Справа № 540/4234/21
31 травня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, за результатом розгляду якого позивачка просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області щодо визначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 54% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, без урахування половини строку навчання та періоду роботи у сфері права;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області, ЄДРПОУ 21295057, здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 шляхом зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, половини строку навчання на юридичному факультеті Одеського державного університету ім. І.І.Мечникова, що становить 02 роки 04 місяці 28 днів, та періоду роботи адвокатом Херсонської обласної колегії адвокатів, що становить 02 роки 00 місяців 00 днів, у розмірі 64% від суддівської винагороди судді Херсонського апеляційного суду, на підставі довідки Херсонського апеляційного суду №102/20 від 24.02.2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дії Головного управління ПФУ в Херсонській області щодо визначення їй щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 54% від суддівської винагороди судді працюючого на відповідній посаді є протиправними, адже даний розмір має складати 64% з урахуванням до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, половини строку навчання на юридичному факультеті Одеського державного університету ім.І.І.Мечникова, що становить 02 роки 04 місяці 28 днів та періоду роботи адвокатом Херсонської обласної колегії адвокатів, що становить 02 роки 00 місяців 00 днів.
Ухвалою суду від 27.03.2023 року дану справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи після Розпорядження Верховного Суду від 18.03.2022р. №11/0/9-22, про змінену територіальної підсудності судових справи Херсонського окружного адміністративного суду та визначено суд, якому визначається територіальна підсудність справи - Одеський окружний адміністративний суд.
Від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив, в якому останній заперечує щодо задоволення позовних. Представник зазначає, що у спірних правовідносинах орган Пенсійного фонду України здійснює свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законами України. 19.01.2021 Управлінням проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання Позивача, як судді у відставці, у розмірі 54% грошової винагороди судді працюючого на відповідній посаді, та його розмір склав 93644,10 грн. (173 415,00 х 54%). Щодо вимоги зарахування до стажу роботи на посаді судді, який враховується при обчисленні розміру призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та стажу роботи, який дає право на доплату за вислугу років, половини строку навчання на юридичному факультеті ВНЗ та періоду роботи адвокатом Херсонської обласної колегії адвокатів, відповідач зазначає, що позивач з даною вимогою до відповідача не зверталась, а при обчисленні відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, має враховуватись лише стаж роботи на посаді судді. З огляду на положення ст.116 Закону №1402, стаж роботи судді передбачений ст.137 Закону №1402 лише дає право судді подати заяву про відставку. Отже, на час обрання Позивача суддею (01.11.1993) не існувало законодавчо встановленої вимоги про юридичний стаж, необхідний для призначення на посаду судді. З огляду на це, відсутні підстави для зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, стаж роботи у сфері права тривалістю 2 роки за період роботи на посаді адвоката у Херсонській обласній колегії адвокатів. Таким чином, приймаючи рішення щодо призначення Позивачу щомісячного грошового утримання судді у відставці виходячи з 54% від загального розміру суддівської винагороди, Відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
Судом встановлено, що з 01 вересня 1980 року по 25 червня 1985 року, тобто 4 роки 9 місяців 25 днів, ОСОБА_1 навчалася за денною формою навчання на юридичному факультеті Одеського державного університету ім.І.І.Мечникова.
З 01 серпня 1985 року ОСОБА_1 працювала стажером Херсонської обласної колегії адвокатів, а з 01 лютого 1986 року по 01 листопада 1993 року - адвокатом Херсонської обласної колегії адвокатів.
Відповідно до рішення XIV сесії Херсонської обласної ради народних депутатів 21 скликання №270 від 27.10.1993 року та наказу Управління юстиції Херсонській області №03-11/85 від 01.11.1993 року ОСОБА_1 була обрана на посаду судді Горностаївського районного суду Херсонської області.
Відповідно до постанови ВРУ від 21.06.2001 року за №2576-ІІІ ОСОБА_1 обрано суддею Херсонського обласного суду безстроково.
