Справа № 732/733/23
Провадження № 2-о/732/50/23
про залишення заяви без руху
31 травня 2023 року м.Городня
Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Лиманська М.В., перевіривши заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про встановлення факту, що має юридичне значення,
заінтересована особа: Городнянська міська рада Чернігівської області (місцезнаходження: вул. Троїцька, 13 м. Городня Чернігівської області ),-
ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаною заявою, у якій просить встановити факт проживання її однією сім'єю у будинку АДРЕСА_2 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті та більше п'яти років до дня смерті останньої.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 5 статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 8 статті 95 ЦПК України передбачено, що іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. 1.2. Розділу 1 «Загальні положення» Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, що затверджена Наказом Міністерства закордонних справ України від 04.06.2002 року № 113, консульська легалізація офіційних документів - це процедура підтвердження дійсності оригіналів офіційних документів або засвідчення справжності підписів посадових осіб, уповноважених засвідчувати підписи на документах, а також дійсності відбитків штампів, печаток, якими скріплено документ, при цьому консул не несе відповідальності за зміст документа.
Суддя звертає увагу на те, що на те, що зазначені норми про проходження консульської легалізації документів не застосовуються, якщо вони видані країнами, з якими Україна уклала угоди про взаємодопомогу в цивільних і кримінальних справах.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, суддя встановила, що заявницею в якості письмових доказів до заяви долучені копія паспорта ОСОБА_3 , який видано органом державної влади Російської Федерації, та нотаріально посвідчена заява ОСОБА_3 про відмову від прийняття спадщини, проте вимоги ч.8. ст.95 ЦПК України щодо процедури підтвердження дійсності оригіналу офіційного документу у формі проходження дипломатичної або консульської легалізації зазначеного документу, заявницею не дотримано.
За таких обставин суддя приходить до висновку про необхідність залишення заяви без руху та надання заявниці строку для усунення недоліків.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. 175, 185, 260 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху та надати строк десять днів, з дня отримання завницею ухвали, для усунення недоліків вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали.
У разі невиконання вимоги суду у вказаний строк заява буде вважатися неподаною і повернута заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.В.Лиманська