Справа № 946/3678/23 Провадження № 3/946/1586/23
про направлення протоколу для належного оформлення
01 червня 2023 року м. Ізмаїл
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Яковенко І.І., при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, фізичної особи-підприємця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 0002826, що складений 17.05.2023 відділом державного нагляду (контролю) в Одеській області, 17.05.2023 близько 12:00 години ОСОБА_1 , знаходячись на а/д М-15 «Одеса-Рені», проводив господарську діяльність, а саме перевозив пасажирів на транспортному засобі «Opel Vivaro» державний номерний знак НОМЕР_1 за маршрутом «Ізмаїл - Рені» без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та без одержання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, порушивши п. 24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ст. 9 Закону України «Про автомобільний транспорт», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи витребувано необхідні додаткові матеріали.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, матеріали справи, суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складаний із грубим порушенням вимог ст. 256 КУпАП, у зв'язку з чим у суду немає можливостей розглянути справу по суті.
Так, КУпАП чітко визначає форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, в тому числі, дата і місце його складення; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Однак, всупереч вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначене точне місце вчинення правопорушення із зазначенням адміністративно-територіальної одиниці, що не дає можливість визначити підсудність справи.
Всупереч вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в порушення наведеної ст. 256 КУпАП точно не зазначена суть адміністративного правопорушення, яка не відповідає нормативному акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, або ж, навпаки, точно не зазначений нормативний акт, який передбачає відповідальність за порушення, що зазначене в протоколі про адміністративне правопорушення.
Суть адміністративного правопорушення має містити зазначення, в тому числі, відомостей про суб'єкта правопорушення та об'єктивної сторони правопорушення, яка дасть змогу співвіднести вчинене діяння з диспозицією нормативного акту, який передбачає відповідальність за порушення (кваліфікувати діяння за певною статтею (частиною статті) КУпАП).
Як вбачається з диспозиції ч. 1 ст. 164 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Тобто, обов'язковою ознакою складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП є спеціальний суб'єкт.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. У свою чергу, під визначенням господарської діяльності, розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Відповідно до правової суті самих понять, визначених національним законодавством у сфері підприємницької діяльності, а саме ст.ст. 3, 42 Господарського кодексу України (далі - ГК), ст. 1 Закону України «Про підприємництво», ст. 1 Закону України «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності», підприємницька діяльність є одним з видів господарської діяльності, одним з обов'язкових ознак якої є систематичність її здійснення.
Відповідно до ст. 3 ГК, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Статтею 42 ГК передбачено, що підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 р. №3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності», під господарською діяльністю слід розуміти діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язану з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.
Таким чином, важливими ознаками господарської діяльності є її систематичність (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) та здійснення суб'єктом на власний ризик з метою одержання прибутку.
При цьому, складаючи протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, уповноважена особа зобов'язана довести наявність таких ознак у діях особи, тобто наявність усіх ознак об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбачених диспозицією зазначеної статті.
Але в порушення наведених положень ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення лише зазначено, що ОСОБА_1 надавав послуги з перевезення пасажирів на транспортному засобі на маршруті «Ізмаїл - Рені» без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та без одержання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, і наведені обставини не дозволяють суду встановити відповідність діяння, вчиненого притягуваним ОСОБА_1 , будь-якій з форм об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого наведеною диспозицією ч. 1 ст. 164 КУпАП, посилання на яку зазначене у протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, у протоколі точно не зазначено які саме положення ст. 9 Закону України «Про автомобільний транспорт» було порушено, адже вказаною нормою передбачено ряд положень та умов щодо ліцензування.
Крім того, враховуючи санкцію ч. 1 ст. 164 КУпАП, а саме накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, то його серйозність за тяжкістю дорівнює кримінальному проступку, у зв'язку з чим, на думку суду, один лише протокол про адміністративне правопорушення, без надання інших доказів, які би підтверджували вчинення розглядуваного правопорушення, є недостатнім. Так, до протоколу не долучено доказів того, що притягуваний дійсно не зареєстрований як суб'єкт господарювання та того, що він не одержував ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, суд, зберігаючи безсторонність, позбавлений можливості самостійно витребувати зазначені докази, оскільки тим самим суд буде вимушений перебрати на себе функцію обвинувачення, що є недопустимим в демократичному суспільстві.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У протоколі про адміністративне правопорушення містяться відомості про повідомлення притягуваного про те, що справа розглядатиметься в Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області 17.05.2023, однак протокол про адміністративне правопорушення разом з матеріалами надійшов до суду лише 26.05.2023, у зв'язку з чим вказані відомості не свідчать про належне сповіщення притягуваного про день, час та місце розгляду справи. Інших даних про належне сповіщення притягуваного про день, час та місце розгляду справи до протоколу про адміністративне правопорушення не долучені.
Також у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначений номер телефонного зв'язку притягуваного ОСОБА_1 , у зв'язку з чим у суду немає можливості здійснити його виклик та забезпечити його участь у судовому засіданні без порушення чинного процесуального законодавства, зокрема, строків розгляду та прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до даних службової записки керівника апарату суду, з 01.05.2023 в Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області не здійснюється відправка поштової кореспонденції у зв'язку з відсутністю маркової продукції. Слід зазначити, що ще з 2020 року у судах України, у цілому, та в Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області, зокрема, у зв'язку з відсутністю маркової продукції відправка поштової кореспонденції здійснюється у малих кількостях, за фактичною наявністю коштів, через що суд позбавлений можливості належним чином здійснювати виклики притягуваних поштою. Крім того, практика свідчить про те, що близько 50% кореспонденції не доходить до адресатів. Вказане робить неможливим та неефективним здійснення судового виклику шляхом надіслання судових повісток поштою.
За наявності зазначених суперечностей щодо не зазначення місця вчинення адміністративного правопорушення, про суб'єкта правопорушення та точної суті адміністративного правопорушення, яка б відповідала посиланню на нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, точного положення та нормативного акту, порушення якого висувається в провину притягуваному, а також доказів на підтвердження викладених у протоколі обставин та відомостей, необхідних для вирішення справи, судом не може бути вирішене питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП, тому протокол про адміністративне правопорушення відносно нього слід повернути для належного оформлення.
Такий висновок суду збігається з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в абз. 5 п. 24 його постанови № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судоми України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідно до якої Пленум Верховного Суду України визнав правильною практику тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Таким чином, виходячи з вище зазначеного, керуючись вимогами п. 2 ч. 1 ст.278 КУпАП, суд -
постановив:
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.164 КУпАП та додані до нього матеріали - направити до відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Ізмаїльського міськрайонного суду І.І.Яковенко