріали кримінального провадження.

Вихідні дані, надані експерту:

Обставини ДТП були в нічний час доби, загальна видимість автодороги по напрямку руху для водія складає 250м (протокол ОМП), без опадів, автодорога міським освітленням не освітлена. Проведеними експериментами було встановлено, що з включеним ближнім світлом фар на автомобілі TOYOTA-FORTUNER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , конкретна видимість автопоїзду у складі сідлового тягача MAN- 26.410, реєстраційний номер НОМЕР_12 , і напівпричепа MIROFRET, реєстраційний номер НОМЕР_5 , в умовах місця ДТП склала наступне: при умові, що на напівпричепі були відсутні задні габаритні ліхтарі, світова аварійна сигналізація, знак аварійної зупинки ТЗ, жилет з світлоповертальними елементами - 65.7м; при умові що на задній частині напівпричепу MIROFRET, реєстраційний номер ВО8677XX був розташований тільки жилет з світлоповертальними елементами - 105.5м; при умові що на задній частині напівпричепу MIROFRET, реєстраційний номер НОМЕР_5 були включені задні габаритні світові прилади, конкретна видимість автопоїзду склала - 220м;

У томі місці де сталось ДТП, 373км+990м автодороги «Київ - Одеса», дорожніх рух не регулюється, ділянка дороги розташована за межами населеного пункту, Ширяєвський район, Одеська область.

У місці події проїзна частина автодороги «Київ - Одеса» пряма в плані, ділянка має незначний підйом на 1 м довжини З см висоти. Стан проїзної частини сухий асфальт, без ям та вибоїн. На ділянці автодороги де відбулась ДТП організований дорожній рух в три ряди в напрямку м. Одеса, зустрічну смугу відділяє розділовий газон на якому встановлений металевий відбійник. Правий край автодороги обмежений бордюр. На автодорозі нанесена наступна дорожня розмітка: 1.2, 1.1, 1.5 ПДР. Загальна ширина смуги проїзної частини автодороги, по якій рухався автомобіль Toyota-Fortuner, реєстраційний номер НОМЕР_3 , складає - 12.5м. Смуга автодороги по якій рухався автомобіль Toyota-Fortuner, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , у напрямку м. Одеса, має для руху транспортних засобів три ряди;

У місці події дорожні знаки: у місці ДТП дорожні знаки не встановлені.

На момент дорожньо-транспортної події автомобіль Toyota-Fortuner, реєстраційний номер НОМЕР_3 , був завантажений 1 дорослим пасажиром і вантаж 100кг.

Технічний стан Т3: згідно показів водія ОСОБА_3 керований ним автомобіль Toyota-Fortuner, реєстраційний номер НОМЕР_3 , на момент ДТП знаходився в технічно справному стані.

До моменту ДТП водію автомобіля Toyota-Fortuner, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , з боку перешкод не створювалось. До ДТП автомобіль Toyota-Fortuner, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 не гальмувався, встиг застосувати маневр вліво, так як рухався у крайньому лівому ряду та з показів водія ОСОБА_3 вбачається, що він питався об'їхати автопоїзд, який стояв на автодорозі, в крайньому лівому ряду, без габаритів та аварійної сигналізації, а також інших знаків, які б дозволяли своєчасно виявити автопоїзд на автодорозі в крайньому лівому ряду.

Швидкість руху ТЗ: згідно показів водія ОСОБА_3 вбачається, що на момент ДТП швидкість керованого ним автомобіля Toyota-Fortuner, реєстраційний номер НОМЕР_3 , складала 110 км/год.

Згідно протоколу ОМП та схеми до протоколу від 17.11.2019, на ґрунтовому розділовому газоні автодороги, зафіксована слід кочення від правих коліс автомобіля Toyota-Fortuner, реєстраційний номер НОМЕР_3 довжиною 33,9 м. Також у місці події, зафіксовано кінцеве розташування автомобіля Toyota-Fortuner, реєстраційний номер НОМЕР_3 , автопоїзда у складі сідлового тягача MAN-26.410, реєстраційний номер НОМЕР_12 , і напівпричепа MIROFRET, реєстраційний номер НОМЕР_11 (детальне розташування дивись на план-схемі до протоколу ОМП та у протоколі огляду місця ДТП від 17.11.2019).

З показів водія автомобіля Toyota-Fortuner, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , вбачається, що 16.11.2019, приблизно о 20:00 годин, він керував технічно справним легковим автомобілем Toyota-Fortuner, реєстраційний номер НОМЕР_3 , та рухався на ньому по автодорозі сполучення «Київ-Одеса», з боку м. Києва в напрямку м. Одеса, проїжджав ділянку автодороги в Ширяївському районі Одеської області, зі швидкістю 110км/год., с включеним ближнім світлом фар, рухався на підйом у лівому крайньому ряду, по смузі для руху транспорту в три ряди. В салоні автомобіля знаходився один пасажир, його батько ОСОБА_10 . В той час коли керований ним автомобіль був практично вже на вершині підйому, то у смузі керованого автомобіля він виявив несподівано автопоїзд, який стояв у лівому крайньому ряду без включеної аварійної сигналізації, габаритних ліхтарів, жилета з світлоповертальними елементами і знаку аварійної зупинки. З метою попередити зіткнення з автопоїздом на якому були відсутні всі світлові елементи, він вирішив зманеврувати вліво, так як у середньому ряду рухалась колона автомобілів і він не мав можливості змінити напрямок руху автомобілю вправо, так як це відразу би спричинило зіткнення. Змінивши напрямок руху керованого автомобіля вліво, автомобіль продовжив рухатись по розділовому газону і тоді у лівій боковій частині автопоїзду він виявив водія ОСОБА_8 , який сидів на колесі, і передньою частиною автомобіля Toyota-Fortuner на нього послідував наїзд. Після того, як керований ним автомобіль зупинився після перекидання на лівій боковій частині, він та його батько вибрались з салону автомобіля та він побачив, що на автодорозі, але далі від його автомобіля, на автодорозі лежить тіло водія іншого автопоїзда у складі сідлового тягача DAF моделі 85.430, реєстраційний номер НОМЕР_6 з напівпричепом, реєстраційний номер НОМЕР_7 , і задня частина вказаного автопоїзда була на відстані 50м від передньої частини автопоїзду у складі сідлового тягача MAN-26.410, реєстраційний номер НОМЕР_12 , і напівпричепа MIROFRET, реєстраційний номер НОМЕР_11 . Перед зміною напрямку ліворуч він гальмування не застосовував. Автопоїзд у складі сідлового тягача MAN-26.410, реєстраційний номер НОМЕР_12 , і напівпричепа MIROFRET, реєстраційний номер НОМЕР_11 , у темний час доби і на неосвітленому місці нічим не був позначений. Внаслідок події пішоходи (водії) ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , були травмовані і від отриманих травм померли на місці події.

Момент виникнення небезпеки для водія автомобіля Toyota-Fortuner, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , прийняти експертом самостійно на підставі матеріалів провадження.

18. Згідно листа НДІ «Астрономічна обсерваторія» від 27.03.2020 р. №93, схожі за освітленістю умови до моменту часу 20 год. 00 хв. 16.11.2019 р. наступлять, зокрема, 31.03.2020 о 21.09.

19. 31.03.2020 р. слідчим ОСОБА_17 проведено слідчий експеримент за участі ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , в присутності двох понятих.

Згідно протоколу слідчого експерименту, на початку слідчого експерименту встановлено, що вказаний експеримент проводиться на автодорозі сполученням Київ - Одеса, 373 км, в Ширяївському районі Одеської області, на нерегульованій ділянці; при умовах, що відповідають погодним та дорожнім умовам, які були в день ДТП, а саме 16.11.2019, нічний час доби, при природному освітленні, стан проїзний частини сухий асфальт, без опадів та в тому місці, де 16.11.2019 року мале місце ДТП за участю автомобіля TOYOTA-FORTUNER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , та пішоходів ОСОБА_8 , ОСОБА_7 .

Метою слідчого експерименту є - в умовах місця ДТП, та з урахуванням показів підозрюваного ОСОБА_3 , встановити конкретну видимість автопоїзду у складі сідловий тягач та напівпричіп, який розташований у задньому лівому ряду, в умовах місця ДТП, з у рахуванням, що на задній частині напівпричепу вимкнуті усі світлові прилади та аварійна світлова сигналізація, а також не встановлений знак аварійною зупинки транспортного засобу, та другий варіант встановити конкретну видимість автопоїзду в умовах місця ДТП з урахуванням, що на задній частині напівпричепу вимкнуті всі світові прилади але на верхній частині напівпричепу розташований спеціальний жилет з світлоповертальними елементами.

Керований водієм ОСОБА_9 автомобіль рухався у крайньому лівому ряду, на підйом, на відстані 0,65 м від лівого краю автодороги, а саме від горизонтальної дорожньої розмітки 1.2 Правил дорожнього руху України. При цьому в середньому ряду, попереду керованого водієм ОСОБА_9 автомобіля TOYOTA-FORTUNER, рухався попутний мікроавтобус, а саме задня частина вказаного мікроавтобусу була на відстані 0.0 м від передньої частини автомобіля TOYOTA-FORTUNER, при цьому боковий інтервал між транспортними засобами складав 1.72м.

Конкретна видимість автопоїзду у складі сідлового тягача MAN-26.410, реєстраційний номер НОМЕР_12 , і напівпричепа MIROFRET, реєстраційний номер НОМЕР_5 , що стояв на автодорозі у лівому крайньому ряду, в умовах місця ДТП, складала наступне: при умові, що на напівпричепі були вимкнуті габаритні ліхтарі, світова аварійна сигналізація, знак аварійної зупинки ТЗ, жилет з світлоповертальними елементами, та в попутному напрямку попереду автомобіля TOYOTA-FORTUNER рухався мікроавтобус - 73,6м; при умові що на задній частині напівпричепу MIROFRET, реєстраційний номер НОМЕР_5 був розташований тільки жилет з світлоповертальними елементами та вимкнуті габаритні ліхтарі - 108.3 м.

Підозрюваним ОСОБА_3 та захисником ОСОБА_4 зазначено, що зауважень до протоколу слідчого експерименту не мають.

20. Постановою від 09.04.2020 р. надано експерту додаткові вихідні дані для проведення експертизи:

Обставини ДТП були в нічний час доби, загальна видимість автодороги по напрямку руху для водія складає 250м (протокол ОМП), без опадів, автодорога міським освітленням не освітлена.

Проведеними слідчим експериментом за участі підозрюваного ОСОБА_3 було встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди керований ним автомобіль TOYOTA-FORTUNER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухався з включеним ближнім світлом фар, так як рухались попутні і зустрічні транспортні засоби, при цьому керований водієм ОСОБА_9 автомобіль рухався у крайньому лівому ряду, на підйом, на відстані 0,65 м від лівого краю автодороги, а саме від горизонтальної дорожньої розмітки 1.2 Правил дорожнього руху України. При цьому в середньому ряду, попереду керованого водієм ОСОБА_9 автомобіля TOYOTA-FORTUNER, рухався попутний мікроавтобус, а саме задня частина вказаного мікроавтобусу була на відстані 0.0 м від передньої частини автомобіля TOYOTA-FORTUNER, при цьому боковий інтервал між транспортними засобами складав 1.72м.

Конкретна видимість автопоїзду у складі сідлового тягача MAN-26.410, реєстраційний номер НОМЕР_12 , і напівпричепа MIROFRET, реєстраційний номер НОМЕР_5 , що стояв на автодорозі у лівому крайньому ряду, в умовах місця ДТП, складала наступне: при умові, що на напівпричепі були вимкнуті габаритні ліхтарі, світова аварійна сигналізація, знак аварійної зупинки ТЗ, жилет з світлоповертальними елементами, та в попутному напрямку попереду автомобіля TOYOTA-FORTUNER рухався мікроавтобус - 73,6м; при умові що на задній частині напівпричепу MIROFRET, реєстраційний номер НОМЕР_5 був розташований тільки жилет з світлоповертальними елементами та вимкнуті габаритні ліхтарі - 108.3м.

У тому місці, де сталось ДТП, 373км+990м автодороги «Київ - Одеса», дорожніх рух не регулюється, ділянка дороги розташована за межами населеного пункту, Ширяївський район, Одеська область.

21. Згідно висновку експерта ОНДЕКЦ №129-А від 21.04.2020 р., експерт ОСОБА_32 дійшов наступних висновків:

1. Провести дослідження та визначити швидкість руху автомобіля «Тоуоtа-Fortuner», номерний знак НОМЕР_3 , експертним шляхом не виявляється можливим з причин, зазначених в дослідницькій частині цього питання (стор. 8 висновку).

2. Для заданого комплексу вихідних даних, зазначеного в постанові про призначення судової експертизи, у даній дорожній ситуації водій автомобіля «Toyota-Fortuner», номерний знак НОМЕР_23 , ОСОБА_3 з моменту виникнення перешкоди для руху не мав технічної можливості зупинитися до перешкоди у вигляді напівпричепа «MIROFRET», номерний знак НОМЕР_5 шляхом екстреного гальмування (при умові, що на напівпричепі «MIROFRET», номерний знак НОМЕР_5 були вимкнені задні габаритні ліхтарі, світова аварійна сигналізація, знак аварійної зупинки транспортного засобу, жилет з світлоповертальними елементами).

Для заданого комплексу вихідних даних, зазначеного в постанові про призначення судової експертизи, у даній дорожній ситуації водій автомобіля «Toyota-Fortuner», номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_3 з моменту виникнення перешкоди для руху не мав технічної можливості зупинитися до перешкоди у вигляді напівпричепа «MIROFRET», номерний знак НОМЕР_5 шляхом екстреного гальмування (при умові що на задній частині напівпричепу «MIROFRET», номерний знак НОМЕР_5 був розташований тільки жилет з світлоповертальними елементами).

Для заданого комплексу вихідних даних, зазначеного в постанові про призначення судової експертизи, у даній дорожній ситуації водій автомобіля «Toyota-Fortuner», номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_3 з моменту виникнення перешкоди для руху мав технічну можливість зупинитися до перешкоди у вигляді напівпричепа «MIROFRET», номерний знак НОМЕР_5 шляхом екстреного гальмування (при умові що на задній частині напівпричепу «MIROFRET», номерний знак НОМЕР_5 були включені задні габаритні вогні).

3. Для заданого комплексу вихідних даних, зазначеного в постанові про призначення судової експертизи, в даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Toyota-Fortuner», номерний знак НОМЕР_24 , ОСОБА_3 (при умові, що на напівпричепі «MIROFRET», номерний знак НОМЕР_5 були вимкнені задні габаритні ліхтарі, світова аварійна сигналізація, знак аварійної зупинки транспортного засобу, жилет з світлоповертальними елементами) не вбачається невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, і його дії, з технічної точки зору, не знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події цієї пригоди.

Для заданого комплексу вихідних даних, зазначеного в постанові про призначення судової експертизи, в даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Toyota-Fortuner», номерний знак НОМЕР_25 , ОСОБА_3 (при умові, що на задній частині напівпричепу «MIROFRET», номерний знак НОМЕР_5 був розташований тільки жилет з світлоповертальними елементами) не вбачається невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, і його дії, з технічної точки зору, не знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події цієї пригоди.

Для заданого комплексу вихідних даних, зазначеного в постанові про призначення судової експертизи, ( при умові, що на задній частині напівпричепу «MIROFRET», номерний знак НОМЕР_5 були включені задні габаритні вогні, вирішення питання щодо причинного зв'язку дій водій автомобіля «Toyota» ОСОБА_3 з настанням події цієї пригоди відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України не потребує спеціальних знань в області автотехніки і це питання може бути вирішено органами слідства або судом самостійно, виходячи з правової оцінки сукупності зібраних в матеріалах кримінального провадження доказів, з урахуванням висновків цієї експертизи.

Вирішення питання щодо перебування (або не перебування) дій пішохода у причинному зв'язку з виникненням події цієї пригоди не потребує спеціальних технічних знань і може бути здійснено органами досудового розслідування або судом самостійно, відповідно до вимог розділу 4 «Обов'язки і права пішоходів» Правил дорожнього руху України.

4. Для заданого комплексу вихідних даних, зазначеного в постанові про призначення судової експертизи, у даній дорожній ситуації водій автопоїзда «МАN-26.410», номерний знак НОМЕР_12 з напівпричепом «MIROFRET», номерний знак НОМЕР_5 , ОСОБА_8 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 19.4, 9.10 та 9.11 Правил дорожнього руху України.

Для заданого комплексу вихідних даних, зазначеного в постанові про призначення судової експертизи, при умові, що на напівпричепі «MIROFRET», номерний знак НОМЕР_5 були вимкнені задні габаритні ліхтарі, світова аварійна сигналізація та не поставлений знак аварійної зупинки транспортного засобу, та при умові, що на задній частині" напівпричепу «MIROFRET» були включені тільки задні лабаритні вогні то, з технічної точки зору, в діях водія автомобіля «МАN-26.410», номерний знак НОМЕР_12 , з напівпричепом «MIROFRET», номерний знак НОМЕР_5 , ОСОБА_8 убачаються невідповідності вимогам п.п. 19.4, 9.10 та 9.11 Правил дорожнього руху України.

5. Для заданого комплексу вихідних даних, зазначеного в постанові про призначення судової експертизи, у даній дорожній ситуації водій автопоїзда у складі сідлового тягача «DAF» моделі 85.430, номерний знак НОМЕР_6 , з напівпричепом, номерний знак НОМЕР_7 , ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 19.4, 9.10 та 9.11 Правил дорожнього руху України.

Провести дослідження та вирішити питання, чи відповідали дії водія автопоїзда у складі сідлового тягача «DAF» моделі 85.430, номерний знак НОМЕР_6 , з напівпричепом, номерний знак НОМЕР_7 , ОСОБА_7 вимогам Правил дорожнього руху України не виявляється можливим з причин, зазначених в дослідницькій частині цього питання (стор. 17 висновку).

6. Для заданого комплексу вихідних даних, зазначеного в постанові про призначення судової експертизи, при умові, що на напівпричепі «MIROFRET», номерний знак НОМЕР_5 була вимкнена світова аварійна сигналізація та не поставлений знак аварійної зупинки транспортного засобу, то, з технічної точки зору, розташування автомобіля «МАN-26.410», номерний знак НОМЕР_12 , з напівпричепом «MIROFRET», номерний знак НОМЕР_5 , не відповідало вимогам п.п. 15.14, 9.9, 9.10 та 9.11 Правил дорожнього руху України.

Провести дослідження та вирішити питання, чи відповідало розташування автопоїзда у складі сідлового тягача «DAF» моделі 85.430, номерний знак НОМЕР_6 з напівпричепом, номерний знак НОМЕР_7 вимогам Правил дорожнього руху України не виявляється можливим з причин, зазначених в дослідницькій частині цього питання (стор. 18 висновку).

7. Зазначене питання не потребує спеціальних знань в області автотехніки і може бути вирішено органами слідства або судом самостійно, виходячи з правової оцінки сукупності зібраних в матеріалах кримінального провадження доказів, з урахуванням висновків цієї експертизи.

8. Максимально допустима швидкість транспортних засобів на вказаній ділянці автодороги, становить 110 км/год.

9. Провести дослідження та визначити швидкість руху автомобіля «Тоуota-Fortuner», номерний знак НОМЕР_26 , експертним шляхом не виявляється можливим з причин, зазначених в дослідницькій частині цього питання (стор. 8 висновку).

10. Зупиночний шлях (S0) автомобіля «Toyota-Fortuner», номерний знак НОМЕР_3 , при швидкості руху 110 км/год., у заданих дорожніх умовах становить 116,5... 118,3 м.

Шлях гальмування (ST) автомобіля «Toyota-Fortuner», номерний знак НОМЕР_3 , при швидкості руху 110 км/год., у заданих дорожніх умовах становить 73,7...75,5 м.

11. Для заданого комплексу вихідних даних, зазначеного в постанові про призначення судової експертизи, водій автомобіля «Toyota-Fortuner», номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.2, 12.6ґ) та 12.3 Правил дорожнього руху України.

12. Для заданого комплексу вихідних даних, зазначеного в постанові про призначення судової експертизи, при умові, що на напівпричепі «MIROFRET», номерний знак НОМЕР_5 була вимкнена світова аварійна сигналізація та відсутній знак аварійної зупинки транспортного засобу, у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Toyota-Fortuner», номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_3 з моменту виникнення перешкоди для руху не мав технічної можливості зупинитися до перешкоди у вигляді напівпричепа «MIROFRET», номерний знак НОМЕР_5 шляхом екстреного гальмування..

13. Провести дослідження та вирішити питання не виявляється можливим з причин, зазначених в дослідницькій частині цього питання (стор. 21 висновку).

14. Для заданого комплексу вихідних даних, зазначеногов постанові про призначення судової експертизи, при умові, що на задній частині напівпричепу «MIROFRET», номерний знак НОМЕР_27 був розташований жилет з світлоповертальними елементами, у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Toyota-Fortuner», номерний знак^ НОМЕР_3 , ОСОБА_3 з моменту виникнення перешкоди для руху не мав технічної можливості зупинитися до перешкоди у вигляді напівпричепа «MIROFRET», номерний знак НОМЕР_5 шляхом екстреного гальмування.

15. Провести дослідження та вирішити питання не виявляється можливим з причин, зазначених в дослідницькій частині цього питання (стор. 22 висновку).

16, 17. Для заданого комплексу вихідних даних, зазначеного в постанові про призначення судової експертизи, в даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Toyota-Fortuner», номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_3 (при умові, що на напівпричепі «MIROFRET», номерний знак НОМЕР_5 були вимкнені задні габаритні ліхтарі, світова аварійна сигналізація, знак аварійної зупинки транспортного засобу, жилет з світлоповертальними елементами) не вбачається невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, і його дії, з технічної точки зору, не знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події цієї пригоди.

Для заданого комплексу вихідних даних, зазначеного в постанові про призначення судової експертизи, в даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Toyota-Fortuner», номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_3 (при умові, що на задній частині напівпричепу «MIROFRET», номерний знак НОМЕР_5 був розташований тільки жилет з світлоповертальними елементами) не вбачається невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, і його дії, з технічної точки зору, не знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події цієї пригоди.

Для заданого комплексу вихідних даних, зазначеного в постанові про призначення судової експертизи, при умові, що на задній частині напівпричепу «MIROFRET», номерний знак НОМЕР_5 були включені задні габаритні вогні, вирішення питання щодо причинного зв'язку дій водій автомобіля «Toyota» ОСОБА_3 з настанням події цієї пригоди відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України не потребує спеціальних знань в області автотехніки і це питання може бути вирішено органами слідства або судом самостійно, виходячи з правової оцінки сукупності зібраних в матеріалах кримінального провадження доказів, з урахуванням висновків цієї експертизи.

18. У даній дорожній ситуації водій автомобіля «Toyota-Fortuner», номерний знак НОМЕР_25 , ОСОБА_3 з моменту виникнення перешкоди для руху не мав технічної можливості зупинитися до перешкоди у вигляді напівпричепа «MIROFRET», номерний знак НОМЕР_5 шляхом екстреного гальмування.

19. Механізм дорожньо-транспортної пригоди зазначений в дослідницькій частині до цього питання (стор. 24 висновку).

20. Питання вирішувалося при проведенні дослідження (дослідницька частина з питання 2).

ПОКАЗАННЯ СВІДКІВ.

1. Допитаний у судовому засіданні 21.01.2021 р. свідок ОСОБА_10 пояснив, що він є батьком обвинуваченого, з потерпілими не знайомий. 16.11.2019 р. він разом з сином приблизно о 03:00 ранку виїхав з м. Іллічівськ у м. Балту на автомобілі «TOYOTA-FORTUNER», який належить свідку, відео реєстратор у автомобілі встановлений не був. За кермом був обвинувачений, приїхали до Балти приблизно о 8.30. На полюванні обвинувачений не втомився. Свідок та обвинувачений не вживали того дня алкоголь, лікарські засоби. Стан здоров'я сина задовільний. Приблизно о 18.00 виїхали до м. Одеси трасою Київ-Одеса. За кермом автомобіля був син, свідок сидів на передньому пасажирському місці. Була темна пора доби, освітлення не було, було сухо, без туману. Наближаючись трасою до Ширяєве, рухалися з ввімкнутим ближнім світлом фар на підйом у другому ряду з трьох зі швидкістю 110 км/год. Видимість у напрямку руху складала близько 150-170 м. Рух автівок у попутному напрямку був інтенсивний. Приблизно за 200 м свідок побачив аварійні сигнали фури, що стояла у правому ряду. Автомобілі, що рухались у попутному напрямку, почали різко перестроюватись у середній ряд. У зв'язку з виниклою обстановкою обвинувачений різко перестроївся у лівий ряд й свідок одразу побачив автопоїзд приблизно у 50 м попереду. Оскільки у середній полосі їхав автобус, обвинувачений не міг зманеврувати вправо та зманеврував вліво. Автомобіль рухався між відбійником та автопоїздом. Все це відбулось протягом секунд. Свідок побачив лише очі людини. Як було збито другого пішохода, свідок не бачив. Автомобіль вдарився у бордюр та пройшов повз й перекинувся. Зазначив, що якби обвинувачений не зманеврував вліво, вони обидва загинули б. Свідок втратив свідомість, можливо на 5 хвилин. Коли свідок прийшов до тями, він відчув, що в нього тече кров, заглушив автомобіль, вибив вікно та дістав з машини сина. Одразу ж підбігли люди та почали кричати на свідка й обвинуваченого з приводу того, що вони не ввімкнули аварійні вогні, прийнявши їх за водіїв вантажівки. Свідок побачив, що у лівій полосі руху стоїть автопоїзд, на якому не було ввімкнено ані габаритних, ані аварійних сигналів, не було жодних попереджуючих знаків, зокрема, знаку аварійної зупинки. На ньому не було колеса підвісного моста. Згодом свідок з'ясував, що водій автопоїзда «протягнув» 150 м з правого ряду у лівий щоб здійснити ремонт. Свідок зазначив, що до місця ДТП під'їжджали люди, питали, чи потрібна допомога, була викликана швидка допомога, яка приїхала приблизно через 20 хвилин. Один з чоловіків, що кричав на свідка та обвинуваченого, заліз у кабіну вантажівки, ввімкнув габаритні та аварійні вогні, які горіли також на задній частині напівпричепу, але прізвища та будь-яких даних цієї людини свідок не знає. Хтось з водіїв, що зупинились, прив'язав позаду напівпричепа жилет. Також інший чоловік з іноземним прізвищем залишив номер телефону. Потім була викликана поліція. Обвинуваченого забрали на огляд.

Вантажний автомобіль DAF, який перебував у правій смузі руху, був з ввімкненими аварійними сигналами та його задня частина перебувала на відстані приблизно 30 м від передньої частини автомобіля MAN.

Свідок перебував на місці ДТП до ранку, сидів на табуретці біля своєї машини. Працівники поліції (їх було троє) проводили експеримент, чи брав у ньому участь обвинувачений, свідок не знає. Автомобіль TOYOTA-PRADO свідок не бачив.

Нещодавно свідок довідався, що автопоїзд перебував на місці події до ДТП ще засвітло, водії чекали на колеса для заміни. Приблизно через 5 годин після ДТП були привезені колеса та встановлені на автівку, після чого її забрали.

2. Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні 02.03.2021 р. зазначив, що з обвинуваченим та потерпілими не знайомий. Обвинуваченого бачить втретє у житті (перший раз - на місці ДТП, другий - при проведенні «очної ставки»). Свідок пояснив, що працює на посаді провідного фахівця факультету кримінальної поліції Одеського державного університету внутрішніх справ, досвід роботи у ДАІ - 21 рік, має досвід роботи у СОГ. ОСОБА_14 пояснив, що він півтора роки тому восени був свідком ДТП, що відбулася на трасі Київ-Одеса на 374 км близько 20:00, коли керував автомобілем в напрямку м. Одеса. Автомобіль свідка не був обладнаний відео реєстратором. Була темна пора доби, дорожнє покриття сухе, видимість була обмежена. В напрямку м. Одеса було три полоси. Автомобіль свідка рухався зі швидкістю до 110 км/год.

Свідок зазначає, що на дорозі було дуже темно, освітлення відсутнє, і, під'їжджаючи до місця ДТП та рухаючись у крайній лівій полосі, він лише «інтуїтивно» зрозумів, що щось коїться попереду. Вантажівка, що їхала попереду свідка у середньому ряді, почала гальмувати, та свідок побачив «стопи». Тому свідок знизив швидкість транспортного засобу. Лише під'їхавши безпосередньо до місця ДТП (при цьому, швидкість руху була 40-45 км/год), свідок побачив, що в крайній лівій смузі попереду стояв вантажний автомобіль, якого до цього не було видно, та перестроївся у середній ряд. Також у крайній правій полосі стояв вантажний автомобіль (чи горіли на ньому аварійні вогні, не пам'ятає).

Вказані дві вантажівки, що стояли на дорозі, створили «лійку» на дорозі, внаслідок чого інші автомобілі мали змогу рухатися лише у середній полосі. На автомобілі, який стояв у лівій смузі, аварійна сигналізація не була ввімкнута, жилета, світло відбиваючої стрічки свідок не бачив, йому нічого «не блиснуло в очі» (це було через 0,5-1 хвилини після ДТП на думку свідка), на автівці горіли габаритні вогні, але дуже тьмяно, скоріше за все через те, що вони були забризкані. Автомобіль був у бруді. Слідів гальмування не бачив. Попереду вантажного автомобіля, що перебував у лівій полосі, лежав на правому боці автомобіль TOYOTA-FORTUNER, поряд якого лежав труп, вище дорогою за кілька метрів лежав ще один труп (в нього була відірвана права стопа від перелому). Біля автомобіля перебував обвинувачений, а пасажир (він був у крові) намагався вилізти з автомобіля.

Свідок зупинив свій автомобіль у правій полосі навпроти TOYOTA-FORTUNER позаду вантажівки, яка утворила «лійку» й викликав 102 (приблизно через 40 секунд після зупинки), зазначивши свої дані, та повідомив, що сталася ДТП з двома загиблими та одним пораненим. Після свідка (він зупинився першим) за його автомобілем зупинилась вантажівка, потім також зупинялись інші автомобілі. Свідок вийшов з машини й побачив, що передня частина автомобіля, що стояв у лівій полосі, приблизно було на одному рівні з задньою частиною автомобіля, що стояв у правій полосі. Свідок спитав у пасажира автомобіля TOYOTA-FORTUNER що трапилось, але той відповів, що сам нічого не розуміє. З обвинуваченим свідок не спілкувався, ознак сп'яніння у нього не було, було видно, що перебуває у стані шоку. У кабіні автомобіля, який був у лівій полосі, свідок нікого не бачив. Свідок не звернув уваги, чи виходили зі своїх авто водії інших машин. Через деякий час свідку зателефонували з Ширяївського РВ та спитали, де саме відбулась ДТП. Свідок вважає, що він був очевидцем події через 1-1,5 хвилини після ДТП. На місці ДТП свідок перебував близько 3 хвилин, після чого поїхав далі, потім йому телефонували зі служби 103 для уточнення місця події й повідомили, що з Одеси висилають машину.

Свідок підкреслив, що на місці обвинуваченого міг бути він, оскільки, навіть враховуючи водійський стаж до досвід роботи у ДАЇ, лише інтуїтивно зрозумів, що попереду перешкода. Свідок при русі не бачив ані автомобіль, що стояв у лівому ряду, ані автомобіль, що стояв у правому ряду. На дорозі були відсутні будь-які позначення, що попереду перешкода (ні дерево, ні відро, ні знак аварійної зупинки). Уникнути зіткнення він зміг лише завдяки тому, що у середній полосі рухався автомобіль, що почав гальмувати.

Наступного ранку о 6:00 свідок проїжджав місце події в сторону м. Києва і бачив, що трупи загиблих все ще перебувають на своїх місцях. У лівій смузі якісь люди здійснювали ремонт вантажівки. Лише поспілкувавшись з особами, що ремонтували вантажівку, свідок зрозумів, що саме трапилося при ДТП.

Свідок підкреслив, що дії загиблих водіїв були вкрай непрофесійними, оскільки один автомобіль стояв у лівій полосі, що є порушенням ПДР, а положення автомобіля у правій полосі створило ситуацію, коли на дорозі утворилася «лійка» для інших автомобілів та створило небезпеку.

3. Допитаний у судовому засіданні 31.03.2021 р. свідок ОСОБА_33 пояснив, що з обвинуваченим не знайомий, бачив його лише раз на місці ДТП.

Восени 2019 року ОСОБА_34 рухався на автомобілі Volkswagen Polo трасою Київ-Одеса в напрямку м. Одеса без пасажирів. Відеореєстратор у автомобілі був відсутній. Під час руху він зупинився на узбіччі, щоб прикріпити тримач телефону, який весь час відпадав, та, коли почав рухатись з узбіччя, побачив автомобіль обвинуваченого TOYOTA-FORTUNER, який його випередив.

Автомобіль свідка набрав швидкість, перестроївся у крайню ліву смугу та рухався зі швидкістю близько 100-110 км/год. за автомобілем TOYOTA-FORTUNER з увімкненим ближнім світлом фар. Раптом свідок побачив, що на автомобілі TOYOTA-FORTUNER, який віддалявся, загорілися «стопи» й його «кинуло як іграшковий автомобіль». Вказана ділянка дороги не освітлювалась, було дуже темно.

Свідок почав збавляти швидкість, інших машин у попутному напрямку не бачив, та лише коли під'їхав, перед ним різко з'явилася фура та він зупинився прямо перед фурою. Перед фурою жодних попереджувальних знаків не було. На фурі габаритні вогні, аварійна сигналізація ввімкнені не були, жилет не висів. Свідок зазначив, що якби він їхав зі швидкістю 120-130 км/год., він не встиг би запобігти зіткненню. Зрозумівши за декілька секунд, що зараз в машину свідка можуть в'їхати інші автівки, свідок вирішив переставити автомобіль.

У правій крайній смузі трохи далі також стояла фура. Автомобіль TOYOTA-FORTUNER лежав на лівому боці. Також на місці ДТП лежало колесо.

Свідок зупинив автомобіль у лівій смузі за місцем ДТП, вийшов з машини, підійшов до лежачого чоловіка, в якого був відкритий перелом ноги. Свідок перевірив пульс та з'ясував, що людина мертва, але ще тепла (перша освіта свідка - медична). Далі лежало тіло ще однієї людини.

Після ДТП обвинувачений та його батько вилізли з автомобіля TOYOTA-FORTUNER. Хто був за кермом автомобіля, свідок не знає. Свідок дав обом воду та допоміг батьку змити кров. Обвинувачений був не при собі, не розумів, що відбувається., був у шоці. Ознак алкогольного сп'яніння у обвинуваченого свідок не помітив. Крім того, свідок зазначив, що питав у працівників поліції, чи був обвинувачений у стані алкогольного сп'яніння, на що отримав відповідь, що ні. Свідок залишив обвинуваченому свій номер телефону, щоб у разі необхідності міг підтвердити, що фуру не було видно.

Крім свідка, на місці події зупинялись водії інших машин, та обурювались на адресу обвинуваченого та його батька, що відсутні будь-які попереджувальні знаки перед фурою. Потім, коли свідок обходив місце події, він побачив, що на задній частині фури вже висіла жилетка, яку хтось, мабуть, повісив.

Свідок зателефонував у служби 102 та 103.

Коли приїхали працівники поліції (приблизно через 10-15 хвилин), це було двоє чоловіків, вони зупинили службове авто біля місця ДТП. Тоді свідок попросив їх стати за фурою, що перебувала у лівому ряді, щоб запобігти подальшим зіткненням й вони від'їхали назад й зупинили автомобіль позаду фури у лівому ряду. Також, біля одного з трупів свідок знайшов телефон, який віддав працівнику поліції.

Майже одночасно з працівниками поліції приїхали працівники швидкої допомоги, які констатували смерть обох людей.

Приблизно через 30 хвилин після ДТП вже після приїзду поліції водій однієї з фур, що зупинились, увімкнув у вантажівці габаритні та аварійні вогні, але ці вогні горіли дуже неяскраво.

Також, свідок зазначив, що в нього був відеозапис з місця події, який він зробив перед тим, як поїхав з місця ДТП (щоб показати керівнику на підтвердження причин запізнення), який він надав слідчому при допиті. Вказаний запис не зберігся, оскільки телефон, на який було здійснено, вкрадено.

На місці ДТП свідок перебував приблизно 40 хвилин - годину.

4. Допитаний у судовому засіданні 26.01.2022 року свідок ОСОБА_23 пояснив, що з обвинувачем та потерпілими не знайомий.

Восени 2019 року свідок їхав трасою Київ-Одеса з трьома полосами руху в попутному напрямку в сторону м. Одеса без пасажирів на автомобілі Hyundai Accent, д/з НОМЕР_28 , приблизно о 20-21 годині. Відеореєстратор на автомобілі встановлено не було. Була темна пора доби. Свідок їхав зі швидкістю близько 100 км/год. у крайньому лівому ряді, бо в крайньому правому ряді стояли машини з увімкненими аварійними сигналами.

Попереду автомобіля свідка у крайньому лівому ряді їхав інший автомобіль, який різко перестроївся у правий ряд. Тоді свідок побачив, що попереду стоїть фура, та також перестроївся та припаркувався біля узбіччя. При цьому, свідок зазначив, що фуру взагалі не було видно, він побачив її в останній момент і ледь зміг перестроїтися в праву смугу. На вказаній фурі не горіло жодних вогнів, на задній частині висіла лише жилетка, колір якої не пам'ятає. Будь-які попереджувальні знаки перед фурою встановлені не були (каністри, знак тощо).

Свідок, перестроївшись, побачив, що у лівій крайній полосі стоїть фура, попереду неї лежить на боку TOYOTA та у лівому ряду лежить два трупи. Один з трупів лежав попереду фури, розташування другого свідок не пам'ятає. У правій полосі також стояла фура з ввімкненими габаритами та аварійними сигналами та свідок зупинився попереду неї. Розташування фур одна щодо одної свідок не пам'ятає.

На місці пригоди зупинились легкові та вантажні автомобілі.

Свідок зупинив свій автомобіль за місцем ДТП щоб у разі необхідності надати допомогу постраждалим. На місці ДТП свідок ні з ким не спілкувався, пробув приблизно 5-7 хвилин та поїхав. Чи бачив свідок обвинуваченого на місці події, не пам'ятає, там було багато чоловіків. Пам'ятає, що був чоловік у камуфляжній куртці. Також свідок не бачив, щоб у кабіні фури хтось був чи вчиняв там якісь дії.

Також, свідок зателефонував до поліції та повідомив про ДТП. Відео та фото місця події свідок не здійснював. Безпосередньо ДТП свідок не бачив, не знає, скільки саме часу минуло з моменту ДТП. На місці ДТП не було поліції та швидкої.

5. Допитаний у судовому засіданні 20.07.2022 року експерт ОСОБА_35 пояснив, що він працює на посаді головного судового експерта Одеського НДЕКЦ МВС України. Експертом підтверджено, що ним був складено висновок №129А від 21.04.2020 р. Підстав для відводу експерта при складенні висновку не було. З обвинуваченим ОСОБА_3 до проведення експертизи та після не спілкувався, взагалі не знайомий. Під час проведення експертизи використовував матеріали справи, які надійшли в одному томі та вихідні дані, зазначені у постанові про призначення експертизи та додаткові вихідні дані. Клопотання про надання додаткових вихідних даних експертом не заявлялось, слідчий надав їх самостійно. Під час встановлення вихідних даних щодо конкретної видимості в умовах ДТП експерт участі не брав. На питання захисника, яким шляхом встановлюється видимість перешкоди в умовах ДТП зазначив, що ці дані встановлюються при проведенні слідчого експерименту. Використовуються транспорні засоби, які брали участь у ДТП, вмикають ближні та дальні вогні, віддаляються та поступово наближаються до перешкоди й коли вона з'являється, автомобіль зупиняється й відбуваються заміри.

При проведенні експертизи експерт не використовував показання свідків, лише вихідні дані, що надані слідчим.

У ситуації ДТП, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 були пішоходами згідно ПДР, оскільки були особами, що беруть участь у дорожньому русі та перебувають поза транспортним засобом. Відповідаючи на питання щодо порушень ПДР ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , експерт надавав їм оцінку в статусі водіїв.

6. Допитаний у судовому засіданні 20.07.2022 року свідок ОСОБА_25 пояснив, що з обвинуваченим та потерпілими не знайомий. Зараз працює водієм неофіційно. 16.11.2019 року свідок був присутній на місці ДТП, оскільки на той час працював водієм автомобіля-евакуатора, який було викликано, щоб забрати машину після ДТП. На місце ДТП свідок приїхав близько 22:00, з ним була його знайома дівчина ОСОБА_36 , але її прізвище не ОСОБА_37 , як вказано у протоколі, а інше, яка саме не пам'ятає.

По прибутті на місце події свідок побачив у лівій смузі руху автомобіль MAN, на якому не були ввімкнені ніякі вогні, лише висіла жилетка. Колір кабіни білий. Було три полоси руху. Також за цим автомобілем лежав на боку автомобіль Toyota Prado та два трупи. Свідок припаркував евакуатор у крайній лівій полосі за місцем ДТП. Місце події не освітлювалось, було сухо. Спочатку свідок перебував у машині, потім його запросили бути присутнім при вимірюваннях. Також, за його участі здійснювались виміри, з якої відстані видно автомобіль, при цьому в автомобілі (марку не пам'ятає) перебував свідок та обвинувачений (сидів на передньому пасажирському місці, алкоголю він нього чутно не було), а загалом п'ять людей, невідомих свідку. Слідчий був на вулиці. Чи були експерти в автомобілі, свідок не знає. Права понятого свідку роз'яснювались. Юлія у вказаному автомобілі не перебувала, а перебувала у евакуаторі. Під час замірів видимості на вантажівці не горіли ніякі вогні (ані габаритні, ані аварійні), лише висіла жилетка. При здійсненні замірів до вантажівки під'їжджали один чи два рази, не більше. Свідок читав та підписував протокол огляду та схему ДТП у машині поліції (підпис №1), але не пам'ятає, що саме було у них зазначено, у зміст документа не вникав, це було приблизно о 5-6 годині ранку. Свідок не пам'ятає, щоб на фурі включали або виключали габаритні або аварійні вогні, також не бачив, щоб на автомобіль встановлювали чи замінювали акумулятори. Яким чином відбулась ДТП, понятому не пояснювали. Стан роботи габаритних вогнів вантажівки свідком зі слідчим не оглядався. Як вмикаються світлові прибори вантажівки, свідку не показували. Стан вантажного автомобіля зі свідком не перевірявся. Місце ДТП було освітлено придорожніми ліхтарями. Протокол свідком був прочитаний, але його зміст він не пам'ятає. Юлія була вказана у протоколі місця події як понята. Юлія брала участь в огляді місця події, була біля свідка, але під час замірів не була присутня. Юлія також підписувала протокол. Чому прізвище ОСОБА_38 та адреса вказані невірно, свідок не знає.

Вранці свідок разом з ОСОБА_39 відвіз автомобіль Toyota до ОСОБА_40 на штраф майданчик.

7. Допитаний у судовому засіданні 31.08.2022 р. свідок ОСОБА_24 зазначив, що з обвинуваченим він не знайомий, бачив один раз під час ДТП, потерпілих не знає. Станом на день події ДТП свідок працював у НДКЦ.

