вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
01 червня 2023 рокуСправа № 912/636/23
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи №912/636/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія", 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 78
до відповідача Комунального підприємства "Добробут", 27504, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України (Леніна), буд. 67
про стягнення 353 394,64 грн
за участю представників:
від позивача - Кушнір Д.М., довіреність № 35/07 від 26.12.2022;
від відповідача - Богданова М.Г., ордер серії ВА №1053163 від 11.05.2023 (у режимі відеоконференції).
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" до Комунального підприємства "Добробут" про стягнення 353 394,64 грн боргу за електричну енергію, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про відсутність повного розрахунку за електричну енергію, поставлену за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №23-756 від 31.01.2019.
Ухвалою від 17.04.2023 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/636/23 за правилами спрощеного позовного провадження; судовий розгляд призначено на 16.05.2023 о 15:00 год, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті спору.
15.05.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач заперечує позовні вимоги, зазначивши, що відповідач є комунальним підприємством заснованим Виконавчим комітетом Світловодської міської ради. Відповідач не заперечує укладення між сторонами договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №23-756 від 31.01.2019, при цьому зазначає, що мешканці гуртожитків, які є фактичними споживачами електроенергії внаслідок обставин не переборної сили - воєнного стану, зниження, а подекуди втрати заробітку не мають змоги сплачувати комунальні послуги своєчасно та у повному обсязі. Відповідач стверджує, що КП "Добробут" постійно здійснюються дії, щодо стягнення сум заборгованості з мешканців гуртожитків за житлово-комунальні послуги у судовому порядку. Також відповідачем зазначено, що перерахування відповідачем грошових коштів позивачу на оплату боргу за електричну енергію на пряму залежить від сплати таких коштів споживачами - мешканцями гуртожитків. Крім того, відповідач посилається на форс-мажорні обставини у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану.
15.05.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач вважає, що воєнний стан, як форс-мажорна обставина, підлягає доведенню відповідачем саме щодо неможливості виконання грошового зобов'язання у період його дії.
В судовому засіданні 16.05.2023 оголошено перерву до 12:00 - 01.06.2023.
31.05.2023 від відповідача на офіційну електронну адресу суду (з КЕП) надійшло клопотання про долучення доказів на підтвердження факту вживання відповідачем заходів щодо погашення заборгованості перед позивачем і факту відсутності об'єктивної можливості здійснити сплату заборгованості позивачу.
В судовому засіданні 01.06.2023 брали участь представники позивача та відповідача, господарським судом досліджено докази у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача та відповідача та дослідивши докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
31.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (далі - Постачальник) та Комунальним підприємством "Добробут" (далі - Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від № 756 (далі - Договір, а.с. 6-10).
Постачання електричної енергії здійснюється за адресами визначеними згідно додатку № 1 до Договору.
В подальшому, згідно додаткової угоди № 2 від 03.01.2022 року було внесено зміни в порядковий номер Договору, де визначено номер Договору 23-756 від 31.01.2019 (а.с. 14).
У відповідності до п. 2.1. Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
В умовах Договору сторони погодили строки, порядок, місце постачання електричної енергії та порядок розрахунків за спожиту електричну енергію Споживачем.
Відповідно п. 5.1., 5.2. Договору Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком № 3 до цього Договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника.
Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем (п. 5.11. Договору).
Пунктом 2.1. Комерційної пропозиції № 1-УП передбачено, що Розрахунковим вважається період з 01 числа місяця, що передує розрахунковому, до такого ж числа розрахункового місяця. Повна оплата вартості обсягу спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді проводиться споживачем самостійно за фактичними показами приладів обліку електричної енергії протягом 8 робочих днів від дати отримання платіжного документа, але не пізніше 30 календарного дня періоду, наступного за розрахунковим. Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Згідно пункту 13.1. Договору він укладається на строк зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання але не раніше дати, наведеній в комерційній пропозиції. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні.
Пунктом п. 4.1. Комерційної пропозиції № 1-УП встановлено, що Договір набирає чинності з дати оплати рахунка, отриманого від ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК", або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання Споживачем заяви-приєднання до Договору і укладається на строк до 31.12.2022 р., а в частині розрахунків договір діє до повного їх виконання.
Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, але ні в якому разі не більше, ніж на термін дії Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (п. 4.2 Комерційної пропозиції).
Відповідно до норм Закону України "Про ринок електричної енергії" з 1 липня 2019 року впроваджено нову модель конкурентного ринку електроенергії, який замінив схему оптового ринку єдиного покупця на торгівлю на комерційних сегментах.
Відповідачу іншої комерційної пропозиції не направлялось та сторонами не підписувалось, відповідно при внесенні змін до комерційної пропозиції згідно п. 3.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії, Позивачем розміщено діючу комерційну пропозицію на своєму вебсайті за адресою: www.kresc.com.ua.
На виконання умов Договору позивачем за період жовтень 2022 року по лютий 2023 року відповідачу були виставлені наступні рахунки, зокрема:
в жовтні 2022 року Позивач поставив Відповідачу, а Відповідач прийняв та спожив електричну енергію в розмірі 45958 кВт*год, на загальну суму 77 209,44 грн. згідно рахунку №323000756/10/1 від 03.11.2022 року;
в листопаді 2022 року Позивач поставив Відповідачу, а Відповідач прийняв та спожив електричну енергію в розмірі 81321 кВт*год, на загальну суму 136 619,28 грн. згідно рахунку №323000756/11/1 від 05.12.2022 року;
в грудні 2022 року Позивач поставив Відповідачу, а Відповідач прийняв та спожив електричну енергію в розмірі 110579 кВт*год, на загальну суму 185 772,72 грн. згідно рахунку №323000756/12/1 від 04.01.2023 року;
в січні 2023 року Позивач поставив Відповідачу, а Відповідач прийняв та спожив електричну енергію в розмірі 117972 кВт*год, на загальну суму 198 192,96 грн. згідно рахунку №323000756/1/1 від 03.02.2023 року;
в лютому 2023 року Позивач поставив Відповідачу, а Відповідач прийняв та спожив електричну енергію в розмірі 119533 кВт*год, на загальну суму 200 815,44 грн. згідно рахунку №323000756/2/1 від 03.03.2023 року (а.с. 16-20).
Доказом постачання, прийняття та споживання електричної енергії являються акти прийняття-передавання товарної продукції за вищевказаний період, підписані сторонами без жодних зауважень та заперечень (а.с. 16-20, зворотна сторона).
Всупереч умовам Договору відповідачем оплата проводилась несвоєчасно та не у повному обсязі, зокрема, відповідачем частково проведено оплату:
- за жовтень 2022 року в сумі 35 000,00 грн. згідно платіжних доручень № @2РЬ036065 від 14.11.2022р., № @2РЬ905888 від 15.11.2022р., № @2РЬ693728 від 16.11.2022р., № @2РЬ665626 від 17.11.2022р., № @2РЬ196378 від 22.11.2022р., № @2РЬ363226 від 23.11.2022р., № @2РЬ564624 від 30.11.2022;
- за листопад 2022 року в сумі 85 000,00 грн. згідно платіжних доручень № @2РЬ619725 від 07.12.2022р., № @2РЬ939028 від 08.12.2022р., № @2РЬ672941 від 09.12.2022р., № @2РЬ864142 від 13.12.2022р., № @2РЬ271246 від 14.12.2022р., № @2РЬ940643 від 15.12.2022р., № @2РЬ497835 від 19.12.2022р., № @2РЬ951422 від 19.12.2022р., № @2РЬ446813 від 20.12.2022р., № @2РЬ435704 від 21.12.2022р., № @2РЬ299513 від 22.12.2022р., № @2РЬ352812 від 23.12.2022р., № @2РЬ064919 від 26.12.2022р., № @2РЬ993901 від 28.12.2022р., № @2РЬ586327 від 29.12.2022р., № @2РЬ278095 від 30.12.2022р., № @2РЬ732740 від 02.01.2023р.
