Провадження № 2/742/720/23
Єдиний унікальний № 742/2000/23
31 травня 2023 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Циганко М.О. секретаря судового засідання Харченко Л.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що з червня 2008 року ОСОБА_1 перебувала на обліку в управлінні, як отримувач державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям. Допомога на дітей одиноким матерям призначається на 6 місяців, по закінченню терміну призначення допомоги необхідно звертатися до управління соціального захисту населення Прилуцької міської ради з відповідним пакетом документів для продовження отримання допомоги. Допомога відповідачеві була призначена по 31 травня 2020 року, проте була продовжена на червень-липень 2020 року, з метою посилення соціального захисту населення на період вжиття заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, без звернення для всіх отримувачів на підставі підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» № 264 від 08.04.2020 року. Однак, для підтвердження права на отримання допомоги, включаючи період отримання (без особистого звернення) всі отримувачі повинні були звернутися до управління до кінця серпня 2020 року. При перевірці документів поданих до управління було встановлено факт незаконного отримання допомоги відповідачем за липень 2020 року, оскільки вона до кінця серпня 2020 року не звернулася до управління із повторною заявою про надання допомоги. Про дані обставини відповідача повідомляли, однак повернення коштів відповідач так і не здійснила. Отже, загальний розмір коштів, що підлягає до повернення становить: 4436 грн., в зв'язку з чим і подано відповідний позов.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином.
У зв'язку з цим суд на підставі ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З позовної заяви та матеріалів справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 з грудня 2019 року перебувала на обліку в управлінні, як отримувач державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям.
Допомога на дітей одиноким матерям призначається на 6 місяців, по закінченню терміну призначення допомоги необхідно звертатися до управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради з відповідним пакетом документів для продовження отримання, який передбачений Порядком. Проте, з метою посилення соціального захисту населення на період вжиття заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, допомога була продовжена без звернення для всіх отримувачів на підставі підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» № 264 від 08.04.2020 року.
18 червня 2020 року позивачем прийнято розпорядження на продовження строку виплати допомоги одиноким матерям (з урахуванням доходів), а саме, ОСОБА_1 з 01 червня 2020 року по 31 липня 2020 року в сумі 4436 грн.00 коп. (а.с.5).
Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України №632 від 22.07.2020 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги» з 1 липня 2020 року призначення і виплата державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям особам, у яких закінчився строк таких виплат у березні - червні 2020 року, здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям та допомога на дітей одиноким матерям особам, які звернулися за її призначенням у липні - серпні 2020 року, призначається і виплачується починаючи з липня 2020 року.
Враховуючи те що, відповідачем була отримана допомога за липень 2020 року у розмірі 4436 грн. 00 коп. на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» № 264 від 08.04.2020 року, виникла переплата.
Відповідно до п. 49 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, суми надміру виплаченої державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям повертаються отримувачем державної соціальної допомоги самостійно, а уразі неможливості добровільного повернення або утримання коштів, які підлягають поверненню, такі кошти стягуються в судовому порядку.
Частиною першою ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Тлумачення цієї норми свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі наявності недобросовісності з боку набувача виплати.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже зазначене у ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Виходячи з доводів позовної заяви виплата ОСОБА_1 коштів пов'язана з тим, що державою автоматично без звернення з відповідною заявою та пакетом документів продовжено виплати отримувачу допомоги на дітей одиноким матерям, за липень 2020 року, яка була призначена за її заявою раніше.
Таким чином, недобросовісність з боку відповідача відсутня.
Крім того, у § 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Установивши відсутність двох умов, за наявності яких відповідно до вимог ст. 1215 ЦК України рахункової помилки з боку позивача і недобросовісності/зловживання з боку відповідача, слід дійти висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі № 530/95/17 (провадження № 61-14755св18).
Керуючись ст.ст.12, 81, 258-259, 263-265, 273,354 ЦПК України, ст.ст.4, 15, 16, Цивільного кодексу України,
У задоволенні позовних вимог Управлінню соціального захисту населення Прилуцької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду. Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Максим ЦИГАНКО