01 червня 2023 року
м. Київ
справа №160/7209/22
адміністративне провадження № К/990/13842/23
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі №160/7209/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, наказу, та зобов'язання вчинити певні дії, -
19 травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
визнати формулювання причини та дати звільнення у наказі про звільнення від 07 лютого 2022 року №183-О такими, що є протиправними;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області змінити у наказі про звільнення від 07 лютого 2022 року №183-О дату та формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу господарського обслуговування та матеріально-технічного забезпечення №6 управління адміністративного забезпечення а саме: звільнити ОСОБА_1 у зв'язку з досягненням 65-річного віку згідно з пунктом 7 частини першої статті 83 Закону України «Про державну службу» з 12 лютого 2022 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області змінити запис у трудовій книжці ОСОБА_1 стосовно його звільнення, а саме: внести запис про звільнення ОСОБА_1 з 12 лютого 2022 року на підставі пункту 7 частини першої статті 83 Закону України «Про державну службу»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі середньої місячної заробітної плати на підставі пункту 7 частини першої статті 83 Закону України «Про державну службу».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано формулювання дати звільнення у наказі про звільнення від 07 лютого 2022 року №183-О такими, що є протиправним.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) змінити у наказі про звільнення від 07 лютого 2022 року №183-0 дату звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу господарського обслуговування та матеріально-технічного забезпечення №6 управління адміністративного забезпечення а саме: звільнити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 15 лютого 2022 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) змінити запис у трудовій книжці ОСОБА_1 стосовно його звільнення, а саме: внести запис про звільнення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 15 лютого 2022 року.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із оскаржуваними судовими рішеннями, відповідачем подано касаційну скаргу.
Ухвалами Верховного Суду від 07 грудня 2022 року, від 10 січня 2023 року, від 07 лютого 2023 року та від 09 березня 2023 року касаційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі №160/7209/22 повернуто скаржнику.
18 квітня 2023 року п'ята касаційна скарга відповідача надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху. Скаржнику уставлено строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на обґрунтування вказаного клопотання.
На виконання вимоги ухвали Верховного суду скаржник засобами поштового зв'язку 18 травня 2023 року надіслав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження оскаржуваних рішень, яке надійшло до Верховного Суду від 22 травня 2023 року.
В цьому клопотанні зазначено, що Головним управління Пенсіонного фонду України в Дніпропетровській області подавались касаційні скарги до суду касаційної інстанції, проте ухвалами Верховного Суду від 07 грудня 2022 року, від 10 січня 2023 року, від 07 лютого 2023 року та від 09 березня 2023 року касаційні скарги скаржника були йому повернуті.
Як наголошує відповідач, повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Насамкінець відповідач вказує, що вперше подана касаційна скарга без пропущеного строку на її оскарження , а саме 14 листопада 2022 року. Просить поновити пропущений строк на підставі частини третьої статті 329 КАС України.
Перевіривши викладі доводи щодо пропущеного строку, Верховний Суд зазначає наступне.
Касаційну скаргу засобами поштового зв'язку подано 12 квітня 2023 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частин першої-третьої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Предметом касаційного оскарження в даній справі є рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі №160/7209/22.
Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року касаційну скаргу повернуто скаржнику на підставі 1 частини п'ятої статті 332 КАС України, оскільки касаційну скаргу підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку
Ухвалами Верховного Суду від 10 січня 2023 року, від 07 лютого 2023 року та від 09 березня 2023 року касаційні скарги відповідача повернуті йому на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, оскільки у касаційних скаргах не були викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Верховний Суд повторно зазначає, що неодноразове повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Крім того, обставини, за яких суд касаційної інстанції вже повертав попередні касаційні скарги, були безпосередньо пов'язані з організаційною діяльністю заявника (неналежне оформлення).
В клопотанні про поновлення пропущеного строку скаржником не викладені обставини щодо неможливості оформити попередньо подані касаційні скарги відповідно до вимог КАС України.
Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Суд наголошує, що подання касаційної скарги через 5 місяців після ухвалення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не може бути визнано Судом як своєчасне та належне виконання скаржником його процесуальних обов'язків.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Інші підстави для поновлення строку скаржником не зазначені.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи, що скаржником не доведено поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, тому у відкритті касаційного провадження за цією скаргою необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд.
Відмовити у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі №160/7209/22.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі №160/7209/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, наказу, та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська Н.В. Шевцова