Справа № 573/576/23
Номер провадження 2/573/153/23
01 червня 2023 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючої судді Свиргуненко Ю.М.,
з участю секретаря Федорченко Г.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля заочно цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
I. Стислий виклад позовної заяви
06 квітня 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до договору від 13 жовтня 2010 року ОСОБА_1 отримав в ПАТ КБ «ПриватБанк», який змінив назву на АТ КБ «ПриватБанк», кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому був збільшений до 44 000 грн. Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 23 лютого 2023 року у нього утворилася заборгованість у сумі 57 289 грн 88 коп., яка складається з наступного: 46 889 грн 36 коп. - заборгованість за кредитом та 10 400 грн 52 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 у добровільному порядку не вчиняє дій, спрямованих на повернення кредитних коштів та процентів, АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з нього вказану суму боргу.
ІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 17 квітня 2023 року відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 09 травня 2023 року. У п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву (а. с. 104).
Протокольною ухвалою від 09 травня 2023 року розгляд справи відкладено на 01 червня 2023 року в зв'язку з неявкою відповідача (а. с. 109).
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
Від представника позивача АТ КБ «ПриватБанк» одночасно з позовною заявою надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а. с. 96).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Судові повістки, направлені за зареєстрованим місцем проживання останнього, двічі повернулися без вручення з відмітками «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язок щодо вручення поштового відправлення». Запит суду, адресований Сумській дирекції АТ «Укрпошта» та АТ «Укрпошта», про надання інформації про дійсні причини невручення поштових відправлень, залишений без відповіді. Водночас, 01 червня 2023 року судом проведено перевірку статусу відстеження поштових відправлень з трек-номерами 4180002932280 та 4180002930776, якими відповідачу направлялися судові повістки, за результатами якої встановлено, що ці поштові відправлення повернулися за зворотною адресою з причин відсутності адресата. Крім того, з метою забезпечення належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи суд на підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України опублікував оголошення про його виклик на офіційному веб-сайті Судової влади України (а. с. 107-108, 111-116).
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
За правилами ч. 4 ст. 223 ЦПК України в разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи вищенаведене, те, що відповідач двічі в судове засідання не з'явився без повідомлення причин, відзив на позов не подав, а також, враховуючи, що позивач проти заочного вирішення справи не заперечує, суд вважає можливим розглянути справу в заочному провадженні.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом
Суд установив наступні фактичні обставини, що підтверджуються доказами.
13 жовтня 2010 року відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (далі по тексту Умови та Правила).
Відповідно до змісту вказаної вище заяви, ОСОБА_1 ознайомився та погодилася з Умовами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй в письмовому вигляді, зобов'язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змістом на сайті банку (а. с. 17).
Таким чином, між сторонами в справі був укладений кредитний договір приєднання, згідно з яким позичальник приймає і погоджується з запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов.
Пунктом 2.1.1.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що для надання послуг банк видає клієнту карту, її вид зазначений у Пам'ятці клієнта/довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання карти, зазначена в заяві.
Згідно з п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил, після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну карту. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь - який час змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Відповідно до п. п. 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов та Правил, клієнт зобов'язаний: погашати заборгованість за кредитом, процентам за його використання, по перевищенню платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених діючим договором.
У випадку невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), сплати винагороди банку.
За користування кредитом та овердрафтом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому тарифами банку, із розрахунку 365 календарних днів у році, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.13 (п. 2.1.1.12.6 Умов та Правил) (а. с. 24-48).
За вказаним кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» видав ОСОБА_1 наступні кредитні картки:
1) 20 липня 2013 року кредитну картку № НОМЕР_1 з терміном дії до грудня 2015 року,
2) 02 січня 2013 року кредитну картку № НОМЕР_2 з терміном дії до лютого 2016 року,
3) 02 січня 2013 року кредитну картку № НОМЕР_3 з терміном дії до січня 2017 року,
4) 20 липня 2013 року кредитну картку № НОМЕР_4 з терміном дії до липня 2017 року,
5) 04 серпня 2014 року кредитну картку № НОМЕР_5 з терміном дії до липня 2018 року,
6) 04 серпня 2014 року кредитну картку № НОМЕР_5 з терміном дії до липня 2018 року,
7) 16 червня 2018 року кредитну картку № НОМЕР_6 з терміном дії до квітня 2022 року,
8) 03 грудня 2018 року кредитну картку № НОМЕР_7 з терміном дії до листопада 2022 року,
9) 22 квітня 2019 року кредитну картку № НОМЕР_8 з терміном дії до грудня 2022 року,
10) 02 травня 2019 року кредитну картку № НОМЕР_9 з терміном дії до лютого 2023 року,
11) 07 вересня 2021 року кредитну картку № НОМЕР_10 з терміном дії до січня 2025 року (а. с. 16).
02 січня 2013 року відповідачу було встановлено кредитний ліміт у сумі 5 000 грн, розмір якого збільшувався декілька разів, востаннє 29 грудня 2021 року до 44 000 грн. Станом на 15 серпня 2022 року кредитний ліміт ОСОБА_1 складає 0,00 грн (а. с. 15).
Разом з цим з матеріалів справи також встановлено, що відповідач користувався кредитними коштами та частково погашав заборгованість за кредитним договором. Останній платіж у сумі 10 грн було сплачено 06 листопада 2022 року. Однак, внаслідок того, що щомісячні платежі за кредитним договором вносилися несвоєчасно та не в повному обсязі, станом на 22 лютого 2023 року у ОСОБА_1 утворилася заборгованість у сумі 57 289 грн 88 коп., з них: 46 889 грн 36 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 10 400 грн 52 коп. - заборгованість за простроченими відсотками (а. с. 3-14, 57-93).
V. Норми права, застосовані судом
Вирішуючи спір, суд установив, що між сторонами в справі виникли правовідносини позики, зокрема кредиту, які регулюються нормами ЦК України.
Так, у статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, у відповідності з яким сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу вимог статей 1048, 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом положень ч. 1 ст. 526, ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В силу статей 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
VІ. Висновки суду
Аналізуючи наведені вище норми матеріального права та надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що між сторонами в справі був укладений кредитний договір у встановленій законом формі, з визначенням усіх істотних умов.
АТ КБ «ПриватБанк»» виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши ОСОБА_1 кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку. Натомість, відповідач свої зобов'язання за вказаним договором порушив, кредитні кошти не повернув та проценти за користування ними не сплатив.
Враховуючи вищенаведене та виходячи з закріпленого у ст. 13 ЦПК України принципу диспозитивності, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК випадках, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 57 289 грн 88 коп., яка складається з основної заборгованості по кредиту та процентам за користування кредитом.
VIІ. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються, зокрема, з судового збору, який покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК).
Оскільки позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підлягають до повного задоволення, стягненню ОСОБА_1 на користь позивача підлягають документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого при зверненні до суду з цим позовом судового збору в сумі 2 684 грн (а. с. 56).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 204, 207, 526, 549, 599, 610, 611, 627, 629, 634, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 5, 12, 81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського,1 Д (адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_11 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 57 289 (п'ятдесят сім тисяч двісті вісімдесят дев'ять) гривень 88 копійок заборгованості за кредитним договором та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні судових витрат.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Білопільського районного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя