Справа № 508/432/23
№ 3/508/398/23
31.05.2023 с.м.т. Миколаївка
Суддя Миколаївського районного суду Одеської області Банташ Д.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,
встановив:
В провадження Миколаївського районного суду Одеської області від управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшли матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення № 1092/2023 від 17.05.2023).
Автоматизованою системою документообігу Миколаївського районного суду Одеської області матеріали справи про адміністративне правопорушення в провадження розподілені судді Банташу Д.С. (номер справи 508/432/23).
В порядку підготовки до розгляду справи встановлені обставини, які унеможливлюють участь судді в розгляді даної справи, оскільки існують підстави для заявлення самовідводу.
Відповідно до ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положеннями ст. 245 КУпАП передбачено, що одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є об'єктивне з'ясування обставин справи, з метою недопущення від учасників процесу будь-яких сумнівів щодо упередженості та необ'єктивності розгляду даної справи суддею.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає поняття «відвід судді» та порядку розгляду заяв про відвід (самовідвід).
З метою додержання принципу законності виникає необхідність у застосуванні принципу аналогії закону при вирішенні питання про відвід чи самовідвід судді відповідно до положень ст. 75 КПК України.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості .
Відповідно до рекомендації Ради суддів України викладених у рішенні РСУ від 26.10.2018 року №62 у питанні дотримання прав та процесуальних гарантій учасників судового процесу, суддям слід передусім неухильно дотримуватись прецедентної практики Європейського суду з прав людини, висловленої у чисельних рішеннях Суду («Озтюрк проти Німеччини», «Енгель та інші проти Нідерландів», «Гурепка проти України» та інші), згідно з якою справи про адміністративні правопорушення, за наявності певних умов, повинні розглядатись за процедурою та з дотриманням процесуальних гарантій передбачених національним законодавством для кримінальних проваджень. Тобто, у випадку відсутності відповідної норми КУпАП, яка регулює процедуру вирішення тих чи інших процесуальних питань, що виникають під час розгляду справи (зокрема, щодо процедури відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суд (суддя), враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми кримінального процесуального законодавства за аналогією.
Заявляючи собі самовідвід, вважаю за необхідне зазначити, що деякий час в моєму користуванні перебувала кімната, яка розташована на території КНП «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області, генеральним директором якого є ОСОБА_1 , а тому вважаю за неможливе приймати участь в розгляді даної справи, оскільки в протилежному випадку, в сторонніх спостерігачів можуть виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України (далі КПК) за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Окрім вимог п. 4 ч. 1 ст. 75, ст. 80 КПК України, мною також враховуються положення ст. 126 Конституції України, роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, викладені в п. 11 Постанови «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.20007 року, ст. 15 Кодексу суддівської етики, - відповідно до яких неупереджений розгляд справ є обов'язком судді.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є обов'язком судді. Відповідно до цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 року, неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків.
Європейський суд з прав людини щодо тлумачення понять «незалежний», «безсторонній» та щодо визначення критеріїв неупередженості (безсторонності): суб'єктивний та об'єктивний у рішенні у справі «Агрокомплекс» проти України» (рішення від 06.10.2011 р., заява № 23465/03) зазначив: «…незалежність та неупередженість судів, із об'єктивної точки зору, вимагає, щоб кожен окремий суддя був вільним він неналежного впливу».
За наведених обставин, враховуючи положення п. 4 ч. 1 ст. 75, ч. 1 ст. 80 КПК України, з метою недопущення виникнення сумнівів у неупередженості та безсторонності суду в прийнятті рішення в даній справі, а також з метою унеможливлення створення умов, за яких участь судді у розгляді даної справи, в подальшому може використовуватися іншими особами або сторонніми спостерігачами, для дискредитації будь-якого прийнятого судом рішення в даній справі, вважаю за необхідне заявити самовідвід, а матеріали справи про адміністративне правопорушення передати до апарату Миколаївського районного суду Одеської області для визначення іншого складу суду у відповідності до «Положення про автоматизовану систему документообігу суду».
Керуючись ст.ст. 245, 246 КУпАП, ст.ст. 75, 76, 80, 401 КПК України, суддя
постановив:
Заявити собі самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (єдиний унікальний номер 508/432/23).
Матеріали справи про адміністративне правопорушення № 508/432/23 передати до апарату Миколаївського районного суду Одеської області для визначення іншого складу суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Суддя Д.С. Банташ