18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
30 травня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/541/23
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом
за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк", м.Дніпро, вул.Батумська,11
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості у сумі 87864,32 грн,
без участі представників сторін.
Акціонерне товариство "Акцент-Банк" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з вимогами про стягнення 87864,32 грн заборгованості за кредитним договором від 01.10.2020 №20.03.0000000275, з них:
75757,13 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту);
2627,19 грн загальний залишок заборгованості по процентах;
9480,00 грн загальний залишок заборгованості за винагородою,
та про відшкодування судових витрат (2684,00 грн судового збору).
Від позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Направлена відповідачеві на його юридичну адресу ухвала суду про відкриття провадження у справі з датою проведення засідання повернулась до суду з відміткою служби поштового зв'язку про відсутність відповідача за вказаною адресою.
Ухвалою суду розгляд справи призначено на 18.05.2023.
У зв'язку з необхідністю інформування відповідача про час і місце проведення судового засідання розгляд справи було відкладено на 30.05.2023 та розміщено оголошення на сайті суду про час і місце проведення засідання для інформування відповідача та забезпечення його права на захист.
В судове засідання представник позивача подав письмові пояснення по суті позову (вх. суду №14769 від 13.12.2022).
При цьому відзив на позов не було подано.
Участь представників обов'язковою не визнавалась.
Інших доказів чи документів у справу не подано.
За результатами судового розгляду судом прийнято та приєднано до справи вступну та резолютивну частину рішення без їх проголошення відповідно до вимог ст.ст. 233, 240 ГПК України.
Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносин сторін та обставини:
01.10.2020 між акціонерним товариством "Акцент-Банк" (Позивач, кредитодавець, кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Відповідач, позивальник, боржник) укладено кредитний договір №20.03.0000000275 щодо надання банком позичальнику кредиту (встановлення кредитного ліміту) в розмірі 150000 грн. з терміном повернення протягом 23 місяців, тобто до 30.09.2022, зі сплатою відсотків 33,90% щорічно. Позичальник зобов'язався отримати та належним чином використати кредит на поповнення обігових коштів на закупівлю товару та виплату заробітної плати, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі (а.с.7-13). Погашення кредиту здійснюється щомісячними ануїтетними (однаковими) платежами відповідно до Графіку платежів (Додаток №1 до Договору).
У випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язань Позичальником, що передбачені п. 2.2.13 договору, Банк збільшує відсоткову ставку на 2% річних за кожен випадок невиконання чи неналежного виконання.
Кредит надається у формі зарахування коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника, відкритий в АТ "Акцент-Банк". Валюта кредиту - гривня.
Вартість кредиту:
- розмір процентної ставки за користування кредитом - 33,9% річних;
- розмір комісійної винагороди за видачу кредиту - не передбачається.
Терміни і порядок погашення кредиту:
- погашення основного боргу за кредитом, сплата процентів - щомісяця, починаючи з місяця наступного за місяцем укладення договору, числа в яке було укладено договір.
Сторони узгодили, що графік погашення кредиту налається у додатку №1 до договору.
Починаючи з наступного повного календарного місяця від дати укладення Кредитного договору забезпечити чисті обороти (грошові надходження на рахунок Позичальника від основної діяльності) за своїм поточним рахунком, відкритим у банку у сумі не менше 9912,67 грн щомісячно.
Дострокове погашення кредиту - без обмежень.
Будь-яке часткове дострокове погашення заборгованості по кредиту не звільняє Позичальника від сплати чергового платежу в установлений договором день сплати згідно Графіку.
Строк надання кредиту - 24 місяці з дати укладання Договору.
Позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідній для сплати щомісячного платежу згідно Графіку погашення кредиту.
У випадку порушення Позичальником будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права Банком Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
Графік погашення позичальником кредиту за кредитним договором від 01.10.2020 №20.03.0000000275 та сплати процентів за користування кредитом визначено сторонами в додатку №1 до кредитного договору (а.с.13 зворот).
Банк (позивач у справі) виконав свої зобов'язання, надавши клієнту (відповідачу у справі) кредитні кошти у порядку, сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором (а.с.15).
Відповідач взятих на себе зобов'язань за договором (погашення кредитної заборгованості) у повному обсязі не виконав.
Згідно з випискою АТ "Акцент-Банк" про рух коштів по рахунку клієнта ОСОБА_1 № НОМЕР_1 за період з 01.10.2020 до 18.03.2023, останнім здійснювалось погашення кредиту: 12.11.2020 в сумі 1185,00 грн, 12.11.2020 в сумі 4348,92 грн, 12.11.2020 в сумі 4378,75 грн, 01.12.2020 в сумі 87,33 грн, 07.12.2020 в сумі 1097,67 грн, 07.12.2020 в сумі 4118,74 грн, 07.12.2020 в сумі 4613,03 грн, 01.01.2021 в сумі 170,56 грн, 05.01.2021 в сумі 1014,44 грн, 05.01.2021 в сумі 4121,48 грн, 05.01.2021 в сумі 4610,53 грн, 01.02.2021 в сумі 253,55 грн, 08.02.2021 в сумі 931,45 грн, 08.02.2021 в сумі 3986,89 грн, 08.02.2021 в сумі 4745,12 грн, 01.03.2021 в сумі 336,54 грн, 09.03.2021 в сумі 848,46 грн, 09.03.2021 в сумі 3476,49 грн, 09.03.2021 в сумі 5255,64 грн, 01.04.2021 в сумі 501,79 грн, 01.04.2021 в сумі 1185 грн, 01.04.2021 в сумі 3695,56 грн, 01.04.2021 в сумі 5037,06 грн, 05.05.2021 в сумі 1185 грн, 05.05.2021 в сумі 3415,08 грн, 05.05.2021 в сумі 4796,62 грн, 01.06.2021 в сумі 598,78 грн, 01.06.2021 в сумі 1185 грн, 01.06.2021 в сумі 3393,42 грн, 01.06.2021 в сумі 5338,77 грн, 03.07.2021 в сумі 27,33 грн, 05.07.2021 в сумі 1157,67 грн, 05.07.2021 в сумі 3111,84 грн, 05.07.2021 в сумі 5000,13 грн, 01.08.2021 в сумі 720,36 грн, 03.08.2021 в сумі 464,64 грн, 03.08.2021 в сумі 3074,32 грн, 03.08.2021 в сумі 5658,06 грн, 01.09.2021 в сумі 81 грн, 01.09.2021 в сумі 1185 грн, 01.09.2021 в сумі 2909,77 грн, 01.09.2021 в сумі 5823,23 грн, 02.10.2021 в сумі 603,96 грн, 06.10.2021 в сумі 2643,95 грн, 06.10.2021 в сумі 6000,43 грн, 02.11.2021 в сумі 764,58 грн, 05.11.2021 в сумі 2562,57 грн, 05.11.2021 в сумі 6170,75 грн, 02.12.2021 в сумі 36,26 грн, 10.01.2022 в сумі 2333,74 грн, 10.01.2022 в сумі 3165,12 грн, 10.01.2022 в сумі 4501.14 грн, 27.09.2022 в сумі 4740 грн, 27.09.2022 в сумі 6260 грн, 17.10.2022 в сумі 1185 грн, 17.10.2022 в сумі 2497,89 грн, 17.10.2022 в сумі 8317,11 грн, а вже 02.11.2021 залишок простроченої заборгованості про кредиту ФОП ОСОБА_1 складав 6427,55 грн (а.с. 14). Тобто наявне прострочення боржника і право кредитора вимагати повернення кредиту і нарахованих обтяжень на суму заборгованості по закінченню строку дії договору. Детальний розрахунок заборгованості відсотків по кредиту наведений позивачем.
Cтаном на 01.10.2022 заборгованість відповідача перед позивачем становить:
75757,13 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту);
2627,19 грн загальний залишок заборгованості по процентах;
9480,00 грн загальний залишок заборгованості за винагородою (а.с. 14).
Строк виконання зобов'язання для позичальника (відповідача) є таким, що настав з 01.10.2022.
Невиконання позичальником зобов'язань із своєчасного внесення періодичних платежів на погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами, неповернення основної суми кредиту за договором, строк виконання якого настав, стало підставою звернення банку в Господарський суд Черкаської області за захистом порушеного права та примусового стягнення заборгованості за кредитом.
Відповідачем відзиву на позов чи доказів погашення боргу позивачу та суду - не надано.
Інших доказів сторонами не подано.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч.3 ст.5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Частина 2 ст.13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Відповідно до частин 1, 2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Позивач є ліцензованою кредитною установою на ринку банківських послуг, самостійною юридичною особою з внесенням даних в ЄДРПОУ та суб'єктом господарювання.
Відповідач на момент отримання кредиту є суб'єктом господарювання на ринку послуг України, фізичною особою-підприємцем, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Суд встановив, що між сторонами виникли кредитні правовідносини на основі письмового двостороннього оплатного строкового договору, за умовами якого банк зобов'язався надати відповідачу на відповідних умовах кредит, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався використати та повернути кредит позивачу, а також сплатити відсотки за користування кредитом, розмір яких визначений кредитним договором від 01.10.2020 №20.03.0000000275 (а.с. 7-13), з погодженням строків та порядку погашення сум кредиту - графіком погашення кредиту, який є додатком №1 до кредитного договору (а.с. 13 зворот). Договір підписано учасниками без застережень та зауважень.
Під час розгляду справи судом встановлена обставина неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та відсотків згідно з визначеними сторонами графіку погашення, а також обставина звернення позивачем до відповідача з вимогою про дострокове повернення кредиту.
Таким чином, звернувшись до позичальника (відповідача) з вимогою про дострокове повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором, позивач змінив порядок, умови і строк виконання зобов'язання щодо повернення всієї суми кредиту з нарахованими відсотками та пенею.
Відповідно до Цивільного кодексу України:
ч.1 ст.1049. 1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором;
ч.1, 2 ст.1050. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Звернення позивача до відповідача з вимогою про дострокове повернення кредиту змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору.
У такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.
Основне зобов'язання сторін не припиняється, однак змінюється щодо предмета та строків виконання, встановлених кредитором, що надає кредитору право вимоги до боржника, у тому числі й шляхом стягнення заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) в повному обсязі та процентів і неустойки згідно з договором, нарахованих на час звернення до позичальника з вимогою про дострокове виконання кредитного договору.
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з приписами ч.2 ст.1050 ЦК України.
Кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
Суд, проаналізувавши дії банку, направлені на погашення кредитної заборгованості відповідачем (позичальником), умови кредитного договору та зміст вимоги, дійшов висновку, що строк виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі настав з 01.10.2022, оскільки позивач самостійно визначив кінцевий строк повернення кредиту в умовах договору (а.с 7-13), а відповідач погодився з такими умовами, підписавши договір, що відповідає положенням та приписам ст.1049 ЦК України.
Суд також зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, так як в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Із врахуванням викладеного та з огляду на графік погашення кредиту (додаток №1 до договору від 01.10.2020 №20.03.0000000275, а.с.7-13) станом на 31.01.2023 заборгованість відповідача перед позивачем становить 87864,32 грн (з них: 75757,13 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту); 2627,19 грн загальний залишок заборгованості по процентах; 9480,00 грн загальний залишок заборгованості за винагородою за період з 31.10.2020 по 31.01.2023 (а.с. 14).
Станом на день розгляду справи відповідачем до суду не подано доказів погашення заборгованості за кредитним договором чи й заперечень про об'єктивну неможливість виконати умови кредитного договору.
На підставі викладеного вище господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог про примусове стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 01.10.2020 №20.03.0000000275 у розмірі 87864,32 грн, а відтак і про їх задоволення.
Відповідно до ст.ст.74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Суд зазначає, що сплата заборгованості відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду та позивачеві по суті спору чи доказів про погашення заборгованості перед позивачем.
Відповідачем всупереч вимог та приписів ч.1 ст.74, ст.76, 77 ГПК України факту належного виконання зобов'язання у визначений договором строк не доведено; доводів та документів позивача не спростовано; доказів об'єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення заборгованості не надано.
Суд не враховує при прийнятті рішення заперечення відповідача стосовно незрозумілості окремих пунктів договору кредитування та їх двозначного трактування, оскільки відповідач не звертався з відповідними заявами про тлумачення чи визнання недійними окремих положень договору - ні в суд, ні до позивача.
За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України, тому позов підлягає до задоволення. Належить стягнути з відповідача на користь позивача 87864,32 грн заборгованості за кредитним договором від 01.10.2020 №20.03.0000000275 (з них: 75757,13 грн заборгованості за кредитом; 2627,19 грн заборгованості по процентах; 9480,00 грн заборгованості за винагородою).
Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 ГПК України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);
- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);
- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).
Судові витрати (сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2684,00 грн) слід стягнути на користь останнього з відповідача відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_2 ; номер рахунку в банку невідомий)
на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (м.Дніпро, вул.Батумська, 11, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14360080, номер рахунку в банку невідомий)
75757,13 грн заборгованості за кредитом,
2627,19 грн заборгованості по процентах,
9480,00 грн заборгованості за винагородою,
та 2684,00 грн судового збору.
Рішення набирає законної сили законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 31.05.2023.
Суддя Г.М.Скиба