Справа № 141/204/23
Провадження №1-кп/141/24/23
01 червня 2023 року смт Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілий не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.02.2023 за № 12023020060000072 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Угарове Оратівського району Вінницької області, проживає по АДРЕСА_1 , освіта середня спеціальна, не працює, неодруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
ОСОБА_4 , не маючи постійного джерела фінансового доходу та достеменно знаючи про те, що у підсобному приміщенні фермерського господарства «Агроват» зберігається корм для худоби, вирішив його викрасти.
Керуючись своїм злочинним умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 16.02.2023 приблизно о 10:20 год, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, прийшов до території фермерського господарства «Агроват», яке розташоване за адресою: Вінницька область, Вінницький район, Оратівська ТГ, с.Угарове, вул. Молодіжна, 43, зайшов на відчинену територію свинокомплексу, де знайшовши в приміщенні віконну раму, яка була неоснащена склом, проник через неї в приміщення, після чого, застосовуючи силу, своїм правим плечем вибив двоє дверей, які були замкнені ззовні металевими клямками. Після чого прослідував до зачинених дверей, які вели в приміщення утримання свиней та, знайшовши на підлозі дерев'яну палицю, припідняв металеву клямку, та таким чином відчинив двері. Далі ОСОБА_4 прослідував до входу в приміщення свинокомплексу, де зліва були розташовані одностворчаті двері, оснащені навісним замком, після чого він зірвав замкнений замок руками з металевих дуг та тим самим незаконно проник в приміщення комори, де зберігались корми для худоби (свиней).
В подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, переконавшись, що його дії будуть непоміченими сторонніми особами, розуміючи, що вчиняє протиправні дії в умовах воєнного стану, який введено на території України Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, строк дії якого продовжено з 26.03.2022 на 30 діб, на підставі Указу Президента України №133/2022 від 14.03.2022, з 25.04.2022 на 30 діб на підставі Указу Президента України №259/2022 від 18.04.2022, на підставі Указу Президента України №341/2022 від 22.05.2022 строк воєнного стану продовжено з 25.05.2022 на 90 діб, на підставі Указу Президента України №573/2022 від 12.08.2022 строк воєнного стану продовжено з 23.08.2022 на 90 діб та на підставі Указу Президента України №757/2022 від 07.11.2022 строк воєнного стану знову продовжено з 21.11.2022 строком на 90 діб, перебуваючи всередині свинокомплексу, в приміщенні комори, взяв два мішки білкової вітамінно-мінеральної добавки «Hendrix», КТ60-110 стандарт (8114), БМВД 10%, вагою 25 кг та виніс їх з приміщення свинокомплексу фермерського господарства «Агроват» та переніс до напівзруйнованого приміщення корівника, який розташований на неогородженій території фермерського господарства, тим самим розпорядився викраденим на власний розсуд.
Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №1152/23-21 від 21.02.2023, своїми умисними діями ОСОБА_4 завдав фермерському господарству «Агроват» матеріальної шкоди на суму 2186,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення та вчинена в умовах воєнного стану.
Допитаний в судовому засідання обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав у повному обсязі за обставин вказаних в обвинувальному акті, які підтвердив суду, погодившись з кваліфікацією вчиненого ним діяння, у вчиненому щиро розкаявся, вказав, що зробив належні висновки, просив суд суворо його не карати.
Представник потерпілого ФГ «Агроват» у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи. При цьому, 23.04.2023 до суду від представника ФГ «Агроват» ОСОБА_5 надійшла відповідна заява про розгляд справи у його відсутність, претензій морального та матеріального характеру до ОСОБА_4 не має.
Враховуючи ту обставину, що обвинувачений повністю визнав свою вину та враховуючи його покази в судовому засіданні, суд вважає їх достовірними, а тому відповідно до вимог ст. 349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду та ці обставини ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясував, що позиція учасників судового провадження добровільна та вони правильно розуміють зміст цих обставин. Суд роз'яснив про позбавлення права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку при такому порядку вирішення справи.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши надані стороною обвинувачення докази та обставини, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні, суд доходить висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення та вчинена в умовах воєнного стану.
Суд при призначенні покарання має враховувати дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення ним нових злочинів.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожної особи, яка визнається винною у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Також відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому, таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.
Так, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані, які характеризують особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується добре, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до статті 66 КК України, судом не встановлено.
Суд не визнає обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 щире каяття, з наступних підстав.
Розкаяння передбачає окрім визнання особою факту вчинення кримінального правопорушення, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному кримінальному правопорушенні, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані кримінальним правопорушенням збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального правопорушення повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Поряд з цим, у матеріалах справи відсутні дані на підтвердження того, що ОСОБА_4 бажає виправити наслідки вчиненого або засуджує свою поведінку, а також докази відшкодування потерпілим завданих кримінальними правопорушеннями збитків.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне, призначити ОСОБА_4 покарання за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.185 КК України у межах санкції вказаної статті у виді позбавлення волі.
При цьому, приймаючи до уваги суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, обсяг заподіяної шкоди, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його вік, процесуальну поведінку, негативне ставлення до скоєного, щире бажання виправитись, суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Обраний обвинуваченому такий вид покарання за переконанням суду є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. ст. 124, 126 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта згідно висновку № 1152/23-21 від 21.02.2023, які становлять 716 (сімсот шістнадцять) гривень 94 копійки, оскільки залучення експерта було обумовлено розслідуванням скоєного ними кримінального правопорушення.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду не обирався, підстав для застосування запобіжних заходів відносно обвинуваченого немає.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Відповідно до вимог частини 4 статті 174 КПК України скасувати арешт, накладений на речові докази.
Керуючись ст.ст. 50, 66, 67, 75, 76, ч. 4 ст. 185, КК України, ст.ст. 368-371, 373-376, 474 - 476 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Іспитовий строк за даним вироком ОСОБА_4 обчислювати з дати проголошення вироку - 01.06.2023.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 716 (сімсот шістнадцять) гривень 94 копійки.
На підставі ч. 4 ст.174 КПК України арешт, накладений ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області у справі № 136/301/23 від 24.02.2023, скасувати.
Повернути власнику майна ФГ «Агроват» два паперових пакунки, вагою 25 кілограм білкової вітамінно-мінеральної добавки «Hendrix», КТ60-110 стандарт (8114), БМВД 10% для свиней від 60 кг, номер рецепту 12428155, вар 727; вага нетто: 25 кг, номер партії 0014894063, дата виготовлення 22.10.2022, що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів відділу поліції № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області за адресою: м. Липовець, вул. Героїв Майдану, 75, Вінницького району Вінницької області.
Згідно ст. 532 КПК України вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Оратівський районний суд Вінницької області.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію вироку суду надіслати поштою не пізніше наступного дня після його ухвалення потерпілому.
Суддя ОСОБА_1