01.06.2023 Справа № 920/246/22
Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю., розглянувши матеріали справи № 920/246/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
Фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у зв'язку з неможливістю погасити заборгованість в розмірі 212 573,57 грн, посилаючись на положення Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2022 справу № 920/246/22 розподілено судді Соп'яненко О.Ю.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 09.06.2022 провадження у справі № 920/246/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) відкрито, призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Дейнеку Миколу Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 231 від 21.02.2013).
16.06.2022 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ). Строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника встановлено до 17.07.2022.
23.08.2022 до суду надійшла заява боржника - ОСОБА_1 від 22.08.2022 (вх. № 1928) про закриття провадження у справі № 920/246/22
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 03.11.2022 заяву боржника ОСОБА_1 від 22.08.2022 (вх. № 1928) про закриття провадження у справі № 920/246/22 задоволено; провадження у справі № 920/246/22 - закрито.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 задоволена апеляційна скарга Акціонерного товариства «Ідея Банк», ухвала Господарського суду Сумської області про закриття провадження у справві № 920/246/22 від 03.11.2022 скасована, а справа направлена до Господарського суду Сумської області для продовження розгляду.
Суддя Соп'яненко О.Ю. дійшла висновку про необхідність заявлення самовідводу у справі, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі (частина 1 ст. 36 ГПК України).
Відповідно до ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Тобто, суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача.
Згідно зі ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року суд нагадує, що навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Європейський суд з справ людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що безсторонність судді презюмується, проте, саме суддя несе тягар доказування своєї безсторонності.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Олександр Волков проти України, no. 21722/11, від 09.01.2013 встановлено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість.
Європейський суд з справ людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що безсторонність судді презюмується, проте, у випадку побоювання учаснику справи щодо упередженості, саме суддя несе тягар доказування своєї безсторонності. В практиці Суду це відомо як «об'єктивний тест»: докази неупередженості, надані суддею у відповідь на сумніві учасника справи, мають переконати сторонню, раціональну людину. На персональному рівні, суддя не в змозі переконати учасника у власної неупередженості. Тому, навіть мінімальні сумніви, висловлені учасником справи відносно суб'єктивної поведінки судді, є підставою для його відсторонення.
Враховуючи те, що ухвала Господарського суду Сумської області від 03.11.2022 про закриття провадження у справі № 920/246/22, постановлена суддею Соп'яненко О.Ю., скасована судом апеляційної інстанції, що є безумовною підставою недопустимості повторної участі судді у розгляді справи, з метою усунення обставин, що можуть викликати сумніви у неупередженості суду під час розгляду справи, виходячи із загальних принципів судочинства, суддя Соп'яненко О.Ю. заявляє та задовольняє самовідвід у справі № 920/246/22.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 35-39, 234 ГПК України, суд
1. Заявити та задовольнити самовідвід у справі № 920/246/22.
2. Передати матеріали справи № 920/246/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на повторний автоматизований розподіл у порядку, який визначений Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
3. Ухвала набирає законної з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана суддею 01.06.2023.
Суддя О. Ю. Соп'яненко