Справа № 420/17467/22
31 травня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення суду у справі ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд.83, м. Одеса, 65012, ідентифікаційний код 20987385) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії -задоволено, а саме:
- визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.03.2022 року виплатити нарахованої ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром протиправними;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплачувати з 01.03.2022 року нараховану ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром;
- встановлено судовий контроль за виконанням цього рішення суду, а саме - зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати звіт про виконання цього рішення суду. Встановлено строк для подання звіту - три місяці, що обчислюється з дати набрання цим рішенням суду законної сили.
25.05.2023 року через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов звіт про виконання рішення суду по справі №420/17467/22, який обґрунтований наступним.
Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 року по справі №420/17467/22, яке набрало законної сили 02.03.2023 року, ОСОБА_1 26.04.2023 року проведено перерахунок пенсії з 01.03.2022 без обмеження максимальним розміром. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2023 року становить 21741,11 грн. Інформація про виконання рішення по справі №420/17467/22 Головним управлінням внесена до реєстру рішень. Таким чином, покладені судом зобов'язання виконанні в повному обсязі, в порядку встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.03.2022 по 30.04.2023 в сумі 21015,54 грн буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду. Враховуючи викладене, Головне управління просить прийняти звіт про виконання рішення у справі №420/17467/22.
Ухвалою від 26.05.2023 року суд прийняв звіт до розгляду та встановив ОСОБА_1 . 3-х денний строк з дня отримання даної ухвали для надання суду письмових пояснень по суті поданого звіту.
Дослідивши подані до суду документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання позивача, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно з ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В абзаці 3 пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Також у Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
В пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив на тому, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Тому обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безмовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов'язок.
Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Приписи статті 382 КАС України не передбачають умови, при настанні яких має бути застосована вказана процесуальна форма судового контролю. А отже, суд має оцінювати та враховувати обставин у кожній конкретній справі окремо.
Судом встановлено, що на виконання рішення суду по справі № 420/17467/22, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_1 26.04.2023 року проведено перерахунок пенсії з 01.03.2022 без обмеження максимальним розміром. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2023 року становить 21741,11 грн. Інформація про виконання рішення по справі №420/17467/22 Головним управлінням внесена до реєстру рішень. Виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.03.2022 по 30.04.2023 в сумі 21015,54 грн буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.
Як вбачається зі звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду, сума заборгованості, буде виплачена позивачу після надходження коштів з Державного бюджету України, призначених на цю мету.
Згідно з ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII виплата пенсії, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Частиною 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Згідно з ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України (ч. 2 ст. 72 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV).
Відповідно до ст. 73 Закону України № 1058 кошти Пенсійного фонду використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.
В бюджеті Головного управління на 2022 рік передбачено коштів на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішенням суду, в сумі 41695,80 грн. Бюджет Головного управління, передбачений на 2022 рік для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, вичерпано.
Станом на 17.05.2023 року Головним управлінням здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду за датою набрання ним законної сили по 08.07.2020.
Судом встановлено, що обсяг бюджетних призначень Пенсійному фонду України на 2023 рік на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду на даний час не затверджено.
Відповідач зазначив, що виплата донарахованої суми в розмірі 21015,54 грн. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 року у справі № 420/17467/22 буде здійснена за наявності відповідного фінансування в межах затверджених бюджетних призначень.
Таким чином, відповідачем не надано до суду доказів на виконання судового рішення по справі №420/17467/22 у повному обсязі.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для прийняття звіту відповідача та доходить до висновку про встановлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі № 420/17467/22.
Керуючись статтями 243, 248, 382 КАС України суд,
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі № 420/17467/22.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) подати протягом шести місяців з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 року у справі №420/17467/22.
Попередити відповідача, що у разі неподання звіту суд розгляне питання про накладення штрафу (у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Г.В. Лебедєва