На місце ДТП свідок приїхав в якості спеціаліста зі слідчим для надання консультації щодо вірного складання та фіксації слідової інформації. По приїзду на місце ДТП обстановка була наступна: стояв вантажний автомобіль (чи було на ньому ввімкнено якесь освітлення, не пам'ятає), на деякій відстані був труп, ще на деякій відстані лежав перевернутий автомобіль (їх моделі не пам'ятає). Також на місці події був поліцейський автомобіль. Чи були інші автомобілі на місці ДТП, не пам'ятає. Яким чином встановлювались особи загиблих, не знає, це робив слідчий. Ким був потерпілий, не знає. Загиблий був водієм вантажівки, щодо другого загиблого не знає, яке він мав відношення до автомобілів, бо пам'ятає лише один труп. Щодо методики встановлення видимості зазначив, що автомобіль перебуває на відстані, з якої перешкоди не видно взагалі. Потім автомобіль починає наближатись. В момент, коли перешкода стає видною, зупиняється та здійснюється замір. Видимість встановлюється експериментальним шляхом. При проведенні заміру робилися декілька варіантів: з ввімкненим світлом, з вимкненим, з жилеткою, але точно не пам'ятає, це зазначено у протоколі, оскільки це було три роки тому та він брав участь ще в інших експериментах. Щодо замірів з ввімкненими габаритами не пам'ятає, а з жилетом пам'ятає точно. Який саме автомобіль залучався для проведення експерименту, свідок не пам'ятає, зазначив, що зазвичай залучається такий самий. Під час руху автомобіля свідок йшов поряд. Вікна автомобіля були відкриті. Хто саме перебував у автомобілі, не пам'ятає. ОСОБА_3 при цьому перебував у автомобілі, але де саме, не пам'ятає. Хто саме вмикав вогні на вантажному автомобілі, не пам'ятає. На місці ДТП перебував 3-4 години, поїхав разом зі слідчим. Щодо стану габаритних вогнів вантажного автомобіля нічого не пам'ятає. Хто забирав вантажний автомобіль з місця ДТП, не знає. Свідок зазначив, що наче підписував протокол огляду місця події на вулиці після закінчення слідчих дій. При пред'явленні протоколу, свідок погодився, що його підпису дійсно немає у документі, та зазначив, що мабуть слідчий забув його дати на підпис. Дані, що відображені у протоколі, відповідають дійсності. Після ознайомлення з протоколом, свідок згадав, що в правій полосі перебував КАМАЗ, водій якого допомагав водію вантажівки, що стояла у лівій полосі. Щодо наявності у протоколі огляду дописки про видимість з урахуванням габаритних вогнів не пам'ятає. Чи встановлювалась видимість з урахуванням лише габаритних вогнів, не пам'ятає. На питання, чому у протоколі не відображено вантажівку, що перебувала у правому ряду, зазначив, що цей автомобіль не був учасником ДТП, тому його не зазначено.

8. Допитаний у судових засіданнях 22.09.2022 р. та 18.10.2022 р. свідок ОСОБА_17 зазначив, що він знайомий з обвинуваченим та потерпілими лише в рамках кримінального провадження, слідчим у якому він був, працює слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Одеській області.

16.11.2019 р. свідок проводив огляд місця події ДТП на трасі Київ-Одеса за участі ОСОБА_3 , оскільки був черговим слідчим. О котрій годині прибув на місце ДТП, не пам'ятає, був темний час доби, проїзна частина не освітлювалась. Щодо обстановки на місці ДТП зазначив, що у лівій крайній смузі стояв вантажний автомобіль з напівпричепом, також лежало колесо від нього та перед передньою частиною вантажівки знаходилось два трупи водіїв, на боку лежав автомобіль TOYOTA-FORTUNER. Також на місці події був батько обвинуваченого. В правому ряді стояв тягач з напівпричепом. На вантажівці, що була в лівій смузі, був прив'язаний жилет, та ввімкнені габаритні вогні, які горіли тьмяно, оскільки акумулятор «сідав», чи горіли аварійні вогні, не пам'ятає. Звідки з'явилась жилетка на задній частині напівпричепа, свідку невідомо. На вантажівці, що стояла в правій смузі, були ввімкнені габаритні та аварійні вогні. Особи потерпілих (трупів) були встановлені з посвідчення водіїв, які слідчому передали працівники поліції, які приїхали на місце ДТП. Також, були наявні свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів. Загиблі були водіями цих вантажівок, один з них допомагав іншому замінювати колесо на фурі, що стояла у лівій смузі. Відомості про автомобіль, який перебував у правій смузі, не зазначені у схемі ДТП, оскільки він не мав відношення до ДТП. Потерпілі у ДТП відповідно до ПДР були пішоходами, оскільки знаходились поза транспортним засобом. На питання, чи брав участь в огляді місця події спеціаліст ОСОБА_41 , відповів, що оскільки він вказаний у протоколі, отже був там. Причини відсутності підпису ОСОБА_42 у протоколі не пам'ятає, можливо, забув підписатись. Оскільки доставити вантажний автомобіль MAN для проведення експертиз було неможливо з огляду на відсутність такої техніки, він після заміни колеса був перевезений іншим водієм на стоянку, де вже був оглянутий експертом. На яку саме стоянку був направлений вантажний автомобіль, свідок не пам'ятає. Видимість автомобіля MAN під час огляду місця події встановлювали за допомогою аналогічного за моделлю автомобіля-статиста TOYOTA-PRADO за участі понятих, що відображено в протоколі огляду місця події. Залучений автомобіль-статист було зупинено на місці події та запропоновано взяти участь у замірах. Які саме варіанти освітлення вантажівки для визначення її видимості були при проведенні експерименту, свідок не пам'ятає, зазначив, що на фурі горіли тьмяно габаритні вогні та висіла жилетка. О якій саме годині проводилися вимірювання для визначення видимості автопоїзда, свідок не пам'ятає. Заміри відстані проводились рулеткою. Чи брав участь у вимірюваннях обвинувачений, свідок не пам'ятає, поняті, що брали участь у цій слідчій дії, повинні були бути в автомобілі-статисті. Де саме вмикаються габаритні вогні у вантажному автомобілі, свідок не знає. Поняті при огляді місця події були незаінтересованими особами, яких залучили працівники ГРПП Ширяївського ВП, зупинивши проїжджаючі машини. Якої статі були поняті, свідок не пам'ятає. На питання, чому в протоколі огляду місця події не повністю зазначено адресу одного з понятих, не пам'ятає. Протокол огляду місця події був заповнений повністю, учасники почергово ознайомлювались з ним та підписувались. Зазначив, що за свідченнями ОСОБА_14 , який першим був на місці події, на фурі яскраво горіли габаритні вогні, тому він встиг загальмувати й об'їхати перешкоду, а чи була жилетка, ОСОБА_44 також не пам'ятає. Не всі могли звернути увагу на цю жилетку. Жилетка речовим доказом не визнавалась, чи це була жилетка працівників поліції, свідок не знає. З приводу допису про видимість з урахуванням габаритів, свідок зазначив, що не пам'ятає, чому його зроблено саме окремо збоку сторінки 2 протоколу огляду, мабуть, не було місця на аркуші.

На питання, чи були в обвинуваченого ознаки алкогольного сп'яніння, свідок відповів, що ні. На питання, чи були на місці події жінки, свідок зазначив, що були, здається, дружини загиблих, адвокат ОСОБА_4 та її напарник (якийсь адвокат).

9. Допитана у судовому засіданні 17.03.2023 р. свідок ОСОБА_26 (в ході судового розгляду судом було з'ясовано, що вказана особа була зазначена в протоколі огляду місця події як понята ОСОБА_26 ), зазначила, що з обвинуваченим та потерпілими не знайома. Пояснила, що раніше вона орендувала кімнату у квартирі у м. Одеса. Іншу кімнату орендував ОСОБА_14 , прізвище якого не пам'ятає, який працював водієм евакуатора. Восени чи взимку 2019 року ОСОБА_14 попросив свідка поїхати з ним вночі з ОСОБА_40 на місце ДТП на трасі ОСОБА_47 забрати автомобіль, щоб він не заснув у дорозі. О котрій годині свідок приїхала на місце ДТП, вона не пам'ятає, було темно. Під час перебування на місці події на евакуаторі горіли фари, також фари горіли на поліцейській машині (була одна). По приїзду ОСОБА_14 вийшов з евакуатора, що робив, свідок не знає. Свідок з евакуатора не виходила взагалі. Евакуатор був припаркований позаду КАМАЗу, що стояв ліворуч, весь час, до від'їзду. На місці ДТП свідок побачила два КАМАЗи (точно не MAN), які стояли один навпроти другого в напрямку руху до Одеси, біля КАМАЗу був один труп, а другий був накритий білою тканиною, також на боку лежав легковий автомобіль в пошкодженому стані. Скільки смуг руху на автодорозі, не пам'ятає. Чи були ввімкнені якісь вогні на КАМАЗі, чи висів жилет, чи були попереджувальні знаки, не пам'ятає. Проведення слідчого експерименту на місці події свідок не бачила. Участі у будь-яких замірах не брала. Протокол огляду місця свідку не було пред'явлено, права не роз'яснювали, будь-які документи на місці ДТП свідок не підписувала. Скільки часу провели на місці ДТП, свідок не пам'ятає, коли поїхали до м. Одеси, було ще темно. Працівники поліції до свідка не звертались. Також, зазначила, що ОСОБА_14 знав її прізвище, ім'я, по батькові. Чи проводились на місці ДТП заміри, не пам'ятає. Працівники поліції були на місці ДТП. Чи були жінки, не пам'ятає. Автомобіль, який забирав евакуатор, лежав на боці, був у пошкодженому стані. Вказаний автомобіль відвезли в Одесу на автостоянку. Про подію ДТП дорогою до ОСОБА_48 нічого не розказував.

10. Допитаний у судовому засіданні 27.03.2023 р. свідок ОСОБА_20 зазначив, що з обвинуваченим та потерпілими не знайомий. Щодо ДТП, яка мала місце 16.11.2019 року на трасі 373 км на трасі Київ-Одеса, зазначив, що виїжджав на місце події у складі ГРПП поліції разом з напарником ОСОБА_49 . До місця події їхали максимум 20 хвилин з моменту виклику, на думку свідка - через 20-30 хвилин після ДТП. Вони були першими, хто приїхав на місце ДТП з працівників поліції. На місці ДТП перебували дві вантажівки, одна стояла по напрямку м. Одеса прижата до лівого відбійника, оскільки на ній замінювали колесо, всього було три смуги руху в напрямку м. Одеса. Друга вантажівка стояла в правій смузі руху. Також, на місці ДТП лежав на боку автомобіль, здається, бус. На фурі, що стояла зліва, був жилет. Чи горіли на вантажівці вогні, чи працював двигун автомобіля, свідок не пам'ятає. На місці ДТП утворився затор (близько 30 автомобілів), тому свідок з напарником одразу почали «відводити» транспорт, щоб запобігти новим ДТП. Спочатку поліцейський автомобіль з ввімкненими маячками було встановлено перед місцем події приблизно за 100-150 метрів. Після приїзду СОГ, під час проведення експерименту поліцейський автомобіль було припарковано за 500 м до місця ДТП, тому, що відбулось при його проведенні, свідок не бачив. Свідок з напарником перебували на місці події протягом усього часу, до ранку наступного дня. На місце ДТП після ГШРП приїхав слідчий Ширяївського ВП ОСОБА_15 , начальник слідства ОСОБА_19 , а також поліцейський з м. Одеса. Жінок на місці події свідок не бачив. Також, свідок не бачив, щоб хтось перебував у кабіні тягача MAN.

