ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.05.2023Справа № 910/131/23
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Вертикаль-Плюс»
до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства «Укргазвидобування»
про розірвання договору
Суддя Смирнова Ю.М.
Секретар судового засідання Негеля Ю.М.
Представники учасників справи:
від позивачане з'явилися
від відповідачаЮрченко П.Ю.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Вертикаль-Плюс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства «Укргазвидобування», в якому просить суд розірвати укладений сторонами договір про надання послуг №215/8-21 від 29.06.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про об'єктивну неможливість виконання зобов'язань за спірним договором у 2022 році внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та істотної зміни обставин.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 на підставі ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Вертикаль-Плюс» було залишено без руху.
Позивачем у строк, встановлений судом, усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 відкрито провадження у справі №910/131/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 10.03.2023.
24.02.2023 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника. Зазначене клопотання задоволено судом.
08.03.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує.
09.03.2023 від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, мотивоване необхідністю реалізації сторонами права на подання відповіді на відзив та заперечень в порядку ст.ст. 166, 167 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2023 відкладено підготовче засідання у справі на 19.04.2023, встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - до 24.03.2023, встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив - 5 днів з дня отримання такої відповіді.
27.03.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він проти тверджень відповідача, викладених у відзиві на позов заперечив.
03.04.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
18.04.2023 від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання 19.04.2023 без участі його представника.
Сторони у підготовче засідання 19.04.2023 представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У підготовчому засіданні 19.04.2023 суд прийняв відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив до розгляду. Також суд задовольнив клопотання відповідача про проведення судового засідання 19.04.2023 без участі його представника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.05.2023.
У судове засідання, призначене на 11.05.2023, з'явився представник відповідача, який проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що строк дії Договору станом на момент розгляду справи закінчився, що виключає можливість його розірвання.
Позивач представників у судове засідання не направив.
Оскільки позивача було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, зважаючи на те, що судом задоволено клопотання позивача про розгляд справи без його участі, справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами без участі представника позивача.
У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва
29.06.2021 між Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Вертикаль-Плюс» (виконавець) було укладено договір №215/8-21 (надалі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язується на свій ризик, своїми силами, а також необхідними матеріалами відремонтувати та здати у встановлений строк об'єкт ремонту, зазначений в п. 1.3 договору, а замовник - прийняти й оплатити вартість належним чином фактично наданих послуг після закінчення ремонту на об'єкті.
Відповідно до п.п. 1.2-1.4 Договору вид послуг - послуги з поточного ремонту (надалі - послуги); найменування: поточний ремонт будівлі гаражу колони А та МТ №2 ВТТ та СТ; обсяг, перелік і зміст послуг визначаються договірною ціною, що наведена в Додатку №1 до Договору та є його невід'ємною частиною, до складу яких входять локальні кошториси, та погоджуються сторонами шляхом підписання в момент укладення Договору.
Пунктом 5.1 Договору визначено, що строки надання послуг - не більше 200 календарних днів з дати передачі замовником виконавцю будівельного майданчиків за актом приймання-передачі.
Згідно з п. 5.2 Договору місце надання послуг: Україна, Харківська обл., Балаклійський район, с. Андріївка, вулиця Першотравнева, 141.
Відповідно до п.п. 5.5.1, 5.5.5, 5.6 Договору приймання-передача послуг за даним договором здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України. Виконавець зобов'язаний щомісячно, разом з довідкою про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3), подавати замовнику виконавчу документацію. Не пізніше як через 3 робочих дня після закінчення послуг виконавець передає замовнику об'єкт ремонту згідно з підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідками (форма КБ-3), по акту готовності об'єкту, який підписується уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до п. 6.1 Договору договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання виконавцем забезпечення виконання своїх зобов'язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 6.2 цього договору, і діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків до повного виконання.
За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що 15.09.2021 між сторонами підписано Акт №1 передачі земельної ділянки (майданчика) для виконання робіт згідно договору №215/8-21 від 29.06.2021 по об'єкту «Поточний ремонт будівлі гаражу колони А та МТ №2 ВТТ та СТ».
