65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"26" травня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2066/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,
секретар судового засідання Христенко А.О.
розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Сотка Добра” про зміну порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2022 у справі № 916/2066/22
за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Сотка Добра” (пр. Добровольського, 100, м. Одеса, 65025)
до відповідача: Одеської міської ради (пл. Думська, 1, м. Одеса, 65026)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Комунального некомерційного підприємства “Консультативно-діагностичний центр №29” Одеської міської ради (вул. Академіка Заболотного, буд. 32А, м. Одеса, 65117) 2) Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039,
про стягнення 132728,63 грн,за участю представників учасників справи:
від стягувача: Брославець В.В.;
від боржника: Асташенкова О.І.;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: Вакаренко І.В.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.11.2022 позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Сотка Добра” було задоволено частково; стягнуто з Одеської міської ради на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Сотка Добра” борг в сумі 119509 грн 14 коп, 3% річних в сумі 2864 грн 98 коп, інфляційні втрати в сумі 10343 грн 67 коп та судовий збір в сумі 2480 грн 80 коп.
19.12.2022 на виконання вищевказаного рішення суду судом було видано відповідний наказ.
14.04.2023 до суду від стягувача надійшла заява, в якій останній просить суд:
- змінити порядок виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2022 у справі № 916/2066/22;
- стягнути з Одеської міської ради на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Сотка Добра” борг в сумі 119509 грн 14 коп, 3% річних в сумі 2864 грн 98 коп, інфляційні втрати в сумі 10343 грн 67 коп та судовий збір в сумі 2480 грн 80 коп за рахунок місцевого бюджету з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради (код 04056919).
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі повернуло ОСББ «Сотка Добра» без виконання виданий судом у цій справі наказ на виконання судового рішення, оскільки Одеська міська рада не має відкритих реєстраційних рахунків, з яких можливо здійснити стягнення. В цей же час, як наголошує заявник, Виконавчий комітет Одеської міської ради є розпорядником коштів місцевого бюджету м. Одеси, а тому, з метою виконання судового рішення, є необхідність у зміні порядку його виконання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.04.2023 заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Сотка Добра” про зміну порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2022 у справі № 916/2066/22 було прийнято до розгляду у судовому засідання, яке призначено на 12 травня 2023 року о 12:45.
03.05.2023 від Одеської міської ради до суду надійшли письмові заперечення на заяву ОСББ «Сотка Добра», в яких боржник наголосив, що Одеська міська рада та Виконавчий комітет Одеської міської ради є різними, самостійними юридичними особами, в цей же час, норми ГПК України не передбачають можливості встановлення чи зміни способу або порядку виконання рішення шляхом заміни однієї юридичної особи на іншу. Боржник наголошує, що Виконавчий комітет Одеської міської ради не є учасником справи № 916/2066/22, а отже зміна способу та порядку виконання рішення шляхом стягнення коштів з розрахункового рахунку виконкому фактично змінить зміст рішення. За цих обставин Одеська міська рада просить суд відмовити ОСББ «Сотка Добра» у задоволенні поданої заяви.
Судове засідання, призначене на 12 травня 2023 року о 12:45, не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Бездолі Д.О. у відпустці за особистими обставинами.
Враховуючи вихід судді з 16.05.2023 з відпустки, ухвалою суду від 16.05.2023 судом було призначено судове засідання для розгляду заяви на 26 травня 2023 року о 14:00, в яке викликано учасників справи.
У судовому засіданні 26.05.2023 представник заявника подану заяву підтримав у повному обсязі та просив суд її задовольнити. Представники боржника та третьої особи-2 проти заяви заперечували, просили суд відмовити заявнику у її задоволенні. Представник третьої особи-1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином.
Розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Сотка Добра” про зміну порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2022 у справі № 916/2066/22, проаналізувавши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників учасників справи, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч. 1-3, 7 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Частиною 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон) виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Закону виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно з ч. 6 ст. 16 Закону місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.
За змістом ч. 1, 8 ст. 51 Закону виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.
Відповідно до ч. 2 ст. 64 Закону сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.
За умовами п. 27 ч. 1 ст. 26 Закону рішення щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету приймаються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до положення про Виконавчий комітет Одеської міської ради (нова редакція), затвердженого рішенням Одеської міської ради від 15.09.2021 № 535-VIII (https://omr.gov.ua/ua/city/committee/polojenie-ob-ispolkome/), Виконавчий комітет Одеської міської ради (далі - Виконком) є виконавчим органом Одеської міської ради, який створюється Одеською міською радою (далі - рада) на період її повноважень відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Статуту територіальної громади міста Одеси та Регламенту ради. Після закінчення повноважень ради Виконком здійснює свої повноваження до формування його нового складу.
За змістом п. 1.3. Положення 1.3. Виконком є юридичною особою, має гербову печатку, бланки та штампи, має рахунки в органах Державної казначейської служби України та в установах банків, набуває від свого імені майнові та особисті немайнові права, несе обов'язки, може бути позивачем і відповідачем в судах, зокрема звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Згідно з п. 1.4. Положення фінансування видатків Виконкому здійснюється за рахунок коштів бюджету Одеської міської територіальної громади.
Статтею 2 Бюджетного кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
Частиною 2 статті 22 Бюджетного кодексу України встановлено, що головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Відповідно до підп. 1 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України установлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету, рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. Видатки бюджетних установ, щодо яких прийнято рішення про накладення на них арешту, дозволяється здійснювати в частині видатків, які статтею 55 цього Кодексу визначено як захищені, у разі зазначення про це у судовому рішенні.
Згідно з п. 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок), безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Відповідно до п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок), рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Згідно з підп. 3 п. 9 Порядку орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”.
Відповідно до п. 25 Порядку безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
Згідно з п. 27 Порядку для здійснення безспірного списання коштів орган Казначейства відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання боржника. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань зазначеного боржника. Одночасно боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов'язані привести у відповідність із такими бюджетними зобов'язаннями інші взяті ним бюджетні зобов'язання.
Відповідно до п. 28 Порядку орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів. З дня визначення кодів класифікації видатків бюджету та рахунків орган Казначейства повідомляє боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, про здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника та не проводить платежі, крім платежів, які визначені у пункті 25 цього Порядку. Визначені коди класифікації видатків бюджету та/або рахунки, за якими проводиться безспірне списання коштів, можуть бути змінені органом Казначейства за обґрунтованою заявою боржника.
Згідно з ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 326 ГПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Суд відзначає, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003).
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 у справі №1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №2-р(ІІ)/2019 від 15.05.2019 у справі №3-368/2018(5259/18) Конституційний Суд України, беручи до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов'язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом.
Також, у вищевказаному рішенні Конституційний Суд України наголошує, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов'язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.
З практики Європейського суду з прав людини вбачається, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; водночас ухиленням від виконання цього обов'язку є перекладення державою відповідальності за фінансове забезпечення організації виконавчого провадження на особу, на користь якої ухвалене судове рішення; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава і її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (§ 43 рішення у справі „Shmalko v. Ukraine“ від 20 липня 2004 року, § 84 рішення у справі „Fuklev v. Ukraine“ від 7 червня 2005 року, § 64 рішення у справі „Apostol v. Georgia“ від 28 листопада 2006 року, §§ 46, 51, 54 рішення у справі „Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine“ від 15 жовтня 2009 року).
Європейський суд з прав людини вказав, що визнання владою заявника відповідальним за ініціювання виконавчих проваджень стосовно судового рішення на його користь і нехтування нею його фінансовим станом були надмірним обтяженням і призвели до обмеження його права на доступ до суду такою мірою, що знівелювало сутність цього права (§ 65 рішення у справі „Apostol v. Georgia“ від 28 листопада 2006 року).
Спосіб і порядок виконання рішення суду передбачають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій. Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу чи порядку виконання рішення суду не має змінювати суті самого судового рішення.
Так, за результатом розгляду позовних вимог позивача у цій справі судом 14.11.2022 було поставлено рішення, яким стягнуто з відповідача у справі - Одеської міської ради на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сотка добра» заборгованості в сумі 119509 грн 14 коп, 3% річних в сумі 2864 грн 98 коп, інфляційних втрат в сумі 10343 грн 67 коп та судового збору в сумі 2480 грн 80 коп.
