вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"24" травня 2023 р. Cправа № 902/69/23
Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.,
за участю представників
позивача Патрікєєва І.В., ордер серія СА №1047217 від 01.02.2023 (в режимі ВКЗ),
відповідача Світлицький А.В., ордер серія АА №1230258 від 06.03.2023 (в режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісагро - Умань" (вул.Софіївська, 1-А, с.Городецьке, Уманський район, Черкаська область, 20325)
до: Фермерського господарства "Надбужанське-С" (с. Стрільчинці, Вінницький (Немирівський) район, Вінницька область, 22800)
про стягнення 1 844 454,36 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісагро - Умань" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фермерського господарства "Надбужанське-С" про стягнення заборгованості в сумі 1 911 704,75 грн., з яких 1 207 837,18 грн - основного боргу, 148 236,87 грн - штрафу, 248 978,58 грн. - 39% річних та 306 652,12 грн. - пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе обов'язків за Договором поставки №306-190422/ззр ЦЮ від 19.04.2022, в частині оплати за поставлений товар.
Ухвалою суду від 07.01.2023 відкрито провадження у справі №902/69/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13 лютого 2023.
01.02.2023 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача №б/н від 01.02.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
Ухвалою суду від 02.02.2023 задоволено клопотання представника позивача та доручено Уманському міськрайонному суду Черкаської області забезпечити проведення судового засідання у справі №902/69/23, призначене на 13.02.2023 о 10:30 год, у режимі відеоконференції за участю представника позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісагро - Умань".
На визначену судом дату в судове засідання з'явилась представник позивача, яка приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області. Відповідач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Суд повідомив представника позивача, що ухвала про відкриття провадження у справі направлена на адресу відповідача отримана останнім 20.01.2023, однак на день розгляду справи від відповідача відзиву на позовну заяву, пояснень чи будь яких заперечень до суду не надходило.
Ухвалою суду 13.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №902/69/23 для судового розгляду по суті на 15.03.2023 року о 10:00 год.
03.03.2023 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача №б/н від 03.03.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
Ухвалою суду від 03.03.2023 задоволено клопотання представника позивача та доручено Уманському міськрайонному суду Черкаської області забезпечити проведення судового засідання у справі №902/69/23, призначене на 15.03.2023 о 10:00 год, у режимі відеоконференції за участю представника позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісагро - Умань".
14.03.2023 на електронну адресу суду та через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване проведенням між сторонами переговорів щодо укладення мирової угоди.
Судове засідання у справі №902/69/23 призначене на 15.03.2023 не відбулось у зв'язку з оголошенням у Вінницькій області повітряної тривоги, що підтверджується наявною в матеріалах справи службовою запискою секретаря судового засідання №111/2023 від 15.03.2023.
Оскільки судове засідання не відбулось з не залежних від суду та сторін обставин, суд призначив судове засідання з розгляду справи по суті на 29.03.2023 об 11:00 год, про що повідомлено представників сторін шляхом оформлення телефонограм.
15.03.2023 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача №б/н від 15.03.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
Ухвалою суду від 20.03.2023 задоволено вище вказане клопотання представника позивача та доручено Уманському міськрайонному суду Черкаської області забезпечити проведення судового засідання у справі №902/69/23, призначене на 29.03.2023 о 11:00 год, у режимі відеоконференції за участю представника позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісагро - Умань".
29.03.2023 на електронну адресу суду та через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.
На визначену судом дату в судове засідання з'явився представник позивача, яка приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області. Відповідач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується наявними в матеріалах справи доказами.
За наслідками судового засідання, судом протокольною ухвалою оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 11:00 год. 12.04.2023. Крім того, задоволено усне клопотання представника позивача про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції у приміщенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
Згідно даних Web-програми "Бронювання систем відеоконференцзв'язку", Господарським судом Вінницької області було створено заявку на бронювання майданчика (залу) для проведення судового засідання 12.04.2023 о 11:00 год. в режимі відеоконференції в Уманському міськрайонному суді Черкаської області.
Враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача, суд ухвалою від 30.03.2023 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.
03.04.2023 на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій та відсотків річних в зв'язку з невірним розрахунком та детальний розрахунок проведених позивачем нарахувань штрафу, пені та річних.
07.04.2023 на адресу суду надійшла заява представника відповідача №б/н від 06.04.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 07.04.2023 задоволено заяву представника відповідача №б/н від 06.04.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.
12.04.2023 на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про слухання справи без участі представника. В якому поміж іншого зазначено, що позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення, підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
На визначену судом дату в судове засідання 12.04.2023 з'явився представник відповідача, який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.
В судовому засіданні суд повідомив представника відповідача про наявність в матеріалах справи заяви позивача про зменшення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій та відсотків річних, з підстав викладених у даній заяві.
Представник відповідача не заперечив щодо задоволення даної заяви.
Дослідивши матеріали справи, судом прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій та відсотків річних, тому подальший розгляд справи здійснюється за вимогами про стягнення з відповідача 1 844 454,36 грн. заборгованості, з яких 1 207 837,18 грн - основного боргу, 142 066,64 грн - штрафу, 222 079,77 грн. - 39% річних та 272 470,77 грн. - пені.
Крім того, в судовому засіданні представник відповідача зазначив що борг частково погашається відповідачем тому заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
За наслідками судового засідання суд протокольною ухвалою відклав розгляд справи на 26.04.2023 о 15:30 год., про що повідомлено представника позивача шляхом оформлення секретарем судового засідання телефонограми.
19.04.2023 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача №б/н від 19.04.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
Ухвалою суду від 20.04.2023 задоволено вище вказане клопотання представника позивача та доручено Уманському міськрайонному суду Черкаської області забезпечити проведення судового засідання у справі №902/69/23, призначене на 26.04.2023 о 15:30 год, у режимі відеоконференції за участю представника позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісагро - Умань".
25.04.2023 до суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з проведенням погашення заборгованості з боку відповідача та можливого врегулювання спору між сторонами.
26.04.2023 до суду від представника відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи письмових доказів часткового погашення відповідачем суми основного боргу в розмірі 296 234,70 грн, до якої долучено копії квитанцій до платіжних інструкцій №21 від 13.04.2023 на суму 100 000,00 грн, № 6 від 18.04.2023 на суму 100 000,00 грн та №38 від 25.04.2023 на суму 96 234,70 грн.
На визначену судом дату в судове засідання 26.04.2023 з'явився представник відповідача.
За наслідками судового засідання, судом протокольною ухвалою оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 10:00 год. 24.05.2023.
Враховуючи неявку у судове засідання представника позивача, суд ухвалою від 28.04.2023 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.
01.05.2023 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача №б/н від 01.05.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
Ухвалою суду від 01.05.2023 задоволено вище вказане клопотання представника позивача та доручено Уманському міськрайонному суду Черкаської області забезпечити проведення судового засідання у справі №902/69/23, призначене на 24.05.2023 о 10:00 год, у режимі відеоконференції за участю представника позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісагро - Умань".
23.05.2023 на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначено, що в зв'язку зі сплатою відповідачем 398 938,40 грн основний борг на день розгляду справи становить 808 898,78 грн., тому просить прийняти заяву про зменшення позовних вимог та стягнути з відповідача 808 898,78 грн - основного боргу, 142 066,64 грн - штрафу, 222 079,77 грн. - 39% річних та 272 470,77 грн. - пені.
24.05.2023 до суду від представника відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів доказів в якій останній зазначає що відповідачем частково погашено основний борг в сумі 498 938,40 грн., тому просить врахувати часткову оплату основного боргу при постановленні рішення у справі.
На визначену судом дату в судове засідання 24.05.2023 завились в режимі відеоконференції представники сторін.
В судовому засіданні судом повідомлено сторін про наявність в матеріалах справи заяви представника позивача про зменшення позовних вимог в зв'язку із сплатою відповідачем частини основного боргу та заяви представника відповідача про долучення доказів.
Представник позивача підтримала заяву про зменшення позовних вимог та просила суд її задовольнити.
Суд розглянувши заяву представника позивача відмовляє в її задоволенні оскільки дана заява подана на стадії розгляду справи по суті, що суперечить нормам викладеним в ст. 46 ГПК України.
Представник позивача просила суд при прийнятті рішення врахувати часткові оплати здійснені відповідачем на суму 398 938,40 грн, щодо наданої відповідачем квитанції до платіжної інструкції №21 від 13.04.2023 на суму 100 000,00 грн, зазначила що дана оплата не стосується позовних вимог заявлених в даній позовній заяві. Крім того заявила усне клопотання щодо подання до суду доказів понесених позивачем витрат на правничу допомогу протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення.
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд закрити провадження у справі в частині сплаченого боргу та зменшити суму штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 24.05.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
19 квітня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісагро - Умань" (позивач, в договорі Постачальник) та Фермерським господарством "Надбужанське-С" (відповідач, в договорі Покупець) було укладено договір поставки №306-190422/ззр ЦЮ на умовах розстрочення платежу (далі Договір), відповідно до п 1.1. якого за цим Договором Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлений строк Покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити за нього певну грошову суму.
Поставка Товару в рамках і на підставі цього Договору може здійснюватися окремими партіями відповідно до додаткових угод (специфікацій) до цього Договору. Загальна кількість та найменування Товару, що підлягає поставці, його певне співвідношення (асортимент), упаковка та маркування, ціна, строк, порядок поставки та оплати, а також інші умови, визначаються додатковими угодами (специфікаціями) до цього Договору, які є невід'ємною його частиною та Положеннями даного Договору (п. 1.2 та п. 1.3 Договору).
Зобов'язання Сторін по поставці відповідної партії Товару (певного асортименту) у рамках цього Договору виникають лише після підписання Сторонами відповідної додаткової угоди (специфікації) до цього Договору (п. 1.4. Договору).
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і є укладеним на строк до 31 грудня 2022 р., а щодо невиконаних до цього дня зобов'язань та відповідальності - до повного їх виконання (п. 2.1 Договору).
Поставка Товару здійснюється на умовах, визначених відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів INCOTERMS - 2020. Конкретні умови поставки вказуються в додаткових угодах (специфікаціях) до цього Договору. При цьому фактичним вантажоотримувачем Товару може бути, як сам Покупець, так і вказані ним треті особи, які не є Сторонами цього Договору і діють на підставі договору доручення. Поставка Товару здійснюється за умови наявності у Покупця належним чином оформленого доручення (довіреності) на певний Товар, передбачений додатковою угодою (специфікацією) до цього Договору. Строки, порядок та інші умови поставки, вибірки (отримання) Товару встановлюються сторонами в Додатковій угоді (специфікації) та положеннями даного Договору. Товар постачається партіями в асортименті та кількості, які визначаються Сторонами у додаткових угодах (специфікаціях), які є невід'ємною частиною даного Договору. У випадку поставлення Товару в асортименті чи кількості, які є відмінними від асортименту та кількості Товару, передбачених у діючій додатковій угоді (специфікації), Сторонами вносяться зміни і доповнення до додаткової угоди (специфікацій), які оформляються угодою про внесення змін і доповнень до додаткової угоди. У випадку, якщо такі зміни не були внесені до додаткової угоди (специфікації), а Товар був поставлений Постачальником та прийнятий Покупцем, вважається, що Сторони погодили внесення змін і доповнень до додаткової угоди. Якщо Товар, визначений у додатковій угоді (специфікації), не був поставлений Постачальником на умовах, передбачених даним Договором та додатковою угодою (специфікацією), Покупець має право відмовитись від зобов'язань, передбачених даним Договором та відповідною додатковою угодою (специфікацією) в частині недопоставленого Товару (п. 2.2. - 2.7 Договору).
Вартість Товару повинна бути повністю сплачена Постачальнику Покупцем на умовах, які зазначені в додаткових угодах (специфікаціях) до даного Договору та положенням даного Договору, що є невід'ємною частиною даного Договору (п. 4.1. Договору).
Покупець при оплаті Товару в платіжному документі (дорученні тощо) повинен правильно вказати призначення платежу, а саме: Вказати назву, номер і дату Договору та номер і дату додаткової угоди (специфікації), по якому здійснюються платіж; Або вказати назву, номер і дату видаткової накладної чи рахунка-фактури, за яким здійснюється платіж. У випадку, якщо Покупець не вказав чіткого призначення платежу, Постачальник має право на свій розсуд зарахувати відповідні кошти за певну партію Товару. Загальна сума Договору складається із суми всіх додаткових угод (специфікацій), у відповідності до вимог даного Договору (п. 4.5. та п. 4.6. Договору).
Приймання Товару по кількості, якості й асортименту здійснюється під час передачі Товару Покупцю з наданням усіх необхідних документів. Свідченням приймання Товару є підпис уповноваженого співробітника Покупця на видаткових накладних, які мають містити посилання на цей Договір та довіреності на отримання Товару (п. 6.3. Договору).
Покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни Товару сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 5 % (п'яти відсотків) та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу. За порушення грошових зобов'язань по оплаті ціни Товару на підставі статті 625 Цивільного Кодексу України, сплачує на користь Постачальника 39 % річних від суми боргу. Нарахування неустойки (пені) за цим Договором здійснюється протягом всього часу існування заборгованості (п. 8.6. та п. 8.7. Договору).
Строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки (пені) та відшкодування завданих збитків, передбачених п. 8.6.Договору, встановлюється у 3 роки (п. 8.11. Договору).
04.05.2022 між сторонами укладено Додаткова угода (специфікація) №1 в якій сторони визначили найменування (асортимент) товару, кількість, одиниця виміру, валюта, курс до гривні, еквівалент вартості в іноземній валюті без ПДВ, ціна в грн. за одиницю без ПДВ, сума загальна без ПДВ, строк оплати - 100% до 04.05.2022, строк поставки - 06.05.2022, умови поставки, якість товару, упаковка та маркування, загальна сума з ПДВ 77 390,40 грн.
06.05.2022 між сторонами укладено Додаткова угода (специфікація) №2 в якій сторони визначили найменування (асортимент) товару, кількість, одиниця виміру, валюта, курс до гривні, еквівалент вартості в іноземній валюті без ПДВ, ціна в грн. за одиницю без ПДВ, сума загальна без ПДВ, строк оплати - 100% до 15.05.2022, строк поставки - 06.05.2022, умови поставки, якість товару, упаковка та маркування, загальна сума з ПДВ 48 830,52 грн.
