Справа № 496/3300/22
Провадження № 2/496/701/23
03 травня 2023 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Горяєва І.М.,
за участю секретаря - Желяпової О.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Усатівської сільської ради, заінтересована особа: Біляївська районна державна нотаріальна контора Одеської області про визнання спадкоємцем четвертої черги за законом, визнання права на спадкування та встановлення факту проживання однією сім'єю понад 5 років, -
Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом та просив суд ухвалити рішення, яким встановити факт проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 , не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 2014 року по 28 грудня 2020 року, визнання спадкоємцем четвертої черги за закономта визнати за ОСОБА_1 право на спадкування за законом майна, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Латівка, Біляївського району, Одеської обл., відкрилася спадщина у вигляді домоволодіння, земельної ділянки та автомобіля. Спадкоємцями цієї спадщини були позивач ОСОБА_1 та її вітчим, чоловік матері - ОСОБА_3 , який фактично прийняв спадщину, так як проживав разом зі мною та матір'ю за місцем реєстрації подружжя.У вересні 2020 року звернулись до приватної нотаріальної контори про прийняття спадщини та оформлення спадщини на ім'я ОСОБА_3 (вітчима). Після їхнього звернення 07.09.2020 р. приватним нотаріусом Гуменюком А.М. була заведена спадкова справа № 55/2020 до майна померлої ОСОБА_2 , яку в подальшому не було оформлено до кінця з видачею свідоцтва через смерть вітчима. Позивач, являється донькою ОСОБА_2 . Однак документи, що підтверджують родинні зв'язки мають розбіжності, оскільки в них допущені помилки (описки), пов'язані з перекладом прізвища на українську мову, та виправити їх було вже неможливо у зв'язку зі смертю і матері і батька померлого ще ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тому позивач звернулась до суду за місцем своєї реєстрації про визнанням факту родинних відносин.Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2021 року такий факт родинних відносин встановлено. У встановлений законом порядок, спочатку після смерті матері ОСОБА_2 , а потім і вітчима ОСОБА_3 , позивач звернулась до Біляївської державної нотаріальної контори із заявою про відкриття та оформлення права на прийняту спадщину, з наданням документів, де державним нотаріусом Грабовенко-Ворсуляк Д.М. відповідно 23 червня 2021 року була відкрита спадкова справа № 407/2021. Проте, у оформленні права на спадщину після смерті матері ОСОБА_2 та вітчима ОСОБА_3 їй було тимчасово відмовлено, а нотаріусом було надане роз'яснення про необхідність звернення до суду.У зв'язку з вище викладеним, представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 19.08.2022 року було відкрито загальне позовне провадження по справі з призначенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 08.11.2022 року було витребувано з Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області матеріали спадкової справи №438/2021 заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та спадкову справу №55/2020 до майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 17.01.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
До судового засідання позивач та її представник не з'явилися, але від представника надійшла заява, в якій він позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі та слухати справу у їх відсутність (а.с. 102).
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву, в якій не заперечував проти задоволення позову та просив справу слухати у його відсутність (а.с. 93).
Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність їхнього представника (а.с. 28).
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 виданого Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с. 15).
Згідно рішення Київського районного суду м. Одеси від 18.11.2021 року, встановлено факт, що ОСОБА_4 , є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у селі Латівка, Біляївського району, Одеської області (а.с. 12-13).
Спадкоємцями спадщини є позивач ОСОБА_1 та її вітчим, чоловік матері - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ).
ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_3 , згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого 29.12.2020 р. (а.с. 14).
У зв'язку з чим, в межах встановленого законом строку позивач звернулась до Біляївської державної нотаріальної контори із заявою із заявою про прийняття спадщини.
На підставі вищевказаної заяви Біляївською районною державною нотаріальною конторою Одеської області - державним нотаріусом була заведена спадкова справа № 438/2021 до майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 37-67).
Листом Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області від 16.07.2021 року №2067/02-14 роз'яснено позивачці, що при огляді документів було виявлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відсутній будь-який родинний зв'язок, роз'яснено право ОСОБА_1 на звернення до суду з питання підтвердження факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_3 (а.с. 11 ).
З довідки №02-13 від 19.07.2021 року, виданої старостою Августівського старостинського округу, вбачається, що ОСОБА_1 , зареєстрована: АДРЕСА_2 , проживає в АДРЕСА_1 . Також зазначено, що з 2014 року по день смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , та по день смерті вітчима ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_1 проживала разом з матір'ю і вітчимом, і доглядала їх з приводу хвороби, та взяли на себе витрати, пов'язані з організацією похорон. На даний час домоволодіння знаходиться під наглядом ОСОБА_1 згідно інформації акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї (а.с. 16).
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , підтвердили факт проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 , не менш як п'ять років, а саме з 2014 року по 28 грудня 2020 року (а.с. 88, 90-91).
За змістом частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
На підставі п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження встановлюються факти, що мають юридичне значення.
У відповідності до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу. У судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Факт, про встановлення якого просить заявниця має для неї юридичне значення, оскільки це не дозволяє їй реалізувати своє право на спадщину.
За ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. При цьому ст. 2 СК містить відкритий перелік осіб, які належать до членів сім'ї.
Норма ст. 1264 ЦК України, розрахована в першу чергу для того, щоб надати право на спадкування й іншим родичам спадкодавця, причому ними можуть також особи однієї статі зі спадкодавцем, або особи, які взагалі не пов'язані спорідненням зі спадкодавцем.
Юридичний факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем протягом п'яти років до часу відкриття спадщини має бути встановлений винятково рішенням суду. Нотаріус не має можливостей для того, щоб безспірно встановити зазначені обставини.
Як вбачається з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01.01.2004 року тощо.
Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Таким чином, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вони проживати однією сім'єю, були пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов'язки, що підтверджено поясненнями учасників справи та наявними в матеріалах справи доказами.
Положеннями статей 15, 16 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), статтею 4 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. За змістом частини другої статті 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.
Таким чином, визнання права власності є самостійним майновим правом та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову зареєструвати вказане майно, не може бути захищене в інший спосіб.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.
Статтею 1264 ЦК України, передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Як зазначено вище, позивач, як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до відкриття спадщини, має право на спадкування за законом у четверту чергу.
Статтею 1259 ЦК України, визначено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Як зазначається в п.5.2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13, судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред'явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.
В зазначеній категорії справ підлягає встановленню судом також факт належності сторін до спадкоємців за законом різних черг.
Щодо вимоги позивача про визнання спадкоємцем четвертої черги за законом, суд зазначає, що позивач має право на спадкування та у зв'язку з тим, що порядок черговості позивача на спадкування не оспорюється іншими учасниками, позивач не позбавлена права звернутись до нотаріальної контори в порядку визначеної черговості щодо спадкування, тому суд не входить до розгляду даної вимоги.
Таким чином, аналізуючи зібрані докази у справі суд вважає, що позовна вимога позивача підлягає до задоволенню, та визнати за позивачем право на спадкування за законом майна, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» (пунктом 23) передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, проаналізувавши та оцінивши досліджені докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований, знайшов своє підтвердження у судовому засіданні та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 1264, 1270, 1296-1298 ЦК України, ст.ст. 9, 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 , не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , право на спадкування за законом майна, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.
Суддя І.М. Горяєв
Повний текст рішення складено 15.05.2023 року.