Іменем України
01 червня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/486/23
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом: Комунального некомерційного підприємства “Чернігівська міська лікарня №2” Чернігівської міської ради, код ЄДРПОУ 14233274, вул. 1-го Травня, 168-Б, м. Чернігів, 14034
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Котелевець Катерини Миколаївни,
код РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
Предмет спору: про стягнення 4965,14 грн
Учасники справи не викликались
Комунальне некомерційне підприємство “Чернігівська міська лікарня №2” Чернігівської міської ради звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Котелевець Катерини Миколаївни, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з оплати комунальних послуг та витрат на утримання орендованого майна у розмірі 4965,14 грн, з яких 3834,44 грн основної заборгованості та 1130,70 грн пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди комунального майна, що належить територіальній громаді м.Чернігова №10 від 31.08.2015 в частині оплати орендної плати за користування частиною нежитлового приміщення.
Ухвалою від 05.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позивач належним чином був повідомлений про відкриття провадження у справі, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 1400056736524, яке міститься в матеріалах справи.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 05.04.2023, направлена на адресу відповідача, повернулась неврученою з відміткою поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.05.2023 судом встановлено, що місцезнаходження фізичної осіби-підприємця Котелевець К.М. є м.Чернігів, вул.Інтернаціональна, 3.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктами 110, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, передбачено, що у разі коли адресат не з'явився за одержанням реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу протягом трьох робочих днів після доставки першого повідомлення про надходження зазначеного поштового відправлення, поштового переказу, йому під розписку вручається повторне повідомлення (крім повторних повідомлень про надходження рекомендованих поштових відправлень). У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.
Оскільки ухвала суду від 05.04.2023 направлялась відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві та ЄДР, і повернулась на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою", суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.
Відзиву на позов у встановлений строк суду не надходило.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
31.08.2015 року між Чернігівською міською лікарнею № 2 Чернігівської міської ради, як орендодавцем та фізичною особою-підприємцем Котелевець Катерина Миколаївна, як орендарем було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить територіальній громаді міста Чернігова № 10 від 31.08.2015 року.
Відповідно до рішення Чернігівської міської ради 29 березня 2018 року № 29/УІІ - 9 «Про припинення юридичної особи Чернігівська міська лікарня №2 Чернігівської міської ради шляхом реорганізації (перетворення) у комунальне некомерційне підприємство «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради», Чернігівська міська лікарня № 2 Чернігівської міської ради реорганізована шляхом перетворення у комунальне некомерційне підприємство «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради.
Відповідно до умов Договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно: частину нежитлового приміщення, що розташоване на першому поверсі у коридорі семиповерхового корпусу поліклінічного відділення Чернігівської міської лікарні № 2 Чернігівської міської ради за адресою: м.Чернігів, вул. 1-го Травня, 168Б, загальною площею 10,0 кв.м., у т.ч. площею спільного користування 2,0 кв.м. (п. 1.1. Договору оренди).
Відповідно до п. 2.1. Договору оренди орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі оренди, але не раніше дати підписання сторонами Договору та акта приймання-передавання майна, а саме з 01.09.2015 року.
На виконання умов Договору оренди позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно: частину нежитлового приміщення, що розташоване на першому поверсі у коридорі семиповерхового корпусу поліклінічного відділення Чернігівської міської лікарні № 2 Чернігівської міської ради за адресою: м.Чернігів, вул. 1-го Травня, 168Б, загальною площею 10,0 кв.м., у т.ч. площею спільного користування 2,0 кв.м..
На підтвердження вищезазначеного 01.09.2015 року повноважними представниками сторін по Договору підписаний Додаток № 1 до Договору оренди «Акт приймання-передавання в оренду комунального майна, розташованого за адресою: вул. 1-го Травня, 168Б, м. Чернігів».
Положеннями п.10.1. Договору оренди сторони погодили, що цей Договір діє з 01.09.2015 до 31.07.2018. Договором сторони передбачили можливість продовження його строку дії.
До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо). Відповідно по п.5.7 Договору оренди Орендар має відшкодовувати вартість комунальних послуг згідно виставлених рахунків окремо.
На вимогу пункту 5.7. Договору оренди між Орендодавцем та Орендарем був укладений Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 11 від 01.09.2015 року.
У відповідності до п. 1.1. Договору відшкодування позивач, як балансоутримувач, забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м.Чернігів, вул. 1-го Травня, 168Б, загальною площею 38565,6 кв.м, а також утримання прибудинкової території, здійснює оплату за охорону будівлі та комунальні послуги, а саме: плату за електроенергію, теплопостачання, водопостачання, водовідведення, вивіз ТПВ, а відповідач, як орендар бере участь у витратах орендодавця на виконання вказаних робіт, оплаті комунальних послуг згідно рахунків, які балансоутримувач виставляє орендарю.
Пунктом 1.3. Договору відшкодування сторони визначили, що балансоутримувач щомісячно виставляє рахунки орендарю за теплопостачання, охорону приміщення, вивіз ТПВ пропорційно до займаної ним площі, за електроенергію за кількістю джерел електрообладнання, водопостачання і водовідведення згідно кількості користувачів.
Згідно з п. 2.2.3 Договору відшкодування орендар зобов'язаний перераховувати балансоутримувачу плату за охорону приміщення та спожиті комунальні послуги відповідно до виставлених рахунків не пізніше останнього числа поточного місяця. При несвоєчасному внесенні оплати, сплачували пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення.
Положеннями п.5.1. Договору відшкодування визначено строк його дії з 01.09.2015 року по 31.07.2018 року включно. Відповідно до п.5.3. Договору відшкодування у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну цього Договору відшкодування після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором відшкодування.
При цьому судом враховано, що згідно Додатку № 3 до Договору оренди «Акт прийому-передачі індивідуально визначеного майна» від 30.06.2021 року відповідач передав, а позивач прийняв індивідуально визначене майно, розташоване по вул. вул. 1-го Травня, 168Б м. Чернігова у складі приміщення (інд № 01030001), площа передана в оренду складає 10,0 кв.м., (у т.ч. площа спільного користування 2,0 кв.м).
Враховуючи викладене, судом встановлено, що Договір оренди та похідний від нього Договір відшкодування були припинені 30.06.2021 року.
Позивачем, на виконання умов Договору відшкодування, були виставлені до оплати Відповідачу наступні рахунки за періоди січень 2021 року-червень 2021 року включно на відшкодування комунальних послуг : № 82 від 02.03.2021 року (за січень 2021 року); № 132 від 01.04.2021 року (за лютий 2021 року); № 181 від 19.04.2021 року (за березень 2021 року); № 233 від 24.05.2021 року (за квітень 2021 року); № 323/к від 16.06.2021 року (за травень 2021 року); № 521 від 20.07.2021 року (за червень 2021 року).
Враховуючи вищевикладене, граничним строком оплати є:
рахунок № 82 від 02.03.2021 року - до 31.03.2021; рахунок № 132 від 01.04.2021 року - до 30.04.2021; рахунок № 181 від 19.04.2021 року - до 30.04.2021; рахунок № 233 від 24.05.2021 року - до 31.05.2021; рахунок № 323/к від 16.06.2021 року - до 30.06.2021; рахунок № 521 від 20.07.2021 року - до 30.07.2021.
Як зазначено позивачем в позовній заяві, орендодавець одночасно з рахунками надає орендареві Акт наданих комунальних послуг та витрат на утримання та ремонт майна, який останній повинен підписати та повернути орендодавцю не пізніше трьох днів з моменту його отримання. Однак акти надання послуг за період з починаючи січня 2021 року по червень 2021 року включно відповідач не підписав та не повернув, свої заперечення щодо останніх не надав, заперечень щодо розміру та вартості комунальних послу, витрат на утримання орендованого майна позивачу не надходило.
Проте матеріалами справи не підтверджено обов'язок позивача стосовно надання відповідачу Акту наданих комунальних послуг та витрат на утримання та ремонт майна, як і відповідно не підтверджено зобов'язання відповідача щодо підписання та повернення орендодавцю зазначеного Акту не пізніше трьох днів з моменту його отримання.
При цьому матеріали справи не містять доказів оплати виставлених рахунків відповідачем, отже загальна сума боргу відповідача перед позивачем за охорону приміщення та спожиті комунальні послуги становить 3834,44 грн.
Розмір заборгованості відповідача перед позивачем також підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за рахунком 37701 (Комунальні платежі) за 01.01.2022 року - 31.03.2023 року, за підписом головного бухгалтера підприємства-позивача.
Як свідчать матеріали справи, позивач звертався до відповідача з претензіями- попередженнями (лист від 30.08.2021 року № 01-05/1743, лист від 05.11.2021 року № 01-05/2230) щодо погашення заборгованості з орендної плати, земельного податку та комунальних платежів, проте, відповідні листи залишались без відповіді та задоволення.
Факт направлення претензії-попередження відповідачу підтверджується фіскальним чеком, описом поштових вкладень та накладною № 1403402733641, які містяться в матеріалах справи.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 2-3 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 631 ЦК України та ч. 7 ст. 180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. Отже, закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки, згідно з ст. 599 ЦКУ, ч. 1 ст. 202 ГКУ такою підставою є виконання, проведене належним чином.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2018р. у справі №910/9072/17 виклала правову позицію, відповідно до якої за приписами ст. ст. 509, 598, 599, 631 ЦК України закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки, згідно з ст. 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.
Також, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач у порушення ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов'язань не виконав та не провів оплату виставлених рахунків у передбачений Договором відшкодування строк, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 3834,44 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлено про стягнення з відповідача пені в розмірі 1130,70 грн на підставі п.2.2.3 Договору відшкодування, яким сторони погодили, що при несвоєчасному внесенні оплати за охорону приміщення та спожиті комунальні послуги відповідно до виставлених рахунків Орендар зобов'язаний, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення.
Відповідно до статей 546 та 549 Цивільного кодексу України, зокрема, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши заявлений до стягнення розмір пені, господарський суд доходить висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, вимоги позивача у вказаній частині також підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведених обставин, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у сумі 4965,14 грн.
Судовий збір відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись ст. 42, 46, 73-80, 86, 129, 165, 170, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позовні вимоги задовольнити повністю.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Котелевець Катерини Миколаївни (код РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Комунального некомерційного підприємства “Чернігівська міська лікарня №2” Чернігівської міської ради (вул. 1-го Травня, 168-Б, м. Чернігів, 14034, код ЄДРПОУ 14233274, рахунок НОМЕР_2 , банк отримувача АТ КБ «Приватбанк») 3834,44 грн боргу, 1130,70 грн пені та 2684,00 грн судового збору.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 01.06.2023 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.
Суддя С.В. Белов
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/