№479/538/23
№3/479/260/23
01 червня 2023 року смт.Криве Озеро
Суддя Кривоозерського районного суду Миколаївської області Репушевська О.В., ознайомившись із матеріалами справи, які надійшли від відділення поліції №3 Первомайського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
- за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №480057 від 29 квітня 2023 року, ОСОБА_1 29 квітня 2023 року близько 23.22 год. керував транспортним засобом - автомобілем марки "АЗЛК", д.н.з. - НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння(різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя), огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою "Drager", результат 1,29%, чим порушив п.2.9(а) Правил дорожнього руху України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, вказував, що 29 квітня 2023 року близько 23.22 год. не керував транспортним засобом - автомобілем марки АЗЛК", д.н.з. - НОМЕР_1 , при обставинах, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснював, що 29 квітня 2023 року дійсно перебував о 23.2 год. в с.Бурилове по вул.Молодіжна. Коли працівники поліції підійшли до нього, він сидів за рулем транспортного засобу, проте автомобіль стояв, він ним не керував. При цьому в процесі спілкування ніхто з працівників поліції не запитував у нього з приводу того, чи він керував транспортним засобом, а лише заявили, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Йому дали прилад для встановлення стану його сп'яніння, на що він давав свою згоду, оскільки не розумів, у зв'язку з чим необхідно це робити, а тому виконував всі вказівки поліцейських. Прилад показав позитивний результат. Після чого відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 просив суд дану справу відносно нього закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного.
За положеннями ст.245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно до положень ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст.251КУпАП доказами - є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.
Так, структура кожного окремого складу адміністративного правопорушення містить: об'єкт правопорушення, об'єктивну сторону, суб'єкт правопорушення і суб'єктивну сторону складу правопорушення. Зазначені ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з цим, відповідно до чинного законодавства, під керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежного від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Тобто, одним з основних елементів є керування особою транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
Огляду на стан сп'яніння підлягають виключно водії транспортних засобів, які ним керували, що вбачається з Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/7350.
Як вбачається із дослідженого у судовому засіданні відеозапису події, зафіксованого інспектором поліції, автомобіль марки "АЗЛК", д.н.з. - НОМЕР_1 , не був зупинений чи помічений під час руху працівниками поліції. На момент, коли інспектори поліції підійшли до вказаного автомобіля, останній був припаркований.
Таким чином, в ході судового розгляду беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 не був зупинений працівниками поліції в момент керування автомобілем марки "АЗЛК", д.н.з. - НОМЕР_1 . Працівники поліції підійшли до ОСОБА_1 в той час, коли останній сидів в автомобілі, який знаходився у нерухомому стані, оскільки був припаркований.
ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначив, що працівники поліції підійшовши до них, навіть не запитали хто керував автомобілем марки "АЗЛК", д.н.з. - НОМЕР_1 , а лише запитали, хто являється його власником, на що він повідомив, що власником авто є його батько. Переглядом наданих суду відеофайлів встановлено, що транспортний засіб взагалі не рухався, а стояв припаркований. Також з відео, доданого до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою приладу "Drager Alkotest", результат 1,29 %о. Крім того, у протоколі не зазначено місця вчинення адміністративного правопорушення.
Доказів, які б спростовували твердження ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.
Таким чином, оскільки будь-яких належних, допустимих і достовірних доказів того, що працівниками поліції були виконані вимоги ст.266 КУпАП та Інструкції №1452/735, при проведенні огляду ОСОБА_1 на встановлення факту перебування його в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, суду надано не було, а тому слід вважати, що в такому випадку не підтверджено порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9 (а) ПДР України.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до переконання, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаним належним доказом по даній справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликати сумніви у суду.
За положеннями ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За таких обставин, суд вважає, що при складенні матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 не зібрано переконливих доказів його вини, що позбавляє суд можливості вирішити питання про наявність в його діях складу правопорушення.
Згідно положень п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням вищенаведеного, відсутності належних і допустимих доказів, із яких би вбачався факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а також обставин і фактів, установлених в судовому засіданні, суд не може прийняти об'єктивного рішення про доведеність його винуватості у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.130, 247, 251, 283-285, 287-291, 294 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Кривоозерський районний протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя :