Справа № 420/3606/23
30 травня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Попова В.Ф.
секретар Стрезєва А.В.,
за участю:
представниці позивача Статівка О.В.,
представника відповідача Шуляка Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії про визнання дій протиправними та зобов'язання провести медичний огляд,
встановив:
ОСОБА_1 (далі відповідач) звернувся з позовною заявою до Центральної військово-лікарської комісії (далі відповідач, ЦВЛК), в якій просить зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію провести медичний огляд ОСОБА_1 та на підставі чого ухвалити відповідну постанову про визначення придатності до військової служби, відповідно до Положення №402.
Обґрунтовуючи позовні вимоги представниця позивача зазначила, що позивач був призваний на військову службу по мобілізації з жовтня 2019 року. 28.02.2022 року отримав тяжке поранення. За результатами медичного огляду 11.11.2022 у в/ч НОМЕР_1 , визнано обмежено придатним до військової служби. Не погоджуючись з таким висновком звернувся до ЦВЛК із заявою про перегляд висновку ВЛК військової частини НОМЕР_1 , але отримав відмову викладену у листі. Такі дії вважає протиправними, оскільки ЦВЛК повинна була здійснити медичний огляд та винести постанову. Оскільки такі дії вчинені не були просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву в якому заперечували проти позовних вимог.
Представник відповідача не визнав заявлені позовні вимоги і зазначив, що при розгляді звернень громадян (у тому числі і військовослужбовців) ЦВЛК ЗСУ керується ЗУ «Про звернення громадян» та Положенням №402. Заява позивача була розглянута ЦВЛК і на неї листом надана відповідь у відповідності до ЗУ «Про звернення громадян» та відмовлено у перегляді постанови ВЛК в/ч НОМЕР_2 . Підстав для перегляду постанови ВЛК оформленої довідкою №5209 від 29.12.2022 року не було, оскільки надані позивачем копії медичних документів підтверджували діагноз встановлений цією ВЛК. Зазначив, що в такому випадку постанова ЦВЛК не приймається.
Судом встановлені такі обставини по справі.
ОСОБА_1 , 1979 року народження, призваний на військову службу по мобілізації з жовтня 2019 року, під час проходження якої 28.02.2022 року отримав тяжке поранення.
За результатами медичного огляду 11.11.2022 ВЛК в/ч НОМЕР_1 , після тяжкого поранення, ОСОБА_1 визнано обмежено придатним, на підставі ст. 78-6, 61-6, 23-в, 39-в графи II Розладу хвороб. Непридатний до військової служби у високо мобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спец спорудах. (а.с.6)
З таким висновком ОСОБА_1 не погодився і 23.12.2022 року подав заяву до Центральної військово-лікарської комісії про перегляд висновку ВЛК Військової частини НОМЕР_1 №2158 від 11.11.2022року, оскільки вважає, що він не придатний до військової служби і підлягає виключенню з військового обліку. (а.с.11-17)
17.01.2923 року за вих. № 598/309 ЦВЛК листом надала відповідь на заяву ОСОБА_1 в якій зазначили, що постанову ВЛК від 11.11.2022 року прийнято вірно. Згідно наданих документів копій медичних документів, захворювань, які відповідно до вимог Положення зумовлюють непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, не вбачається. (а.с.5)
Позивач не погоджується з такими діями ЦВЛК і вважає, що оформлення відповіді на його заяву листом є протиправним, оскільки повинна бути винесена постанова. Крім того, зазначає, що ЦВЛК зобов'язана зробити висновок після його медичного обстеження.
Вивчивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, заслухавши сторони в судовому засіданні, дослідивши письмові докази надані сторонами та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи із такого.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).
Відповідно до п. 1.1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з п. 2.1 Положення для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК).
Відповідно до п.2.4.10 Положення №402 постанова ВЛК може бути оскаржена у до ВЛК вищого рівня, ЦВЛК або у судовому порядку.
Таким чином, Постанова ВЛК, яка видана Позивачу та оформлена довідкою від 11.11.2022 року № 2158 може бути оскаржена до Центральної військово-лікарської комісії.
