01 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 922/746/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Полянської Віти Олександрівни
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 25.04.2023
у справі № 922/746/22
за позовом:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Залізничавтоматика"
2. Фізичної особи - підприємця Полянської Віти Олександрівни
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар"
про зобов'язання вчинити певні дії,
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 16.05.2023 надійшла касаційна скарга Фізичної особи - підприємця Полянської Віти Олександрівни на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 у справі № 922/746/22, подана до Суду засобами електронного зв'язку 15.05.2023.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.20232 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами ч. 1 ст. 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
Предметом касаційного оскарження є ухвала Східного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Полянської Віти Олександрівни на рішення Господарського суду Харківської області від 29.11.2022 у справі № 922/746/22.
Так, оскаржуваною ухвалою відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України, оскільки наведені Фізичною особою - підприємцем Полянською Вітою Олександрівною підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Постановляючи оскаржувану ухвалу у даній справі, суд апеляційної інстанції встановив наступні обставини.
Не погодившись із рішенням Господарського суду Харківської області від 29.11.2022 (повний текст складено 09.12.2022) у справі № 922/746/22, Фізична особа - підприємець Полянська Віта Олександрівна 02.02.2023 звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого вказувала на неспроможність своєчасного подання апеляційної скарги з підстав отримання повного тексту судового рішення представником лише 13.02.2023.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Полянської Віти Олександрівни на рішення Господарського суду Харківської області від 29.11.2022 у справі № 922/746/22 залишено без руху, оскільки доводи щодо поновлення строку на апеляційне оскарження визнано необґрунтованими. Надано скаржнику строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для подання заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та доказів на їх підтвердження.
На виконання вимог вказаної ухвали від представника Фізичної особи - підприємця Полянської Віти Олександрівни надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, із зазначенням наступних причин пропуску строку на апеляційне оскарження:
- у зв'язку з введенням військового стану та інтенсивними бойовими діями в м. Харкові та області 27.02.2022 Фізична особа-підприємець Полянська Віта Олександрівна разом із своїми дітьми покинула територію України та проживає в Іспанії. Вищевикладене підтверджується копіями закордонних паспортів Полянської В.О. та її дітей із відмітками про перетин кордону та доказами подання заяви про тимчасовий захист для переміщених осіб;
- у зв'язку з об'єктивними та непереборними обставинами, Полянська В.О не була і не могла бути повідомлена про хід розгляду справи, та результат розгляду спору у вигляді прийнятого судового рішення; не змогла отримати копію рішення Господарського суду Харківської області від 29.11.2022 у справі № 922/746/22; не змогла організувати відносини з оператором поштового зв'язку, кур'єрською службою тощо задля забезпечення отримання надісланої їй кореспонденції тобто змінити адресу отримання кореспонденції; не змогла скористатись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень, або до офіційного сайту суду оскільки не є професійним юристом і не володіє навичками користування цим реєстром;
- представник Полянської В.О. - Санін А.О. звертався до суду із клопотанням про отримання повного тексту оскаржуваного рішення та неодноразово намагався зв'язатись із помічником або секретарем судді Шатернікова М.І. з метою отримання інформації про можливість отримання повного тексту судового рішення, проте, відповідні дії залишились без реагування. - після узгодження дати та часу ознайомлення із помічником судді - 13.02.2023, ним було вперше отримано копію повного тексту оскаржуваного судового рішення та здійснено ознайомлення з матеріалами справи.
Розглядаючи заяву скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка була подана на виконання вимог ухвали від 23.03.2023 про залишення апеляційної скарги без руху, та оцінюючи поважність вказаних представником Фізичної особи - підприємця Полянської Віти Олександрівни причин пропуску такого строку, судова колегія виходила з наступного.
Щодо доводів скаржника про виїзд Фізичної особи - підприємця Полянської Віти Олександрівни за межі території України, у зв'язку з введенням військового стану та інтенсивними бойовими діями в м. Харкові та області та проживання наразі в Іспанії, колегія суддів встановила, що у ході розгляду справи у суді першої інстанції Фізичній особі - підприємцю Полянській Віті Олександрівні направлялась судова кореспонденція на адресу реєстрації її місцезнаходження.
Тобто, Фізична особа-підприємець Полянська Віта Олександрівна була належним чином повідомленою з боку суду першої інстанції як про хід розгляду справи, ініційованою нею самою, так і про результат розгляду спору у вигляді прийнятого судового рішення.
Суд апеляційної інстанції, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду у від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21, на рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії", на рішення Європейського суду з прав людини від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України", на положення ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", на положення п. 1 ч. 1 ст. 42 ГПК України, наголосив на тому, що Фізична особа - підприємець Полянська Віта Олександрівна не була позбавлена об'єктивної можливості дізнатися про рух (стан) судового провадження, ініційованого нею самою, скориставшись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень, або до офіційного сайту суду, також шляхом завчасного направлення запитів до суду, ознайомлення з матеріалами справи, та наданими їй процесуальними правами, що нею не було зроблено.