- за грудень 2022 року в сумі 105 000,00 грн. згідно платіжних доручень № @2РЬ748403 від 05.01.2023р., № @2РЬ925776 від 09.01.2023р., № @2РЬ423570 від 10.01.2023р., № @2РЬ628594 від 11.01.2023р., № @2РЬ258698 від 12.01.2023р., № @2РЬ095698 від 13.01.2023р., № @2РЬ825802 від 16.01.2023р., № @2РЬ333058 від 17.01.2023р., № @2РЬ836054 від 18.01.2023р., № @2РЬ376625 від 19.01.2023р., № @2РЬ576304 від 20.01.2023р., № @2РЬ372779 від 23.01.2023р., № @2РІЛ74500 від 24.01.2023р., № @2РЬ898328 від 25.01.2023р., № @2РЬ637477 від 26.01.2023р., № @2РІЛ92110 від 27.01.2023р., № @2РЬ815951 від 30.01.2023р., № @2РЬ775102 від 30.01.2023р., № @2РЬ048419 від 31.01.2023р., № @2РЬ068222 від 01.02.2023р., № @2РЬ872278 від 02.02.2023р.
- за січень 2023 року в сумі 115 215,20 грн. згідно платіжних доручень № @2РЬ512353 від 06.02.2023р., № @2РЬ499423 від 07.02.2023р., № @2РЬ175597 від 08.02.2023р., № @2РЬ985589 від 09.02.2023р., № @2РЬ691486 від 10.02.2023р., № @2РЬ425273 від 13.02.2023р., № @2РЬ312581 від 14.02.2023р., № @2РЬ246905 від 15.02.2023р., № @2РЬ195022 від 16.02.2023р., № @2РЬ301385 від 17.02.2023р., № @2РЬ528019 від 20.02.2023р., № @2РІЛ20614 від 21.02.2023р., № 200354097 від 22.02.2023р., № @2РЬ938620 від 23.02.2023р., № @2РІЛ 79737 від 27.02.2023р., № @2РЬ082565 від 28.02.2023р., № @2РЬ328684 від 01.03.2023р., № @2РЬ350918 від 02.03.2023р., № @2РЬ221411 від 03.03.2023р., № @2РЬ577856 від 06.03.2023р., № @2РЬ548661 від 08.03.2023р.
- за лютий 2023 року в сумі 105 000,00 грн. згідно платіжних доручень № @2РЬЗ 14134 від 09.03.2023р., № @2РЬ538899 від 10.03.2023р., № @2РЬ647194 від 13.03.2023р., № @2РЬ800253 від 14.03.2023р., № @2РЬ876911 від 15.03.2023р., № @2РЬ395153 від 16.03.2023р., №@2РЬ640236 від 17.03.2023р., № @2РЬ472574 від 20.03.2023р., № @2РЬ460469 від 21.03.2023р., № @2РЬ300880 від 22.03.2023р., № @2РЬ362329 від 23.03.2023р., № @2РЬ695892 від 24.03.2023р., № @2РЬ172627 від 28.03.2023р., № @2РЬ717864 від 27.03.2023р., № @2РЬ309024 від 27.03.2023р., № @2РЬ939886 від 29.03.2023р., № @2РЬ916316 від 30.03.2023р., № @2РЬ259529 від 31.03.2023р., № @2РЬ916316 від 30.03.2023р., № 6еЗ(Ша4с2
Позивачем зазначено, що згідно вищевказаних платіжних доручень відповідачем за період з жовтня 2022 року по лютий 2023 року було сплачено 445 215,20 грн. При цьому, позивачем було поставлено електричної енергії за вищевказаний період на суму 798 609,84 грн. Відповідно, різниця між спожитою електричною енергією та проведеною оплатою Відповідача, становить 353 394,64 грн., яку відповідач повинен був сплатити згідно умов Договору.
Таким чином внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань з оплати спожитої електричної енергії в установлений строк за період жовтень 2022 по лютий 2023, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до господарського суду з позовом у даній справі.
За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає, що споживачем є фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання (ст. 1).
Згідно ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.
В частині 7 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" наведено умови, які визначаються у договорі постачання електричної енергії, серед яких, зокрема, ціна електричної енергії та послуг, що надаються.
Згідно ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальники мають право, зокрема, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів, та зобов'язані укладати договори, обов'язкові для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів.
Стаття 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлює, що споживач має право, зокрема, купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об'єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку та отримувати електричну енергію належної якості згідно з умовами договору та стандартами якості електричної енергії. Споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), врегульовано взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг (п. 1.1.2 ПРРЕЕ).
За змістом п. 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Відповідно 2.1. Комерційної пропозиції № 1-УП передбачено, що повна оплата вартості обсяг спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді проводиться споживачем самостійно за фактичними показами приладів обліку електричної енергії протягом 8 робочих днів від дати отримання платіжною документа, але не пізніше 30 календарного дня періоду, наступного за розрахунковим.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов'язку в натурі.
Згідно з положеннями ст. 73, 74, 76, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, строк виконання зобов'язання має бути або чітко визначений роками, місяцями, тижнями, днями, годинами, термін - конкретною датою або вказівкою на подію, яка неминуче настане. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць (п. 5.8. Договору).
Із змісту пунктів 5.7., 7.2 Договору вбачається, що ціна (тариф) на електричну енергію має визначатися Постачальником у рахунках про оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. Постачальник зобов'язується обчислювати і виставляти рахунки Споживачу відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором.
Згідно з п. 4.13, 4.14 ПРРЕЕ для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу.
Оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 робочих днів з дня надання платіжного документа споживачу (п. 4.21 ПРРЕЕ).
Отже, умовами договору на Постачальника електричної енергії покладено обов'язок сформувати та виставити рахунок на оплату електричної енергії.
Згідно з п. 6.2. Договору Споживач в свою чергу зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату за спожиту електричну енергію згідно з умовами цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.
Як встановлено судом вище, на підставі укладеного сторонами Договору, Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" було складено Акти приймання-передачі товарної продукції:
- від 31.10.2022 № 323000756/10/1 - згідно якого у жовтні 2022 року поставлено відповідачу електричну енергію в загальній кількості - 45958 кВт/год, на загальну суму 77 209,44 грн;
- від 30.11.2022 № 323000756/11/1 - згідно якого у листопаді 2022 року поставлено відповідачу електричну енергію в загальній кількості - 81321 кВт/год, на загальну суму 136 619,28 грн;
- від 31.12.2022 № 323000756/12/1 - згідно якого у грудні 2022 року поставлено відповідачу електричну енергію в загальній кількості - 5110 579 кВт/год, на загальну суму 185 772,72 грн;
- від 31.01.2023 № 323000756/1/1 - згідно якого у січні 2023 року поставлено відповідачу електричну енергію в загальній кількості - 117 972 кВт/год, на загальну суму 198 192,96 грн;
- від 28.02.2023 № 323000756/2/1 - згідно якого у лютому 2023 року поставлено відповідачу електричну енергію в загальній кількості - 119 533 кВт/год, на загальну суму 200 815,44 грн.
Таким чином, господарським судом встановлено, що відповідачем за період жовтня 2022 по лютий 2023 включно було спожито 475 363 кВт/год електричної енергії, на оплату якої позивачем виставлено рахунки:
від 03.11.2022 № 323000756/10/1 на суму 77 209,44 грн,
від 05.12.2022 № 323000756/11/1 на суму 136 619,28 грн,
від 04.01.2023 № 323000756/12/1 на суму 185 772,72 грн,
від 03.02.2023 № 323000756/1/1 на суму 198 192,96 грн,
від 03.03.2023 № 323000756/2/1 на суму 200 815,44 грн.
Акти приймання-передачі товарної продукції та рахунки підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.
В той час, відповідач свої зобов'язання щодо повної оплати спожитої електричної енергії виконав частково, сплатив 445 215,20 грн, а тому, залишок заборгованості становить 353 394,64 грн (798 609,84 грн - 445 215,20 грн = 353 394,64 грн).
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.94 року Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
З огляду на вищевикладене та характер спірних правовідносин, всі інші аргументи, доводи та міркування сторін не вимагають детальної відповіді суду.
Враховуючи встановлені обставини, відповідач свої зобов'язання не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на наведені вище приписи законодавства, відсутність доказів проведення відповідачем розрахунків у повному обсязі за електричну енергію за Договором, суд вважає позовні вимоги про стягнення 353 394,64 грн заборгованості за електричну енергію обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Доводи відповідача про те, що відсутність коштів у Комунального підприємства "Добробут" судом до уваги не приймаються, оскільки відсутність коштів є обставиною, яка не звільняє підприємство від виконання свого зобов'язання з оплати коштів за отриману електричну енергію.
Щодо тверджень відповідача стосовно наявності форс-мажорних обставин пов'язаних з воєнним станом в Україні, як на підставу для невиконання ним своїх зобов'язань зі сплати суми у розмірі 353 394,64 грн, то суд дійшов висновку про їх безпідставність на необґрунтованість, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Розділом 12 Договору № 23-756 від 31.01.2019 року про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, сторони передбачили, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлює виконання зобов'язання, передбачених умовами цього договору. Сторони зобов'язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства. Виникнення форс-мажорних обставин є підставою для відмови Споживача/Відповідача від сплати Постачальнику/Позивачу за електричну енергію, яка була надана до їх виникнення.
Відтак, при настанні вищевказаних обставин непереборної сили, сторона, що потрапила під дію таких обставин, повинна повідомити іншу сторону про виникнення/припинення дії форс-мажорних обставин та надати підтверджувальний документ. Недотримання даних умов позбавляє сторону посилатися на форс-мажорні обставини.
Належним підтвердженням дії форс-мажору є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Частиною 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
ТПП України як недержавна неприбуткова самоврядна організація, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання, засвідчує форс-мажорні обставини і така діяльність є статутним завданням цієї організації. До того ж видача ТПП України сертифікатів про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є послугою, яка в розумінні статті 178 Господарського кодексу України є публічним зобов'язанням (правова позиція ВПВС, викладена у постанові від 31.10.18р. у справі № 805/2078/15-а).
Варто відзначити, що сертифікат ТПП не є обов'язковим документом, який є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язання на території України. Разом з тим, сертифікат є засвідченням причинно-наслідкового зв'язку між форс-мажором та невиконанням (неналежним виконанням) стороною свого обов'язку, який у разі виникнення спору буде слугувати вагомим доказом на підтвердження відповідних фактів.
Порядок видачі сертифікату регулюється Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим Рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 р. №44(5) ( надалі у тексті - Регламент ТПП).
Згідно Регламенту ТПП, підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.
Заява за встановленою ТПП України формою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (додатки №№ 1, 2, 3, 4 до Регламенту ТПП) подається за підписом керівника підприємства, організації та з відбитком печатки підприємства, або за його дорученням - довіреною особою. Заява фізичної особи подається за її підписом особисто або за її дорученням - довіреною особою.
У заяві, зокрема, зазначається які саме зобов'язання за договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом не можуть бути виконані у встановлений термін внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) з посиланням і наданням доказів таких обставин, початок їх виникнення і термін дії, які на думку заявника унеможливили виконання цих зобов'язань у встановлений договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом термін та інші відповідні відомості.
Відповідач не надав доказів того, що він звертався до позивача в порядку розділу 12 Договору про постачання електричної постачальником універсальних послуг з повідомленням про виникнення форс-мажору з підтверджуючим документом.
Отже, недотримання даних умов позбавляє відповідача посилатися на форс-мажорні обставини, як такі.
Разом з тим, суд зауважує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21, постанові від 14.06.2022 у справі №922/2394/21.
Сам факт введення воєнного стану на території України не є імперативною підставою для невиконання боржником зобов'язання та звільнення від відповідальності за прострочення виконання зобов'язання за час існування форс-мажорних обставин. У кожному конкретному випадку у конкретних відносинах боржник має довести безпосередній вплив форс-мажорних обставин на можливість виконання ним зобов'язання, тобто наявність причинно-наслідкового зв'язку між обставинами форс-мажорними обставинами та неможливістю належного виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем не доведено факт настання для нього форс-мажорних обставин у порядку, передбаченому Договором, а також не доведено причинно-наслідкового зв'язку між дією форс-мажорних обставин та неможливістю виконання ним грошового зобов'язання за Договором.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений позивачем за подання позову, покладається на відповідача повністю.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Добробут" (27504, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України (Леніна), буд. 67, код ЄДРПОУ 32412695) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 78, код ЄДРПОУ 42132581) заборгованість за електричну енергію у сумі 353 394,64 грн, а також 5300,92 грн сплаченого судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (на електронну пошту: kresc@kresc.com.ua), Комунальному підприємству "Добробут" (27504, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України (Леніна), буд. 67).
Повне рішення складено 01.06.2023.
Суддя Г.Б. Поліщук