Вищевказане рішення суду набрало законної сили 13.12.2022, у зв'язку з чим судом 19.12.2022 був виданий наказ про його виконання.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, з метою виконання вищевказаного рішення суду позивач (стягувач) звернувся з відповідною заявою до Державної казначейської служби України в Одеській області. Між цим, у листі від 28.03.2023 № 04-15-06/883 Управління повідомило позивача, що Одеська міська рада не має відкритих реєстраційних рахунків, а рахунки цієї установи, з яких можливо було здійснити безспірне списання, в управлінні Казначейства або будь-якому іншому територіальному органі Казначейства відсутні. У зв'язку з цим позивачу було повернуто без виконання наказ Господарського суду Одеської області від 19.12.2022 у справі № 916/2066/22 без виконання на підставі підп. 3 п. 9 Порядку. Таке повернення стало підставою для звернення до суду стягувача із заявою, що розглядається судом, в якій останній просить суд змінити порядок виконання рішення суду у цій справі, а саме стягнути присуджені до стягнення з Одеської міської ради грошові кошти за рахунок місцевого бюджету з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради.
Суд зазначає, що на учасника судового процесу, який звертається до суду із заявою, з метою реалізації процесуальних прав, покладається обов'язок обґрунтування причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, на підставі яких суд приймає відповідне процесуальне рішення.
Дослідивши зміст заяви стягувача та наданих суду доказів, суд дійшов висновку, що заявник не довів суду обставини шляхом надання відповідних доказів, що саме Виконавчий комітет Одеської міської ради є головним розпорядником коштів місцевого бюджету м. Одеси та щодо наявності / відсутності у виконкому відкритих рахунків, зокрема й рахунку, призначеного для виконання зобов'язань Одеської міської ради. Також, суд враховує, що згідно з п. 28 Порядку орган Казначейства на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.
Разом з цим, приймаючи до уваги, що на стадії виконання рішення суду, яке є обов'язковим до виконання, було встановлено, що Одеська міська рада, яка фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету, не має відкритих реєстраційних рахунків, що призводить до відсутності у стягувача можливості отримати присуджені рішенням суду до стягнення грошові кошти, суд, з урахуванням визначеної Порядком процедури виконання судових рішень про стягнення коштів місцевих бюджетів, вважає можливим задовольнити заяву стягувача частково та змінити порядок виконання рішення суду таким чином: стягнути з місцевого бюджету м. Одеси через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Сотка Добра” (пр. Добровольського, 100, м. Одеса, 65025, код ЄДРПОУ 42681093) заборгованість Одеської міської ради (пл. Думська, 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 26597691), а саме: борг в сумі 119509 /сто дев'ятнадцять тисяч п'ятсот дев'ять/грн 14 коп, 3% річних в сумі 2864 /дві тисячі вісімсот шістдесят чотири/грн 98 коп, інфляційні втрати в сумі 10343 /десять тисяч триста сорок три/грн 67 коп та судовий збір в сумі 2480 /дві тисячі чотириста вісімдесят/грн 80 коп.
Керуючись ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Сотка Добра” про зміну порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2022 у справі № 916/2066/22 задовольнити частково.
2. Змінити порядок виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2022 у справі № 916/2066/22 та визначити його таким чином: стягнути з місцевого бюджету м. Одеси через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Сотка Добра” (пр. Добровольського, 100, м. Одеса, 65025, код ЄДРПОУ 42681093) заборгованість Одеської міської ради (пл. Думська, 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 26597691), а саме: борг в сумі 119509 /сто дев'ятнадцять тисяч п'ятсот дев'ять/грн 14 коп, 3% річних в сумі 2864 /дві тисячі вісімсот шістдесят чотири/грн 98 коп, інфляційні втрати в сумі 10343 /десять тисяч триста сорок три/грн 67 коп та судовий збір в сумі 2480 /дві тисячі чотириста вісімдесят/грн 80 коп.
3. В іншій частині заяви відмовити.
Повну ухвалу складено 31.05.2023.
Ухвала набрала законної сили 26.05.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя Бездоля Дмитро Олександрович