вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" травня 2023 р. Справа№ 910/11678/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Мальченко А.О.
Агрикової О.В.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участі представників сторін:
від Київської міської прокури: Колодяжна А.В., - посвідчення № 070124 від 01.03.2023
від Київської міської ради: Сем'яненко С.О. (довіреність № 225-КМГ-1136 від 05.04.2023),
інші учасники явку своїх представників у судове засідання не забезпечили,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04 квітня 2023 року
(про забезпечення позову)
у справі № 910/11678/22 (суддя Грєхова О.А.)
за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури,
в інтересах держави в особі: Київської міської ради,
до Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт",
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
2. Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області,
3. Державний реєстратор Комунального підприємства "Реєстратор" Столяров Едуард Олегович,
4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент Лтд",
про скасування рішень про державну реєстрацію речового права на земельні ділянки та їх державної реєстрації, -
1. Короткий зміст вимог:
1.1. 31.03.2023 представником прокуратури подано заяву про забезпечення позову.
1.2. У заяві про забезпечення позову прокурор просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:
- заборонити Приватному акціонерному товариству «Київський річковий порт» та будь-яким іншим особам, з якими укладено Договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на земельній ділянці площею 12,2332 га (кадастровий номер 8000000000:85:36:0069) на вул. Набережно-Хрещатицькій у Подільському районі міста Києва, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт з реконструкції майнового комплексу під багатофункціональний комплекс на вказаній земельній ділянці, а також заборонити здійснювати будь-які дії з нею;
- заборонити Приватному акціонерному товариству «Київський річковий порт» та будь-яким іншим особам, з якими укладено Договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,2142 га (кадастровий номер 8000000000:85:36:0072) на вул. Набережно-Хрещатицькій у Подільському районі міста Києва, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт з реконструкції майнового комплексу під багатофункціональний комплекс на вказаній земельній ділянці, а також заборонити здійснювати будь-які дії з нею;
- накласти арешт на земельні ділянки площею 12,2332 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0069, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:1840416080000) та площею 0,2142 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0072, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1840460280000) на вул. Набережно-Хрещатицькій у Подільському районі міста Києва.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції:
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04 квітня 2023 року (з врахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 про виправлення описки) у справі № 910/11678/22 заяву першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково.
До набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва справі № 910/11678/22:
- заборонено ПрАТ «Київський річковий порт» та будь-яким іншим особам, з якими укладено Договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на земельній ділянці площею 12,2332 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0069) на вул. Набережно-Хрещатицькій у Подільському районі міста Києва, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт з реконструкції майнового комплексу під багатофункціональний комплекс на вказаній земельній ділянці;
- заборонено ПрАТ «Київський річковий порт» та будь-яким іншим особам, з якими укладено Договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,2142 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0072) на вул. Набережно-Хрещатицькій у Подільському районі міста Києва, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт з реконструкції майнового комплексу під багатофункціональний комплекс на вказаній земельній ділянці;
- накладено арешт на земельні ділянки площею 12,2332 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0069, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:1840416080000) та площею 0,2142 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0072, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1840460280000) на вул. Набережно-Хрещатицькій у Подільському районі міста Києва.
В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:
3.1. 11.04.2023 Приватне акціонерне товариство "Київський річковий порт" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № б/н від 10.04.2023, в якій просить "скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.04.2023р. у справі № 910/11678/22. Прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову у повному обсязі".
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:
4.1. У поданій апеляційній скарзі апелянт зазначає, що Господарським судом міста Києва в рамках справи № 910/11678/22 прийнято два протилежних рішення за результати розгляду двох фактично ідентичних заяв прокурора про вжиття заходів забезпечення позову від 01.11.2022 року та 31.03.2023 року. Так, відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 року у справі № 910/11678/22 у задоволені заяви першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради про забезпечення позову було відмовлено. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 року у справі № 910/11678/22 апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 року у справі № 910/11678/22 залишено без задоволення, а ухвалу - без змін. Дана постанова Північного апеляційного господарського суду прокурором в касаційному порядку оскаржена не була, натомість прокурор повторно звернувся до Господарського суду міста Києва у межах даної справи із заявою про забезпечення позову.
4.2. Крім того, апелянт вказує на те, що у заяві прокурора про забезпечення позову повністю відтворено зміст заяви від 01.11.2022 р. Заяви про забезпечення позову, які були подані прокурором до Господарського суду міста Києва відрізняються тим, що прокурором доповнено зміст заяви про забезпечення позову від 31.03.2023 року наступним змістом: « результатів звернення Прокурора із заявою про вжиття заходів забезпечення позову від 01.11.2022 р. (останній абзац на стр. 4 абзац 1-3 на стр. 5 заяви від 31.03.2023 р.), інформації щодо будівництва з посиланням на сайт https:new-podil.kiev.ua/ )абз.4-8 стр.5 від 31.03.2023 р., абз. 2 стр. 9 заяви від 31.03.2023 р.).
4.3. Апелянт також вказує на те, що Господарським судом міста Києва порушений принцип правової визначеності, оскільки задоволення Господарським судом міста Києва оскаржуваною ухвалою від 04.04.2023 р. заяви Прокурора про забезпечення позову від 31.03.2023 р., незважаючи на відмову у задоволенні ідентичної заяви прокурора від 01.11.2022 р. ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 р., залишеною без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 р., не відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду та принципу правової визначеності.
4.4. Апелянт також вказує на те, що прокурором у заяві про забезпечення позову від 31.03.2023 р. не було наведено достатніх обґрунтувань та не доведено в порядку ст. ст. 76-79 ГПК України належними та допустимими доказами наявність обставин щодо існування очевидної небезпеки вчинення відповідачем дій, з метою ухилення від виконання судового рішення по даній справі. Прокурором не було доведено наявності зв'язку між заявленими заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог.
4.5. Так, апелянт вказує на те, що фактично в обґрунтування позовної заяви про забезпечення позову заявником покладено обставини щодо здійснення забудови земельних ділянок, які здійснюються на підставі отриманих чинних Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 76 від 22.01.2020 та чинного Дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210406973 від 15.04.2021, виданого Державною архівною-будівельною інспекцією України, які не є предметом спору та не пов'язані із позовними вимогами, а отже заявлені заходи забезпечення позову із наведеним обґрунтуванням, не пов'язані зі спором про скасування рішень про державну реєстрацію речового права на земельні ділянки та їх державної реєстрації.
4.6. Крім того, в обґрунтування вимог про накладення арешту на земельні ділянки площею 12,2332 га (кадастровий номер 800000000:85:316:0069, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1840416080000) та площею 0,2142 (кадастровий номер 8000000000:85:316:0072, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна:1840460280000), прокурором жодних обґрунтувань із наведенням відповідних доказів щодо вчинення відповідачем таких дій, зокрема, спрямованих на відчуження спірних земельних ділянок не наведено, як і не наведено необхідності застосування таких заходів забезпечення позову у спорі про скасування рішень про державну реєстрацію речового права на земельні ділянки та їх державної реєстрації, які зареєстровані, зокрема на підставі державного акту на право користування землею від 25.04.1963 № 51, який не є предметом спору.
5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:
5.1. Позивач у відзиві посилається на те, що доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до аналізу змісту заяви прокурора про забезпечення позову, а також до законності, на думку апелянта ухвали Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 про відмову у задоволенні заяви прокурора про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, яку залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023. При цьому, ПрАТ «Київський річковий порт» наголошує, що прокурором в касаційному порядку зазначені вище судові рішення не оскаржувались, натомість ініційовано повторне звернення із ідентичною заявою про вжиття заходів забезпечення позову до суду першої інстанції. Разом з тим, вказані доводи відповідача є безпідставними, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 187 ГПК України, ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову після їх перегляду в апеляційному порядку, не належать до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), мають право подати касаційну скаргу. Таким чином, ухвала Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 не підлягають касаційному оскарженню. Окрім того, заява про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
5.2. У відзиві відповідач вказує на те, що підставою для повторного звернення до суду із заявою про забезпечення позову, з метою захисту інтересів держави, є те, що під час розгляду справи ПрАТ «Київський річковий порт» розпочато активні дії щодо забудови спірних земельних ділянок.
5.3. Окрім того, відповідач вважає, що принцип правової визначеності передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципи оста точності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має право домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і поставлення нового рішення. Однак, ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 прийнято за результатами розгляду заяви прокурора від 31.03.2023, яка була подана у зв'язку із новими обставинами щодо забудови спірних земельних ділянок та продажом квартир у новому житловому комплексі, відповідно до вимог ст. 136 ГПК України.
5.4. У відзиві позивач також наголошує на тому, що предмет спору у даній справі стосується скасування державної реєстрації за ПрАТ «Київський річковий порт» права постійного користування земельними ділянками площею 12,2332 га (800000000:85:316:0069) та площею 0,2142 га (8000000000:85:316:0072) на вул. Набережно-Хрещатицькій у Подільському районі міста Києва і скасування їх державної реєстрації в Державному земельному кадастрі з визначеною категорією земель житлової і громадської забудови.
5.5. Станом на листопад 2022 року (на час пред'явлення прокурором позову у даній справі), розміщена на веб-сайті (https://new-podil.kiev.ua) інформація свідчила про те, що на частині зазначених земельних ділянок розпочато проведення підготовчих будівельних робіт (вирито котлован, проводяться роботи з влаштування фундаменту). У подальшому, з'ясовано, що на спірних земельних ділянках будівництво просувається швидкими темпами. Тобто на відміну від листопада 2022 року, коли забудовник проводив лише підготовчі роботи, у березні 2023 року на спірних земельних ділянках проводяться активні будівельні роботи.
5.6. Крім того, в апеляційній скарзі товариство зазначає про те, що в обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурором покладено обставини щодо забудови земельних ділянок, яка здійснюється на підставі отриманих Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва від 22.01.2020 та Дозволу на виконання будівельних робіт від 15.04.2021, у зв'язку з чим, заявлені заходи забезпечення позову із наведеним обґрунтуванням, на думку ПрАТ «Київський річковий порт», не пов'язані зі спором про скасування рішень про державну реєстрацію речового права на земельні ділянки та їх державної реєстрації. Водночас вказані доводи апелянта є безпідставними, оскільки зазначені дозвільні документи отримано відповідачем саме на підставі зареєстрованих прав на спірні земельні ділянки, законність реєстрації яких оскаржується прокурором у даній справі.
5.7. Також, відповідач у відзиві звертає увагу на те, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 800000000:85:316:0069 площею 4, 8325 га перебуває в прибережній захисній смузі вздовж річок, навколо водойм та на островах, в якій, згідно зі ст. 61 Земельного кодексу України та ст. 89 Водного кодексу України, забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), а також, обидві земельні ділянки розташовані в санітарно-захисній зоні навколо об'єкта, в межах, якої, відповідно до ст. 114 ЗК України, забороняється будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей. Також, вказані вище земельні ділянки розташовані в безпосередній близькості до будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу, яке ведеться на суміжних земельних ділянках, забудова даних ділянок може негативно вплинути на завершення будівництва вказаного стратегічного для столиці об'єкта транспортної інфраструктури. Варто наголосити, що запланувавши забудову зазначених земельних ділянок житлово-офісними приміщеннями та отримавши дозвіл на проведення будівельних робіт на них, ПрАТ «Київський річковий порт» ставить під загрозу життя і здоров'я мешканців столиці, які купуватимуть житло у даних житлових будинках, оскільки земельні ділянки розташовані у безпосередній близькості до офісу Головного управління розвідки Міністерства оборони України, що є об'єктом підвищеної небезпеки.
5.8. Зважаючи на те, що прокурором оскаржується сам факт формування вказаних земельних ділянок як земель житлової та громадської забудови з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, забудова вказаних земельних ділянок, а також залучення фізичних осіб шляхом реалізації квартир у житловому комплексі «Новий Поділ», у подальшому призведе до порушення їх прав та значно ускладнить відновлення права територіальної громади міста Києва на землю.
5.9. Щодо тверджень апелянта про те, що прокурором не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено наявність обставин щодо існування очевидної небезпеки вчинення відповідачем дій, з метою ухилення від виконання у даній справі слід зазначити наступне. У даному випадку прокурор звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Отже, за доводами, які викладені відповідачем у відзиві, забудова спірних земельних ділянок під час розгляду даної справи суперечитиме вимогам чинного законодавства України та зробить неможливим виконання рішення Господарського суду міста Києва, у разі задоволення позову прокурора, та унеможливить ефективний захист та ускладнить поновлення порушених прав та інтересів держави, за захистом яких прокурор звернувся до суду, оскільки забудова цих земельних ділянок унеможливить повернення їх державі у тому стані, в якому вони були до здійснення реєстрації за відповідачем права постійного користування ним. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача.
5.10. Відповідач у відзиві звертає увагу на те, що вжиття зазначених заходів не вплине на господарську діяльність ПрАТ «Київський річковий порт» та не буде мати своїм наслідком порушення закріплених в положеннях ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прав мирного володіння своїм майном, а навпаки, у випадку задоволення позову, унеможливить понесення як відповідачем, так і територіальною громадою можливих збитків внаслідок виникнення в подальшому необхідності для приведення спірних земельних ділянок у попередній стан, що у свою чергу, завдасть збитків громаді міста Києва, адже зумовить існування чергової земельної ділянки із залишеною недобудовою, небезпечною для життя громадян.
6. Розподіл справи:
6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2023, матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт" у справі № 910/11678/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Агрикова О.В.
6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 зобов'язано Господарський суд міста Києва направити до Північного апеляційного господарського суду копії матеріали господарської справи № 910/11678/22, що необхідні для розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04 квітня 2023 року.
6.3. 19.04.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли копії матеріалів господарської справи № 910/11678/22, що необхідні для розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04 квітня 2023 року.
6.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/11678/22 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.04.2023р. у справі № 910/11678/22. Повідомлено учасників, що розгляд вказаної апеляційної скарги відбудеться 23.05.2023.
7. Інші процесуальні дії у справі:
7.1. Сторони належним чином були повідомлені про дату та час розгляду справи.
7.2. Апелянт явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Від представника апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання обґрунтовано тим, що в ухвалі Північного апеляційного господарського суду про відкриття провадження від 24.04.2023 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору зазначено «Головне управління Держгеокадастру у м. Києві», а відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 17.04.2023 вказану третю особу було замінено на «Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області». Отже, представник відповідача - адвокат Парицька Н.О. вважає, що Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області як одна із сторін по справі не була повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Також представник апелянта, у клопотанні про відкладення посилається на те, що не зможе прийняти участь у судовому засіданні через те, що «має ознаки гострого респіраторного захворювання»
7.3. Колегія суддів звертає увагу на те, що сторона по справі має право на вільний вибір свого представника. Окрім того, представником апелянта до клопотання про відкладення розгляду справи не долучено доказів того, що адвокат Паризька Н.О. має ознаки гострого респіраторного захворювання.
7.4. Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним із основних принципів господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
7.5. Згідно ч. 2 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
7.6. Враховуючи вищевикладене та те, що 24.04.2023 року Північним апеляційним господарським судом було винесено ухвалу про відкриття апеляційного провадження за апеляційної скаргою ПрАТ «Київський річковий порт» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 910/11678/22 про забезпечення позову, колегією суддів було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Парицької Н.О. про відкладення судового засідання у справі № 910/11678/22 за апеляційної скаргою ПрАТ «Київський річковий порт» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 року.
7.7. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України).
7.8. Представник прокуратури та Київської міської ради в судовому засіданні 23.05.2023 року проти апеляційної скарги заперечували, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просили відмовити у задоволені апеляційної скарги, а оскаржуване рішення просила залишити без змін.
7.9. Представники третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та представники третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, Державний реєстратор Комунального підприємства "Реєстратор" Столярова Едуарда Олеговича та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент Лтд" у судове засідання не з'явились.
8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:
8.1. Перший заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про скасування рішень про державну реєстрацію речового права на земельні ділянки та їх державної реєстрації.
8.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що документація із землеустрою не відповідає вимогам земельного законодавства, чинного на момент її розроблення, у зв'язку з чим не могла бути підставою для державної реєстрації 23.05.2019 земельних ділянок площами 12,2332 га (кадастровий номер 800000000:85:316:0069) та 0,2142 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0072) у Державному земельному кадастрі, оскільки не затверджена Київською міською радою або її уповноваженим органом.
8.3. Також першим заступником керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради подано заяву про забезпечення позову.
8.4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 у задоволенні заяви першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради про забезпечення позову відмовлено.
8.5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 05.12.2022.
8.6. 31.03.2023 представником прокуратури подано заяву про забезпечення позову.
8.7. Так, першим заступником керівника Київської міської прокуратури заявлено вимоги про: скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29.05.2019 індексний номер 47099909, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації прав комунальної власності на земельну ділянку площею 12,2332 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0069) по вул. Набережно-Хрещатицька у м. Києві за територіальною громадою в особі Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, ідентифікаційний код: 22883141) припинивши вказане право; скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29.05.2019 індексний номер 47101037, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації прав комунальної власності на земельну ділянку площею 0,2142 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0073) по вул. Набережно-Хрещатицька у м. Києві за територіальною громадою в особі Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, ідентифікаційний код: 22883141) припинивши вказане право; скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29.05.2019 індексний номер 47099909, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою 12,2332 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0069) по вул. Набережно-Хрещатицька у м. Києві за Приватним акціонерним товариством «Київський річковий порт» (вул. Верхній Вал, 70, м. Київ, 04071, ідентифікаційний код: 03150071), припинивши вказане право; скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29.05.2019 індексний номер 47101037, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою 0,2142 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0072) по вул. Набережно-Хрещатицька у м. Києві за Приватним акціонерним товариством «Київський річковий порт» (вул. Верхній Вал, 70, м. Київ, 04071, ідентифікаційний код: 03150071), припинивши вказане право; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 8000000000:85:316:0069 площею 12,2332 га на вул. Набережно-Хрещатицька у Подільському районі міста Києва та закрити щодо неї Поземельну книгу; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 8000000000:85:316:0072 площею 0,2142 га на вул. Набережно-Хрещатицька у Подільському районі міста Києва та закрити щодо неї Поземельну книгу;
8.8. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що документація із землеустрою не відповідає вимогам земельного законодавства, чинного на момент її розроблення, у зв'язку з чим не могла бути підставою для державної реєстрації 23.05.2019 земельних ділянок площами 12,2332 га (кадастровий номер 800000000:85:316:0069) та 0,2142 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0072) у Державному земельному кадастрі, оскільки не затверджена Київською міською радою або її уповноваженим органом.
8.9. Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, прокурор зазначає, що підставою для державної реєстрації за ПрАТ «Київський річковий порт» права постійного користування вказаними земельними ділянками послугував державний акт на право користування землею, серія та номер 51, виданий 25.04.1963 Виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих, зі змісту якого не можливо встановити підстави набуття Київським річковим портом права постійного користування земельними ділянками, зазначеними в акті, а також ідентифікувати відображені в акті земельні ділянки із земельними ділянками з кадастровими номерами 8000000000:85:316:0069 та 8000000000:85:316:0072, технічна документація із землеустрою що встановлення яких в натурі (на місцевості), в порушення вимог п. 14 ст. 186 Земельного кодексу України та п. 4 рішення Київської міської ради «Про затвердження Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києва» № 241/2463 від 20.04.2017 не затверджена Київською міською радою або її уповноваженим органом в особі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київською міською радою (КМДА), а також, в порушення вимог ст. 20 Земельного кодексу України, в редакції, чинній на дату їх державної реєстрації, без рішення Київської міської ради, як власника даних земельних ділянок, віднесені до земель житлової та громадської забудови, а також безпідставно визначено їх цільове призначення 03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отримання прибутку, та крім того, технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж зазначених земельних ділянок в натурі (на місцевості), згідно з абз. «а» ч. 2 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та ч. 8 ст. 79-1 Земельного кодексу України в редакції, чинній на дату прийняття державним кадастровим реєстратором рішення про державну реєстрацію вказаних земельних ділянок, не відносилась до переліку документації із землеустрою, на підставі якої до Державного земельного кадастру могли вноситись відомості про цільове призначення земельних ділянок щодо їх категорій, а отже державна реєстрація земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та державна реєстрації речових прав на них в Державному реєстрі речових прав на них в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснені з порушенням вимог земельного законодавства.
8.10. Як зазначає прокурор, на момент звернення Київської міської прокуратури до суду у листопаді 2022 року, із загальнодоступних джерел масової інформації було відомо, що метою відновлення меж зазначених земельних ділянок, є не експлуатація та обслуговування існуючих будівель і споруд річкового порту, а здійснення нового будівництва, а саме житлового комплексу «Новий Поділ», що підтверджується інформацією, розміщеною на сайтах новобудов України.
8.11. Прокурор зазначає, що з сайту https://new-podil.kiev.ua/documentation/ в розділі документи розміщено, зокрема експертний звіт ТОВ «Укрекспертбудпроект» відповідно до якого, проект реконструкції майнового комплексу під багатофункціональний комплекс (І черга будівництва) на вул. Набережно-Хрещатицькій у Подільському районі міста Києва передбачається будівництво 6 пускових комплексів висотністю 6, 7 та 8 поверхів, в яких планується розмістити 98 житлових апартаментів загальною площею 9 716,91 кв.м., офісні приміщення загальною площею 27 632 кв.м. та паркінг загальною площею 8 870,74 кв.м.
8.12. Станом на листопад 2022 року, як зазначає прокурор, розміщена на вказаному веб-сайті інформація свідчила про те, що на частині зазначених земельних ділянок розпочато проведення підготовчих будівельних робіт: вирито котлован, проводяться роботи з влаштування фундаменту та забудовники та інвестори будівництва компанії «Perfect Group», «SAGA Development» та «Riverside Development» активно здійснюють продаж житлових апартаментів та офісних приміщень житлового комплексу «Новий Поділ», який будується на земельних ділянок, що є предметом спору.
8.13. В свою чергу, відповідно до інформації розміщеної на сайті станом на кінець березня 2023 року, у першому та другому будинках активно набрано каркаси та здійснюється прийомка бетону по захваткам, а у будинку № 3 вже завершено роботи у котловані та розпочато здавлювання випробувальних паль, при цьому, згідно з матеріалами фото фіксації, розміщеними на сайті, на спірній земельній ділянці побудовано 3-х поверхову будівлю.
8.14. Таким чином, прокурор зазначає, що вбачається активна забудова спірних земельних ділянок та продаж майнових прав фізичним особам на квартири в означеному комплексі.
8.15. Враховуючи наведене, прокурор зазначає, що матеріалами заяви підтверджується вчинення ПрАТ «Київський річковий порт» активних дій, спрямованих на забудову земельних ділянок площами 12,2332 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0069) та 0,2142 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0072) на вул. Набережн-Хрещатицькій у Подільському районі міста Києва, що у випадку задоволення позову нівелює мету звернення з ним, адже зумовить необхідність з метою відновлення порушених прав, на захист яких звернувся прокурор, ініціювати знесення розпочатого будівництва, та, можливо, скасування державної реєстрації права власності на новозбудоване майно, що потребуватиме значних як фінансових, так і правових витрат, покладення яких на державу буде неправомірним, а можливо і непомірним тягарем.
8.16. Отже, забудова спірних земельних ділянок може унеможливити повернення їх державі в тому стані, в якому вони були до здійснення реєстрації за відповідачем права постійного користування ними.
8.17. Також, прокурор зазначає, що забудова земельних ділянок багатофункціональним офісно-житловим комплексом призведе до фактичної зміни категорії земельних ділянок із земель промисловості на землі житлової та громадської забудови, всупереч положенням ст. 20 Земельного кодексу України.
8.18. Крім того, прокурор зазначає, що згідно з витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.05.20019 № НВ-0003217372019, НВ-0003217382019 частина земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:316:0069 площею 4,8325 га перебуває в прибережній захисній смузі вздовж річок, навколо водойм та на островах, в якій згідно зі ст. 61 Земельного кодексу України та ст. 89 Водного кодексу України, забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), а також обидві земельні ділянки розташовані в санітарно-захисній зоні навколо об'єкта, в межах якого, відповідно до ст. 114 Земельного кодексу України забороняється будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей.
8.19. Прокурор також зазначає, що рішенням Київської міської ради «Про створення умов для будівництва Подільського шостого переходу і Вокзально-Воскресенської лінії метрополітену» № 254/355 від 20.05.1999 накладено мораторій на використання під забудову, приватизацію та довгострокову оренду зарезервованих територій до остаточного вирішення питання будівництва Подільського мостового переходу, а отже оскільки зазначені земельні ділянки розташовані в безпосередній близькості до будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу, яке ведеться на суміжних земельних ділянках, забудова даних ділянок багатоквартирними житловими будинками може негативно вплинути на завершення будівництва вказаного стратегічного для столиці об'єкта транспортної інфраструктури.
8.20. Судом враховано, що статтею 136 ГПК України передбачено можливість забезпечення позову не лише у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
8.21. Тобто, за замістом частини 2 статті 136 ГПК України у вирішенні питання щодо забезпечення позову слід також враховувати за захистом якого порушеного чи оспорюваного права або інтересу звертається позивач, не обмежуючись лише неможливістю виконання рішення суду та позовними вимогами.
8.22. Так, в немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
8.23. Оцінивши наведені першим заступником керівника Київської міської прокуратури обґрунтування та представлені заявником документи, з огляду на наявні у ПрАТ «Київський річковий порт» правомочності володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до суду.
8.24. Зважаючи на наведені обставини, враховуючи наведені у позові мотивування щодо не встановлення підстав набуття права користування відповідачем земельними ділянками, відсутність технічної документації із землеустрою, віднесення означених земельних ділянок без рішення власника до земель житлової та громадської забудови, з огляду на можливість забудови спірних земельних ділянок та її використання з порушенням встановлених законодавством обмежень, суд вважає обґрунтованими доводи заявника про те, що виправданим, адекватним та співмірним заходом забезпечення позову буде заборона Приватному акціонерному товариству «Київський річковий порт» та будь-яким іншим особам, з якими укладено Договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на земельних ділянках площею 12,2332 га (кадастровий номер 8000000000:85:36:0069) та площею 0,2142 га (кадастровий номер 8000000000:85:36:0072) на вул. Набережно-Хрещатицькій у Подільському районі міста Києва, вчинення будь-яких дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт з реконструкції майнового комплексу під багатофункціональний комплекс на вказаних земельних ділянках, та накладення арешту на земельні ділянки площею 12,2332 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0069, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:1840416080000) та площею 0,2142 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0072, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1840460280000) на вул. Набережно-Хрещатицькій у Подільському районі міста Києва.
8.25. При цьому, суд звертає увагу на те, що вимога прокурора про заборону здійснювати будь-які дії із вказаними земельними ділянками є абстрактною, адже є незрозумілим які саме інші (окрім вже заборонених) маються на увазі можливі дії в розрізі спірних правовідносин, заборона яких є необхідною для забезпечення можливості ефективного захисту та поновлення порушених інтересів за поданим позов, а тому задоволенню не підлягає.
8.26. Таким чином, способи забезпечення позову, які просить заявник, відповідає заходам забезпечення позову, встановленим у ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, предмету позову, принципам розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, не порушують права та законні інтереси осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
8.27. При цьому, накладення на даній стадії арешту на спірне земельні ділянки та заборона вчинення дій щодо забудови таких земельних ділянок будуть спрямовані на забезпечення ефективного захисту прав позивача в обраний ним спосіб, який у випадку задоволення судом його вимог матиме змогу відновити свої права шляхом скасування відповідного запису про таке майно в Реєстрі, можливість чого, за відсутності відповідного арешту, може бути нівельовано подальшою забудовою спірних земельних ділянок.
8.28. До того ж, зведення, реєстрація та подальше відчуження збудованого на спірних земельних ділянках майна при задоволенні даного позову та ініціювання у зв'язку з цим питання законності такого майна може призвести до завдання майнових збитків відповідним набувачам, а тому відповідні заходи забезпечення позову будуть направлені в тому числі на попередження можливого порушення прав осіб, що наразі не є учасниками спірних правовідносин.
8.29. За таких обставин, суд дійшов висновку, що обрані прокурором заходи забезпечення позову спрямовані на запобігання виникненню можливих перешкод для виконання рішення суду у разі задоволення позову, у той час як невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі у разі задоволення позову.
8.30. Також, суд враховує, що вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки та заборона забудови означених земельних ділянок жодним чином не обмежить права та законні інтереси ані відповідачів, ані третіх осіб, адже такі заходи не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, мають тимчасовий характер та не позбавляють останніх конституційних прав на підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджають займатись господарською діяльністю як такою взагалі, в той час, як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
8.31. Наведене підтверджує наявність обґрунтованих підстав для вжиття заходів до забезпечення позову.
8.32. Водночас суд зазначає, що за змістом норм Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
8.33. У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
8.34. За таких обставин, суд частково задовольняє заяву першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову.
9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносин:
9.1. Предмет спору у справі стосується того, що документація із землеустрою ПрАТ «Київський річковий порт» не відповідає вимогам земельного законодавства, чинного на момент її розроблення, у зв'язку з чим не могла бути підставою для державної реєстрації 23.05.2019 земельних ділянок площами 12,2332 га (кадастровий номер 800000000:85:316:0069) та 0,2142 га (кадастровий номер 8000000000:85:316:0072) у Державному земельному кадастрі, оскільки не затверджена Київською міською радою або її уповноваженим органом.
9.2. Наявними в матеріалах справи документами підтверджується існування реальної можливості продовження відповідачем вчинення дій, спрямованих на забудову спірних земельних ділянок, що у випадку задоволення позову нівелює мету звернення з ним, адже зумовить необхідність з метою відновлення порушених прав, на захист яких подано даний позов, ініціювати знесення розпочатого будівництва, що потребуватиме значних як фінансових, так і правових витрат, покладання яких на територіальну громаду чи державу буде неправомірним, а можливо і непомірним тягарем. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 910/3499/19.
10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:
10.1. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що з огляду на наявні у ПрАТ «Київський річковий порт» правомочності володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до суду.
10.2. Також, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що способи забезпечення позову, які просить заявник, відповідає заходам забезпечення позову, встановленим у ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, предмету позову, принципам розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, не порушують права та законні інтереси осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому, накладення на даній стадії арешту на спірні земельні ділянки та заборона вчинення дій щодо забудови таких земельних ділянок будуть спрямовані на забезпечення ефективного захисту прав позивача в обраний ним спосіб, який у випадку задоволення судом його вимог матиме змогу відновити свої права шляхом скасування відповідного запису про таке майно в Реєстрі, можливість чого, за відсутності відповідного арешту, може бути нівельовано подальшою забудовою спірних земельних ділянок. До того ж, зведення, реєстрація та подальше відчуження збудованого на спірних земельних ділянках майна при задоволенні даного позову та ініціювання у зв'язку з цим питання законності такого майна може призвести до завдання майнових збитків відповідним набувачам, а тому відповідні заходи забезпечення позову будуть направлені в тому числі на попередження можливого порушення прав осіб, що наразі не є учасниками спірних правовідносин.
10.3. Колегія судів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обрані прокурором заходи забезпечення позову спрямовані на запобігання виникненню можливих перешкод для виконання рішення суду у разі задоволення позову, у той час як невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі у разі задоволення позову.
10.4. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки та заборона забудови означених земельних ділянок жодним чином не обмежить права та законні інтереси ані відповідачів, ані третіх осіб, адже такі заходи не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, мають тимчасовий характер та не позбавляють останніх конституційних прав на підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджають займатись господарською діяльністю як такою взагалі, в той час, як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
10.5. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимога прокурора про заборону здійснювати будь-які дії із вказаними земельними ділянками є абстрактною та задоволенню не підлягає, адже є незрозумілим які саме інші (окрім вже заборонених) маються на увазі можливі дії в розрізі спірних правовідносин, заборона яких є необхідною для забезпечення можливості ефективного захисту та поновлення порушених інтересів за поданим позов.
11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:
11.1. Колегії суддів відхиляє доводи апелянта щодо неможливості повторного звернення позивача до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, у зв'язку з тим, що прокурор не оскаржив Постанову Північного апеляційного господарського у справі №910/11678/22 від 24.01.2023 в касаційному порядку.
11.2. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України ухвала суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову після її перегляду у апеляційному порядку не може бути оскаржена у касаційному порядку.
11.3. Колегія суддів враховує позицію позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 917/273/20, де зазначено, що оскільки відповідач-2 здійснює, зокрема, і після подання позову прокурором, продаж майнових прав фізичним особам на квартири в запланованому житловому будинку, здійснення вказаної діяльності в подальшому може ускладнити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів територіальної громади, від імені якої звернувся з позовом прокурор, що полягає в поверненні земельної ділянки комунальної власності територіальній громаді, права власника від імені якої здійснює відповідач-1, і вказані обставини є достатніми для висновку про те, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову ускладнить відновлення порушених прав територіальної громади в разі задоволення позову, зокрема з урахуванням того, що очікувано виникають побоювання, що повно захистити інтереси територіальної громади в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду буде неможливо.
11.4. Колегія суддів відхиляє аргументи апелянта щодо права користування ним спірною земельною ділянкою в контексті необхідності вжиття заходів забезпечення позову та проведенням відповідачем відповідних робіт по будівництву на спірній земельній ділянці, з огляду на такі доводи.
11.5. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку спірна земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови.
11.6. Статтею 38 Земельного кодексу України визначено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
11.7. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача.
11.8. Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення балансу між інтересами сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
11.9. Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
11.10. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
11.11. Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
11.12. Власник земельної ділянки, керуючись своїми повноваженнями, які визначені, зокрема, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України фактично має право розпоряджатися своїми правомочностями власника щодо спірної земельної ділянки.
11.13. На думку колегії суддів заборона власнику приймати рішення та здійснювати будь-які дії щодо своєї власності є крайньою мірою судового примусу і може застосовуватись у виняткових випадках. Інакше таке обмеження може призвести до істотних негативних наслідків, а саме - порушення прав та охоронюваних законом інтересів власника земельної ділянки.
11.14. Решта аргументів викладених учасниками справи не входять до предмету доказування в даній справі, ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
12. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:
12.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначає, що «Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.»
12.2. Згідно ч. 1 ст.5 ГПК України: «Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.»
12.3. Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України: «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»
12.4. При оцінці доказів суд керувався статтями 79 та 86 ГПК України, згідно яких «Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.», «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.»
12.5. Відповідно до статті 269 ГПК України: « 1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
2. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
4. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
5. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.»
12.6. Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
12.7. Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
12.8. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).
12.9. Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
12.10. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.(ч. 4 ст. 236 ГПК України).
12.11. Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
13. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:
13.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала ґрунтується на засадах верховенства права, є законною - постановлена судом при дотриманні норм процесуального права.
13.2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04 квітня 2022 року у справі № 910/11678/22 залишити без змін.
13.3. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04 квітня 2022 року у справі № 910/11678/22 залишити без задоволення.
14. Розподіл судових витрат:
14.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.
Керуючись п. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 74, 86, 129, 136, 137, 140, 207,236, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04 квітня 2022 року у справі № 910/11678/22 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04 квітня 2022 року у справі № 910/11678/22 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Приватне акціонерне товариства «Київський річковий порт».
4. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 910/11678/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 31 травня.2023 року.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді А.О. Мальченко
О.В. Агрикова