Таким чином, з огляду на положення п. 5.1 Договору, позивач зобов'язаний був виконати обумовлені Договором роботи у строк до 03.04.2022.
Пунктом 9.1 Договору визначено, що сторони звільняються від відповідальності за ненадання або неналежне надання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
Згідно з п. 9.2 Договору сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Наслідком не повідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої сторони посилатися на дії обставин непереборної сили як причину ненадання чи порушення строків надання зобов'язань.
Відповідно до п. 9.3 Договору доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом.
За змістом п. 9.4 Договору, у разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 30 днів, кожна із сторін в установленому порядку має право розірвати цей договір. У разі попередньої оплати виконавець повертає замовнику кошти протягом трьох днів з дня розірвання цього договору.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Указами Президента України неодноразово продовжувався вказаний строк, зокрема, Указом Президента від 06.02.2023 №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб.
У п. 5.2 Договору визначено, що місцем надання послуг є: Україна, Харківська обл., Балаклійський район, с. Андріївка, вулиця Першотравнева, 141.
При цьому, судом враховується, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області» затверджено території територіальних громад Харківської області, зокрема, Донецьку селищну територіальну громаду шляхом об'єднання Донецької і Андріївської селищних рад, а також Пришибської, П'ятигірської та Шебелинської сільських рад Балаклійського району.
В свою чергу, постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» Балаклійський район Харківської області було ліквідовано, натомість утворено, зокрема, Ізюмський район (з адміністративним центром у місті Ізюм) у складі територій Балаклійської міської, Барвінківської міської, Борівської селищної, Донецької селищної, Ізюмської міської, Куньєвської сільської, Оскільської сільської, Савинської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
25.04.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України прийнято наказ №75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року», яким затверджено перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022, до якого включено, в тому числі Донецьку селищну територіальну громаду Ізюмського району Харківської області.
Вказаний наказ втратив чинність лише 27.12.2022 на підставі наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 (згідно з яким Донецька селищна територіальна громада Ізюмського району Харківської області досі залишається у складі територій можливих бойових дій).
Як зазначає позивач, територія Харківської області, зокрема, територія Ізюмського району знаходяться майже весь час під обстрілами; протягом тривалого часу російська федерація здійснює потужні обстріли саме по об'єктам критичної інфраструктури України, зокрема, по об'єктах критичної інфраструктури Харківської області; надання послуг позивачем за укладеним Договором є виконання ремонту в будівлі об'єкта критичної інфраструктури, який вже декілька разів був під прямим ворожим обстрілом ракет.
Відтак, за твердженням позивача, військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорними обставинами, тривале існування яких унеможливлює подальше виконання позивачем зобов'язань по Договору. При цьому, як вказує позивач, тривале існування даних обставин непереборної сили є причинами, які позивач не міг усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, і такі обставини не могли бути передбачені в момент укладення Договору.
Позивач стверджує, що 31.03.2022 ним на електронну адресу відповідача було надіслано лист про неможливість виконання договору у зв'язку з початком військової агресії російської федерації проти України та введенням у зв'язку з цим воєнного стану.
В подальшому, як зазначив позивач, на підтвердження турботливості щодо виконання взятих на себе зобов'язань він звертався до відповідача з проханням надати доступ до місця надання послуг і в червні 2022 року позивачу надано можливість провести регулювання воріт, після чого підписано акт виконаних робіт від 30.08.2022. При цьому, позивач пояснив, що у листопаді та грудні 2022 року роботи не проводилися, але позивачем підготовлено та передано для підпису відповідачу акт виконаних робіт, в який включені роботи, що були виконані протягом січня-лютого 2022 року.
З матеріалів справи вбачається, що 10.12.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Вертикаль-Плюс» направило замовнику повідомлення №2 від 08.12.2022, в якому, вказуючи на тривання дії непереборної сили більше ніж 30 календарних днів та посилаючись на п. 9.4 Договору, зазначило про розірвання Договору з 30.12.2022.
Частиною 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема, загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна тощо.
Листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет, та адресований «Всім кого це стосується», Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
13.05.2022 Торгово-промислова палата України опублікувала на своєму сайті пояснення, що в період дії воєнного стану у разі порушення зобов'язань згаданий вище лист від 28.02.2022 можна роздрукувати із сайту ТПП України та долучати до повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання договірних зобов'язань у встановлений термін, для спроможності обґрунтованого перенесення строків виконання зобов'язань та вирішення спірних питань мирним шляхом. Також у листі вказується, що у разі необхідності сторона, яка порушила свої зобов'язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, за кожним зобов'язанням окремо.
Для долучення до матеріалів справи позивачем надано сертифікат Запорізької Торгово-промислової палати №2300-22-1662 від 07.12.2022 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Даним сертифікатом засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (тимчасова окупація території, активні бойові дії), щодо обов'язку (зобов'язання) Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Вертикаль-Плюс», а саме: надання послуг з поточного ремонту будівлі гаражу колони А та МТ №2 ВТТ та СТ, за адресою - Україна, Харківська обл., Балаклійський район, с. Андріївка, вулиця Першотравнева, 141, у термін 03.04.2022 за Договором про надання послуг №215/8-21 від 29.06.2021.
У вищевказаному сертифікаті періодом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) вказано: дата настання - 02.03.2022; дата закінчення - тривають на 07.12.2022.
Таким чином, з огляду на те, що починаючи з 24.02.2022 населений пункт, в якому згідно Договору мали виконуватися позивачем відповідні роботи, розташований в районі проведення воєнних (бойових) дій, враховуючи наданий позивачем сертифікат Запорізької Торгово-промислової палати №2300-22-1662 від 07.12.2022, суд дійшов висновку, що позивачем у встановленому законодавством порядку підтверджено факт існування форс-мажорних обставин.
Щодо посилань відповідача на не повідомлення його про існування відповідних форс-мажорних обставин у встановлений Договором строк, суд зазначає, що своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване саме на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.
В даному випадку очевидно, що обставини, на які посилається позивач як на форс-мажорні, відповідачу були достеменно відомі.
Тобто, на переконання суду, наслідки не повідомлення відповідача у встановлений Договором строк не мали жодного негативного наслідку для відповідача, а відтак посилання відповідача на недотримання вимог п. 9.2 Договору в контексті заявлених позовних вимог до уваги судом не приймаються.
Оскільки дія обставин непереборної сили продовжувалася більше ніж 30 днів, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що станом на 10.12.2022 (дата направлення повідомлення №2 від 08.12.2022) позивач мав право ініціювати питання про розірвання Договору на підставі п. 9.4 Договору.
Разом з цим чіткого порядку розірвання Договору у випадку існування форс-мажорних обставин умови Договору не містять. Також Договором не передбачено права на односторонню відмову від Договору в такому випадку.
Як свідчать обставини справи, згоди щодо розірвання Договору на підставі п. 9.4 Договору сторонами так і не було досягнуто.
Тому у позовній заяві позивач просить суд розірвати Договір у судовому порядку на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України у зв'язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
За приписами ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
За визначенням, наведеним у вказаній статті, зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, а тому розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час прийняття відповідного судового рішення) договір.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/7981/17, від 18.11.2019 у справі №910/16750/18.
У п. 6.1 Договору сторони погодили, що останній діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків до повного виконання.
Таким чином, суд констатує, що укладений між сторонами Договір припинив свою дію 31.12.2022 у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Оскільки розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився), враховуючи, що строк дії Договору станом на момент розгляду справи вже закінчився, вимоги позивача в частині розірвання Договору про надання послуг №215/8-21 від 29.06.2021 задоволенню не підлягають.
Що стосується вимог позивача в частині визнання дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за Договором про надання послуг №215/8-21 від 29.06.2021, суд зазначає таке.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.
При цьому, ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).
Вимога позивача про визнання дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за Договором про надання послуг №215/8-21 від 29.06.2021 по суті є вимогою про встановлення юридичного факту і в контексті вимог про розірвання договору не може розцінюватися як самостійний та ефективний спосіб захисту порушеного права.
А тому у задоволенні такої вимоги слід відмовити.
Враховуючи викладене, позов задоволенню не підлягає.
Інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав, впливу не мають.
У відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 01.06.2023
Суддя Ю.М. Смирнова