01 червня 2023 року
м. Київ
справа №640/17351/19
адміністративне провадження № К/9901/40090/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року у справі №640/17351/19 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, треті особи: ОСОБА_2 , Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури України про визнання протиправним та скасування рішення.
I. УСТАНОВИВ
1. Постановою Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року у справі №640/17351/19 - без змін.
2. Ухвалами Верховного Суду від 27 жовтня, 03 листопада, 01 грудня, 14 грудня, 29 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року та постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року.
3. Ухвалами Верховного Суду від 03 листопада, 14 грудня та 29 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року.
4. Ухвалами Верховного Суду від 01 грудня та 29 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 640/17351/19.
5. Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2023 року визнано зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяв від 29 грудня 2022 року, 30 грудня 2022 року, 03 січня 2023 року, 04 січня 2023 року, 05 січня 2023 року, 12 січня 2023 року, 17 січня 2023 року, 18 січня 2023 року та 19 січня 2023 року у справі № 640/17351/19. Такі заяви ОСОБА_1 залишено без розгляду.
6. Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2023 року визнано зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяв від 06 лютого 2023 року, 09 лютого 2023 року та 15 лютого 2023 року у справі №640/17351/19. Такі заяви залишено без розгляду.
7. Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2023 року повернуто заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року та про виправлення описки у постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року у справі №640/17351/19 без розгляду.
8. Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року визнано зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяв від 01 березня 2023 року, 06 березня 2023 року та 08 березня 2023 року у справі №640/17351/19. Такі заяви залишено без розгляду.
9. 24 травня 2023 року зареєстровано заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року в частині правових підстав непроведення процедури відступлення від висновку щодо порядку оскарження рішення КДКА маніпулятивного блоку юридично неспроможних та неправових умовиводів/тверджень постанови Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі №640/3026/19 та ухвалення постанови від 06 жовтня 2022 року всупереч приписів статті 346 КАС України. У обґрунтування поданої заяви вказував на те, що у правозастосовчій практиці Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на даний час існує три окремі практики застосування норм статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що становить виключну правову проблему для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики України. Керуючись вимогами статті 346 КАС України колегія суддів у справі № 640/17351/19 повинна була передати справу на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для проведення процедури відступлення від легітимного висновку щодо порядку оскарження рішення КДКА та від викладеного у постанові Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі № 640/3026/19 висновку, проте цього не було зроблено.
10. Положенням частини першої статті 45 КАС України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Перелік дій, що суперечать завданню адміністративного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним (частина друга вказаної статті).
11. ОСОБА_1 в черговий раз звернувся з заявою про роз'яснення судового рішення.
12. Слід звернути увагу на те, що 08 березня 2023 року позивач звертався з заявою про роз'яснення постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року, ухвал Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року та від 01 грудня 2022 року, в якій просив роз'яснити правові підстави відступлення від юридично неспроможного блоку умовиводів/тверджень постанови Верховного суду від 31 січня 2020 року у справі № 640/3026/19, яка містить антиконституційні умовиводи, які руйнують систему правосуддя, заперечують принципи і дію норм Конституції та посягають на основи державності України, та неврахування правозастосовчої практики судів України, застосованої на доктрині права та нормах статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 122 КАС України, статті 124 Конституції України.
13. 24 травня 2023 року позивач знову звертається з заявою, в якій просить роз'яснити причини незастосування статті 346 КАС України, яка передбачає підстави для передачі справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду, тобто знову фактично не погоджується з мотивами судового рішення та застосованою у справі правовою позицією.
14. Верховний Суд зауважує про те, що учасник судового процесу має користуватися процесуальними правами саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо ж такий учасник здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, то він виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним.
15. Системне тлумачення положень статті 254 КАС України дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Утім, постанова Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року є зрозумілою, її резолютивна частина містить чіткі висновки щодо результату розгляду касаційної скарги, та не містить положень, які допускають її неоднозначне розуміння.
16. У заяві про роз'яснення постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року позивач посилався на пункти 9 та 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7, відповідно до яких рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності; за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою; в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
17. Проте особиста незгода учасника справи з прийнятим рішенням не може бути підставою для роз'яснення такого рішення. Механізм, визначений статтею 254 КАС України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення.
18. Подана позивачем заява є безпідставною та свідчать про зловживання наданими законом процесуальними правами.
19. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 45 КАС України).
20. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 45 КАС України).
21. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення заяви позивача без розгляду.
Керуючись статтями 2, 44, 45, 248, 327 КАС України, Верховний Суд,
Визнати зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви від 24 травня 2023 року у справі №640/17351/19.
Заяву ОСОБА_1 від 24 травня 2023 року у справі № 640/17351/19 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді М.В. Білак
О.А. Губська
Н.М. Мартинюк