Справа № 583/1825/23
3/583/808/23
31 травня 2023 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Яценко Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення разом з матеріалами, що надійшли від Охтирського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч. 2 ст. 130, ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
26.04.2023 відносно ОСОБА_1 до суду надійшли адміністративні матеріали за № 583/1825/23, провадження № 3/583/808/23, № 583/1827/23, провадження № 3/583/810/23 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та за № 583/1826/23, провадження № 3/583/809/23 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи, що дані адміністративні матеріали про адміністративні правопорушення стосуються однієї особи, одночасно розглядаються одним і тим же судом, суд вважає за доцільне об'єднати їх в одне провадження.
Так, ОСОБА_1 17.04.2023 о 21 год. 10 хв. по вул. Охтирській, 9 в с. Кардашівка Охтирського району Сумської області, повторно протягом року керував автомобілем марки «ВАЗ-2110», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження медичного огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі та на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу газоаналізатора «Alcotest 6820» ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Також, ОСОБА_1 18.04.2023 о 08 год. 55 хв. по вул. Революції, 62 в м. Охтирка Сумської області, повторно протягом року керував автомобілем марки «ВАЗ-2110», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова). Від проходження медичного огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі та на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу газоаналізатора «Alcotest 6820» ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, 17.04.2023 о 21 год. 10 хв. по вул. Охтирській, 9 в с. Кардашівка Охтирського району Сумської області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ-2110», державний номерний знак НОМЕР_1 , без посвідчення водія, тобто не маючи права керування даним транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, однак поштові відправлення поверталися до суду без вручення з відміткою у довідці про причини повернення/досилання «адресат відсутній за вказаною адресою».Крім того про обізнаність розгляду його у справи у суді свідчить підпис ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення.
В даному випадку суд вжив усіх необхідних заходів щодо повідомлення особи про час і місце судового розгляду.
Слід зауважити, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом, для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є обов'язковою, в даному випадку справа про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 126, ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення до таких не відноситься, тому вважаю можливим проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , при цьому права останнього не порушуються, в тому числі і на захист, оскільки будучи повідомленим про розгляд справи він не з'явився, тобто уникає судового розгляду, цим самим має на меті уникнення ним адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення шляхом зволікання з розглядом справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалого судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10.07.1984 у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави - учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави дійти висновку про їх відповідність практиці Європейського суду з прав людини і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а неявку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розцінюється як спосіб уникнути відповідальності.
Дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали, суд виходить з наступного.
За приписами ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху (ПДР України) та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідальність за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
Відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Із аналізу наведених доказів та норм законодавства слід зробити висновок, що водій транспортного засобу має право відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння, про що складається відповідний протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідальність за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає у разі повторного протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії ДПР18 № 173490, серії ДПР18 № 173491 від 17.04.2023, серії ААБ № 177189 від 18.04.2023; направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, відповідно до яких огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 не проводився;карткою обліку адміністративного правопорушення, відповідно до якого постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17.10.2022 по справі № 243/2666/22 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в сумі 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 12 місяців; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 17.01.2023 серії БАД № 649958, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400,00 грн. відеозаписом з місця події.
Суд вважає зазначені вище докази належними та допустимими, будь-яких сумнівів у їх достовірності у суду не виникає.
Протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 та ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 відповідають вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зазначені вище докази суд вважає переконливими, оскільки вони узгоджуються між собою та одержані законним шляхом.
Судом також переглянуто відеозаписи події за 17.04.2023 та за 18.104.2023, зміст яких узгоджується зі змістом протоколів про адміністративні правопорушення.
Аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєному доведена у судовому засіданні поза розумним сумнівом, так як наведені вище докази в їх сукупності є вагомими, чіткими і узгодженими між собою.
Згідно вимог ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до ст.28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета. Порядок застосування оплатного вилучення і види предметів, які підлягають вилученню, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14 адміністративне стягнення, у виді оплатного вилучення транспортного засобу, не можна накладати на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 173491 від 17.04.2023 зазначено, що автомобіль марки «ВАЗ-2110», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким 17.04.2023 о 21 год. 10 хв. керував ОСОБА_1 , належить ОСОБА_2 . Враховуючи, що вказаний транспортний засіб ОСОБА_1 не належить, відсутні правові підстави для застосування до нього додаткового стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.
Таким чином, при призначенні стягнення суд враховує характер кожного з вчинених правопорушень, їх суспільну небезпечність та наслідки, до яких вони призвели, або могли призвести, особу порушника, його вік, стан здоров'я, ступінь вини, з метою забезпечення виконання винесеної постанови, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів та зміцнення законності, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, за правилами ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом та без оплатного вилученням транспортного засобу. В даному випадку призначений вид покарання відповідає тяжкості та наслідкам скоєного правопорушення, а також забезпечить недопущення скоєння правопорушень на подальше.
Крім того, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в доход держави в розмірі, який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме (2684 грн. х 0,2)= 536,80 грн.
Керуючись ст. 36, ч.2 ст. 130, ч.5 ст. 126, 247, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
постановив:
Адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 № 583/1825/23, провадження № 3/583/808/23, № 583/1827/23, провадження № 3/583/810/23 про притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та за № 583/1826/23, провадження № 3/583/809/23 про притягнення до відповідальності за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення об'єднати в одне провадження, присвоївши об'єднаній справі № 583/1825/23, провадження № 3/583/808/23.
Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавлення права керування транспортним засобом на строк п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Строк позбавлення права керування транспортними засобами рахувати з дня набрання чинності постановою суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко