Справа № 629/1987/23
Номер провадження 1-кп/629/101/23
30 травня 2023 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретарки судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , неповнолітнього ОСОБА_4 , захисниці - адвокатки ОСОБА_5 , законного представника неповнолітнього - ОСОБА_6 , представника служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області - ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лозова Харківської області клопотання про застосування до неповнолітнього:
неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Лозова Харківської області, українця, громадянина України, не одруженого, не військовозобов?язаного, з незакінченою середньою спеціальною освітою, учень 1 курсу Лозівського центра професійної освіти Харківської області, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023226110000018 від 21.01.2023 року за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
До суду надійшло клопотання про застосування до особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності неповнолітнього ОСОБА_4 примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023226110000018 від 21.01.2023 року за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
12.01.2023, близько 17:00, більш точної дати під час проведення дізнання та судового розгляду встановити не представилось можливим, неповнолітній ОСОБА_8 , гуляючи поблизу магазину «Сільпо», розташованого на мікрорайоні № 5 в місті Лозова Харківської області, зустрівся з раніше знайомими: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , яким запропонував прослідувати на територію ліцею № 3, розташованого на мікрорайоні № 2 в м. Лозова Харківської області, для розмови з раніше знайомим неповнолітнім ОСОБА_4 , нащо останні погодились.
Приблизно о 17:20, більш точного часу під час дізнання та судового розгляду не встановлено, ОСОБА_8 на території ліцею № 3, зустрівся з раніше йому знайомими неповнолітніми: ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та повнолітнім ОСОБА_14 .
Перебуваючи на вказаній ділянці місцевості, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_14 та ОСОБА_8 відійшли від усіх присутніх для розмови та з?ясування причин образи ОСОБА_8 дівчини на ім?я ОСОБА_15 .
Під час бесіди у ОСОБА_4 раптово виник умисел на заподіяння ОСОБА_8 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 , який є особою, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, наніс один удар кулаком правої руки в область сонячного сплетіння ОСОБА_8 , від якого останній впав на землю, і ОСОБА_4 користуючись тим, що ОСОБА_8 лежить на землі і не чинить активного захисту, наніс йому ще два удари правою ногою по тулубу.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_8 згідно висновку експерта № 12-14/47-ЛЗ/23 від 06.03.2023 заподіяно тілесне ушкодження у вигляді синця на спині у лівій поперековій ділянці, який по ступені тяжкості є легким тілесним ушкодженням.
Після цього ОСОБА_16 та ОСОБА_12 допомогли піднятись ОСОБА_8 з землі та відвели його до приміщення гаражів, розташованих на відстані приблизно 10-15 метрів від попереднього місця. ОСОБА_4 , який є особою, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, в цей час продовжуючи свій кримінально протиправний умисел, підійшовши до ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно та діставши з кишені аерозольний балончик з сльозогінним газом «Перец», розпилив в обличчя ОСОБА_8 газ подразливої дії, тим самим заподіяв останньому тілесні ушкодження, після чого припинив свої протиправні дії.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_17 , тілесні ушкодження у вигляді: хімічного опіку рото глотки, який згідно висновку експерта №12-14/47-ЛЗ/23 від 06.03.2023 по ступені тяжкості - є легким тілесним ушкодженням, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Таким чином, в діях ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачаються ознаки суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування до неповнолітнього ОСОБА_4 , який на час скоєння кримінального правопорушення був неповнолітнім, примусових заходів виховного характеру за вчинення суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, у зв'язку з недосягненням останнім віку кримінальної відповідальності та просив про його задоволення, вважав необхідним застосувати до неповнолітнього ОСОБА_4 примусові заходи виховного характеру у вигляді його передачі під нагляд бабусі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання щодо застосування відносно нього примусових заходів виховного характеру. Пояснив, що дійсно скоїв вищевказаний кримінальний проступок при зазначених обставинах, у скоєному щиро кається.
В судовому засіданні законний представник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання про застосування до її онука ОСОБА_4 примусового заходу виховного характеру не заперечувала. Також зазначила, що її онук раніше правопорушення не вчиняв, вона має достатній вплив на нього та в подальшому буде здійснювати контроль за його поведінкою.
В судовому засіданні захисниця ОСОБА_5 також підтримала клопотання про застосування до неповнолітнього ОСОБА_4 примусових заходів виховного характеру.
Представник служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області - ОСОБА_7 підтримала клопотання про застосування до неповнолітнього ОСОБА_4 примусових заходів виховного характеру.
Потерпілий ОСОБА_8 та представник потерпілого ОСОБА_18 у судове засідання не з”явилися, надали заяву про розгляд клопотання за їх відсутності, вказали, що матеріальних претензій не мають.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.
Відповідно до частини 1 ст. 501 КПК України під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з'ясовує такі питання:
1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння;
2) чи вчинено це діяння неповнолітнім у віці від 11 років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння;
3) чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме.
Судом встановлено, що у діях неповнолітнього ОСОБА_4 вбачаються ознаки суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, однак повідомлення про підозру йому не оголошувалося у зв'язку з тим, що він, на час вчинення такого діяння, не досяг 16 річного віку, з якого настає кримінальна відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 КК України кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилось чотирнадцять років.
Неповнолітній ОСОБА_4 вчинив злочин після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, тобто був таким, що на момент скоєння кримінального правопорушення не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, тобто ОСОБА_4 не є суб'єктом злочину.
Неповнолітній ОСОБА_4 вперше вчинив суспільно небезпечне діяння, навчається в Лозівському центрі професійної освіти Харківської області з 01 вересня 2022 року (перший рік навчання) за професією «Зварник» із терміном навчання - 3 роки, дистанційні заняття відвідує не систематично, має пропуски без поважних причин, онлайн-уроки з предметів відвідує вибірково, навчається на низькому рівні, також не по всім предметам виконує домашні завдання, на обліку у лікаря - нарколога перебуває з приводу вживання алкоголю із шкідливими наслідками з 2019 року, на обліку лікаря - психіатра не перебуває; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , останнім часом мешкає спільно з бабусею.
Відповідно до ст. 498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ч. 2 ст. 97 КК України, примусові заходи виховного характеру, передбачені ст. 105 КК України, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України до неповнолітнього може бути застосовано примусовий захід виховного характеру у виді передачі неповнолітнього під нагляд батьків.
Частиною 3 ст. 105 КК України передбачено, що до неповнолітнього може бути застосовано примусові заходи виховного характеру, тривалість яких, передбачена пунктами 2 та 3 частини другої цієї статті, встановлюється судом, який їх призначає.
Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 15 травня 2006 року «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» передбачено, що строк нагляду, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України, зокрема у зв'язку з передачею неповнолітнього під нагляд батьків допускається лише за наявності даних проте, що вони здатні забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою з урахуванням даних, що їх характеризують. Суд встановлює такий захід з урахуванням конкретних обставин справи та мети виправлення неповнолітнього. Як свідчить практика, цей нагляд має здійснюватися, як правило, не менше одного року, оскільки за коротшого строку він буде малоефективним (але не довше, ніж до досягнення особою повноліття).
Під час судового розгляду справи встановлено, що неповнолітній ОСОБА_4 мешкає з бабусею, під нагляд якої запропоновано передати його який доводиться їй рідним онуком. Бабуся ОСОБА_6 не заперечує проти передачі онука їй під нагляд. На переконання суду остання здатна забезпечити позитивний виховний вплив на неповнолітнього ОСОБА_4 та здійснювати постійний контроль за його поведінкою.
Таким чином, приймаючи до уваги те, що неповнолітній ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, на момент його вчинення він не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, враховуючи думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що є підстави для застосування до неповнолітнього ОСОБА_4 заходів виховного характеру у вигляді його передачі під нагляд бабусі ОСОБА_6 .
Цивільний позов по справі не заявлений.
Витрати на залучення експертів та речові докази у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 97, 105 КК України, ст.ст. 369-372, 395, 498, 500, 501 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього, який не досяг віку кримінальної відповідальності - задовольнити.
Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусовий захід виховного характеру у вигляді передачі під нагляд бабусі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на один рік.
Копію ухвали негайно після її проголошення вручити неповнолітньому ОСОБА_4 , законному представнику ОСОБА_6 та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1