Єдиний унікальний номер 728/933/23
Номер провадження 1-кп/728/76/23
01 червня 2023 року м. Бахмач
Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмач кримінальне провадження за № 12023270310000156 від 25.03.2023 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , не працюючої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інвалідом не являється, раніше не судимої.
за ч.3 ст.357, ч.4 ст.185 КК України,-
22 березня близько 13 години 00 хвилин ОСОБА_5 рухаючись в бік смт. Дмитрівка на власному автомобілі марки «Chevrolet Aveo» червоного кольору днз НОМЕР_1 зупинився в центрі с. Григорівка, за проханням ОСОБА_4 підвезти її до смт. Дмитрівка в подальшому власник автомобіля зупинився в х. Шевченка, де відійшов по власним справам, в цей момент ОСОБА_4 , перебуваючи одна в автомобілі марки «Chevrolet Aveo» червоного кольору днз НОМЕР_1 з метою таємного викрадення чужого майна з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю власника, маючи прямий умисел на крадіжку, викрала паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , який згідно ст..1 Закону України «Про інформацію» є офіційним документом, чим здійснила незаконне заволодіння паспортом громадянина України, а також продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_4 скоїла крадіжку грошових коштів в розмірі 400 гривень, які знаходились біля коробки передач вищевказаного автомобіля, де в подальшому викраденим майном розпорядилася на власний розсуд, чим спричинила власнику автомобіля матеріальні збитки на вказану суму.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 винною себе у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.357, ч. 4 ст. 185 КК України визнала повністю і показала, що вчинила їх за викладених в обвинувальному акті обставин. З кількістю та вартістю викраденого погоджується повністю. Шкода, завдана потерпілим на даний час відшкодована в повному обсязі. Цивільний позов не заявлявся. На даний час вона все усвідомила, зробила для себе відповідні висновки та запевнила, що в подальшому не буде скоювати кримінальних правопорушень. Просила суд суворо не карати її та призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, але в своїй заяві просив справу розглядати в його відсутність.
Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала свою вину в інкримінованих їй органом досудового розслідування діяннях, передбачених ч. 3 ст. 357, ч.4 ст. 185 КК України, відсутні будь-які сумніви добровільності та істинності її позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав за недоцільне дослідження інших доказів по справі, які ніким не оспорюються, крім тих, що характеризують особу обвинуваченої.
Заслухавши обвинувачену, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 доведена повністю, її дії вірно кваліфіковані за ч.3 ст.357 КК України, як незаконне заволодіння паспортом громадянина України, за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, суд, керуючись загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, одне з яких згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, їх характер, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, особу обвинуваченої, яка раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, бажання та можливість стати на шлях виправлення, вину визнала та щиро розкаялася у скоєному.
Крім цього, суд приймає до уваги ту обставину, що внаслідок винних дій ОСОБА_4 не настало тяжких наслідків.
При призначенні ОСОБА_4 покарання, суд враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженою так і іншими особами.
Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 відповідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного та висновку органу з питань пробації, відповідно до якого виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства та не становить великої небезпеки для суспільства, суд приходить до висновку, що відносно обвинуваченої ОСОБА_4 необхідно вибрати покарання в межах санкцій статей, за якими кваліфіковано її дії, звільнивши від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення.
Цивільних позовів і процесуальних витрат по справі не заявлено.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України і призначити їй покарання:
- за ч.3 ст.357 КК України - 1 рік обмеження волі;
- за ч.4 ст.185 КК України - 5 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки.
Згідно статті 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Початок іспитового строку слід рахувати з моменту проголошення вироку.
Речові докази: паспорт на ім'я ОСОБА_5 та грошові кошти в сумі 200 грн - залишити власнику.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1