Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/9205/23
Провадження №1-кп/523/1310/23
01.06.2023 року м. Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в приміщені суду у спрощеному порядку кримінальне провадження №12023164490000026 від 17 січня 2023 року із звинувачення
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, засудженого вироком Южного міського суду Одеської області від 21 лютого 2022 року за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільненого від його відбування, із застосуванням ст.75 цього ж кодексу, з іспитовим строком 2 роки, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
Органом дізнання встановлені наступні фактичні обставини кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.
ОСОБА_3 , в порушення вимог ст.ст.7-9,25,27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», перебуваючи в денний час доби 17 січня 2023 року біля буд. АДРЕСА_2 , не маючи спеціального дозволу, придбав шляхом привласнення знахідки наркотичний засіб, обіг якої обмежено - метадон, після чого, зберігав його при собі, без мети збуту, до 14 години 53 хвилини цієї ж доби - часу вилучення у біля буд. АДРЕСА_2 співробітниками поліції, кількісним вмістом 0,587 г, що перевищувало його невеликий розмір, визначений таблицею №1 наказу МОЗ України від 1 серпня 2000 року №188.
Прокурор ОСОБА_4 звернувся до суду з обвинувальним актом про розгляд кримінального проступку у спрощеному порядку.
Обвинувачений, за згодою захисника - адвоката ОСОБА_5 , також письмово звернувся до суду із заявою, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному порядку.
Суд погоджується із вищезазначеним та вважає доведеним, що ОСОБА_3 , в порушення вимог ст.ст.7-9,25,27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», перебуваючи в денний час доби 17 січня 2023 року біля буд. АДРЕСА_2 , не маючи спеціального дозволу, придбав шляхом привласнення знахідки наркотичний засіб, обіг якої обмежено - метадон, після чого, зберігав його при собі, без мети збуту, до 14 години 53 хвилини цієї ж доби - часу вилучення у біля буд. АДРЕСА_2 співробітниками поліції, кількісним вмістом 0,587 г, що перевищувало його невеликий розмір, визначений таблицею №1 наказу МОЗ України від 1 серпня 2000 року №188, у зв'язку із чим, кваліфікує вчинені ним дії за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту.
Заявлені органом досудового розслідування до відшкодування з обвинуваченого процесуальні витрати на суму 4302 грн, пов'язані з проведенням в справі експертизи, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
При призначенні покарання обвинуваченому суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю проступку в якості обставин, які пом'якшують покарання, а також констатує про відсутність обставин, які б його обтяжували.
Суд також враховує дані про ОСОБА_3 як про судиму особу, яка не перебуває на диспансерному обліку в медичних установах, не працює, посередньо характеризується за місцем проживання.
На підставі викладеного, незважаючи на наявність вищезазначених обставин, які пом'якшують покарання, з урахуванням особи винуватого, суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого діяння, а також факту засудження ОСОБА_3 21 лютого 2022 року за вчинення іншого злочину аналогічної спрямованості, положень ч.3 ст.78 КК України, а також роз'яснень п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» в частині неприпустимості повторного звільнення засудженого від відбуття покарання з випробуванням, якщо цією особою було вчинено нове кримінальне правопорушення під час іспитового строку, суд вважає, що дана обставина не дозволяє застосувати до обвинуваченого після призначення остаточного покарання положення ст.ст.69,75,76 КК України, у зв'язку із чим, необхідно допустити подальшу ізоляцію ОСОБА_3 від суспільства, з наступним його поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу, тобто призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі.
Окрім того, зважаючи на призначення ОСОБА_3 вищезазначеного покарання, що підлягає реальному відбуттю, а також існування ризику ухилення останньої особи від його відбування після проголошення вироку, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Долю долученого до кримінального провадження речового доказу необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368,374,382 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст.71, підпункту «б» пункту 1 ч.1 ст.72 КК України до зазначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Южного міського суду Одеської області від 21 лютого 2022 року та визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років і 10 (десять) днів.
Застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 - строком до 01 серпня 2023 року.
Протягом строку застосування домашнього арешту заборонити ОСОБА_3 залишати місце свого проживання в період з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби.
Після набрання вироком законної сили застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - скасувати, ОСОБА_3 доставити до установи відбування покарання.
Виконання вироку в цій частині покласти на керівника територіального органу поліції за місцем проживання засудженого.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дня його фактичного поміщення до установи відбування покарання.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на суму 4302 (чотири тисячі триста дві) грн.
Після набрання вироком законної сили визнаний в якості речового доказу наркотичний засіб - знищити у встановленому порядку.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня отримання копії вироку, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку негайно направити прокурору, засудженому та захиснику.
Головуючий ОСОБА_1