Справа № 947/15541/23
Провадження № 1-кп/947/971/23
01.06.2023 року місто Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі с/з - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022000000000794 від 04.10.2022 року у відношенні: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -
До Київського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022000000000794 від 04.10.2022 року у відношенні: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Ухвалою суду кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання, відповідно ч.1 ст. 314 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вказуючи, що обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування відповідають вимогам КПК України.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та просили суд повернути обвинувальний акт прокурору, оскільки на їх думку останній: не відповідає вимогам КПК України в частині викладення правової кваліфікації дій обвинуваченої особи, не відповідає вимогам КПК України щодо викладених обставин, які підлягають доказуванню; реєстр досудового розслідування, долучений до обвинувального акту не відповідає вимогам КПК України.
Вислухавши думку учасників судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, а також додані до нього матеріали, суд вважає, що у задоволенні клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту слід відмовити, а кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.
Обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування складені із дотриманням вимог КПК України.
Кримінальне провадження підсудне Київському районному суду м. Одеси.
Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження, або для розгляду питань про можливість затвердження угоди про примирення або угоди про визнання винуватості не має.
Судовий розгляд має проводитися у відкритому судовому засіданні, оскільки підстави для проведення закритого судового засідання відсутні.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні Суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.
Відповідно ст.291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем. Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
В п.3 ч.3 ст.314 КПК України мова йде про право суду повернути обвинувальний акт, якщо буде встановлено, що він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України. При цьому, на думку суду, оскільки таке повернення є правом, а не обов'язком суду, то для повернення обвинувального акта підставою не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогам цього Кодексу.
Питання про відповідність викладення матеріалу в обвинувальному акті, власне фактичних обставин справи, а такожпро узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин чи досліджувати обставини кримінального провадження або докази на їх підтвердження чи спростування.
Щодо викладу правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті(частини статті) закону про кримінальну відповідальність, то суд вважає, що КПК не дозволяє прокурору зазначати цю кваліфікацію на власний розсуд, прокурор має робити це з врахуванням того, що зібрані під час досудового розслідування докази визнані ним достатніми для складання обвинувального акта та того, що обов'язок доказування відповідно до ст.92 КПК України лежить саме на прокуророві. В обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які сторона обвинувачення вважає встановленими, зазначено правову кваліфікацію дій обвинуваченого за ч.3 ст.368 КК України, тобто стороною обвинувачення визначено норми кримінального закону, які підлягають застосуванню для визначення кримінальної відповідальності обвинуваченого. Чи містять діяння, які інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_6 , склад кримінальних правопорушень суд може вирішити тільки за наслідками судового розгляду при ухваленні остаточного рішення по справі.
При цьому Судом враховується висновок Касаційного кримінального Суду в складі Верховного Суду, який міститься у постанові від 03 липня 2019 року у справі 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якого кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Згідно п.3 ч.3 КПК України державне обвинувачення - процесуальна діяльність прокурора, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Статтею 36 КПК України встановлено, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності.
Статтями 314-317 КПК України встановлено порядок проведення підготовчого засідання, відповідно до якого питання безпосереднього дослідження фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, не досліджуються, що в свою чергу не може бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що в клопотанні сторони захисту, не наведено такої невідповідності обвинувального акта у кримінальному провадженні у відношенні: ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України вимогам Кримінального процесуального кодексу України, яка б перешкоджала призначенню його до судового розгляду.
За вказаних обставин кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому засіданні з викликом учасників кримінального провадження.
Крім того, в підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та продовження строку відсторонення від займаної посади у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 з підстав викладених у письмовому клопотанні, що долучено до матеріалів провадження.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти вищезазначених клопотань прокурора та просили суд відмовити у їх задоволенні.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).
До таких ризиків частина перша статті 177 КПК України відносить можливість обвинуваченого: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до частини першої статті 176 КПК України до запобіжних заходів відноситься домашній арешт.
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
На думку Суду, ризики переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на та свідків доведені стороною обвинувачення під час судового провадження.
Суд вважає, що такі ризики є реальними. Обвинувачений на даному етапі має можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.
Зокрема, ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, який відповідно до ст.12 КК України являється тяжким злочином, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 суворістю можливого покарання, пов'язаними із цим негативними для особи наслідками.
Так, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за кваліфікуючими ознаками - прохання службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища та в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища, вчинене повторно, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Окрім цього, суд вважає доведеним існування ризику незаконного впливу обвинуваченим на свідків, інших учасників провадження.
Показання свідків отримуються судом усно шляхом допиту особи безпосередньо в судовому засіданні. А отже, за відсутності дієвого запобіжного заходу такий ризик є реальним.
Станом на теперішній час, обвинувачений також може чинити вплив на свідків з метою переконати їх змінити їхні викриваючі показання.
Одночасно із встановленням обставин, що зумовлюють існування зазначених ризиків, чинне законодавство зобов'язує суд перевірити також можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу до особи.
Частина перша статті 176 КПК України встановлює такі альтернативні домашньому арешту запобіжні заходи: особисте зобов'язання, особиста порука, застава. Найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання.
Станом на теперішній час, приймаючи до уваги обставини кримінального правопорушення, суд вважає, що в цьому випадку слід надавати перевагу саме запобіжному заходу у вигляді домашнього арешту.
Вирішуючи питання щодо клопотання прокурора про продовження строку відсторонення від посади у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 , Суд вважає за доцільне відмовити, оскільки згідно наданою стороною захисту копією наказу Одеської митниці Державної митної служби України № 343-О від 10 травня 2023 року вбачається, що припинено з 19.05.2023 року державну службу ОСОБА_4 на посаді начальника відділу митного оформлення № 5 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці та звільненого його із займаної посади у зв'язку із закінченням строку на який укладено контракт про проходження державної служби від 16.11.2022 року № 1515, та строку призначення на посаду державної служби.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 110, 131, 132, 176-178, 181, 184, 194, 314, 315, 369, 372 КПК України, суд -
Клопотання захисника ОСОБА_5 , що діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , про повернення обвинувального акту прокурору - залишити без задоволення.
Кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Одеси на 10:00 год., 05.06.2023року.
Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під домашнім арештом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, тобто до 01.08.2023 року, із забороною залишати житло у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисник спорудах (бомбосховищах), на випадок оголошення повітряної тривоги, а також покладені на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
-не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-прибувати за кожною вимогою суду;
-утримуватися від спілкування з працівниками митного посту «Чорноморськ» Одеської митниці та Одеської митниці, а також утримуватися від спілкування з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Клопотання прокурора про продовження строку відсторонення від посади у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Копію ухвали суду про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 невідкладно направити до відповідного органу Національної поліції України, для виконання.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Визначити строк дії ухвали суду до 01.08.2023 року.
Викликати в судове засідання учасників кримінального провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ст.392 КПК України.
Суддя Київського районного
суду м. Одеси ОСОБА_1 .