Справа № 953/3978/22
н/п 1-кс/953/3845/23
"30" травня 2023 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчої слідчого управління ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором групи прокурорів - прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 , по кримінальному провадженню № 42022220000000134 від 09.06.2022, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Балаклія Харківської області, громадянину України, з вищою освітою, одруженому, який має на утриманні 2-х неповнолітніх дітей, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , непрацездатних осіб на утриманні не має, не є інвалідом, займає посаду начальника фінансового відділу Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, зареєстроний за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст.28, ч.4 ст.358 КК України,-
29 травня 2023 року до суду надійшло клопотання слідчої слідчого управління ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022220000000134 від 09.06.2022, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення вказує, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022220000000134 від 09.06.2022 за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 у період часу з березня 2022 року по квітень 2022 року (більш точний час встановити в ході досудового розслідування не виявилося можливим) за попередньою змовою із раніше знайомим ОСОБА_10 , здійснив заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а саме бюджетних грошових коштів відділу освіти Донецької селищної ради Ізюмського району Харківській області в умовах воєнного стану загальною сумою 299 390 грн, а саме під час закупівлі продуктів харчування довготривалого зберігання для потреб територіальної громади, для чого з місцевого бюджету було виділено грошові кошти загальною сумою 1 023 350 грн.
Слідча вказує, що використовуючи фіктивне підприємство ТОВ «СІАНА», створене без мети зайняття фінансово-господарською діяльністю, ОСОБА_10 за попередньою змовою із раніше знайомим ОСОБА_5 від імені вказаного ТОВ замовив та придбав у підприємства із реального сектору економіки - ТОВ «Проденерго» продукти харчування на загальну суму 723 960 грн. Частиною грошових коштів, що залишилися на рахунку ТОВ «СІАНА», у сумі 299 390 грн, ОСОБА_10 та ОСОБА_5 заволоділи та обернули на власну користь, що підтверджується висновком судово-економічної експертизи № 1711/5305-5306 від 10.02.2022.
Крім того, ОСОБА_11 на початку квітня 2022 року (точну дату та час в ході слідства не встановлено), діючи умисно, за попередньою змовою у групі із раніше знайомим йому начальником фінансового відділу Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області ОСОБА_5 , постійно займаючим посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, діючи умисно, з метою заволодіння бюджетними грошовими коштами відділу освіти Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, використав, шляхом їх надання голові Донецької селищної ради ОСОБА_12 , завідомо підроблені офіційні документи, а саме: - договір № 5 від 01.04.2022 на постачання тушонки яловичої ТМ «Славпродукт» 525 грам на загальну суму 628 800 грн - постачання підтверджується видатковою накладною № 23 від 01.04.2022; - договір № 6 від 01.04.2022 на постачання крупи пшеничної, пшона та крупи перлової на загальну суму 301 050 грн - постачання підтверджується видатковою накладною № 23 від 01.04.2022; - договір № 7 від 01.04.2022 на постачання олії рафінованої ТМ «Жирнов» на загальну суму 93 500 грн - постачання підтверджується видатковою накладною № 23 від 01.04.2022.
Надалі, ОСОБА_5 , зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи свій авторитет, надав вищевказані договори, специфікації та видаткові накладні до них, з надрукованими на чорно-білому копіювальному пристрої реквізитами від імені ТОВ «СІАНА», скріпленими відтиском печатки та підписом, для підписання ОСОБА_13 , завіривши останню у законності договорів та подальшої оплати за товар.
Такими своїми умисними діями ОСОБА_5 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_10 , на початку квітня 2022 року вчинив використання завідомо підроблених документів - договорів № № 5, 6, 7 від 01.04.2022 із специфікаціями до договорів та видатковими накладними № № 23, 24, 25 від 01.04.2022.
Слідча вказала, що 18.05.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: - ч. 4 ст. 191 КК України, тобто заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану; - ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використанні завідомо підроблених документів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри, на думку сторони обвинувачення, підтверджується зібраними у провадженні матеріалами досудового розслідування, які додані до клопотання.
Підставою для звернення до слідчої судді із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стали наявність достатніх підозр вважати, що ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України та наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала. Прокурор зазначив, що зібрані на час розгляду клопотання докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України та підтверджують наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України. Обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваним, у зв'язку з чим, сторона обвинувачення просила застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Сторона захисту у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, посилаючись на необгрунтованість повідомленої підозри, яка вручена підозрюваному без участі захисника, що є порушенням вимог діючого процесуального законодавства, та на недоведеність існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК Ураїни. При обрані запобіжного заходу, прохала слідчу суддю врахувати особу підозрюваного, який раніше не судимий, одружений, має двох неповнолітніх дітей, офіційно працевлаштований, має зареєстроване місце проживання, тобто має стійкі соціальні зв"язки. Крім того, врахувати процесуальну поведінку підозрюваного, який до повідомлення підозри з"являвся до органу досудового розслідуваня за першою вимогою слідчого, допитувався у якості свідка, та після повідомленої йому 18.05.2023 підозри, не переховувався від органу досудового розслідування, самостійно з"явився до слідчої судді для розгляду даного клопотання, будь-яких перешкод у здйсненні досудового розслідування не вчиняв. Сторона захисту прохала слідчу суддю відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення.
Слідча суддя, заслухавши позицію сторін, дослідивши надані матеріали та документи у їх сукупності, прийшла до наступного висновку.
З наданих матеріалів встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесене до ЄРДР 09.06.2022 за №42022220000000134, в рамках якого подається дане клопотання.
Відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, за ознаками ч.4 ст.191 КК України внесені до ЄРДР 09.06.2022 за фактом того, що службові особи органу місцевого самоврядування - Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області діючи під час дії на території України воєнного стану спільно та за попередньою змовою з невстановленими особами, які діяли від імені службових осіб ТОВ «СІАНА», зловживаючи службовим становищем, заволоділи чужим майном - бюджетними грошовими коштами у розмірі 299 390 гривень, чим сприсинили шкоду в особливо великому розмірі на вказану суму.
Відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, за ознаками ч.1 ст.358 КК України внесені до ЄРДР 05.05.2023 за фактом того, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022220000000134 від 09.06.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України встановлено, що невстановлена особа внесла недостовірні відомості до договору №5 від 01.04.2022, договору №6 від 01.04.2022, договору №7 від 01.04.2022 укладеними між відділом освіти Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області та ТОВ «СІАНА», а саме виконала підпис від імені керівника ТОВ «СІАНА» ОСОБА_14 .
Відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, за ознаками ч.4 ст.358 КК України внесені до ЄРДР 05.05.2023 за фактом того, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022220000000134 від 09.06.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України встановлено, що ОСОБА_10 та ОСОБА_5 використали завідомо підроблений документ, а саме: договір №5 від 01.04.2022, договір №6 від 01.04.2022, договір №7 від 01.04.2022 укладеними між відділом освіти Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області та ТОВ «СІАНА».
Відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, за ознаками ч.2 ст.209 КК України внесені до ЄРДР 05.05.2023 за фактом того, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022220000000134 від 09.06.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України встановлено, що ОСОБА_10 діючи за попередньою змовою та в групі з невстановленою особою, усвідомлюючи, що майно одержано злочинним шляхом, здійснив фінансові операції з таким майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його незаконне одержання.
ОСОБА_5 в порядку ст.208 КПК України не затримувався.
ОСОБА_5 о 10 годині 33 хвилин 18.05.2023 у кримінальному провадженні №42022220000000134 від 09.06.2022 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 4 ст. 191 КК України, тобто заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану; - ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використанні завідомо підроблених документів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Повідомлення про підозру та пам'ятка про процесуальні права та обов'язки вручені особисто ОСОБА_5 , права підозрюваного оголошені та роз'яснені 18.05.2023.
Зазначений факт підтверджується особистим підписом ОСОБА_5 , який міститься в підозрі та пам'ятці про процесуальні права та обов'язки підозрюваного та не заперечувалось останнім в судовому засіданні.
З огляду на зазначене, слідча суддя приходить до висновку, що відповідно до вимог ст.42 КПК України, ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
При цьому, слідча суддя зазначає, що відсутність захисника при врученні ОСОБА_5 повідомлення про підозру, не є порушенням права на захист, оскільки ОСОБА_5 повідомлено підозру у вчиненні кримінальних правопорушеннях, які відповідно до ст.12 КК України, не є особливо тяжкими злочинами та обставини даного кримінального провадження не є такими, що відповідно до вимог ст.52 КПК України вказують на обов"язкову участь захисника.
З огляду на зазначене, доводи сторони захисту про порушення органом досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону під час повідомлення ОСОБА_5 підозри у даному кримінальному провадженні, не є слушними та не можуть бути прийняті до уваги.
Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 01.08.2022 у справі №161/7088/20.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст.178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов'язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідча суддя користується практикою ЄСПЛ.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».
З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 4 ст. 191 КК України, тобто заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану; - ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використанні завідомо підроблених документів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється, останній є осудною особою, яка досягла 16-річного віку. Займає посаду начальника фінансового відділу Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області.
За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення документів та висновків експертів, а саме: даних протоколу огляду предмету від 21.09.2022; даних протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 02.08.2022, та даних документів, згідно опису у додатку до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 02.08.2022; показаннями свідка ОСОБА_15 , які містяться в протоколі допиту від 08.09.2022; показаннями свідка ОСОБА_15 , які містяться в протоколі додаткового допиту від 21.09.2022; даних протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 22.12.2022 щодо руху грошових коштів по банківському рахунку ТОВ «ЦБО «ПЕРФЕКТ ПЛЮС», відкритому в АТ КБ «ПриватБанк»; даних протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем стосовно ОСОБА_10 ; показаннями свідка ОСОБА_13 , які містяться в протоколі допиту від 02.08.2022; показаннями свідка ОСОБА_13 , які містяться в протоколі додаткового допиту від 16.05.2023; показаннями свідка ОСОБА_13 , які містяться в протоколі додаткового допиту від 17.02.2023; показаннями свідка ОСОБА_16 , які містяться в протоколі допиту від 02.08.2022; показаннями свідка ОСОБА_17 , які містяться в протоколі допиту від 09.08.2022; висновком експерта №СЕ-19/121-23/10096-ДД від 16.05.2023, складеного за результатами проведення судової технічної експертизи документів; висновком експерта №1711/5305-5306 від 10.02.2023, складеного за результатами проведення судової економічної експертизи; даних протоколу огляду предмету від 15.02.2023.
Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та положення кримінального процесуального закону, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується. Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_5 дій, що кваліфікуються за ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України за викладених у клопотанні обставин.
Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідча суддя враховує наявність ризиків, передбаченихо п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваною переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушеннь: за ч.4 ст.191 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; ч.2 ст.28 ч.4 ст.358 КК України, яке відповідно до статтіє 12 КК України, є кримінальним проступком, санкція якого передбачає покарання у виді штрафу до п"ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років .
А отже, очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідча суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків та іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, підозрюваними, обвинуваченими у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків та іншого підозрюваного існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
За таких обставин доводи сторони захисту про недоведеність стороною обвинувачення наяівні існування вказаних ризиків не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, не є слушними та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на відомостях провадження.
Разом з тим, слідча суддя вважає не доведеним ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, стороною обвинувачення не надано доказів, які б підтверджували, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому. А тому, будь-які обґрунтовані підстави вважати, що наявний ризик можливого вчинення підозрюваною іншого кримінального правопорушення, без надання вагомого і достатнього підтвердження цього є неприпустимим і суперечить презумпції невинуватості.
Пунктами 3, 4, 5, 8 ч. 1 ст. 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі “Харченко проти України”, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів. Під час обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини. Сама по собі наявність ризиків та обґрунтованої підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення не свідчить про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування інших запобіжних заходів.
Слідча суддя враховує у сукупності наступні обставини:
- ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушеннях: за ч.4 ст.191 КК України, яке є тяжким злочином проти власності, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років ; за ч.2 ст.28, ч.4 ст.358 КК України, яке є кримінальним проступком проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, санкція якого передбачає покарання у виді штрафу до п"ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років;
- дані щодо особи ОСОБА_5 , який одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не є інвалідом, займає посаду начальника фінансового відділу Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, за місцем роботи характеризується позитивно, має зареєстроване місце проживання, не судимий, тобто має стійкі соціальні зв"язки.
Разом з цим, зазначені дані про особу підозрюваного, не зменшують існування вищезазначених ризиків, оскільки вони існували і на час вчинення дій згідно підозри, а тому вони не утворюють жодних моральних запобіжників, які унеможливлюють при обрані підозрюваним моделі поведінки, а відтак не здатні на даному етапі кримінального провадження перешкоджати вчинити йому дій, передбачені п.п. 1, 3 ст. 177 КПК України.
Дослідивши в сукупності матеріали клопотання наданні стороною обвинувачення, слідча суддя вважає, що прокурор не довів шляхом доказування в судовому засіданні, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, у порівнянні з триманням під вартою, стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , буде недостатнім застосування домашнього арешту, як заходу забезпечення кримінального провадження, призначення якого обумовлює необхідність контролю за дотриманням підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, а також унеможливить запобігти ризику, передбаченому пунктом 1 ч. 1 ст. 177 КПК України..
Запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи, що чинне законодавство надає можливість покладення додаткових обов'язків при обранні такого запобіжного заходу, як домашній арешт, слідча суддя вважає за необхідне покладення на підозрюваного додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Наявність контролю з боку уповноважених осіб стане надійною запорукою щодо унеможливлення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, в тому числі на які посилалася сторона обвинувачення при виявленні обставин, які будуть свідчити про фактичну неефективність домашнього арешту в певний час доби, оскільки сторона обвинувачення не позбавлена процесуальної можливості, в будь-який момент звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді, щодо зміни запобіжного заходу на більш тяжкий.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання слідчої слідчого управління ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором групи прокурорів - прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 , по кримінальному провадженню № 42022220000000134 від 09.06.2022, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання, а саме заборонити підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в межах строку досудового розслідування на 49 (сорок дев'ять) днів - до 17.07.2023 включно.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утриматися від спілкування зі свідками та підозрюваним ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 42022220000000134 від 09.06.2022.
Ухвалу направити для виконання органу поліції за місцем проживання підозрюваного через слідчу слідчого управління ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 .
Встановити строк дії ухвали до 17.07.2023 включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідча суддя - ОСОБА_1