Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
26 травня 2023 року м. ХарківСправа № 5023/3234/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.
розглянувши заяву Державного підприємства "Харківський механічний завод" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (вх.№12247 від 16.05.2023) у справі
за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2; код ЄДРПОУ: 03361715)
до Державного підприємства "Харківський механічний завод" (61177, м. Харків, вул. Залютинська, 6; код ЄДРПОУ: 08248877)
про стягнення коштів у розмірі 28 764,65 грн.
за участю представників:
стягувача - Капустник Ю.О., довіреність від 26.12.2022 №01-01-23/3280-22;
боржника - Повелиця Г.В., наказ №77 від 02.05.2023;
державного виконавця - не з'явився.
19.07.2012 Комунальне підприємство "Харківводоканал" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківський механічний завод" про стягнення заборгованості за період з 01.06.2011 по 01.09.2011 (включно) в розмірі 28 764,65 грн. та просив покласти на відповідача судові витрати.
Позивач мотивував свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на відпуск та споживання води № 1064 від 01.12.2004.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.08.2012 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Вирішено стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківській механічний завод" на користь КП "Харківводоканал" заборгованість за послуги з водопостачання у сумі 28 764,65 грн., судовий збір у сумі 1 609,50 грн.
11.09.2012 на виконання вказаного рішення господарським судом видано відповідний наказ.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.08.2018 відмовлено у задоволенні заяви Державного підприємства "Харківський механічний завод" про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню.
16.05.2023 через канцелярію Господарського суду Харківської області від директора Державного підприємства "Харківський механічний завод" надійшла заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, в якій просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Харківської області від 11.09.2012, виданий у справі №5023/3234/12 за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" до Державного підприємства "Харківський механічний завод" в частині стягнення заборгованості за послуги з водопостачання у сумі 28 764,65 грн.
В заяві боржник, посилаючись на ст.2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", наголошує на списанні заборгованості боржника за послуги водопостачання та водовідведення, що виникла в період з 01.06.2011 по 01.09.2011 в сумі 28 764,65 грн. та яка була предметом позову у даній справі, на підтвердження чого надає копію актів звірки взаєморозрахунків від 01.09.2012 та 12.12.2012.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 прийнято заяву Державного підприємства "Харківський механічний завод" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (вх.№12247 від 16.05.2023) до розгляду. Призначено заяву до розгляду у судовому засіданні на 26.05.2023. Стягувачу та Міжрайонному відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління (м. Харків) надати до суду пояснення стосовно правової позиції щодо поданої боржником заяви про визнання наказу у даній справі таким, що не підлягає виконанню.
24.05.2023 через канцелярію суду від представника Комунального підприємства "Харківводоканал" надійшли пояснення (вх.№13195 від 24.05.2023), в яких просить суд залишити без задоволення заяву Державного підприємства "Харківський механічний завод" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
В поясненнях представник стягувача зазначив, що боржником не надано доказів укладення акту звіряння взаєморозрахунків щодо списання заборгованості в порядку Закону №5213-VI повноважними учасниками процедури списання - КП «Харківводоканал» і ДП «Харківський механічний завод» та погодженого Державним концерном "Укроборонпром" та АК «Харківобленерго». Наявний в матеріалах справи акт звіряння взаємних розрахунків від 12.12.2012 всупереч вимог ч.2 ст.2 Закону №5213-VI не погоджений усіма учасниками процедури списання. Зазначений акт не містить волевиявлення (наміру) сторін направлених на узгодження та списання заборгованості, не містить приписів та дозволів адміністрації кожної зі сторін на проведення списання заборгованості як господарської операції та не містить посилань на Закон №5213-VI. Також із зазначеного акту неможливо встановити обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню.
Присутній в судовому засіданні 26.05.2023 представник стягувача проти задоволення заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, заперечував та просив суд відмовити в її задоволенні.
