Справа № 495/4906/23
№ провадження 1-кс/495/1013/2023
15 травня 2023 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеса, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
15.05.2023 слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12023162240000578 від 12.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
1 - Виклад обставин, зазначених у клопотанні.
12 травня 2023 року в період часу із 01 годині 30 хвилин по 08 годину, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , знаходячись на прибудинковій території багатоквартирного п'ятиповерхового будинку, який розташований по АДРЕСА_2 , через відкриті вхідні двері до під'їзду № 2 на сходовій площадці першого поверху побачив спортивний велосипед марки «Viper Extreme», який був залишений жителем будинку, після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переслідуючи мету незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, 12 травня 2023 року в період часу із 01 години 30 хвилин по 08 годину, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, через незачинені вхідні двері, проник до сходової площадки першого поверху під'їзду № 2 багатоквартирного п'ятиповерхового будинку, який розташований по АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав спортивний велосипед марки «Viper Extreme» вартістю 5000 гривень, який належить ОСОБА_8 , після чого ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_8 майнову шкоду.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
12.05.2023 ОСОБА_4 о 12 год. 00 хв. затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , який не працює, веде антисоціальний спосіб життя, а також обставини учиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення на волі на строк до 8 років, у слідства є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
На підставі наведеного вище, приймаючи до уваги обґрунтованість підозри у скоєнні кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК України неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів слідчий у клопотанні просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в ДУ «Ізмаїльській слідчий ізолятор».
2 - Позиції сторін.
Прокурор в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. У судовому засіданні зазначив, що відносно нього було вчинено фізичний вплив під час проведення досудового розслідування, у зв'язку з чим він має погане самопочуття та незадовільний стан здоров'я.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 просив відмовити у застосуванні запобіжного заходу та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, надав заяву ОСОБА_9 про підтвердження факту проживання разом з нею ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 та спільного виховання дітей ОСОБА_10 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Окрім того, надана заява ОСОБА_12 , яка є власником об'єкта нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та технічний паспорт на вказану квартиру.
3 - Мотивація суду.
Вивчивши матеріли клопотання, заслухавши думку учасників процесу, приходжу до наступного.
Відповідно до положень ст.176 КПК України передбачені такі види запобіжних заходів: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно правової позиції викладеної в рішенні ЄСПЛ «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
3.1 - Наявність обґрунтованої підозри.
В рамках кримінального провадження №12023162240000578 12.05.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця міста Одеса, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану.
Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні запровадили воєнний стан з 05:30 години 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб. На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. 21 квітня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 19.04.2022 № 7300, за яким воєнний стан в Україні продовжують з 05:30 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, - до 25 травня 2022 року. Відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 № 341/2022, продовжується строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб (тобто до 23 серпня 2022 року). Згідно з Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 № 573/2022, продовжується строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб (тобто до 21 листопада 2022 року). Відповідно до Указу Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" дію воєнного стану продовжено строком на 90 діб (тобто до 19 лютого 2023 року). Указом Президента України від 06.02.2023 р. № 58/2023 строк дії воєнного стану в Україні буде продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, тобто до 20.05.2023.
12.05.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі положень ст.ст. 40, 104, 132, 132, 208-211, 213 КК України безпосередньо після вчинення злочину було затримано.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними в рамках досудового розслідування доказами: протоколом огляду місця події від 12.05.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з свідком ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_6 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з свідком ОСОБА_16 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з свідком ОСОБА_17 .
Слідчий суддя наголошує, що на даному етапі досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до підозрюваної особи запобіжного заходу, повноваження слідчого судді обмежуються оцінкою доказів на предмет їх переконливості щодо висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення за конкретних обставин та конкретною особою, а отже мова йде виключно про обґрунтоване припущення.
Очевидних невідповідностей змісту повідомлення про підозру ОСОБА_4 вимогам ст. 277 КПК України у судовому засіданні не встановлено.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч.2 ст.177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві немає чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідчий суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Дослідивши надані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення було доведено ознаки можливого складу злочину. Надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно вчинення ОСОБА_4 протиправних дій, що кваліфікуються за ч.4 ст. 185 КК України.
3.2 - Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України і на які вказує слідчий чи прокурор.
Слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України).
Так слідчим у клопотанні було зазначено, що підозрюваний ОСОБА_4 може:
3.2.1. Переховуватись від органів досудового розслідування, суду, оскільки вчинив умисне тяжке кримінальне правопорушення проти власності, за яке законом передбачено покарання від 5 до 8 років позбавлення волі, тому є підстави вважати, що підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
3.2.2. Незаконно впливати на свідків, оскільки підозрюваному відомі їх анкетні дані та місця проживання, яких на теперішній час допитано лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак під впливом підозрюваного, внаслідок психологічного тиску шляхом погроз або вмовляння, можуть змінити показання, або ухилятись від з'явлення для давання показань.
При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
3.2.3. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 є раніше судимою особою за вчинення майнових кримінальних правопорушень, що свідчить про те, що останній може вчинити інші кримінальні правопорушення, перебуваючи на свободі. На підтвердження факту притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності надано витяг з АРМОР на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Таким чином, ймовірність переховування ОСОБА_4 значно зростає, оскільки тяжкість покарання, що йому загрожує в сукупності з обґрунтованістю підозри дають підстави вважати, що він може переховуватися у разі, якщо подальші слідчі дії будуть вказувати на його причетність до вчинення злочину та з урахуванням усіх обставин слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.
Відповідно до абзацу 36 Рішення ЄСПЛ по Справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.05.2010 суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень, державні органи можуть виправдано вважати, що такий ризик існує.
Оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, стосовно підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід та зважаючи на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, зважаючи на наявність ризику переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності слідчий суддя вважає, що до підозрюваної особи слід застосувати запобіжний захід.
3.3 - Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У клопотанні слідчим зазначено, а прокурором в судовому засіданні підтверджено, що при обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 слід врахувати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано, у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає характеру вчиненого злочину, особі підозрюваного та встановленим під час досудового розслідування ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Особиста порука не може бути застосована, крім того, в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити її до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
На думку органа досудового розслідування обирати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застави недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження - забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, так як підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування.
Прокурором зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Під час обрання запобіжного заходу, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Посилання сторони захисту на те що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягався, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені у судовому засіданні ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі досудового провадження.
За результатами досліджень Українського медичного та моніторингового центру з алкоголю та наркотиків Міністерства охорони здоров'я України (який є загально доступним документом) за останні десять років кількість смертей серед осіб, які перебували на наркологічному обліку, зросла більше ніж у 3 рази, у тому числі від передозування майже в 4 рази. Загрозливих масштабів набули поширеність розладів психіки та поведінки внаслідок вживання наркотичних речовин (174,7 на 100 тис. населення), а також психічні захворювання (11,5 на 100 тис. населення). Україна входить до переліку країн із загрозливим рівнем немедичного споживання наркотиків.
В країні спостерігається постійне зростання облікованих злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів з 25908 злочинів у 2015 році до 28774 у 2019 році, за чотири місяці 2020 року 10237. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів посідають третє за поширеністю місце (після злочинів проти життя та здоров'я та проти власності) серед усіх облікованих злочинів, а їх частка становить близько 10 %. (статистична інформація з Єдиного звіту про кримінальні правопорушення Офісу Генерального прокурора).
Вказане свідчить про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а також те, що перебуває у середньому віці, а також той факт, що жоден з більш м'яких заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання прокурором доведені ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, а отже доведена необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ризики є достатніми та відповідними.
Вирішуючи питання про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, керуючись ч.2 ст.197 КПК України, зазначає, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту затримання.
3.4 - Застосування відносно підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Частиною 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 15 травня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684 гривень.
Частиною четвертою ст.182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При визначенні ОСОБА_4 розміру застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain).
Враховуючи доведені стороною обвинувачення обставини, у випадку внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Окрім того, щодо заяви підозрюваного ОСОБА_4 стосовно застосування фізичного впливу з боку органу досудового розслідування, слідчий суддя зазначає, що відновідно до ч. 6 ст. 206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:
1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;
2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;
3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Слідчий суддя зобов'язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.
Оскільки в судовому засіданні підозрюваним було заявлено про факт застосування фізичного впливу відносно нього зі сторони органу досудового розслідування, а прокурором не доведено, що ці дії щодо перевірки вказаної інформації вже здійснені або здійснюються, слідчий суддя вважає за необхідне вчинити дії, передбачені ч.6 ст.206 КПК України.
З урахуванням викладених обставин, а також досліджених в судовому засіданні матеріалів, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, зважаючи на ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення та пов'язану з цим можливість переховуватися від суду, слідчий суддя дійшов висновку, що буде доцільним та достатнім для запобігання ризикам кримінального провадження клопотання задовольнити та визначити розмір застави з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, -
Заяву підозрюваного ОСОБА_4 в порядку ст. 206 КПК України - задовольнити.
Доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Миколаєві провести дослідження факту фізичного впливу стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , застосованого під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023162240000578 від 12.05.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській ОСОБА_6 , подане в рамках кримінального провадження №12023162240000578 від 12.05.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 10.07.2023 включно.
Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 вираховувати з моменту затримання, тобто з 12.05.2023 року.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваному ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 15.05.2023 складає 107 360,00 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- не відлучатися за межі м. Білгород-Дністровський Одеської області;
- прибувати до слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво в рамках кримінального провадження або суду за першим викликом;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_8 з приводу обставин вчиненого кримінального правопорушення;
- здати на зберігання слідчому СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, який здійснює досудове розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її винесення.
Слідчий суддя ОСОБА_1