10.05.2022 між сторонами укладено Додаткова угода (специфікація) №3 в якій сторони визначили найменування (асортимент) товару, кількість, одиниця виміру, валюта, курс до гривні, еквівалент вартості в іноземній валюті без ПДВ, ціна в грн. за одиницю без ПДВ, сума загальна без ПДВ, строк оплати - 100% до 15.05.2022, строк поставки - 13.05.2022, умови поставки, якість товару, упаковка та маркування, загальна сума з ПДВ 98 143,32 грн.
26.04.2022 між сторонами укладено Додаткова угода (специфікація) №4 в якій сторони визначили найменування (асортимент) товару, кількість, одиниця виміру, валюта, курс до гривні, еквівалент вартості в іноземній валюті без ПДВ, ціна в грн. за одиницю без ПДВ, сума загальна без ПДВ, строк оплати - 100% без ПДВ в розмірі 148 835,70 до 26.04.2022, в розмірі 252 517,20 до 15.05.2022, в розмірі 102 837,12 до 31.05.2022 та в розмірі 61 653,52 до 01.08.2022, строк поставки - 30.04.2022, 13.05.2022, 20.05.2022 та 06.06.2022, умови поставки, якість товару, упаковка та маркування, загальна сума з ПДВ 679 012,24 грн.
20.05.2022 між сторонами укладено Додаткова угода (специфікація) №5 в якій сторони визначили найменування (асортимент) товару, кількість, одиниця виміру, валюта, курс до гривні, еквівалент вартості в іноземній валюті без ПДВ, ціна в грн. за одиницю без ПДВ, сума загальна без ПДВ, строк оплати - 100% без ПДВ в розмірі 102 328,00 до 20.05.2022, в розмірі 108 393,10 до 31.05.2022, строк поставки - 20.05.2022, умови поставки, якість товару, упаковка та маркування, загальна сума з ПДВ 252 865,32 грн.
16.05.2022 між сторонами укладено Додаткова угода (специфікація) №6 в якій сторони визначили найменування (асортимент) товару, кількість, одиниця виміру, валюта, курс до гривні, еквівалент вартості в іноземній валюті без ПДВ, ціна в грн. за одиницю без ПДВ, сума загальна без ПДВ, строк оплати - 100% без ПДВ в розмірі 242 595,00 до 16.05.2022, в розмірі 627 079,48 до 31.05.2022, в розмірі 125 675,76 до 01.08.2022 та в розмірі 92 792,45 до 22.07.2022, строк поставки - 20.05.2022, 25.06.2022, 30.06.2022 та 22.07.2022, умови поставки, якість товару, упаковка та маркування, загальна сума з ПДВ 1 305 771,24 грн.
16.09.2022 між сторонами укладено Додаткова угода (специфікація) №7 в якій сторони визначили найменування (асортимент) товару, кількість, одиниця виміру, валюта, курс до гривні, еквівалент вартості в іноземній валюті без ПДВ, ціна в грн. за одиницю без ПДВ, сума загальна без ПДВ, строк оплати - 100% без ПДВ в розмірі 269 992,80 до 16.09.2022, в розмірі 85 983,60 до 30.09.2022, строк поставки - 19.09.2022 та 03.10.2022, умови поставки, якість товару, упаковка та маркування, загальна сума з ПДВ 427 171,68 грн.
11.10.2022 між сторонами укладено Додаткова угода (специфікація) №8 в якій сторони визначили найменування (асортимент) товару, кількість, одиниця виміру, валюта, курс до гривні, еквівалент вартості в іноземній валюті без ПДВ, ціна в грн. за одиницю без ПДВ, сума загальна без ПДВ, строк оплати - 100% без ПДВ в розмірі 3 579,55 до 11.10.2022, в розмірі 120 775,11 до 14.10.2022, в розмірі 19 627,42 до 17.10.2022, строк поставки - 15.10.2022, 20.10.2022, 23.10.2022, умови поставки, якість товару, упаковка та маркування, загальна сума з ПДВ 172 778,49 грн.
02.11.2022 між сторонами укладено Додаткова угода (специфікація) №9 в якій сторони визначили найменування (асортимент) товару, кількість, одиниця виміру, валюта, курс до гривні, еквівалент вартості в іноземній валюті без ПДВ, ціна в грн. за одиницю без ПДВ, сума загальна без ПДВ, строк оплати - 100% до 02.11.2022, строк поставки - 04.11.2022, умови поставки, якість товару, упаковка та маркування, загальна сума з ПДВ 42 104,88 грн.
На виконання умов договору та додаткових угод до нього позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 2 842 476,23 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними за період з 26.04.2022 по 04.11.2022 (а.с. 49-78) та товарно-транспортними накладними (а.с. 110-138).
