Дата документу 01.06.2023
Справа № 522/11144/20
2-п/501/12/23
01 червня 2023 року суддя Іллічівського міського суду Одеської області Петрюченко М.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за
позовом ОСОБА_2 , місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_1
до
відповідача: ОСОБА_1 , місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_2
третя особа: відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації ОМР, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Канатна, буд.134
предмет та підстави позову: про визначення місця проживання дітей
Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 18.05.2021 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей - задоволено повністю.
ОСОБА_1 31.05.2023 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення.
Ознайомившись із заявою про перегляд заочного рішення та доданими до неї матеріалами, суд керується наступним.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Відповідно до п.11 ч.3 ст.2 ЦПК України неприпустимість зловживання процесуальними правами визнана однією з засад (принципів) цивільного судочинства. Роль суду у реалізації принципу змагальності сторін полягає, зокрема, у запобіганні зловживанню учасниками судового процесу їх правами.
Добросовісне здійснення цивільних процесуальних прав потребує від осіб, котрі беруть участь у справі, такої реалізації прав, яка відповідала б їхньому призначенню та здійснювалась у спосіб, визначений цивільним процесуальним законом, не завдавала б шкоди правам інших учасників цивільного процесу.
Критеріями добросовісної поведінки учасників процесуальних правовідносин є здійснення прав і обов'язків у відповідності до норм процесуального законодавства; усвідомлення сутності процесуальних правовідносин як відносин, що виникли з метою здійснення правосуддя у цивільній справі; в) відмова від реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків з метою зловживання ними.
Судом встановлено, що заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 18.05.2021 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей - задоволено повністю.
Ухвалою Іллічівського міського суду від 19.12.2022 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 18.05.2021 по цивільній справі №522/11144/20 відмовлено.
Повторно, 26.12.2022 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про перегляд вищевказаного судового рішення, в якій заявник посилається на ті ж обставини і підстави, що і у попередній заяві про перегляд заочного рішення. У зв'язку з викладеним, заявник просить заочне рішення скасувати, а цивільну справу призначити до розгляду в загальному порядку.
Ухвалою Іллічівського міського суду від 26.12.2022 відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 18.05.2021 по цивільній справі №522/11144/20 (а.с.161-162).
Разом з тим, 29.12.2022 від ОСОБА_1 втретє до суду надійшла заява про перегляд вищевказаного судового рішення, в якій заявник посилається на ті ж обставини і підстави, що і у попередніх заявах про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 10.01.2023 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 18.05.2021 по цивільній справі №522/11144/20 - повернуто заявнику з підстав зловживання процесуальними правами (а.с.187-188).
Однак, 31.05.2023 ОСОБА_1 вчетверте звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій заявник посилається на ті ж обставини і підстави, що і у попередніх трьох заявах про перегляд заочного рішення.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 вчетверте звернувся із заявою про перегляд заочного рішення, яке вже тричі вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, суд вважає такі дії учасника судового процесу зловживанням процесуальними правами, що суперечить завданню цивільного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Феномен зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб'єктивних прав. Суб'єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб'єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб'єктивного процесуального права.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч.3 ст.44 ЦПК).
При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу.
Європейський суд з прав людини застосовує положення, передбачене ч.3 ст.35 Європейської Конвенції з прав людини, де вказано, що суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.
Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо.
Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі «Миролюбов та інші проти Латвії» (рішення від 15 вересня 2009 року), про зловживання правом у розумінні п.3 ст.35 Конвенції, мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до Суду, порушує встановлений порядок роботи Суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ.
При цьому, суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).
Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.
Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.
Частиною 4 статті 44 ЦПК України передбачено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Згідно з ч.ч.4, 5 ст.148 ЦПК України, ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Відповідно до п.6 ч.4 ст.185 ЦПК України, крім цього, заява повертається у випадках, коли: позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
На підставі викладеного, суд визнає дії відповідача ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами та з урахуванням положень п.2 ч.1 ст.148, п.6 ч.4 ст.185 ЦПК України, дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб та повернення заяви позивачу.
Керуючись ст.ст.148,185 ЦПК України
Накласти на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) штраф за зловживання процесуальними правами у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01 січня 2023 року складає 2684,00 грн. та стягнути його в дохід державного бюджету (стягувач Державна судова адміністрація України).
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 18.05.2021 по цивільній справі №522/11144/20 - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя Іллічівського міського суду
Одеської області М.І.Петрюченко