справа № 619/2374/23
провадження № 1-кп/619/176/23
іменем України
01 червня 2023 року м. Дергачі
Колегія суддів Дергачівського районного суду Харківської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Дергачі кримінальне провадження №12023221230000837 від 05 квітня 2023 року у відношенні:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Слатине Дергачівського району Харківської області, українця, освіта середня, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
04.06.2018 вироком Дергачівського районного суду Харківської області за ч.2 ст.289, ст.71 КК України до 5 років 1 місяців позбавлення волі;
21.12.2018 вироком Дергачівського районного суду Харківської області за ч.2 ст.289, ст.70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого з ДУ «Диканівська виправна колонія (№12)» 06.06.2022 на підставі ухвали Ленінського районного суду м.Полтави від 27.05.2022 згідно зі ст.81 КК України умовно-достроково на відбутий строк 1 рік 7 місяців 24 дні,-
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 п.п.1,5 ст.115, ч.1 ст.263 КК України,-
29.05.2023 року до Дергачівського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_6 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 п.п.1,5 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023221230000837 від 05 квітня 2023 року.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 30.05.2023 року кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 п.п.1,5 ст.115, ч.1 ст.263 КК України призначено на підготовче судове засідання на 01.06.2023.
Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 07.04.2023 обвинуваченому ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 03 червня 2023 року.
Прокурор ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та призначити справу до судового розгляду.
Обвинувачений та його захисник у підготовчому судовому засіданні не заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, в том у числі передбаченні п.п.1-11 ч.1 ст.178 КПК України, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Характер та фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, свідчить про підвищену суспільну небезпеку.
У контексті практики Європейського суду з прав людини слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Суд враховує, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не перестали існувати.
Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_6 , суд оцінює у сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше судимий, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у злочині, у вчиненні якого він обвинувачується.
Суд бере до уваги посилання прокурора на те, що обвинувачений ОСОБА_6 у разі зміни запобіжного заходу може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також враховуючи ту обставину, що розгляд судового провадження не розпочався, свідки не допитані, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому вважає за доцільне продовжити строк застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вищевказані обставини у сукупності свідчать також про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, та є всі підстави вважати, що ця міра запобіжного заходу зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
До того ж, судове провадження по кримінальному провадженню не розпочато, при цьому суд вважає, що існують ризики, які передбачені ст.177 КПК України, у зв'язку з цим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому необхідно продовжити.
Судом розглядалась можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.
Під час підготовчого судового засідання не було встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст. 314 КПК України.
Суд, заслухавши клопотання, вивчивши матеріали кримінального провадження продовжує застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 194, 314 - 316, 392 КПК України колегія суддів,-
Клопотання прокурора ОСОБА_5 - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 п.п.1,5 ст.115, ч.1 ст.263 КК України вважати продовженим до 30 червня 2023 року, включно.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а обвинуваченим в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3