Крім того, позивачем за період з 26.04.2022 по 02.11.2022 виставлено відповідачу рахунки на оплату по замовленню в яких зазначено найменування товару, кількість, вартість та умови оплати з зазначенням дати до якої потрібно провести розрахунок (а.с. 79-106), а саме: №715 від 26.04.2022 найменувань товару 4 на загальну суму 178 602,84 грн, оплата 100% до 26.04.2022, № 716 від 26.04.2022 найменувань товару 1 на суму 29 934,72 грн, оплата 100% до 27.04.2022, №722 від 27.04.2022 найменувань товару 2 на загальну суму 295 281,60 грн, оплата 100% до 15.05.2022, №802 від 04.05.2022 найменувань товару 1 на суму 77 390,40 грн, оплата 100% до 04.05.2022, №833 від 06.05.2022 найменувань товару 3 на загальну суму 141 406,08 грн, оплата 100% до 06.05.2022, №837 від 06.05.2022 найменувань товару 1 на суму 14 967,36 грн, оплата 100% до 06.05.2022, №865 від 09.05.2022 найменувань товару 1 на суму 7 739,04 грн, оплата 100% до 09.05.2022, №877 від 09.05.2022 найменувань товару 1 на суму 29 082,14 грн, оплата 100% до 09.05.2022, №897 від 10.05.2022 найменувань товару 1 на суму 54 700,56 грн, оплата 100% до 15.05.2022, №898 від 10.05.2022 найменувань товару 3 на загальну суму 43 442,76 грн, оплата 100% до 15.05.2022, №979 від 16.05.2022 найменувань товару 5 на загальну суму 123 404,54 грн, оплата 100% до 31.05.2022, №980 від 16.05.2022 найменувань товару 1 на суму 291 114,00 грн, оплата 100% до 16.05.2022, №992 від 17.05.2022 найменувань товару 1 на суму 114 846,48 грн, оплата 100% до 31.05.2022, №993 від 17.05.2022 найменувань товару 4 на загальну суму 637 648,90 грн, оплата 100% до 31.05.2022, №1047 від 20.05.2022 найменувань товару 1 на суму 122 793,60 грн, оплата 100% до 20.05.2022, №1055 від 20.05.2022 найменувань товару 4 на загальну суму 130 071,72 грн, оплата 100% до 20.05.2022, №1451 від 20.06.2022 найменувань товару 2 на загальну суму 120 264,24 грн, оплата 100% до 01.08.2022, №1469 від 22.06.2022 найменувань товару 1 на суму 12 453,22 грн, оплата 100% до 01.08.2022, №1492 від 27.06.2022 найменувань товару 3 на загальну суму 18 093,46 грн, оплата 100% до 01.08.2022, №1561 від 22.07.2022 найменувань товару 2 на загальну суму 111 350,94 грн, оплата 100% до 22.07.2022, №1776 від 16.09.2022 найменувань товару 1 на суму 89 749,80 грн, оплата 100% до 16.09.2022, №1777 від 16.09.2022 найменувань товару 2 на загальну суму 72 649,68 грн, оплата 100% до 16.09.2022, №1877 від 30.09.2022 найменувань товару 1 на суму 103 180,32 грн, оплата 100% до 30.09.2022, №1955 від 11.10.2022 найменувань товару 1 на суму 4 295,46 грн, оплата 100% до 11.10.2022, №1988 від 14.10.2022 найменувань товару 3 на загальну суму 144 930,13 грн, оплата 100% до 14.10.2022, №1992 від 17.10.2022 найменувань товару 1 на суму 2 289,92 грн, оплата 100% до 17.10.2022, №1993 від 17.10.2022 найменувань товару 3 на загальну суму 21 262,98, оплата 100% до 17.10.2022 та №2066 від 02.11.2022 найменувань товару 1 на суму 42 104,88, оплата 100% до 02.11.2022.
В подальшому між сторонами 03.10.2022 підписано три рахунки коригування: №72 в якому скориговано ціну по рахунку №992 від 17.05.2022 з суми 114 846,48 грн на 26 782,56 грн, №74 в якому скориговано ціну та кількість по рахунку №1055 від 20.05.2022 за товар Болівар Форте з 110 л. на 42,43 л. та з суми 81 017,20 грн без ПДВ на 7 287,78 грн без ПДВ, № 76 в якому скориговано ціну по рахунку №1469 від 22.06.2022 з суми 12 453,22 грн на 2 904,05 грн.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісагро - Умань" (в договорі Первісний кредитор), Фермерським господарством "Надбужанське-С" (в договорі Боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САННА-ОІЛ» (в договорі Новий кредитор) укладено чотири договори про відступлення права вимоги, а саме:
- №05-140922 від 14.09.2022 згідно якого Первісний кредитор відступає, Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові у відповідності із Договором поставки №306-190422/ззр ЦЮ від 19 квітня 2022 року (надалі іменується «Основний договір»), укладеного між Первісним кредитором та Боржником та згідно до видаткових накладних та розрахунків коригування: - видаткова накладна №1929 від 22.07.2022 року на суму 111 350,94 грн. За цим Договором Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів у розмірі 111 350 грн. 94 коп. у строк Передбачений Основним договором. Боржник надає згоду на здійснення відступлення права вимоги за Основним договором та зобов'язується здійснити належне виконання зобов'язань за Основним договором на користь Нового кредитора. (п. 1.1., п. 1.2. та п. 2.3. Договору).