Постановою Верховної Ради України від 08.09.2016 року №1515-VIII «Про звільнення суддів» звільнено ОСОБА_1 із з займаної посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Наказом Апеляційного суду Херсонської області "Про звільнення ОСОБА_1 " від 15.09.2016 року № 95-ОС ОСОБА_1 звільнена з посади судді Апеляційного суду Херсонської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Управлінням Пенсійного фонду України в місті Херсоні ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 20097,00 грн., що становить 84% відсотків розміру грошового утримання судді на відповідній посаді.
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.12.2016 року по справі №766/16368/16-а позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні щодо визначення розміру ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без врахування стажу роботи. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 шляхом зарахування до стажу роботи що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання половини строку навчання на юридичному факультеті Одеського державного університету ім.. І.І. Мечникова, що становить 2 роки 4 місяці 28 днів, починаючи з 16.09.2016 року в розмірі 90% грошового утримання судді апеляційного суду Херсонської області та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання.
Отже, з 16.09.2016 року ОСОБА_1 призначене щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" із зарахуванням до стажу роботи що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання половини строку навчання на юридичному факультеті Одеського державного університету ім.. І.І. Мечникова, що становить 2 роки 4 місяці 28 днів, починаючи з 16.09.2016 року.
24.02.2020 року Херсонський апеляційний суд видав позивачці довідку № 102/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Вказана довідка видана відповідно до Додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 року №2-р/2020 про те, що станом на 24.02.2020 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці складає 173415,00 грн., у тому числі: оклад - 115610,00 грн.; доплата за вислугу років - 57805,00 грн.
Проте, ГУ ПФУ в Херсонській області відмовило у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачки на підставі довідки від 24.02.2020 року № 102/20.
08.09.2023 року Херсонським окружним адміністративним судом по справі №540/2206/20 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 04.03.2020 № 14/03-17 про відмову у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Херсонського апеляційного суду від 24.02.2020 №102/20. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Херсонського апеляційного суду від 24.02.2020 № 102/20, починаючи з 19.02.2020, з урахуванням фактично виплачених сум.
На виконання зазначеного рішення суду ГУ ПФУ в Херсонській області здійснило перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020 року.
Листом від 14.04.2021 року повідомило, що розмір щомісячного довічного грошового утримання буде становити 93644,10 грн., (173415,00 грн х 54%). За період з 19.02.2020 по 31.01.2021 нараховані кошти в сумі 532802,64 грн. З 01.02.2021 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виплачується у розмірі 93644,10 грн.
Позивачка вважає протиправними дії Головного управління ПФУ в Херсонській області щодо визначення їй щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 54% від суддівської винагороди судді працюючого на відповідній посаді у зв'язку із не зарахуванням до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, половини строку навчання на юридичному факультеті Одеського державного університету ім.І.І.Мечникова, що становить 02 роки 04 місяці 28 днів та періоду роботи адвокатом Херсонської обласної колегії адвокатів, що становить 02 роки 00 місяців 00 днів.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно дост.130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Відповідно до ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
На час призначення позивача на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося ч.4 ст.43 Закону України від 15 грудня 1992 року №2862-XII «Про статус суддів» та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
Згідно ч.4 ст.43 Закону України «Про статус суддів» зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус суддів», до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних із керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до абз.2 ст.1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Після втрати чинності ст.1 вказаного Указу Президента України питання зарахування в стаж роботи судді інших періодів діяльності було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545 пункт 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 (865-2005-п) «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» доповнено абзацом такого змісту: «До стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби».
Зазначена постанова Кабінету Міністрів України (№ 865-2005-п) втратила чинність 01 січня 2012 року.
У відповідності до п.11 Перехідних положень Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом не встановлено.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08 листопада 2021 року по справі № 580/492/21.
Отже, аналіз вищезазначених норм свідчить, що суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, календарний період проходження строкової військової служби та час роботи на посаді слідчого.
Стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;
2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді (ч.2 ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII).
