Справа № 953/3209/23
н/п 2-во/953/34/23
"25" травня 2023 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про виправлення описки в ухвалі Київського районного суду м. Харкові від 05.05.2023 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Сенс Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
встановив:
01 травня 2023р. представник ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 (далі: позивач) до Акціонерного товариства «Сенс Банк» (далі: відповідач), в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №36671, вчинений 10.11.2020р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-банк» суми заборгованості за кредитним договором №630105215 від 10.03.2014р. та плати за вчинення виконавчого напису у загальному розмірі 23 009,11 грн.
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування з Акціонерного товариства «Сенс Банк» належним чином завіреної копії кредитного договору №630105215 від 10.03.2024, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк».
05.05.2023 ухвалою Київського районного суду м. Харкова відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, витребувано від Акціонерного товариства «Сенс Банк» належним чином завіреної копії кредитного договору №630105215 від 10.03.2024, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк».
17.05.2023 р. представником позивача подано заяву про виправлення описки в ухвалі Київського районного суду м. Харкові від 05.05.2023.
22.05.2023 р. від відповідача надійшли витребувані документи.
Розглянувши заяву представника позивача про виправлення описки, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного:
Частинами 1 та 2 статті 269 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
З аналізу вищевказаних положень процесуального закону вбачається, що призначення судового засідання для вирішення питання про виправлення описки є ініціативою суду.
За таких обставин, суд вважає можливим вирішити питання про виправлення описки поза межами судового засідання та без повідомлення учасників справи, оскільки допущена описка не впливає на суть ухваленого судового рішення та для її виправлення не встановлено необхідності заслуховування доводів учасників справи.
Як на тому наголошено у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 300/765/15-ц судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» судам, зокрема, роз'яснено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.03.2014 р. між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № №630105215.
05.05.2023 ухвалою Київського районного суду м. Харкова відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, витребувано від Акціонерного товариства «Сенс Банк» належним чином завіреної копії кредитного договору №630105215 від 10.03.2024, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк».
Однак під час оформлення ухвали Київського районного суду м. Харкові від 05.05.2023 допущено технічну описку, а саме, у тексті ухвали дату укладення кредитного договору №630105215 зазначено «10.04.2014 р.» замість «10.03.2014р.».
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне винести у справі ухвалу про виправлення описки.
Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд, -
постановив:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про виправлення описки - задовольнити.
Виправити описку, допущену в ухвалі Київського районного суду м. Харкові від 05.05.2023.
У тексті ухвали Київського районного суду м. Харкові від 05.05.2023 дату укладення кредитного договору №630105215 слід читати «10.03.2014р.» замість «10.04.2014р.».
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі у 15-денний строк апеляційної скарги.
Суддя -