Справа № 738/458/23
№ провадження 3/738/265/2023
31 травня 2023 року місто Мена
Менський pайонний суд Чеpнiгiвської областi в складі:
судді Волошиної Н.В.
з участю:
секретаря судового засідання Іванько А.С.,
особи, стосовно якої вирішується питання
про притягнення до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
захисника - Сльозки А.Ф.
pозглянувши матеpiали пpо пpитягнення до адмiнiстpативної вiдповiдальностi ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , неодруженого,
за ч.4 ст. 85 Кодексу Укpаїни пpо адмiнiстpативнi пpавопоpушення,
В С Т А H О В И В:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №006426 від 15 березня 2023 року, складеним головним держінспектором ОСОБА_2 , ОСОБА_1 15 березня 2023 року о 08.50 год на затоці річки Десна поблизу с. Ушня Корюківського району Чернігівської області здійснював лов риби забороненими знаряддями лову - сіткою зяберною, чим порушив п.п.1 п.1 розділу ІV Правил любительського та спортивного рибальства, при цьому здійснив вилов риби цінних видів, а саме ляща - 1 штука, синця - 1 штука, плітки - 2 штуки, щуки - 2 штуки, плоскирки - 3 штуки, чим завдав збитків рибному господарству України на суму 17986 гривень, за що передбачена відповідальність ч.4 ст.85 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП, не визнав, заперечував факт вилову ним риби на затоці річки Десна 15 березня 2023 року, при цьому пояснив, що в той день зранку він разом з ОСОБА_3 , який приїхав до нього погостювати з іншого села, вирішили відпочити на березі річки Десна, куди поїхали мотоциклом. Знаходячись біля річки, він почув гуркіт автомобіля неподалік того місця, де він залишив мотоцикл, а тому пішов подивитись хто приїхав. Підійшовши до мотоцикла, побачив інспекторів рибоохорони, які, нічого у нього не запитуючи, стали звинувачувати його у незаконному вилові риби. В цей час двоє з інспекторів пішли у невідомому напрямку та через деякий час повернулися з сумкою, у якій була риба. Він заперечував факт вилову риби, оскільки вони з товаришем не мали при собі будь-яких знарядь лову, але його ніхто не слухав. На вимогу інспекторів рибохорони ним були написані письмові пояснення на чистому бланку протоколу про адміністративне правопорушення, в яких він також заперечував вилов риби. Будь-які документи у його присутності не складалися, скільки і яких видів була у сумці риба йому невідомо, оскільки інспектори рибохорони її не рахували та не зважували, записали лише його анкетні дані та відразу поїхали.
Захисник ОСОБА_1 - Сльозка А.Ф. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП.
Заслухавши особу, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, захисника, свідка, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
Диспозиція частини 4 статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює адміністративну відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтями 251,280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями статей 251, 252 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапис, а також іншими матеріалами справи. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Водночас, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Як вбачається з протоколу, ОСОБА_1 інкримінується порушення п.п.1 п.1 розділу ІV Правил любительського та спортивного рибальства, відповідно до якого забороняється добування (вилов) водних біоресурсів такими знаряддями, зокрема, сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову), за винятком раколовок конструкції «хапка», підсак та ручних драг, встановлених цими Правилами розмірів.
Таким чином, під час розгляду справи в суді вимагається доведення того, що ОСОБА_1 здійснював вилов риби забороненими знаряддями лову - сіткою зяберною, при цьому здійснив вилов риби цінних видів, а саме ляща - 1 штука, синця - 1 штука, плітки - 2 штуки, щуки - 2 штуки, плоскирки - 3 штуки.
На підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення №006426 від 15 березня 2023 року, до матеріалів справи Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства України у Чернігівській області долучено опис об'єктів лову (добування), вилучених у особи, що притягується до адміністративної відповідальності; опис-оцінку знарядь лову, іншого рибальського майна, плавучих та інших транспортних засобів, вилучених у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; квитанцію про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення №0024 від 17 березня 2023 року; розрахунок розміру шкоди, заподіяної незаконним виловом водних біоресурсів ОСОБА_1 згідно протоколу №006426 від 15 березня 2023 року, з яких вбачається, що у ОСОБА_1 вилучено свіжу рибу вагою 3 кг, а саме ляща - 1 штука, синця - 1 штука, плітки - 2 штуки, щуки - 2 штуки, плоскирки -3 штуки та 1 бувшу у використанні сітку зяберну довжиною 21 м, висотою - 0,5 м, вічко- 40 мм.
Вказані описи об'єктів та знарядь лову, як і протокол про адміністративне правопорушення, не містять підпису ОСОБА_1 , натомість зазначено, що ОСОБА_1 відмовився отримувати вказані документи та підписувати їх, про що засвідчено підписами двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які є інспекторами рибохорони.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував складання працівниками рибоохорони в його присутності вказаних документів, а тому і отримання їх копій йому ніхто не пропонував.
З метою встановлення всіх обставин справи, суд сприяв у виклику в судове засідання за клопотанням ОСОБА_1 та його захисника свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , проте останні в судове засідання в черговий раз не прибули, у зв'язку з чим у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, а тому додані до матеріалів справи описи об'єктів та знарядь лову, у яких вони засвідчили факт відмови ОСОБА_1 від підпису та отримання їх копій, не можуть бути беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Будь-яких інших доказів, зокрема, фото та відеозаписів, письмових пояснень незалежних свідків, які б підтверджували факт здійснення ОСОБА_1 вилову цінних видів риби забороненими знаряддями лову, матеріали справи не містять.
Водночас з тим, свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що 14 березня 2023 року ввечері він приїхав до ОСОБА_1 в гості, зранку наступного дня вони поїхали на мотоциклі до річки, залишили мотоцикл неподалік від берега, а самі пішли до водойми. Через деякий час почули гуркіт автомобіля, ОСОБА_1 пішов першим до мотоцикла й, оскільки тривалий час не повертався, він (свідок) пішов за ним. Підійшовши до ОСОБА_1 , побачив поряд з ним ще чотирьох чоловіків, які, як з'ясувалося, були працівниками рибоохорони, двоє з яких пішли в невідомому напрямку, потім повернулися з рибою та стали звинувачувати їх у незаконному вилові риби. Вони заперечували даний факт, після чого рибінспектори записали їх анкетні дані, забрали принесену ж ними рибу та поїхали, рибу ніхто не перераховував та не зважував. В його присутності будь-які документи інспекторами рибохорони не складалися, на вимогу інспектора рибохорони Сірий С.В. на чистому бланку протоколу написав пояснення про те, що він не займався виловом риби. Знарядь лову вони при собі не мали.
З урахуванням наведеного та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували наявність обставин, передбачених диспозицією частини 4 ст.85 КУпАП, зокрема, доказів того, що ОСОБА_1 15 березня 2023 року о 08.50 год на затоці річки Десна поблизу с. Ушня Корюківського району Чернігівської області здійснював лов риби забороненими знаряддями лову - сіткою зяберною, при цьому здійснив вилов риби цінних видів, чим завдав збитків рибному господарству України на суму 17986 гривень.
Під час розгляду справи в суді, факт здійснення ОСОБА_1 вилову риби забороненими знаряддями лову та вилов при цьому цінних видів риби, не знайшов свого підтвердження.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Чернігівським рибоохоронним патрулем не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч.1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення.
Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною згідно з протоколом про адміністративне правопорушення.
Обов'язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.85 КУпАП таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів безумовно має враховуватись як особами, яких звинувачують у скоєнні адміністративного правопорушення, та їх захисниками, так і судом, що здійснює розгляд відповідних справ.
Згідно з рішенням Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення не підтверджується належними та допустимими доказами наявними в справі, і таких не було здобуто в ході судового розгляду.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки з урахування встановлених у судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, то провадження в справі щодо нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного, кеpуючись ст. 7, ч.4 ст. 85, п. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, суд -
П О С Т А H О В И В:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 85 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 85 КУпАП.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Н. В. Волошина