Суд зазначає, що при розгляді справи не встановлено порушень процедури проходження медичного обстеження позивачем під час обстеження ВЛК і звертає увагу на те, що не є компетенцією суду давати оцінку аналізам, стану здоров'я позивача, встановленому діагнозу та робити висновок про придатність чи не придатність до військової служби, оскільки це питання не є правовим, а є медичним та відноситься до дискреційних повноважень ВЛК та інших спеціалізованих експертних медичних установ.
Як вже було зазначено вище та передбачено Положенням №402 особа яка не погоджується з висновком ВЛК може оскаржити його до Центральної військово-лікарської комісії, надати додаткові данні чи матеріали обстеження та обґрунтування.
В судовому засідання та у відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив про те, що заява позивача була розглянута у порядку та строки визначені ЗУ «Про звернення громадян».
Суд вважає, що правовідносин що виникли у ОСОБА_1 та ЦВЛК не можуть врегульовуватись цим законом виходячи з наступного.
За приписами частини першої статті 1 ЗУ “Про звернення громадян” (далі Закон №393/96-ВР), громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
У статті 3 Закону №393/96-ВР визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (частина перша).
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства (частина друга).
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо (частина третя).
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб (частина четверта).
Вивчивши заяву позивача від 23.12.2023 року, суд зазначає, що вона не підпадає під жодне вищенаведене визначення та не є зверненням в розумінні Закону №393/96-ВР з питань військово-лікарської експертизи, а є скаргою в якій ОСОБА_1 не погодившись з висновком ВЛК Військової частини НОМЕР_1 оскаржує його в порядку передбаченому Положенням №402 до ЦВЛК, що дає підстави для висновку, що процедура розгляду такої заяви повинна проводитись у відповідності до цього нормативного акту, а не у відповідності до Закону №393/96-ВР.
Так відповідно до п.п. 2.3.4. п. 2.3 Положення 402 ЦВЛК (серед іншого) має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Відповідно до п. 2.1. п.2.2 ЦВЛК є штатною військово-лікарською установою яка приймає постанови що є обов'язковою для штатних та позаштатних ВЛК.
Згідно п 2.3.5. Положення №402 Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Системний аналіз вищенаведених приписів Положення №402 дає суду підстави прийти до висновку, що ЦВЛК при розгляді заяви/скарги на рішення ВЛК свій висновок повинна оформлювати не листом, а вмотивованою постановою з викладенням всіх обставин та аргументів.
Відсутність належним чином оформленої постанови ЦВЛК про перегляд постанови ВЛК свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Отже, у спірному випадку має місце протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Саме постанова ЦВЛК є актом індивідуальної дії, який в подальшому заявник може оскаржити у відповідності до п. 2.3.5. Положення 402 та є підставою для перегляду її в судовому порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 розглянута відповідачем не у відповідності по приписів Положення №402, що дає підстави для задоволення позовних вимог у цій частині та зобов'язання ЦВЛК розглянути заяву та прийняти відповідну постанову.
Що стосується вимог позивача про зобов'язання ЦВЛК провести його медичний огляд, суд вважає, що такі вимоги не можуть бути задоволені, оскільки Положення 402 не передбачає при перегляді рішення ВЛК обов'язкового медичного огляду особи.
Крім того, на думку суду питання необхідності проведення медичного огляду особи є дискреційними повноваженнями ЦВЛК яка самостійно без судового втручання вирішує питання його необхідності.
Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1. ст. 77 КАС України позивачем частково доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
В той же час, відповідач не надав суду належні та допустимі докази, правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.
У підсумку, з урахуванням вищезазначеного, у сукупності суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію (ЄДРПОУ 08356179) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) від 23.12.2022 року про перегляд висновку ВЛК Військової частини № НОМЕР_4 від 11.11.2022 року з прийняттям постанови відповідно до п.п. 2.3.3 - 2.3.5 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст виготовлений та підписаний 01.06.2023 р.
Суддя Попов В.Ф.