Водночас, апеляційним судом встановлено, що Фізична особа-підприємець Полянська Віта Олександрівна має офіційного представника для захисту своїх прав та інтересів у суді - Саніна Арсенія Олександровича, який безумовно обізнаний з обставиною відкриття провадження у даній справі та датою і місцем проведення судового засідання, в якому було ухвалено рішення.
Беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 61 ГПК України, рішення Європейського суду з прав людини у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії", суд апеляційної інстанції вказав, що Фізична особа - підприємець Полянська Віта Олександрівна мала офіційного представника для захисту своїх прав та інтересів у суді, вчинення яким дій, є обов'язковими для особи, яку він представляє, а отже несвоєчасне проведення представником процесуальних дій, свідчить про невиконання таких дій довірителем.
Враховуючи те, що Фізична особа - підприємець Полянська Віта Олександрівна виступала другим позивачем у справі, тобто ініціатором даного судового провадження, мала в ході розгляду справи у суді першої інстанції законного представника, суд апеляційної інстанції вказав на те, що перебування учасника справи за кордоном через бойові дії та введення воєнного стану, не є поважною підставою пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою.
Щодо доводів представника скаржника про звернення до господарського суду першої інстанції з клопотанням про отримання повного тексту оскаржуваного рішення та намагання зв'язатись із помічником або секретарем судді Шатернікова М.І. з метою отримання інформації про можливість отримання повного тексту судового рішення, суд апеляційної інстанції зазначив про безумовну обізнаність даного представника з обставиною відкриття провадження у даній справі, датою і місцем проведення судового засідання та можливістю отримання своєчасної інформації про стан розгляду справи.
Як встановлено апеляційним судом, з боку представника не надано доказів намагання зв'язатись із помічником або секретарем судді Шатернікова М.І. з метою отримання інформації про можливість отримання повного тексту судового рішення, а відтак і безпідставне залишення його дій без належного реагування з боку працівників суду. Повний текст рішення суду першої інстанції оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 13.12.2022, тобто, з цієї дати представник Санін А.О. мав можливість ознайомитись з повним текстом судового рішення, однак представник Санін А.О. вказував про можливість ознайомлення з повним текстом судового рішення лише 13.02.2023, після ознайомлення з матеріалами справи.
Беручи до уваги встановлені обставини, апеляційний суд зазначив, що представником Фізичної особи - підприємця Полянської Віти Олександрівни - Саніним А.О. не доведено наявність поважних причин несвоєчасної реалізації ним процесуальних дій - подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 29.11.2022 у справі № 922/746/22, у зв'язку з чим дійшов висновку, що пропуск процесуального строку на оскарження рішення місцевого господарського суду з підстав ознайомлення з повним текстом судового рішення лише 13.02.2023 стався внаслідок суб'єктивних обставин, а саме пасивних дій самого представника, а не об'єктивних та непереборних обставин, що унеможливили вчасне подання ним апеляційної скарги.
Ураховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є такими, що зумовлені об'єктивними та непереборними обставина, а відтак визнала їх неповажними.
Отже, з огляду на те, що підстави, наведені скаржником у клопотанні було визнано судом неповажними (ухвала Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2023), і скаржником у встановлений судом строк не зазначено інших поважних підстав для поновлення пропущеного строку, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Полянської Віти Олександрівни на рішення Господарського суду Харківської області від 29.11.2022 у справі № 922/746/22, з підстав передбачених п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України.
Верховний Суд погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з урахуванням такого.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (ч. 3 ст. 256 ГПК України).
Так згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
ГПК України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.
Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи, і лише сам факт звернення з відповідним клопотанням про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк.
Частиною 4 ст. 260 ГПК України визначено, що якщо заяву не буде подано особою протягом десяти днів з дня вручення ухвали або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином Верховний Суд вказує на те, що конструкція правових норм процесуального закону (ч. 256, ч. 4 ст. 260, п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України) не передбачає подвійного тлумачення, їх правильне застосування є очевидним і не викликає розумних сумнівів, а тому доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій щодо застосування положень цих статей.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
У рішенні ЄСПЛ від 23.10.1996 (Levages Prestations Services v. France (заява № 21920/93, п. 48) вказано, що, зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
У контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь - яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" ст. 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
За змістом ч. 2 ст. 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на зазначене, правильне застосування норм ст.ст. 256, 260, 261 ГПК України під час постановлення ухвали Східного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 у справі № 922/746/22 є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення даних норм, у зв'язку з чим Суд визнає касаційну скаргу необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця Полянської Віти Олександрівни.
Керуючись ст.ст. 234, 287, 293, 304 ГПК України, Суд,-
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи -підприємця Полянської Віти Олександрівни на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 у справі № 922/746/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Волковицька Н.О.
Случ О.В.