Присутній в судовому засіданні 26.05.2023 представник боржника заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, підтримав та просив суд її задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, заяву Державного підприємства "Харківський механічний завод" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (вх.№12247 від 16.05.2023), та подані докази в їх сукупності, суд встановив, що вказана заява директора Державного підприємства "Харківський механічний завод" не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частинами 1, 2 статті 18 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною 1 статті 327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з ч.2 ст.328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до п.3.3 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012, Господарський процесуальний кодекс України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:
- якщо його видано помилково;
- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:
- матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);
- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема: видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого документа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після видачі виконавчого документа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого документа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього документа до виконання (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові Першої судової палати КЦС від 13.03.2019 року по справі N 755/388/15-ц).
У відповідності до пунктів 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В обґрунтування своєї заяви боржник посилається на норми Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" №5213-VI від 06.09.2012р., яким унормовано комплекс економічних заходів, спрямованих на вирішення питань заборгованості та забезпечення стабільного розвитку державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які включені до складу Державного концерну "Укроборонпром" (далі - підприємства оборонно-промислового комплексу).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1221 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром" підприємство боржника - ДП "Харківський механічний завод" включено до складу Державного концерну "Укроборонпром".
Відповідно до п.3 ч.1 ст.2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" на умовах, визначених цією статтею, підлягають списанню заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу (встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за надані їм послуги з водопостачання та водовідведення перед суб'єктами господарювання, що надають послуги з водопостачання та водовідведення, яка виникла станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
Частиною 2 ст.2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" визначено, що списання заборгованості (у тому числі з пені, штрафних та фінансових санкцій) відповідно до цієї статті здійснюється підприємствам оборонно-промислового комплексу відповідними суб'єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та її дочірніми компаніями (підприємствами), а також суб'єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення (далі - учасники процедури списання), у такому порядку:
1) обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується учасниками процедури списання у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників, враховуючи у тому числі суми пені, штрафних санкцій, 3 відсотки річних та індекс інфляції на дату списання;
2) для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів;
3) списання заборгованості проводиться на підставі взаємно погоджених актів звіряння учасників процедури списання, в яких зазначаються обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню;
4) датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання;
5) у разі якщо у статутному капіталі підприємства - учасника процедури списання 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, взаємно погоджений акт погоджується органом, уповноваженим управляти таким підприємством.
На підтвердження правомірності своїх вимог заявник надав акт звіряння взаєморозрахунків станом на 01.09.2012 без номеру та дати, а також акт звіряння взаєморозрахунків станом на 30.10.2012 від 12.12.2012, які не можуть бути визнані судом належними доказами у справі, оскільки в порушення п.3 ч.2 ст.2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" не є актами, які належно погоджені учасниками процедури списання, оскільки з наданих актів неможливо встановити обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, узгоджений учасниками процедури списання заборгованості.
При цьому, ч.2 ст.2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" визначено порядок списання заборгованості, за яким кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства, як голова комісії, та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Саме зазначені комісії складають акти звіряння, а датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання.
У відповідності до визначення ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", акт звіряння взаєморозрахунків є первинним документом бухгалтерського обліку та повинен містити певні реквізити, встановлені вказаним Законом.
Відповідно до п.5.23 ДСТУ «Уніфікована систем організаційно-розпорядчої документації», затвердженої наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003 (чинного на момент складання відповідних актів), підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ, особистого підпису, ініціалів і прізвища. Пункт 5.11 ДСТУ передбачає вказівку дати складання документа, а пунктом 5.14 ДСТУ передбачена вказівка на місце складання документа.
Проте, в порушення вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" та ДСТУ, надані боржником акти звіряння взаєморозрахунків не містить всіх обов'язкових реквізитів таких як посади осіб, які підписували документ, їх прізвища та ініціали.
Разом з цим, у листі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 05.04.2013 за №КМ/3-13-1334 вказано, що у зв'язку із особливостями процесу взаємовідносин між підприємствами оборонно-промислового, житлово-комунального та паливно-енергетичного комплексами для успішної реалізації Закону №5213 необхідно прийняття порядку, яким детально визначається механізм списання заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування, електричну та теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення.
Закон №5213 пов'язує юридичний факт списання заборгованості з укладенням певної угоди - підписанням взаємно погодженого акту звірки усіма учасниками процедури списання.
Як свідчать матеріали справи, наказом КП «Харківводоканал» від 20.11.2012 №1479 створено комісію з питань списання заборгованості підприємств, що входять до складу концерну «Укроборонпром». Головою комісії призначено генерального директора КП «Харківводоканал» Корінько І.В. Також до складу комісії відповідно до вимог Закону №5213-VI входять: головний бухгалтер КП «Харківводоканал» Абраменко В.С.; заступник генерального директора по збуту та управлінню персоналом Шевченко Е.Ю.; заступник генерального директора - директор фінансово-економічного департаменту Мирошниченко В.Г.; директор юридичного департаменту Кашин В.М.; голловний енергетик Романенко А.А.
Наказом ДП "Харківський механічний завод" від 02.11.2012 №89 також створено комісію з питань списання заборгованості, до складу якої входять: директор - Машура К.В. (головою комісії); заступник директора з фінансів та економіки Яценко Л.Д.; головний бухгалтер Махно Т.П.; головний інженер Рудчук В.М. та начальник енерго-механічного відділу Слинько В.М.
Акт звіряння взаєморозрахунків від 12.12.2012, на який посилається боржник, підписано з боку КП "Харківводоканал" представником Епишовою Л.Д., проте вказана особа не входить до складу комісії з питань списання заборгованості, створеної наказом КП «Харківводоканал» від 20.11.2012 №1479. Докази про внесення змін до наказу від 20.11.2012 №1479 щодо складу комісії з питань списання заборгованості в матеріалах справи відсутні.
З боку ДП "Харківський механічний завод" акт звіряння взаєморозрахунків від 12.12.2012 підписано особою, яку неможливо ідентифікувати, оскільки як вже було зазначено вище, в акті не вказано посаду і прізвище цієї особи, що унеможливлює встановлення наявності повноважень у цієї особи на підписання акту.
Доданий також акт звіряння без дати, а з боку ДП "Харківський механічний завод" підписано ОСОБА_1 без зазначення посади, а з боку КП "Харківводоканал" підписано особою, яку неможливо ідентифікувати, оскільки в акті не вказано посаду і прізвище цієї особи, що унеможливлює встановлення наявності повноважень у цієї особи на підписання такого акту. Зазначене також унеможливлює визнання цього акту таким, що складено належними учасниками комісії з питань списання заборгованості.
Зазначені обставини виключають можливість визнання наданих боржником актів звіряння взаєморозрахунків від 12.12.2012 такими, що складено належними учасниками комісії з питань списання заборгованості.
Також, за приписами пунктів 3, 4 ч.2 ст.2 Закону №5213-VI, акти звіряння повинні бути взаємно погоджені учасниками процедури списання, тобто всіма суб'єктами, у яких виникає обов'язок списання дебіторської заборгованості та кореспондуюче йому право списання кредиторської заборгованості. У разі підписання тільки двостороннього акту звіряння, без погодження з всіма зацікавленими учасниками процедури, порушуються права інших учасників процедури списання, встановлені Законом № 5213-VI.
Отже враховуючи, що списання заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення підприємствам оборонно-промислового комплексу, зокрема, ДП «Харківський механічний завод», є одночасною і взаємопов'язаною процедурою із списанням заборгованості КП «Харківводоканал» перед АК «Харківобленерго», акт списання заборгованості має бути погоджений АК «Харківобленерго».
Проте, листом від 22.08.2013 №01-36/6947 АК «Харківобленерго» повідомило КП «Харківводоканал» про те, що відсутність у Законі №5213 порядку взаємовідносин між підприємствами, які надають послуги з водопостачання та водовідведення та суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання електричної енергії, не дає АК «Харківобленерго» підстав для списання заборгованості КП «Харківводоканал» за спожиту електроенергію.
У відповідності до п.5 ч.2 ст.2 Закону №5213-VI, у разі якщо у статутному капіталі підприємства - учасника процедури списання 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, взаємно погоджений акт погоджується органом, уповноваженим управляти таким підприємством.
З огляду на зазначене, акт списання заборгованості також має бути погоджений Державним концерном "Укроборонпром" - органом, уповноваженим управляти ДП «Харківський механічний завод».
Боржником не надано доказів укладення акту звіряння взаєморозрахунків щодо списання заборгованості в порядку Закону №5213-VI повноважними учасниками процедури списання - КП «Харківводоканал» і ДП «Харківський механічний завод» та погодженого Державним концерном "Укроборонпром" та АК «Харківобленерго».
Наявні в матеріалах справи акт звіряння взаємних розрахунків від 12.12.2012 та акт звіряння взаємних розрахунків без дати всупереч вимог ч.2 ст.2 Закону №5213-VI не погоджені усіма учасниками процедури списання. Зазначені акти не містить волевиявлення (наміру) сторін направлених на узгодження та списання заборгованості, не містить приписів та дозволів адміністрації кожної зі сторін на проведення списання заборгованості як господарської операції та не містить посилань на Закон №5213-VI.
Також із зазначеного акту неможливо встановити обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню.
Так, з акту звірки взаєморозрахунків від 12.12.2012 вбачається, що представниками КП «Харківводоканал» і ДП «Харківський механічний завод» станом на 30.10.2012 узгоджено заборгованість за період: грудень 2010 року - квітень 2012 року; ДВП лютий, квітень, червень 2010 року, липень, серпень 2011 року на загальну суму заборгованості 164 065,04 грн., яка складається з: основного боргу за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 132 565,29 грн; пені в сумі 7 891,55 грн.; заборгованості за перевищення ДВП в сумі 20 389,20 грн. та судового збору в сумі 3219,00 грн.
З акту звірки взаєморозрахунків без дати вбачається, що представниками КП «Харківводоканал» і ДП «Харківський механічний завод» станом на 01.09.2012 узгоджено заборгованість на загальну суму заборгованості 172 115,04 грн., яка складається з: основного боргу за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 140 467,49 грн., пені в сумі 8039,35 грн., заборгованості за перевищення ДВП в сумі 20 389,30 грн. та судового збору в сумі 3 219,00 грн.
Тобто, вказані акти стосується звіряння поточних нарахувань між КП «Харківводоканал» та ДП «Харківський механічний завод» станом на 01.09.2012 та на 30.10.2012. Такі акти складаються та підписуються регулярно, відповідно до умов, укладеного між сторонами, договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення.
Крім того, в у вказаних актах звіряння взаємних розрахунків до загальної суми заборгованості включено суму судового збору в розмірі 3 219,00 грн., що суперечить вимогам Закону №5213-VI, згідно з якими при визначенні розміру заборгованості, що підлягає списанню відповідно до цього Закону, не враховуються суми судового збору за рішенням суду.
Отже, надані боржником акти звіряння взаємних розрахунків не підтверджують результати роботи комісій відповідно до вимог Закону №5213-VI в частині спірної суми, яка визначена боржником, а саме у розмірі 28 764,65 грн.
З огляду на зазначене, акт звіряння взаємних розрахунків від 12.12.2012 та акт звіряння взаємних розрахунків без дати не можуть бути підставою для проведення списання заборгованості ДП «Харківський механічний завод» перед КП «Харківводоканал» в порядку Закону України Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".
Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви Державного підприємства "Харківський механічний завод" про визнання наказу Господарського суду Харківської області від 11.09.2012, виданого у справі №5023/3234/12 за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" до Державного підприємства "Харківський механічний завод" в частині стягнення заборгованості за послуги з водопостачання у сумі 28 764,65 грн. таким, що не підлягає виконанню.
При цьому, суд звертає увагу, що відмова в задоволенні зазначеної заяви не перешкоджає повторному зверненню боржника до суду з аналогічною заявою після підписання сторонами належно оформленого акту.
Керуючись ст.ст.234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Державного підприємства "Харківський механічний завод" про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню (вх.№12247 від 16.05.2023) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в строки та порядку, передбаченому ст. 254- 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 31.05.2023.
Суддя Т.О. Пономаренко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.