- №07-031022 від 03.10.2022 згідно якого Первісний кредитор відступає, Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові у відповідності із Договором поставки №306-190422/ззр ЦЮ від 19 квітня 2022 року (надалі іменується «Основний договір»), укладеного між Первісним кредитором та Боржником та згідно до видаткових накладних та розрахунків коригування: - видаткова накладна №1261 від 17.05.2022 року на суму 114 846,48 грн.; розрахунок коригування №72 від 03.10.2022 року на суму 26 782,56 грн.; - видаткова накладна №1350 від 20.05.2022 року на суму 37 496,16 грн.; - розрахунок коригування №74 від 03.10.2022 року на суму 8 745,34 грн.; - видаткова накладна №1827 від 22.06.2022 року на суму 12 453,22 грн.; - розрахунок коригування №76 від 03.10.2022 року на суму 2 904,05 грн. За цим Договором Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів у розмірі 203 227 грн. 81 коп. у строк Передбачений Основним договором. Боржник надає згоду на здійснення відступлення права вимоги за Основним договором та зобов'язується здійснити належне виконання зобов'язань за Основним договором на користь Нового кредитора. (п. 1.1., п. 1.2. та п. 2.3. Договору).
- №09-171022 від 17.10.2022 згідно якого Первісний кредитор відступає, Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові у відповідності із Договором поставки №306-190422/ззр ЦЮ від 19 квітня 2022 року (надалі іменується «Основний договір»), укладеного між Первісним кредитором та Боржником та згідно до видаткових накладних та розрахунків коригування: - видаткова накладна №2282 від 03.10.2022 року на суму 103 180,32 грн.; видаткова накладна №2283 від 03.10.2022 року на суму 72 649,68 грн. За цим Договором Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів у розмірі 175 830 грн. 00 коп. у строк Передбачений Основним договором. Боржник надає згоду на здійснення відступлення права вимоги за Основним договором та зобов'язується здійснити належне виконання зобов'язань за Основним договором на користь Нового кредитора. (п. 1.1., п. 1.2. та п. 2.3. Договору).
- №11-031122 від 03.11.2022 згідно якого Первісний кредитор відступає, Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові у відповідності із Договором поставки №306-190422/ззр ЦЮ від 19 квітня 2022 року (надалі іменується «Основний договір»), укладеного між Первісним кредитором та Боржником та згідно до видаткових накладних та розрахунків коригування: видаткова накладна №2398 від 18.10.2022 року на суму 44 930,13 грн. За цим Договором Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів у розмірі 44 930 грн. 13 коп. у строк Передбачений Основним договором. Боржник надає згоду на здійснення відступлення права вимоги за Основним договором та зобов'язується здійснити належне виконання зобов'язань за Основним договором на користь Нового кредитора. (п. 1.1., п. 1.2. та п. 2.3. Договору).
З огляду на вище зазначені договори про відступлення права вимоги відповідач мав розрахуватись з позивачем за отриманий товар на загальну суму 2 352 993,74 грн.
Відповідач за період з 04.05.2022 по 19.07.2022 здійснив на користь позивача оплату за отриманий товар в загальній сумі 1 145 156,54 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями: № 1235 від 04.05.2022, № 1274 від 06.05.2022, № 1276 від 10.05.2022, № 1291 від 13.05.2022, №1320 від 20.05.2022, № 61 від 14.06.2022, № 1377 від 08.06.2022, № 62 від 14.06.2022, №1428 від 22.06.2022, №132 від 19.07.2022 (а.с. 39-48) та листа відповідача №87 від 14.06.2022 про уточнення призначення платежу згідно платіжної інструкції №61 від 14.06.2022.
З огляду на викладене у відповідача перед позивачем на день подання позовної заяви до суду виникла заборгованість за поставлений товар в розмірі 1 207 837,20 грн.
Дані обставини стали підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 207 837,20 грн. Крім суми основного боргу, в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції передбачені договором, а саме: 142 066,64 грн - штрафу, 222 079,77 грн. - 39% річних та 272 470,77 грн. - пені, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Відповідач відзиву на позовну заяву чи будь яких заперечень до суду не подав, однак останнім подано заяви про долучення до матеріалів справи письмових доказів часткового погашення відповідачем суми основного боргу в розмірі 498 938,40 грн, до яких долучено копії квитанцій до платіжних інструкцій №21 від 13.04.2023 на суму 100 000,00 грн, № 6 від 18.04.2023 на суму 100 000,00 грн та №38 від 25.04.2023 на суму 96 234,70 грн., №7 від 26.04.2023 на суму 142703,70 грн та №65522636 від 26.04.2023 на 60 000,00 грн.
