Ухвала від 31.05.2023 по справі 904/4221/22

УХВАЛА

31 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/4221/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.

розглянувши матеріали касаційної скарги Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконавчого комітету Криворізької міської ради

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

у складі судді: Євстигнеєва Н.М.

від 19.01.2023

та постанову Центральний апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Кощеєва І.М., Орєшкіна Е.В., Чус О.В.

від 25.04.2023

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Терратоп"

до Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконавчого комітету Криворізької міської ради

про стягнення 118 795,23 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Терратоп" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконавчого комітету Криворізької міської ради (далі - Відповідач) про стягнення 118 795,23 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2023, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.04.2023, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що у зв'язку з несвоєчасним виконання грошового зобов'язання (оплати виконаних робіт) Позивач нарахував та просить стягнути з Відповідача 3% річних у розмірі 34 939, 73 грн за період з 11.03.2021 по 21.09.2021 та інфляційні збитки у розмірі 83 855, 50 грн за період березень-серпень 2021 року. Крім того, суди попередніх інстанцій зазначають, що сплата процентів та інфляційних втрат за статтею 625 Цивільного кодексу України є відповідальністю боржника, яка виникає з факту правопорушення грошового зобов'язання та у свою чергу набуває характеру охоронного грошового зобов'язання, вимоги Позивача про стягнення 3 % річних та втрат від інфляції заявлені правомірно.

12 травня 2023 року Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.04.2023.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною п'ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року у сумі 2481,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення 118 795, 23 грн. Відтак справа №904/4221/22 у розумінні приписів статті 12 ГПК України є малозначною.

Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав (постанова від 21.05.2021 у справі №905/1623/20).

При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьою статті 287 ГПК України покладається на скаржника.

Обґрунтовуючи підстави для відкриття касаційного провадження, передбаченого підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Відповідач зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, Відповідач обґрунтовує тим, що підлягає вирішенню питання щодо норми матеріального права, що підлягає застосуванню договірних правовідносин між Замовником та Виконавцем, щодо повного та добросовісного виконання наданих в повному обсязі послуг, та їх оплати за рахунок бюджетного фінансування, при цьому за наявності узгодженої умови сторонами передбаченому договором.

Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що Відповідач у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження, буде впливати на значну кількість спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Розглянувши наведені підстави у контексті касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність обставин для відкриття касаційного провадження, оскільки доводи скаржника не містять аргументованих і переконливих обґрунтувань того, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Зазначені Відповідачем у касаційній скарзі доводи та зміст оскаржених судових рішень у цій справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Відповідач зазначив, що фундаментальне значення в даному випадку спрямоване на формування однакового та правильного застосування законодавства при вирішенні спорів, пов'язаних з невиконанням зобов'язань за договором, проте, не зазначив справ та випадків з різним застосуванням законодавства в обгрунтування зазначеного.

Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, аргументованих обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Враховуючи викладене, з огляду на засади (принципи) господарського судочинства, зокрема, змагальності та диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі №904/4221/22 за касаційною скаргою Відповідача на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №904/4221/22 за касаційною скаргою Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконавчого комітету Криворізької міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.04.2023.

2. Надіслати копії ухвали учасникам справи.

3. Надіслати Відповідачу касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді Н. Губенко

І. Кондратова

Попередній документ
111249355
Наступний документ
111249357
Інформація про рішення:
№ рішення: 111249356
№ справи: 904/4221/22
Дата рішення: 31.05.2023
Дата публікації: 02.06.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Укладення договорів (правочинів); надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (19.01.2023)
Дата надходження: 16.11.2022
Предмет позову: стягнення 118 795,23грн
Учасники справи:
головуючий суддя:
ВРОНСЬКА Г О
КОЩЕЄВ ІГОР МИХАЙЛОВИЧ
суддя-доповідач:
ВРОНСЬКА Г О
ЄВСТИГНЕЄВА НАДІЯ МИХАЙЛІВНА
КОЩЕЄВ ІГОР МИХАЙЛОВИЧ
відповідач (боржник):
Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконавчого комітету Криворізької міської ради
Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради
заявник апеляційної інстанції:
Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради
заявник касаційної інстанції:
Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради
позивач (заявник):
ТОВ "ТЕРРАТОП"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Терратоп"
представник апелянта:
Ульянова Тетяна Олегівна
представник позивача:
Адвокат Кучерук Антон Володимирович
суддя-учасник колегії:
КОНДРАТОВА І Д
ОРЄШКІНА ЕЛІНА ВАЛЕРІЇВНА
СТУДЕНЕЦЬ В І
ЧУС ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА