Справа № 523/3853/23
Провадження №2/523/2567/23
31.05.2023 року м. Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси
у складі головуючої - судді Кремер І.О.,
з участю секретаря судового засідання Орлова В.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в залі судових засідань № 24 у м. Одесі, клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про надання строку на примирення сторін в рамках розгляду цивільної справи № 523/3853/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Суд констатує, що від представника відповідача ОСОБА_2 надійшло до суду клопотання про надання строку на примирення подружжя терміном на 6 місяців, оскільки станом на сьогоднішній день відповідач ОСОБА_1 та позивачка ОСОБА_3 прикладають усі зусилля щодо збереження шлюбу.
Позивачка ОСОБА_4 та представник позивачки ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися. Однак, представник позивачки надав суду заяву, у якій зазначає про те, що позивачці стало відомо, що відповідачем була подана заява про надання строку на примирення. У зв'язку з цим, сторона позивача ставить суд до відома, що позивачка ОСОБА_3 категорично заперечує проти примирення із відповідачем та наполягає на задоволенні судом її позовної заяви про розірвання шлюбу. Розгляд даної справи просили суд провести за відсутності позивача та представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися. Однак, представник відповідача надав суду заяву, у якій підтримує подану ним заяву про надання строку на примирення сторін, та просить суд провести розгляд даної заяви за відсутності сторін.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали клопотання та справи, суд приходить до наступного висновку.
По справі встановлено, що 13.03.2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), було зареєстровано шлюб за актовим записом № 389.
Від даного шлюбу народилась дитина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до приписів ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 5 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно із статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Системний аналіз норм СК України вказує на те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Отже, надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком.
Вказаний висновок сформовано у постанові КЦС/ВС від 30.09.2019 року за результатами розгляду справи № 442/6319/19, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляду даної справи.
Згідно вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу, що поняття «моральні засади суспільства» діючим законодавством не визначено, а тому при вирішення питання чи не буде надання часу на примирення суперечити моральним засадам суспільства суд застосовує положення ст. 24 СК України, яке закріплює вільну згоду жінки та чоловіка на шлюб та заборону примушування жінки та чоловіка до шлюбу, а також положення ст. 56 СК України, в якій закріплено заборону примушування до збереження шлюбних відносин.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги категоричне заперечення позивачки ОСОБА_3 щодо надання строку на примирення подружжю, суд доходить висновку, що заява представника відповідача ОСОБА_2 про надання строку для примирення подружжя задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 24, 55, 56, 105, 111, 112 СК України ст.ст. 260, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про надання строку на примирення сторін - відмовити.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Суворовського
районного суду м. Одеси: І.О. Кремер