Крім того, як зазначалось вище позивачем подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, а саме основного боргу на 398 938,40 грн в зв'язку з частковою сплатою відповідачем, до якої долучено платіжні інструкції № 6 від 18.04.2023 на суму 100 000,00 грн, №38 від 25.04.2023 на суму 96 234,70 грн., №7 від 26.04.2023 на суму 142703,70 грн та №65522636 від 26.04.2023 на 60 000,00 грн, а також лист відповідача №25 від 26.04.2023 в якому останній просить позивача зарахувати кошти сплачені платіжними інструкціями №7 від 26.04.2023 на суму 142703,70 грн та №65522636 від 26.04.2023 на 60 000,00 грн в рахунок оплати по рахункам №1492 від 27.06.2022, №837 від 06.05.2022 та №993 від 17.05.2022.
Твердження представника позивача, що оплата згідно платіжної інструкції №21 від 13.04.2023 на суму 100 000,00 грн не стосується позовних вимог заявлених в даній позовній заяві, судом оцінюються критично, оскільки в призначенні платежу в даній платіжній інструкції визначено «за товар згідно рахунку №1988 від 14.102022», а як встановлено судом вище, рахунок №1988 від 14.102022 на загальну суму 144 930,13 грн виставлений позивачем згідно Договору поставки №306-190422/ззр ЦЮ на умовах розстрочення платежу від 19.04.2022 і видаткової накладної №2398 від 18.10.2022 року на суму 144930,13 грн, а відповідно до Договору про відступлення права вимоги №11-031122 від 03.11.2022 Первісний кредитор (позивач) відступив, Новому кредитору право вимоги за зазначеною видатковою накладною лише в сумі 44 930,13 грн.
Тобто платіжна інструкція №21 від 13.04.2023 на суму 100 000,00 грн стосується позовних вимог заявлених в даній позовній заяві та як встановлено судом ця сума увійшла в основну заборгованість заявлену позивачем у даній справі.
З огляду на викладене після відкриття провадження у справі відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар в загальному розмірі 498 938,40 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Суд зазначає, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
За наведених обставин, з урахуванням поданих сторонами заяв та доданих до них доказів про сплату відповідачем грошових коштів у розмірі 498 938,40 грн, після відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 498 938,40 грн., у зв'язку із чим провадження у справі в цій частині основного боргу підлягає закриттю відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, з покладенням витрат на сплату судового збору в цій частині на відповідача.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Приписами статей ст. 173, 175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором поставки №306-190422/ззр ЦЮ на умовах розстрочення платежу від 19.04.2022, Додаткових угод до договору поставки та Договорів про відступлення права вимоги, не було здійснено остаточної оплати вартості поставленого позивачем товару, за таких обставин, на день прийняття рішення у відповідача рахувалась заборгованість в сумі 708 898,78 грн.
В результаті викладеного, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в сумі 708 898,78 грн, як обґрунтовані, підтвердженні доказами та не спростовані відповідачем.
Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 142 066,64 грн - штрафу, 222 079,77 грн. - 39% річних та 272 470,77 грн. - пені, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 8.6. Договору Покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни Товару сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 5 % (п'яти відсотків) та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу. За порушення грошових зобов'язань по оплаті ціни Товару на підставі статті 625 Цивільного Кодексу України, сплачує на користь Постачальника 39 % річних від суми боргу.
Одним з наслідків порушення зобов'язання, передбачених статтею 611 ЦК України є сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В п. 8.7. Договору сторони визначили, що нарахування неустойки (пені) за цим Договором здійснюється протягом всього часу існування заборгованості.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно із статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Із змісту частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка не містить застережень щодо можливості встановлення у договорі інших положень, окрім як визначення іншого розміру процентів річних від простроченої суми, та суті спірних відносин випливає, що відповідна норма має імперативний характер, що спрямована на захист майнового права та інтересу кредитора. Зміст норми можна вважати диспозитивним лише в контексті наділення учасників правовідносин свободою вибору щодо розміру процентів річних. Наведене свідчить про неможливість формулювання у договорі альтернативного правила, що анулює (скасовує, відміняє) відповідне право кредитора та виключає можливість прямого застосування норми частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України у разі наявності факту прострочення виконання грошового зобов'язання.
Тобто на свій розсуд сторони можуть лише зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. Але, відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України, сторони не можуть, реалізуючи наявну свободу у визначенні умов договору, відступити повністю від положень частини 2 статті 625 цього Кодексу, змінити зміст відповідного правила та уникнути настання відповідальності за цієї статтею, домовившись про відсутність у кредитора взагалі права вимагати сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також процентів річних за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання (Постанова КГС ВС від 25.05.2021 у справі № 904/2112/20 (№ в ЄДРСР 97242635).
Суд здійснивши перевірку заявлених позивачем до стягнення 142 066,64 грн - штрафу, 222 079,77 грн. - 39% річних та 272 470,77 грн. - пені за періоди зазначені позивачем з урахуванням часткових оплат здійснених відповідачем помилок не виявив.
