Справа № 204/4110/22
Номер провадження 2-а/573/2/23
01 червня 2023 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - Замченко А.О.,
з участю секретаря - Півньової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, інспектора сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції №1 (м. Білопілля) Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області капітана поліції Вязовченка Володимира Леонідовича, третя особа: Відділення поліції №1 (м. Білопілля) Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
21.02.2022 ОСОБА_1 звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовом, в якому вказує, що постановою інспектора Вязовченка В.Л. від 17.06.2022 на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. У постанові зазначено, що 17.06.2022 о 14:17 він керував мотоциклом VIPER, реєстр. номер НОМЕР_1 , не маючи права керувати таким транспортним засобом. З вказаною постановою він не погоджується, оскільки зазначене не відповідає дійсності. Мотоциклом він не керував, інспектор порушуючи процедуру розгляду справи не відреагував на його клопотання про відкладення розгляду справи для отримання юридичної допомоги та не долучив клопотання до справи, будь-яких конкретних доказів вчинення ним правопорушення не надав, у постанові не вказав номер будинку чи кілометр автодороги, де відбулося порушення, а з самої постанови не зрозуміло до кого саме застосовано стягнення, оскільки не вказано ім'я та по батькові правопорушника.
Посилаючись на викладене, просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 17.06.2022.
Ухвалою судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2022 відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
08.07.2022 та 19.07.2022 до суду надійшли відзиви відповідача інспектора Вязовченка В.Л., представника відповідача ГУНП в Сумській області Литвиненка А.О., в яких вони просили відмовити в задоволенні позову.
22.09.2022 до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача - адвоката Єпіка С.О., в яких він вказує, що номер та назва технічного пристрою, яким здійснено відеозапис не відповідають номеру та назві технічного приладу, зазначеного в постанові. Також не співпадає час запису з часом вказаним у постанові. У зв'язку з цим вважає наданий відповідачем ОСОБА_2 відеозапис неналежним доказом. Крім того, зазначає, що на відео не зафіксовано роз'яснення ОСОБА_1 його прав.
09.02.2023 до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача - адвоката Єпіка С.О.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2023 адміністративну справу за вказаним позовом передано за підсудністю до Білопільського районного суду Сумської області.
Ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області від 26.04.2023 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
16.05.2023 до Білопільського районного суду Сумської області надійшли додаткові пояснення представника позивача - адвоката Єпіка С.О., в яких він вказав на те, що відео-реєстратор, яким записане відео, не перебуває на обліку у Відділенні поліції №1 (м. Білопілля), а тому вказаний запис не може бути належним і допустимим доказом.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Єпік С.О. не з'явилися, подали клопотання про розгляд справи без їх участі, позов просять задовольнити (а. с. 209, 210).
Відповідач ОСОБА_2 , представник ГУНП в Сумській області - Литвиненко А.О. у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували.
Представник третьої особи - ВП №1 (м. Білопілля) в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а. с. 216).
Заслухавши відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 17.06.2022 інспектором СРПП ВП №1 (м. Білопілля) Вязовченком В.Л. ухвалена постанова серії БАБ №770849, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, відповідно до якої 17.06.2022 о 14:17 у м. Білопілля, по вул. Соборній, на автодорозі Р-44 «Суми-Путивль-Глухів», ОСОБА_1 керував мотоциклом «Viper ZS 110», реєстр. номер НОМЕР_1 , не маючи права керувати таким транспортним засобом, чим порушив пункт 2.1а ПДР України (а. с. 36).
У постанові зазначено, що до неї додається відеозапис, здійснений на боді-камеру DSJ-21100311.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 3 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 268 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Така особа, серед іншого, під час розгляду справи має право користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом.
Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.
Як вбачається зі ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такий превентивні заходи як перевірка документів особи та зупинення транспортного засобу.
Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов'язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у випадку якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
З аналізу наведених норм Закону України «Про Національну поліцію» слідує, що поліцейський може зупинити транспортний засіб та перевірити документи особи в разі вчинення такою особою адміністративного правопорушення.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 15.03.2019 у справі №686/11314/17.
Оскільки відповідачем не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 ПДР України, вимога поліцейського до позивача з приводу пред'явлення документів була неправомірною.
Що стосується відеозапису, наданого відповідачем, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з п. 2 р. І, п. 2 р. ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення; охорони громадської безпеки та власності; забезпечення безпеки осіб; забезпечення публічної безпеки і порядку.
Портативний відеореєстратор та карта пам'яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.
Згідно п. 3 р. ІІ та додатку №1 до вказаної Інструкції в органах поліції ведеться журнал обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації, в якому, серед іншого, зазначаються прізвище, ім'я, по батькові працівника, якому видано відеореєстратор, його тип, інвентарний номер.
При відтворенні відео, наданого відповідачем, встановлено, що в правому нижньому куті воно має позначення «DSJ-00000000000000_000000».
Згідно з повідомленням т. в. о. начальника ВП №1 (м. Білопілля) Лук'янова П. від 03.05.2023, наданого на запит адвоката позивача, позначення «DSJ-00000000000000_000000» - це цифровий номер відеореєстратора по заводським налаштуванням, на який 17.06.2022 здійснювався запис адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , і який перебуває на балансі ВП №1 (м. Білопілля) (а. с. 193).
У оскаржуваній постанові зазначено, що до неї додається відеозапис, здійснений на боді-камеру DSJ-21100311 (а. с. 36).
Як вбачається з листа начальника ВП №1 (м. Білопілля) Лебідя К. від 20.02.2023 та копії журналу прийому-видачі та технічного стану нагрудних бодікамер та логістичних пристроїв, які перебувають у використанні особового складу СРПП, інспектор СРПП ОСОБА_2 17.06.2022 отримав боді-камеру DSJ-21100311 (а. с. 185-186).
У той же час, з листа начальника управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Сумській області Біцан О. від 12.04.2023 вбачається, що станом на 17.06.2022 на обліку перебували лише нагрудні відеокамери NC-M6B, CammPro 1826R2/3/32, Tescar BDC-43-GWCP, DMT 1, яким були присвоєні відповідні інвентарні номери (а. с. 192).
Жодна з цих назв або перелічених у листі інвентарних номерів не збігається із зазначеною в оскаржуваній постанові та вказаному журналі прийому-передачі боді-камерою DSJ-21100311 або позначенням відео «DSJ-00000000000000_000000».
Таким, чином належних доказів того, що боді-камера, на яку інспектором зняте відео, обліковується відповідно до вказаної Інструкції у ВП №1 (м. Білопілля), суду не надано.
З огляду на викладене, вказаний відеозапис не може бути прийнятий судом як допустимий доказ.
Крім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не були роз'яснені його права. Також у постанові зазначено, що позивач керував мотоциклом 17.06.2022 о 14:17, а на відео зафіксовані події, які відбувалися з 13:08 до 14:10.
У статті 74 КАС України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оскільки відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, позовні вимоги слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 74, 286 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Сумській області (40000, Сумська область, м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, 23, код ЄДРПОУ 40108777), інспектора СРПП Відділення поліції №1 (м. Білопілля) Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області Вязовченка Володимира Леонідовича (41800, Сумська область, Сумський район, м. Білопілля, вул. Соборна, 76), третя особа: Відділення поліції №1 (м. Білопілля) Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області (41800, Сумська область, Сумський район, м. Білопілля, вул. Соборна, 76), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №770849, прийняту 17 червня 2022 року інспектором СРПП Відділення поліції №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області капітаном поліції Вязовченком Володимиром Леонідовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 496 грн. 20 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя -