ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.06.2023Справа № 910/4566/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Арсенал Страхування"», м. Київ
до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», м. Київ
про стягнення 31 294,13 грн,
Без повідомлення (виклику) сторін.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія "Арсенал Страхування"» (далі - ПрАТ «СК "Арсенал Страхування"»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (далі - ПрАТ «Європейський страховий альянс»/відповідач) про стягнення 31 294,13 грн страхового відшкодування внаслідок пошкодження транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
Позовні вимоги позивач обґрунтовує виплатою потерпілій особі страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту №0527/18-Т/Ц7 від 14.11.2018, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.03.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
19.04.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ПрАТ «Європейський страховий альянс» заперечує проти задоволення позову, посилаючись на виплату останнім страхового відшкодування у розмірі 18 173,24 грн на підставі ремонтної калькуляції №2876/19, яка була здійснена на його вимогу.
24.04.2023 до канцелярії суду від позивача надійшли заява про зменшення розміру позовних вимог та відповідь на відзив, в якій ПрАТ «СК "Арсенал Страхування"» підтверджує сплату відповідачем на його рахунок страхового відшкодування у розмірі 18 173,24 грн, внаслідок чого зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з ПрАТ «Європейський страховий альянс» страхове відшкодування у розмірі 13 120,89 грн і відповідно покласти судові витрати на відповідача.
Суд прийняв до розгляду заяву ПрАТ «СК "Арсенал Страхування"» про зменшення розміру позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
14.11.2018 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія "Арсенал Страхування"» та Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №0527/18-Т/Ц7, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «Volkswagen T6 (Transporter)» номерний знак НОМЕР_1 .
Строк дії договору: з 20.11.2018 до 19.11.2019.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.11.2019 в м. Києві по вул. І. Франка, буд. 9 сталася ДТП за участю автомобіля марки «Volkswagen T6 (Transporter)», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «Toyota Camry», номерний знак НОМЕР_2 , яким управляв ОСОБА_2, внаслідок якої транспортний засіб «Volkswagen T6 (Transporter)», номерний знак НОМЕР_1 , зазнав механічних пошкоджень.
Учасники ДТП оформили подію повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 14.11.2019, яке визнано судом як належний та допустимий доказ у справі, з огляду на таке.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» від 17.02.2011 внесені зміни та доповнення до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які дозволили учасникам дорожнього руху у випадку ДТП, за наявності встановлених пунктом 33.2 статті 33 наведеного Закону обставин, спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду («Європротокол») без інформування відповідних підрозділів Національної поліції про її настання.
Відповідно до п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що кореспондується з абзацом 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху України, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У такому разі, водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ МВС України про її настання.
На виконання умов Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплат страхового відшкодування», Моторним (транспортним) страховим бюро України було встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МСТБУ від 11.08.2011 №274/2011 Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
Відповідно до зазначеної Інструкції, у Європротоколі зазначаються фактична дата, час та місце настання дорожньо-транспортної пригоди, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.
Як вбачається з матеріалів справи, європротокол від 14.11.2019 складений обома учасниками ДТП у частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб Б, не містить виправлень, у відповідних пунктах зазначено дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема ДТП, визначені обставини ДТП для пояснення цієї схеми, а також відсутні будь-які відмітки про наявність з боку сторін зауважень стосовно відомостей, які зазначені у даному європротоколі.
Крім того, сам лише факт складання та підписання обома учасниками ДТП повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу), вказує на наявність у водіїв транспортних засобів згоди щодо обставин її скоєння.
Водій автомобіля «Toyota Camry», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 визнав свою вину у ДТП, яка відбулась 14.11.2019, про що міститься відмітка в пункті 14 повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
Суд зазначає, що відповідно до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У зв'язку з тим, що між учасниками ДТП спільно складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, водій, винний у вчиненні ДТП, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Отже, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, складене учасниками ДТП відповідно до норм чинного законодавства, і є належним доказом вини особи, що скоїла ДТП, у зв'язку з чим завдана шкода підлягає відшкодуванню.
Так, положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Згідно звіту за вих. №16433 від 26.11.2019 про визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу «Volkswagen T6 (Transporter)», номерний знак НОМЕР_1 , вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу складає 34 540,27 грн.
При цьому, відповідно до рахунку ФОП Ритко Д.В. №2072647 від 19.11.2019, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Volkswagen T6 (Transporter)», номерний знак НОМЕР_1 , становить 31 294,13 грн.
17.12.2019 позивачем складено страховий акт №006.01880219-1, відповідно до якого розмір страхового відшкодування становить 31 294,13 грн.
Згідно наведеного страхового акту позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 31 294,13 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 72802134 від 19.12.2019.
Обґрунтовуючи свої вимоги, ПрАТ «СК "Арсенал Страхування"» зазначає, що внаслідок виплати страхового відшкодування страхувальнику пошкодженого транспортного засобу «Volkswagen T6 (Transporter)», номерний знак НОМЕР_1 , позивач відповідно до ст.ст. 993, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» набув право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Відповідачем не заперечується, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу «Toyota Camry», номерний знак НОМЕР_2 , застрахована у ПрАТ «Європейський страховий альянс» за полісом №АО/000989035 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхова сума за шкоду майну - 100 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн).
15.01.2020 позивач звернувся до відповідача із претензією за вих. №150120-52521/к про виплату страхового відшкодування у розмірі 31 294,13 грн.
Проте, ПрАТ «Європейський страховий альянс» на підставі здійсненої ремонтної калькуляції №2876/19 СВ від 17.02.2020 прийняв рішення за №594/13 від 20.02.2020 про сплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 18 173,24 грн.
17.07.2020 відповідач сплатив на користь позивача страхове відшкодування в сумі 18 173,24 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №ЦО07644.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач виплатив страхове відшкодування не у повному обсязі, оскільки фактично сума страхового відшкодування складає 31 294,13 грн, а тому, за твердженням позивача, невиплачена сума становить 13 120,89 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Судом встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія, за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля «Toyota Camry», номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована у ПрАТ «Європейський страховий альянс» за полісом №АО/000989035
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Тож, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування застрахованого автомобіля «Volkswagen T6 (Transporter)», номерний знак НОМЕР_1 , у ПрАТ «СК "Арсенал Страхування"» виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку до ПрАТ «Європейський страховий альянс».
За таких обставин, у зв'язку із настанням страхового випадку - пошкодженням ОСОБА_2 автомобіля «Volkswagen T6 (Transporter)», номерний знак НОМЕР_1 , у відповідача виник обов'язок відшкодувати позивачу витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу у розмірі 31 294,13 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування суми понесених витрат, за результатом розгляду якої відповідачем згідно страхового акту №594/13 від 20.02.2020 сплачено страхове відшкодування на користь позивача частково у розмірі 18 173,24 грн. При цьому, на підтвердження саме такого розміру страхового відшкодування, відповідачем самостійно здійснено розрахунок вартості відновлювального ремонту транспортного засобу «Volkswagen T6 (Transporter)», номерний знак НОМЕР_1 , згідно із ремонтною калькуляцією №2876/19 СВ від 17.02.2020.
Так, спеціальні норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем документально підтверджено розмір і оплату проведеного ремонту автомобіля, вартість якого визначена виконавцем робіт (СТО), а також підтверджується звітом за вих. №16433 від 26.11.2019 про визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу «Volkswagen T6 (Transporter)», номерний знак НОМЕР_1 .
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позивачем доведено розмір відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Volkswagen T6 (Transporter)», номерний знак НОМЕР_1 на суму 31 294,13 грн.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 76, ст. 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, ураховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 13 120,89 грн (з урахуванням часткової сплати відповідачем страхового відшкодування на користь позивача).
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Арсенал Страхування"» задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (03039, місто Київ, проспект Науки, будинок 3; ідентифікаційний код 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Арсенал Страхування"» (03056, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок 154; ідентифікаційний код 33908322) суму страхового відшкодування у розмірі 13 120 (тринадцять тисяч сто двадцять) грн 89 коп. та судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В. Бондарчук