Отже, частиною другою цієї ж статті у редакції, яка діє з 05.08.2018, визначено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає-право для призначення на посаду судді.
Варто зазначити, що ця норма закону не містить будь-яких обмежень щодо дії у часі, а лише пов'язує визначення законодавства, яке регулює питання обчислення стажу роботи на посаді судді, із часом призначення чи обрання суддею.
При цьому, абз. 4 п. 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлюється, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Системний аналіз наведених норм доводить, що положення ст. 137 та абз. 4 п. 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" свідчить, що з моменту набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", яким внесені зміни до ст. 137 Закону України "Про судоустрій і статусу суддів", суддям додатково до стажу роботи на посаді судді підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 9901/808/18 (провадження № 11-1481заі18), в якій, зокрема, зазначено, що частину другу ст. 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.05.2019 року у справі № 9901/805/18 також зазначила, що внесені до ст. 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" зміни дозволяють зараховувати стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення особи на посаду судді.
Згідно з абз. 2 п. 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" із відповідними змінами та доповненнями та яка діяла на день призначення (обрання) позивача, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною за формою у вищих юридичних навчальних закладах, та календарний період проходження строкової військової служби.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка з 01 серпня 1985 року по 01 лютого 1986 року працювала стажером Херсонської обласної колегії адвокатів, а з 01 лютого 1986 року по 01 листопада 1993 року - адвокатом Херсонської обласної колегії адвокатів.
Вказаний період не зараховано до стажу роботи позивачки, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання.
Між тим, аналіз вищенаведених норм дозволяє зробити висновок, що до загального стажу роботи підлягає зарахування поряд з усім стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення.
Отже, вказаний період з 01 серпня 1985 року по 01 лютого 1986 року та з 01 лютого 1986 року по 01 листопада 1993 року має бути зарахований відповідачем до загального стажу роботи позивачки, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання.
При цьому, судом встановлено, що в провадженні Херсонського окружного адміністративного суду знаходилась справа №766/16368/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.12.2016 року по справі №766/16368/16-а позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні щодо визначення розміру ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без врахування стажу роботи. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 шляхом зарахування до стажу роботи що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання половини строку навчання на юридичному факультеті Одеського державного університету ім.. І.І. Мечникова, що становить 2 роки 4 місяці 28 днів, починаючи з 16.09.2016 року в розмірі 90% грошового утримання судді апеляційного суду Херсонської області та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За таких підстав, враховуючи те, що у справі №766/16368/16-а та у справі яка розглядається №540/4323/21, беруть участь одні й ті самі особи, обставини, встановлені рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 21.12.2016 року по справі №766/16368/16-а не доказуються при розгляді даної справи.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для повторного зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання половину строку навчання на юридичному факультеті Одеського державного університету ім.. І.І. Мечникова, що становить 2 роки 4 місяці 28 днів, починаючи з 16.09.2016 року грошового утримання судді апеляційного суду Херсонської області відсутні.
Крім цього, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Право на захист - це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Суд звертає увагу, що позивачка не зверталась до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про зарахування до її стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, половини строку навчання на юридичному факультеті Одеського державного університету ім. І.І.Мечникова, що становить 02 роки 04 місяці 28 днів, та періоду роботи адвокатом Херсонської обласної колегії адвокатів, що становить 02 роки 00 місяців 00 днів, у розмірі 64% від суддівської винагороди судді Херсонського апеляційного суду, на підставі довідки Херсонського апеляційного суду №102/20 від 24.02.2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року та, як результат, не отримувала і відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про вчинення дій.
До того ж, Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.12.2016 року по справі №766/16368/16-а питання зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання половини строку навчання на юридичному факультеті Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова, що становить 2 роки 4 місяці 28 днів, починаючи з 16.09.2016 року вже вирішено.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за даним позовом не належать до задоволення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов не належить до задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Відмовити у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ст.255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (адреса: вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73005,код ЄДРПОУ 21295057).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 31.05.2023 року.
Суддя Н.В. Бжассо
.