Заперечень щодо порядку нарахування вказаних сум, доказів своєчасності оплати отриманого товару, контррозрахунку заявлених до стягнення сум, встановлення інших строків оплати відповідачем суду не надано. Таким чином, вимоги позивача в цій частині є правомірними та обґрунтованими, такими, що відповідають умовам укладеного договору, додатків до нього та чинному законодавству.
Водночас, дослідивши матеріали справи, взявши до уваги усні пояснення представника відповідача в судовому засіданні та оскільки загальна сума штрафних санкцій до проведення відповідачем часткових оплат після відкриття провадження у справі становить майже 53% суми основного боргу, а після часткових оплат становить майже 90% суми основного боргу, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принципи верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Відповідно до ч.1 ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 р. № 15-рп/2004 зазначено, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традицій, звичаїв, тощо, які легітимізовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Згідно з п.6 ч.1 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ч.ч.2-4 ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу (ч.3 ст.15 ЦК України).
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Із мотивувальної частини Постанови Великої палати Верховного Суду України від 18.03.2020 у справі №902/417/18 слідує, що главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.
За частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).
За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Згідно із ч. 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Такими чином вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Крім того, відповідно до встановлених обставин справи, за змістом розділу 6 укладених сторонами договорів, положень статті 611 та частини третьої статті 692, статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов'язання, стягувана позивачем з відповідача сума річних у визначеному за договором розмірі від несплаченої загальної вартості товару є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду у справі №902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому вирішення питання про зменшення штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази у сукупності із об'єктивними обставинами складної ситуації у державі, економічного її становища та те що відповідач є аграрним виробником, який, серед інших, покликаний забезпечити продовольчу безпеку в країні, яка перебуває у стані збройного конфлікту з Російською Федерацією, і покладення надмірного фінансового тягаря на останнього може призвести до погіршення його матеріального становища та неможливості виконання ним своїх основних завдань, враховуючи положення ст. 129 Конституції України, а також те, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про наявність виняткових обставин які є підставою для зменшення розміру штрафу, пені та відсотків річних.
Також, враховано самий правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов'язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Крім того судом взято до уваги відсутність в діях відповідача умисних дій (заздалегідь передбачуваних).
Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст.233 Господарського кодексу України, ст.551 Цивільного кодексу України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі №924/1089/17, від 12.12.2018 у справі №921/110/18, від 14.01.2019 у справі №925/287/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, Велика Палата Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.
З огляду на викладені обставини в сукупності суд, користуючись правом, наданим йому ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, зменшує розмір заявлених до стягнення 39 % річних, штрафу та пені на 50% з заявлених: 142 066,64 грн - штрафу до 71 033,32 грн, 222 079,77 грн. - 39% річних до 111 039,77 грн та 272 470,77 грн. - пені до 136235,39 грн.
Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню судом частково з урахуванням мотивів щодо закриття провадження у справі та зменшення сум 39% річних, штрафу та пені.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір при поданні позовної заяви до суду - в розмірі 28 675,59 грн, згідно платіжної інструкції №1 від 03.01.2023 року.
Як зазначалось вище позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом на підставі ст. 46 ГПК України.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
В заяві про зменшення позовних вимог позивач просить повернути судовий збір, в зв'язку із зменшенням позовних вимог.
Оскільки з заявлених позовних вимог про стягнення 1 844 454,36 грн заборгованості позивач мав сплатити 27666,82 грн (1 844 454,36*1.5%) судового збору поверненню з Державного бюджету підлягає судовий збір в розмірі 1008,77 грн на підставі ухвали суду.
З огляду на викладене розподілу між сторонами підлягає судовий збір в розмірі 27666,82 грн.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача в повному розмірі, оскільки в частині закриття провадження та в частині зменшення сум 39% річних, штрафу та пені витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі не враховуючи закриття та зменшення.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 13, 42, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 231-233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Провадження у частині стягнення 498 938,40 грн. основного боргу закрити.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Фермерського господарства "Надбужанське-С" (с. Стрільчинці, Вінницький (Немирівський) район, Вінницька область, 22800, код ЄДРПОУ 39455399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро - Умань" (вул.Софіївська, 1-А, с.Городецьке, Уманський район, Черкаська область, 20325, код ЄДРПОУ 36558693) 708 898,78 грн. - основного боргу, 71 033,32 грн - штрафу, 111 039,77 грн. - 39% річних, 136 235,39 грн - пені та 27 666,82 грн. - відшкодування витрат на сплату судового збору.
4. У частині стягнення 71 033,32 грн - штрафу, 111 039,77 грн. - 39% річних та 136 235,39 грн - пені відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
6. Повернути позивачу надлишково сплачений судовий збір за відповідною ухвалою суду.
7. Копію рішення направити сторонам на відомі суду адреси електронної пошти позивача - servisagrouman@gmail.com , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається відповідно до ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 01 червня 2023 р.
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи