22.05.2023 року м.Дніпро Справа № 908/2239/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Антоніка С.Г. (доповідач),
суддів: Дарміна М.О., Іванова О.Г.
за участю секретаря судового засідання: Ліпинський М.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.11.2022 у справі № 908/2239/22 (суддя Азізбекян Т.А.)
за позовом Приватного підприємства Енхол (вул. Комунальна, буд.15, м.Енергодар, Запорізька область, 71504, ідентифікаційний код 04860128)
до відповідача: Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код 19355964),
про стягнення 9305801,40 грн.
До господарського суду Запорізької області за позовом Приватного підприємства «Енхол» до ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електростанція» - 1 198 582,09 грн. процентів річних та інфляційних втрат 8 107 219,31 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.12.2022 позовні вимоги задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з їх обгрунтованості та правильності здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат та процентів річних.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.12.2022 у справі № 908/2239/22.
Апеляційна скарга обгрунтована наступним:
- Господарський суд Запорізької області під час відкриття провадження у справі №908/2239/22, не надавши правову оцінку клопотанню про відстрочення судового збору та не прийнявши до уваги, що Позивачем подано позовну заяву без додержання вимог статті 164 Господарського процесуального кодексу України (не додано докази сплати судового збору в сумі 139 587,02 грн) відкрив провадження у справі, чим порушив норми матеріального та процесуального права;
- твердження Позивача про скрутне матеріальне становище є таким, що не відповідає дійсним обставинам;
- ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.11.2022 було відкрито провадження у справі №908/2239/22 за позовом ПП «Енхол» до ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС про стягнення 9 305 801,40 грн; ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче провадження призначено на 20 грудня 2022 року об 11.20 год., 16.12.2022 відповідачем через систему «Електронний суд» було заявлено Клопотання про відкладення розгляду цієї справи, обґрунтовуючи наявністю перешкод у подальшому провадженню, а саме оскарження ухвали від 14.11.2022 про відкриття провадження у справі №908/2239/22, якою відстрочено сплату Позивачу судового збору в розмірі 139 587,02 грн, та витребування судом апеляційної інстанції з Господарського суду Запорізької області матеріалів справи №908/2239/22, а також мотивуючи подане клопотання необхідністю відновлення доступу до первинної документації ВП «Запорізька АЕС», але подане відповідачем клопотання від 16.12.2022 взагалі не було розглянуте судом першої інстанції;
- в порушення норм, визначених статтями 177, 182, 183, 185 Господарського процесуального кодексу України, 20.12.2022 місцевим господарським судом в одному судовому засіданні (призначено перше судове засідання - підготовче) закрито підготовче провадження (за відсутності Відповідача) та розглянуто справу по суті, позбавивши ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС всіх прав учасника справи, зокрема, надати доводи своєї правової позиції та обґрунтовані заперечення проти задоволення позовних вимог, незважаючи на розмір позовних вимог (9 305 801,40 грн) і статус Відповідача як основного виробника електричної енергії на внутрішньому ринку;
- 26.10.2022 та 31.10.2022 з банківських рахунків ДП «НАЕК «Енергоатом», в порядку примусового виконання рішення суду, були списані кошти, після чого, 01.11.2022 постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УЗПВР у м. Києві та Київській області ЦМУ МЮ Костюченко А.П. було знято арешт з коштів боржника (у зв'язку з надходженням 31.10.2022 на рахунок органу державної виконавчої служби суми коштів, стягнених з боржника), відтак висновки суду про наявність прострочення виконання Відповідачем грошового зобов'язання 26.10.2022, 31.10.2022, 01.11.2022 та 02.11.2022 не відповідають обставинам справи.
- в оскаржуваному рішенні судом зазначено «враховуючи результати вирішення спору, стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на професійну правничу допомогу 20 000,00 грн», не аналізуючи та не обґрунтовуючи заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу адвоката, не враховуючи обсяг наданих послуг, їх законність та співмірність, між тим, відповідач не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції.
Просить оскаржуване рішення скасувати у повному обсязі та в позові відмовити.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2023 року відкрито апеляційне провадження у справі 908/2239/22. Розгляд справи призначений у судовому засіданні.
Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до наступного висновку.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 25.10.2021 у справі № 908/2114/21 за позовом Приватного підприємства «Енхол» до відповідача : ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька атомна електрична станція» про стягнення суми прийнято рішення , повний текст якого підписаний 16 листопада 2021 року.
Позовні вимоги задоволені частково , вирішено : стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу 31 186 382,57 грн., інфляційні втрати - 1 843 360, 27 грн., 488 865,85 грн., 502 779,13 грн. витрати на оплату судового збору.
Постановою Центрального Апеляційного господарського суду від 12.09.2022 у справі № 908/2114/21 , рішення суду першої інстанції від 25.10.2021 залишено без змін.
За рішенням суду першої інстанції на користь позивача стягнуто : 1. Договір про надання послуг № 75/257-19 від 09.12.2019 і додаткова угода № 1 від 17.01.2020 - 24 066 442,88 грн. основного боргу, 3 % річних 414 643,60 грн., інфляційні втрати - 1 484 620,72 грн. ; 2. Договір № 22045 від 03.03.2020 - сума основного боргу 148 902,64 грн., 3% річних - 3 243,90 грн., сума інфляційних втрат - 10 884,80 грн.; 3. Договір № 21769-20 від 26.03.2020, додаткова угода № 1 від 02.11.2020, додаткова угода № 2 від 01.12.2020 сума основного боргу - 6 971 037,05 грн. ,3% річних - 101 060, 90 грн. інфляційні втрати 347 854,75 грн.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини , встановлені рішенням суду в господарській , цивільній або адміністративній справі , що набрало законної сили , не доказуються при розгляді іншої справи , у якій беруть участь ті самі особи або особа , стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.10.2021 у справі № 908/2114/21 було стягнуто нараховані на суму основного боргу 3 % річних та інфляційні втрати станом на 19.07.2022.
З матеріалів справи слідує , що відповідач суму основного боргу за договорами № 75/257-19, № 22045, № 21769-20 остаточно сплатив 02.11.2022 (перераховані кошти : - 26.10.2022 10 693 000,00 грн.; - 02.11.2022 23 328 000,00 грн.), на загальну суму 34 021 000,00 грн.
Предметом заявлених позовних вимог є вимоги про стягнення суми 3% річних 1 198 582,09 грн. та інфляційних втрат 8 107 219,31 грн.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В даному випадку рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.10.2021 у справі № 908/2114/21 з відповідача було стягнуто інфляційні втрати та 3 % річних станом на 19.07.2022.
Якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
З наданих відповідачем копій розпорядження №70120649/3 від 26.10.2022 та платіжного доручення №87 від 26.10.2022 вбачається перерахування боргу в сумі 10693176,44грн.
З представлених відповідачем до матеріалів справи копій розпоряджень №701206/49 від 01.11.2022, платіжного доручення № 98 від 02.11.2022 слідує, що залишок боргу в сумі 23 328 211, 38 грн. перераховано позивачу 02.11.2022.
Позивач, з урахуванням дат остаточної сплати відповідачем суми основного боргу визначив період прострочення з 20.07.2022 по 02.11.2022.
Оскільки моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про правильність розрахунку позивачем інфляційних втрат та 3%річних.
Вказане спростовує доводи скаржника стосовно того, що висновки суду про наявність прострочення виконання Відповідачем грошового зобов'язання 26.10.2022, 31.10.2022, 01.11.2022 та 02.11.2022 не відповідають обставинам справи.
Водночас, відповідно п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись з позовом до суду не надав доказів сплати судового збору, одночасно заявивши клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Разом з тим, Господарським судом Запорізької області у даній справі не вирішувалося питання щодо відстрочення сплати судового збору та ухвалою суду від 14.11.2022 відкрито провадження у справі.
З наведених підстав колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необгрунтовано відкрив провадження у справі без додержання вимог частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Однак, таке неправильне застосування норм матеріального права не призвело до неправильних висновків по суті вирішення спору. Тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Крім того, колегія суддів відзначає, що позивач 07.12.2022 надіслав до суду докази сплати судового збору в сумі 139587,02грн.
Доводи скаржника стосовно того, що 20.12.2022 місцевим господарським судом в одному судовому засіданні (призначено перше судове засідання - підготовче) закрито підготовче провадження (за відсутності Відповідача) та розглянуто справу по суті, позбавивши ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС всіх прав учасника справи до уваги колегією суддів не приймаються.
Так, 14.11.2022 ухвалою господарського суду Запорізької області відкрито провадження у справі № 908/2239/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.12.2022.
Дану ухвалу, відповідно до поштового повідомлення, отримано відповідачем 24.11.2022.
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи та той факт, що 01.12.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній детально виклав свою правову позицію, господарським судом правомірно 20.12.2022 вирішено закрити підготовче провадження у справі та розпочато слухання справи по суті.
За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення суду слід залишити в силі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 20.12.2022 у справі № 908/2239/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 01.06.2023р.
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.Г. Іванов