11. Допитаний у судовому засіданні 27.03.2023 р. свідок ОСОБА_16 пояснив, що з обвинуваченим та потерпілими не знайомий. Щодо ДТП, яка мала місце 16.11.2019 року на трасі 373 км на трасі Київ-Одеса, зазначив, що виїжджав на місце події у складі ГРПП поліції разом з напарником Фірманом. На місце ДТП прибули приблизно через 25 хвилин після того, як воно відбулося, були першими з працівників поліції. По приїзду на місце події побачив дві фури - одну у лівій полосі, другу у правій полосі руху, а також два трупи - один біля автомобіля, другий подалі. Свідок з напарником одраз почали займатися відводом транспорту, що рухався в сторону м. Одеса. Свідок пам'ятає, що на фурі, яка стояла в лівій полосі, горіли аварійні вогні, чи горіли габарити - не пам'ятає, фура була «заглушена». Знак аварійної зупинки був відсутній, на фурі висів жилет. Чи приїжджала на місце ДТП швидка, не пам'ятає. Хто саме возив водія на освідування, не пам'ятає. Потягом перебування на місці події свідок не бачив, щоб в кабіні фури хтось пребував. Приблизно через 25 хвилин після приїзду свідка на місце події приїхали слідчі Ширяївського РВ ОСОБА_15 та ОСОБА_19 , потім слідчий з Одеси. Під час проведення слідчого експерименту свідок з напарником перекривали рух за 800-1000 м до місця ДТП, що відбувалось під час слідчого експерименту не пам'ятає. Понятих для проведення слідчого експерименту не залучали. Свідок з напарником перебували на місці події приблизно до 5 ранку наступного дня, та поїхали, коли дорога вже була звільнена. На місці події жінок не бачив.

12. Допитана у судовому засіданні 27.03.2023 р. свідок ОСОБА_50 пояснила, що є дружиною обвинуваченого. Потерпілих до ДТП не знала. Свідок вказала, що 16.11.2019 р. приблизно о 20.00 їй зателефонував чоловік та повідомив, що потрапив у ДТП. Свідок вирішила їхати на місце події. Знайомі надали свідку контакти адвоката ОСОБА_4 , з якою вона здзвонилася та вони поїхали на місце події разом з ОСОБА_51 , який свідку не був знайомий. На місце події прибули близько 23:00, де побачила дві вантажні машини, двох загиблих та перекинутий автомобіль чоловіка. Увесь час свідок перебувала біля автомобіля TOYOTA-FORTUNER з ОСОБА_10 . Ранком обвинуваченого затримали працівники поліції, а свідок поїхала до дружин загиблих. У подальшому потерпілим родиною ОСОБА_52 була надана матеріальна допомога на поховання.

13. Допитаний у судовому засіданні 27.03.2023 р. свідок ОСОБА_53 пояснив, що з обвинуваченим не знайомий, бачив лише на місці ДТП. Потерпілих не знає. 16.11.2019 року свідку зателефонувала його знайома ОСОБА_4 та попросила відвезти на місце ДТП за 100 км від ОСОБА_40 . Свідок погодився та вони з ОСОБА_4 та невідомою свідку жінку, як він згодом дізнався, дружиною особи, що вчинила ДТП, поїхали на автомобілі свідка на місце ДТП трасою Одеса-Київ. Дорогою до Києва вони побачили на дорозі перевернуту машину, вантажівки та поліцейських. Свідок здійснив розворот та під'їхав до автомобіля поліцейських, який перебував біля місця ДТП. Місце ДТП було на полосі руху в сторону м. Одеси, на затяжному підйомі знаходилась дві вантажівки (одна ліворуч, друга - праворуч), тіла двох загиблих та перевернутий транспортний засіб. Було прохолодно, темно, без туману, дощу не було. Після приїзду свідок припаркував свій автомобіль позаду вантажівки у лівій смузі поряд з поліцейським автомобілем (це зафіксовано на фото таблиці до схеми ДТП). На місці події були жінки - ОСОБА_4 та дружина обвинуваченого. Згодом, під час проведення слідчого експерименту, який тривав близько 30 хвилин, переставив автомобіль попереду вантажівки в лівій смузі. Свідок перебував на місці події весь час до ранку - сидів у автомобілі, виходив курити, дивився, як відбувається слідчий експеримент. Щодо порядку проведення слідчого експерименту, зазначив, що його проводили поліцейські за участі обвинуваченого. При цьому, поліцейські змінювали освітлення на вантажівці та вимірювали відстань, з якої видно вантажівку, рухаючись на автомобілі. Виміри проводи за трьох варіантів: 1) вимкнені світлові прилади вантажівки, відсутній знак аварійної зупинки, відсутній жилет; 2) вимкнені світлові прилади, відсутній знак аварійної зупинки, на задній частині вантажівки є жилет; 3) ввімкнено аварійну сигналізацію, відсутній знак аварійної зупинки, відсутній жилет. На питання прокурора з якого часу свідок є адвокатом, повідомив, що з 2012 року, але наразі проходить службу у ЗСУ. Вранці після закінчення всіх слідчих дій свідок поїхав разом з ОСОБА_4 , дружиною обвинуваченого та батьком обвинуваченого.

14. Допитана у судовому засіданні 21.04.2023 р. свідок ОСОБА_19 пояснила, що з обвинуваченим та потерпілими не знайома. Станом на 16.11.2019 р. свідок працювала начальником слідчого відділу Ширяївського ВП. На місце ДТП прибула у складі СОГ вночі одразу після виклику (який час минув після ДТП, не знає), там вже перебували працівники ГШРП, а слідчих СУ області ще не було. На місці ДТП побачила дві вантажівки, одна з яких знаходилась в лівій смузі вище підйому, друга - в правій смузі трохи далі. Також у лівій смузі перебували трупи та легкова автівка. На вантажівці, що перебувала у лівій смузі, висіла жилетка. Чи горіли на вказаній вантажівці вогні, свідок не пам'ятає. Після прибуття на місце події свідок з'ясовувала обставини ДТП та повідомила відділ з ДТП. У проведенні слідчих дій участі не брала. На місці ДТП була до закінчення слідчих дій. На місці події були також працівники Ширяївського ВП - ОСОБА_20, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_18, та з Одеси - слідчий ОСОБА_54 , начальник відділу ОСОБА_55 . Освідування обвинуваченого проводив або слідчий, або працівник ГШРП. Жінок на місці ДТП не пам'ятає.

15. Допитаний у судовому засіданні 21.04.2023 р. свідок ОСОБА_15 пояснив, що з обвинуваченим не знайомий, бачив на місці ДТП., потерпілі не знайомі. Станом на 16.11.2019 р. свідок працював слідчим у Ширяївському ВП. Вночі після виклику свідок приїхав на місце події з водієм, приблизно через 15-20 хвилин після ДТП, де вже перебували працівники ГШРП (здається, ОСОБА_16 і ОСОБА_20), їх машина перебувала перед місцем ДТП. На місці ДТП свідок побачив припарковану в лівій смузі вантажівку, що його здивувало. На вказаній вантажівці, були ввімкнені габаритні вогні, які були слабо видимі. Чи горіли аварійні вогні, висів жилет - не пам'ятає. Під час перебування свідка на місці ДТП у кабіні вантажівки ніхто не перебував. Вантажівка була заглушена. Ще одна вантажівка стояла у правій смузі. Поліцейські чекали слідчих з ОСОБА_40 , бо було двоє загиблих. Свідок не проводив слідчі дії та перебував на місці ДТП близько 30 хвилин. Після приїзду ОСОБА_57 та ОСОБА_58 свідок повіз обвинуваченого на освідування. При освідуванні свідок не був присутній, були присутні ОСОБА_59 та ОСОБА_60 , результатів освідування не пам'ятає, але ознак алкогольного сп'яніння в обвинуваченого не було. Було видно, що обвинувачений у стані шоку. Після проведення освідування свідок повернувся до ВП й більше на місце ДТП не був.

Відповідно до частини 2 статті 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його вчиненні.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Крім того, законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли винуватість обвинуваченого доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи свій обов'язок, передбачений статтею 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.

Аналізуючи сукупність зібраних у кримінальному провадженні доказів, суд вважає, що надані стороною обвинувачення докази містять суттєві протиріччя, не можуть переконливо і об'єктивно свідчити про винуватість обвинуваченого.

За результатом дослідження зазначених вище доказів суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Статтю 85 КПК України передбачено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ст. 86 цього Кодексу, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

При оцінці доказів суд приймає до уваги наступне.

1. Зі змісту досліджених судом письмових доказів та показань свідків судом встановлено, що обвинувачення «побудовано» лише на показаннях свідка ОСОБА_14 , який зазначив, що на автопоїзді були ввімкнені габаритні вогні. Саме за умови наявності на автопоїзді ввімкнених габаритних вогнів, згідно висновку судової автотехнічної експертизи дослідження обставин та механізму ДТП, ОСОБА_3 мав технічну можливість зупинитися до перешкоди шляхом екстреного гальмування, тим самим запобігти зіткненню. За наявності на автопоїзді лише жилета (без ввімкнених габаритних та аварійних вогнів, за відсутності знаку аварійної зупинки) можливості зупинитися ОСОБА_3 не мав. За відсутності на автопоїзді жилета, без ввімкнених габаритних та аварійних вогнів, за відсутності знаку аварійної зупинки, ОСОБА_3 також не мав можливості зупинитися до перешкоди.

При цьому, стороною обвинувачення не обґрунтовано в суді, чому в основу обвинувачення покладено саме показання свідка ОСОБА_61 щодо наявності на задній частині напівпричепа ввімкнених габаритних вогнів, а не інших свідків.

Так, здійснивши безпосередній допит свідків у судовому засіданні, судом встановлено, що їх показання в цілому узгоджуються між собою, водночас мають певні суттєві протиріччя, а саме - свідок ОСОБА_14 зазначив, що на задній частині напівпричепа горіли габаритні вогні, але дуже тьмяно, майже непомітно, жилет був відсутній, знак аварійної зупинки відсутній, аварійна світлова сигналізація вимкнена. Свідок ОСОБА_34 надав свідчення, згідно яких ані габаритні, ані аварійні вогні ввімкнені не були, жилет на задній частині напівпричепа був відсутній, знак аварійної зупинки не встановлено. Згідно пояснень вказаних свідків, вони перебували на місці події одразу після ДТП. Так, свідок ОСОБА_14 зазначав, що, під'їхавши до місця події, побачив, що поруч автомобіля перебував обвинувачений, а пасажир (він був у крові) намагався вилізти з автомобіля. Свідок ОСОБА_34 надав покази, згідно яких бачив, як у момент ДТП перекинувся автомобіль обвинуваченого, а під'їхавши, бачив як обвинувачений та пасажир вилазили з автомобіля. Таким чином, з показань вказаних свідків випливає, що вони перебували на місці події одночасно, проте, надали різні свідчення щодо стану габаритних вогнів напівпричепа. Аналогічні свідченням ОСОБА_62 надано свідком ОСОБА_10 , який був пасажиром обвинуваченого. При цьому, стороною обвинувачення не обґрунтовано при розгляді справи, чому свідчення ОСОБА_62 не прийнято до уваги, його свідчення жодним чином не спростовані, свідка не дискредитовано. Слід також зауважити, що усіма свідками, зазначеними в реєстрі матеріалів досудового розслідування, дано ідентичні покази щодо відсутності на задній частині напівпричепа жилета, знаку аварійної зупинки та відсутності аварійної сигналізації одразу після ДТП. Дані щодо наявності жилета містять лише показання свідка ОСОБА_63 , який хоч і прибув на місце ДТП пізніше інших свідків (про що свідчать його показання та інформація зі служби 102 про виклик), але також стверджував про відсутність габаритних вогнів на автопоїзді. Слід зазначити, що показання свідків у суді відповідали наданим на стадії досудового розслідування, що не заперечувалось прокурором протягом судового розгляду. Тому, показання свідка ОСОБА_14 не можуть слугувати єдиним достовірним джерелом доказів вини обвинуваченого, оскільки в частині наявності ввімкнених габаритних вогнів на автопоїзді повністю суперечать показанням іших трьох свідків, допитаних під час досудового розслідування.

Водночас, показання всіх свідків, допитаних під час досудового розслідування - ОСОБА_14 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 - в частині того, що перешкоду у вигляді автопоїзда у полосі їх руху вони виявили «в останню мить», прямо протирічить даним, зазначеним в протоколі огляду місця події щодо конретної видимості перешкоди з урахуванням габаритів на задній частині напівпричепа - 220 м. При цьому, згідно показань свідків, керовані ними автомобілі рухались в межах дозволеної на даній автодорозі швидкості (згідно відповіді на питання 8 висновку судової експертизи обставин та механізму дорожньо-транспорної пригоди №129-А від 21.04.2020 р., максимально допустима швидкість транспортних засобів на ділянці автодороги, де сталась ДТП, становить 110 км/год).

Посилання прокурора у судових дебатах на показання свідка ОСОБА_15 як доказ вини ОСОБА_3 , згідно яких на напівпричепі були ввімкнені габаритні вогні, але слабо видимі, в сукупності зі свідченнями про те, що хтось ввімкнув на вантажівці світлові прилади після ДТП, суд сприймає критично, оскільки, як встановлено з показань інших свідків, зокрема, працівників ГШРП, він прибув на місце події не менш, ні через півгодини після ДТП. Щодо посилань прокурора на показання свідка ОСОБА_16 (працівника ГШРП), суд зазначає, що останній при допиті зазначив, що на напівпричепі горіли аварійні вогні, а чи горіли габаритні - не пам'ятає, а прибув він на місце події після надходження виклику «на планшет» (згідно показань його напарника - через 20-30 хвилин після ДТП, а згідно витягу з Армор - о 20:33.

Також, суд оцінює критично посилання прокурора на фототаблицю до протоколу огляду місця події, оскільки ним не доведено, що фотографії, на яких зафіксовано «наявність робочих габаритних вогнів, які були увімкнені та перебували у справному стані на час ДТП», оскільки вказані фотографії робилися вже після ДТП, невідомо, о котрій годині, й не доводять, що станом на час його вчинення були увімкнені. Також, суд зазначає, що фото №1-4 містить зображення автопоїзду з ввімкнутими світловими приладами (у тому числі, з аварійною сигналізацією), водночас, на фото №8 світлові прилади не горять.

Крім того, за свідченнями ОСОБА_10 та ОСОБА_62 , хтось з водіїв, які зупинились після ДТП, увімкнув у кабіні світлові прилади, що не спростовано стороною обвинувачення.

2. Щодо протоколу огляду місця події суд зазначає наступне.

Посилання захисника на те, що протокол огляду місця події є недопустимим доказом, оскільки під час огляду здійснювався слідчий експеримент, а до внесення відомостей до ЄДР проведення слідчого експерименту є недопустимим, протокол не містить підпису спеціаліста та у судовому засіданні встановлено, що понята ОСОБА_26 (вірне прізвище - ОСОБА_64 ) не брала участь у огляді та не підписувала, суд оцінює критично, з огляду на наступне.

Згідно положень ч. 3 ст. 214 КПК України, здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду).

Відповідно до положень ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних. Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження (зокрема, поняті). З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів. Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду. При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 240 КПК України, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. За необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу.

Таким чином, огляд місця події та слідчий експеримент є різними слідчими діями, під час яких можуть проводитись вимірювання (у даному випадку - щодо видимості перешкоди), до яких кримінально-процесуальним законодавством встановлено різні вимоги. Як вбачається з положень ст. 237 КПК України, для участі в огляді можуть бути запрошені спеціаліст та поняті, водночас, їх участь не є обов'язковою. Тому, відсутність підпису спеціаліста у протоколі огляду місця події та підпису понятого не тягнуть за собою визнання протоколу недопустимим доказом. Вказана позиція знайшла своє відображення у постанові ВС від 04.10.2022 у справі № 586/187/20.

Суд зауважує, що вказаний протокол підписаний обвинуваченим (що ним не заперечувалось) та не містить будь-яких зауважень з його боку.

Твердження захисника щодо недопуску її під час проведення огляду місця події, не ознайомлення зі змістом протоколу огляду місця події суд оцінює критично, оскільки вони не підтверджені доказами.

Водночас, незаповнені графи протоколу не містять прочерків, що не виключає можливість здійснення дописів у ньому після проведення слідчої дії.

За наведених обставин суд вважає сумнівним протокол огляду місця події, а відтак, таким, що не в повній мірі відповідає критеріям допустимості та об'єктивності.

3. Суд вбачає певну логічну непослідовність у проведенні слідчих дій з встановлення відстані видимості перешкоди - автопоїзду для визначення вихідних даних для проведення судової експертизи обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди.

Так, згідно протоколу огляду місця події, стан видимості з робочого місця водія:

«- у темний час доби: загальна ? 250

?З увімкненим ближнім світлом фар 220 метрів з урахуванням габаритів на задній частині напівпричепа конкретна видимість автопоїзду в умовах ДТП із залученням авто TOYOTA-PRADO;

?Із залученням ав-ля TOYOTA-PRADO д/н НОМЕР_15 були проведені заходи для встановлення конкретної видимості напівпричепа MIROFRET д/н НОМЕР_11 в умовах місця ДТП, що склало: 65,7 м без габаритів та жилета, 105,5 м - жилет на задній частині напівпричепа без габаритних вогней».

У той же час, згідно протоколу слідчого експерименту від 31.03.2020 р., його метою є - «в умовах місця ДТП, та з урахуванням показів підозрюваного ОСОБА_3 , встановити конкретну видимість автопоїзду у складі сідловий тягач та напівпричіп, який розташований у задньому лівому ряду, в умовах місця ДТП, з урахуванням, що на задній частині напівпричепу вимкнуті усі світлові прилади та аварійна світлова сигналізація, а також не встановлений знак аварійною зупинки транспортного засобу, та другий варіант встановити конкретну видимість автопоїзду в умовах місця ДТП з урахуванням, що на задній частині напівпричепу вимкнуті всі світові прилади але на верхній частині напівпричепу розташований спеціальний жилет з світлоповертальними елементами.

Керований водієм ОСОБА_9 автомобіль рухався у крайньому лівому ряду, на підйом, на відстані 0,65 м від лівого краю автодороги, а саме від горизонтальної дорожньої розмітки 1.2 Правил дорожнього руху України. При цьому в середньому ряду, попереду керованого водієм ОСОБА_9 автомобіля TOYOTA-FORTUNER, рухався попутний мікроавтобус, а саме задня частина вказаного мікроавтобусу була на відстані 0.0 м від передньої частини автомобіля TOYOTA-FORTUNER, при цьому боковий інтервал між транспортними засобами складав 1.72м».

Тобто, умови, за яких проведено слідчий експеримент, відрізняються від первинних тим, що в середньому ряду, попереду керованого водієм ОСОБА_9 автомобіля TOYOTA-FORTUNER, рухався попутний мікроавтобус, а саме задня частина вказаного мікроавтобусу була на відстані 0.0 м від передньої частини автомобіля TOYOTA-FORTUNER, при цьому боковий інтервал між транспортними засобами складав 1.72м.

За результатами проведеного слідчого експерименту встановлено, що конкретна видимість автопоїзду у складі сідлового тягача MAN-26.410, реєстраційний номер НОМЕР_12 , і напівпричепа MIROFRET, реєстраційний номер НОМЕР_5 , що стояв на автодорозі у лівому крайньому ряду, в умовах місця ДТП, складала наступне: при умові, що на напівпричепі були вимкнуті габаритні ліхтарі, світова аварійна сигналізація, знак аварійної зупинки ТЗ, жилет з світлоповертальними елементами, та в попутному напрямку попереду автомобіля TOYOTA-FORTUNER рухався мікроавтобус - 73,6 м; при умові що на задній частині напівпричепу MIROFRET, реєстраційний номер НОМЕР_5 був розташований тільки жилет з світлоповертальними елементами та вимкнуті габаритні ліхтарі - 108.3 м.

При цьому, як вбачається, при проведенні слідчого експерименту не встановлено видимість перешкоди за третім варіантом - з урахуванням габаритів на задній частині напівпричепа та відсутності аварійної світлової сигналізації, без встановленого знаку аварійної зупинки транспортного засобу та відсутності жилету.

За наслідками проведення слідчого експерименту експерту було надано додаткові вихідні дані, що були використані при розрахунку зупиночного шляху та визначення технічної можливості зупинитися до перешкоди шляхом екстреного гальмування (аркуш 14 висновку експерта; Т.2 стор. 32 зворот).

Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, допит свідка ОСОБА_14 (який зазначив, що на автопоїзді горіли габаритні вогні та свідчення якого й лягли в основу обвинувачення) на стадії досудового розслідування було проведено ще 09.12.2019 року. При цьому, при проведенні слідчого експерименту не встановлювалась видимість перешкоди саме за цим варіантом.

Вказана непослідовність у проведенні слідчих дій викликає обґрунтовані сумніви у належності проведення досудового розслідування задля з'ясування всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження.

4. Інші досліджені судом письмові докази відповідають критеріям належності та допустимості.

Згідно Кримінального кодексу України підставою для притягнення будь-якої особи до кримінальної відповідальності є вчинення нею суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад передбаченого цим Кодексом злочину, який складається з наступних елементів: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного із цих чотирьох обов'язкових складових елементів складу будь-якого злочину означає, що дії особи, поведінка якої оцінюється, не являються злочином, та може свідчити про наявність інших правових відносин.

Згідно диспозиції ч.2 ст.286 КК України основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту, перелік яких наведений у примітці до ст. 286 КК України, а його додатковим обов'язковим об'єктом - життя і здоров'я особи.

Об'єктивна сторона злочину включає такі обов'язкові ознаки: 1) діяння, 2) обстановку, 3) наслідки та 4) причинний зв'язок між діянням і наслідками.

Діяння при вчиненні цього злочину завжди пов'язане з недотриманням вимог відповідних нормативних актів - правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів. Такі правила встановлені у законах та інших нормативно-правових актах, насамперед Правилах дорожнього руху.

Обстановка вчинення злочину характеризується тим, що діяння вчиняється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху, тобто в процесі пересування транспортних засобів.

Кримінальна відповідальність за ст. 286 КК України настає за умови заподіяння наслідків у вигляді фізичної шкоди, яка є не менш небезпечною, ніж середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Причинний зв'язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно, з необхідністю тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286 КК України.

Злочин вважається закінченим з моменту настання зазначених у ст. 286 КК України наслідків.

Суб'єкт злочину спеціальний. Це осудна особа, яка досягла 16-річного віку і керує транспортним засобом. Особою, яка керує транспортним засобом, вважаються: водій; інструктор, який керує навчальним водінням; службова особа, яка дає водію обов'язкові для виконання вказівки. При цьому не мають значення наявність чи відсутність в особи права володіння чи користування цим транспортним засобом, посвідчення на право управління транспортним засобом.

ОСОБА_3 є осудною особою, яка досягла 16-річного віку і керувала транспортним засобом під час виникнення зазначеної у обвинувальному акті дорожньо-транспортної пригоди, тому може бути суб'єктом інкримінованого злочину.

Суб'єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і в цілому характеризується необережною виною.

Кваліфікуючими ознаками злочину є спричинення в результаті порушення правил дорожнього руху або експлуатації транспорту: загибелі кількох осіб (ч. 3 ст. 286).

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.

При цьому належить враховувати, що злочин, передбачений ст. 286 КК України, є злочином із так званим матеріальним складом, і обов'язковою ознакою його об'єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушення правил дорожнього руху, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) суспільно небезпечні наслідки, передбачені в ст.286 частинах 1, 2 або 3 КК України, тобто тільки такі порушення правил дорожнього руху, які є причиною настання цих наслідків, і перебувають із ними у причинному зв'язку.

Така позиція щодо кримінально-правової оцінки діяння, передбаченого ст. 286 КК України, міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року (справа № 682/956/17).

У випадку дорожньо-транспортної події за участю декількох водіїв для вирішення питання про наявність чи відсутність в їхніх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідними частинами ст. 286 КК України, необхідно встановити причинний зв'язок між діяннями (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, дослідити характер та черговість порушень, які вчинив кожен із водіїв, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з'ясувати ступінь участі кожного у спричиненні злочинного наслідку. При цьому виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом. (висновки про правозастосування, які містяться в постановах Верховного Суду України від 20.11.2014 року, провадження № 5-18кс14, від 5.11.2015 року (справа № 5-218кс15), постанові ВС від 24.09.2020 р. по справі № 372/2613/18).

1. Згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 порушено наступні правила дорожнього руху:

п.1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) «Бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п.12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено, що обвинувачений об'єктивно був спроможний виявити перешкоду на дорозі.

По-перше, стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом, що на автопоїзді були ввімкнені габаритні вогні, та обвинувачений мав технічну можливість зупинитися до перешкоди у вигляді напівпричепа шляхом екстреного гальмування, тим самим запобігти зіткненню.

Крім того, згідно показань свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_62 та ОСОБА_65 , які також того дня керували транспортними засобами в лівій крайній полосі з дозволеною швидкістю руху, перешкоду у вигляді автопоїзда у своїй полосі руху вони виявили в останню мить. При цьому, здійснити маневр та об'їхати перешкоду їм вдалося лише завдяки тому, що попереду рухалися інші транспортні засоби, які змінювали свій рух, відповідно це змусило свідків зменшити швидкість, тим самим уникнути аварії. Аналогічні покази щодо видимості автопоїзда надав свідок ОСОБА_10 .

Також, суд зазначає, що, згідно ПДР, в момент виявлення водієм ОСОБА_3 перешкоди, він мав два передбачені Правилами шляхи уникнення зіткнення з перешкодою: зменшити швидкість аж до зупинки або здійснити безпечний для інших учасників руху об'їзд перешкоди.

Як випливає з пояснень обвинуваченого та свідка ОСОБА_10 , після виявлення перешкоди обвинувачений здійснив маневр вліво, намагаючись уникнути зіткнення з напівпричепом й рятуючи своє та пасажира життя. При цьому, здійснити маневр вправо обвинувачений не мав можливості, оскільки праворуч рухався інший транспортний засіб. Доказів того, що обвинувачений під час маневру бачив, що ліворуч від напівпричепу перебувають пішоходи, тому вказаний маневр небезпечний для інших учасників руху, доказів відсутності у середній полосі руху іншого транспортного засобу стороною обвинувачення не надано.

Також, стороною обвинувачення не доведено, що водій ОСОБА_3 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною.

Отже, суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено порушення обвинуваченим правил безпеки дорожнього руху.

2. Як зазначено в обвинувальному акті, підтверджується показаннями свідків та письмовими доказами по справі, автопоїзд у складі сідлового тягача «MAN-26.410», реєстраційний номер НОМЕР_4 , і напівпричепа «MIROFRET», реєстраційний номер НОМЕР_5 , стояв у крайньому лівому ряду автодороги сполученням «Київ - Одеса», де організований двосторонній рух, розділений штучною спорудою, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, і проїзна частина має по три смуги руху у кожному напрямку, та біля його лівої бокової частини проводили ремонтні роботи ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (водій сідлового тягача «MAN-26.410», реєстраційний номер НОМЕР_4 , і напівпричепа «MIROFRET»).

Порушень обвинуваченим обмежень щодо швидкості руху при розгляді справи судом не встановлено.

Згідно п. 11.5, 11.6 ПДР, на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки). На дорогах, які мають три і більше смуги для руху в одному напрямку, вантажним автомобілям з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т, тракторам, самохідним машинам і механізмам дозволяється виїжджати на крайню ліву смугу лише для повороту ліворуч та розвороту, а у населених пунктах на дорогах з одностороннім рухом, крім цього, - для зупинки зліва, в дозволених випадках, з метою завантаження чи розвантаження.

Пунктом 15.11 ПДР передбачено, що у темну пору доби і в умовах недостатньої видимості стоянка поза населеними пунктами дозволяється лише на майданчиках для стоянки або за межами дороги.

Положеннями п. 15.14 ПДР передбачено, що у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 цих Правил.

Згідно положень п. 19.4 ПДР, під час зупинки на дорозі в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості на транспортному засобі мають бути ввімкнені габаритні або стоянкові ліхтарі, а при вимушеній зупинці додатково - аварійна світлова сигналізація. В умовах недостатньої видимості дозволяється додатково увімкнути ближнє світло або протитуманні фари та задні протитуманні ліхтарі. Якщо габаритні ліхтарі несправні, транспортний засіб слід прибрати за межі дороги, а якщо це неможливо, його необхідно позначити відповідно до вимог пунктів 9.10 і 9.11 цих Правил.

Відповідно до п. 9.10, 9.11 ПДР, разом з увімкненням аварійної світлової сигналізації слід установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах і 40 м поза ними, у разі:

а) скоєння дорожньо-транспортної пригоди;

б) вимушеної зупинки в місцях з обмеженою оглядовістю дороги хоча б в одному напрямку менше 100 м.

Якщо транспортний засіб не обладнано аварійною світловою сигналізацією або вона несправна, треба встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар:

а) ззаду на транспортному засобі, зазначеному в пункті 9.9 ("в", "г", "ґ") цих Правил;

б) з боку гіршої видимості для інших учасників дорожнього руху у випадку, зазначеному в підпункті "б" пункту 9.10 цих Правил.

Як встановлено судом з наданих доказів та не заперечується стороною обвинувачення, водієм ОСОБА_8 під час зупинки на дорозі в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості не ввімкнено на автопоїзді аварійну світлову сигналізацію, ближнє світло, протитуманні ліхтарі, не встановлено знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху.

При вирішенні справи суд враховує приписи пункту 1.4 ПДР України, згідно з якими кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що інші учасники виконують ці Правила.

Суд погоджується із доводами сторони захисту, що у вказаній обстановці ОСОБА_66 , хоч і перебував поза транспортним засобом, отже, підпадав під визначення пішохода, але був водієм сідлового тягача «MAN-26.410», реєстраційний номер НОМЕР_4 , і напівпричепа «MIROFRET», та, розташувавши транспортний засіб у крайній лівій полосі і не ввімкнувши на автопоїзді аварійну світлову сигналізацію, ближнє світло, протитуманні ліхтарі, не встановивши знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, порушив вимоги п. 15.14, 19.4, 9.10, 9.11 Правил дорожнього руху, створив аварійну ситуацію.

Вказане також узгоджується з висновком судової експертизи обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди від 21.04.2020 р. (питання 6).

Відповідно до роз'яснень, даних в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» кримінальна відповідальність виключається, якщо особа порушила Правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, котра керувала транспортним засобом.

Суттєвим для вирішення питання про доведеність меж пред'явленого обвинувачення суд також вважає те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення будь-яким чином не обґрунтовано та не доведено будь-якими доказами твердження слідчого щодо грубого порушення водієм ОСОБА_3 вимог пунктів 1.5, 2.3б) Правил дорожнього руху України.

Суд вважає, що під час розгляду справи належними і достатніми доказами не доведено причинний зв'язок між діянням ОСОБА_3 і наслідками, які мали місце у вигляді дорожньо-транспортної пригоди, що вказує на відсутність об'єктивної сторони складу злочину.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

При провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; характер і розмір шкоди, заподіяної злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.

Аналіз дій обвинуваченого, фактичних обставин, підтверджених наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, не дає достатніх підстав стверджувати про достовірність доводів обвинувачення щодо тверджень і висновків слідчого, покладених в основу обвинувачення, досліджені судом докази суперечливі й сумнівні. За таких обставин, усі сумніви щодо доведеності вини обвинуваченого у вчиненні вказаного злочину суд тлумачить на його користь.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами законодавства і постановлення вироку», при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного, обвинувальний ухил є неприпустимим, усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані в справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливі збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції при здійснені правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.

Суд вважає, що стороною обвинувачення не виконано приписів ст.ст. 22, 92, 93 КПК України щодо обов'язку доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, збирання доказів, доведення перед судом їх переконливості, тому суд при вирішенні справи враховує загальні засади кримінального провадження щодо змагальності сторін та диспозитивності.

Суд вважає, що достатні підстави для ухвалення обвинувального вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_50 відсутні.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 має бути виправданий судом.

З огляду на зазначене та у відповідності до ч. 4 статті 174 КПК України, арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_68 від 19.11.2019 р. на речовий доказ - легковий автомобіль TOYOTA-FORTUNER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , підлягає скасуванню.

Речовий доказ - легковий автомобіль TOYOTA-FORTUNER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , на підставі положень ч. 1 ст. 100 КПК України підлягає поверненню власнику - ОСОБА_10 .

Витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судових експертиз на загальну суму 20 103,24 гривень підлягають віднесенню за рахунок держави.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'явлено.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України та виправдати його в зв'язку із недоведеністю наявності в діянні складу кримінального правопорушення.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_68 від 19.11.2019 р. на речовий доказ - легковий автомобіль TOYOTA-FORTUNER, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Речовий доказ - легковий автомобіль TOYOTA-FORTUNER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , на підставі положень ч. 1 ст. 100 КПК України повернути власнику - ОСОБА_10 .

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню віднести за рахунок держави.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Ширяївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1