Справа № 953/3819/23
н/п 2-з/953/30/23
"19" травня 2023 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мустафаєва Есміральда Бахлул-Кизи, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Варнікова Ксенія Вікторівна про визнання заповіту недійсним, -
встановив:
17 травня 2023 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі: позивач) до ОСОБА_2 (далі: відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: ОСОБА_3 (далі: третя особа-1), приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мустафаєва Есміральда Бахлул-Кизи (далі: третя особа-2), приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Варнікова Ксенія Вікторівна (далі: третя особа-3), про визнання заповіту недійсним.
В обґрунтування заявленої вимоги позивач посилається на те, що є онуком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За сумісного проживання з ОСОБА_1 , він був впевнений, що дідусь зробив особисте розпорядження на випадок своє смерті, яким заповів будинок АДРЕСА_1 йому та відповідачу, який є його дядьком. 09.05.2023 р., при звернені до нотаріуса за оформленням спадщини, позивач дізнався про наявність заповіту на ім'я відповідача. Вважає, що відповідач скористався збігом тяжких обставин, що виникли з початком воєнних дій, не усвідомленням заповідачем значення та наслідків своїх дій за впливу на нього відповідача та погіршення його психологічного, фізичного стану.
Одночасно з позовом подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ПН ХМНО ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії щодо оформлення спадкових прав на спадкове майно, після ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; заборони органам державної реєстрації здійснювати будь-яке переоформлення права власності на все нерухоме майно, що належало ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до моменту ухвалення судом остаточного рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного:
Відповідно ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно; забороною вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Таким чином, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
При цьому, заявник є вільним у виборі заходу або заходів забезпечення позову, які слід застосувати, однак має навести обґрунтування доцільності вжиття кожного з них.
З поданої заяви про забезпечення позову, вбачається, що позивач підстави забезпечення позову не обґрунтував, жодні посилання в тексті зави про забезпечення позову, - відсутні.
Так, з позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно 10.05.2023 р. Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що передбачено ч. 1 ст. 1270 ЦК України.
Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).
Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених ч. 2 ст. 1270, ст. 1276 ЦК України, - не раніше зазначених у цих статтях строків.
Частиною 2 ст. 8-1 Закону України «Про нотаріат» встановлена заборона будь-якого втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов'язків.
Відповідно до п. 3 гл. 2 роз. ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. №296/5 (далі: Порядок), за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.
Отже, чинним законодавством України прямо передбачений обов'язок нотаріуса зупинити нотаріальне провадження, тобто тимчасово припинити вчинення нотаріальних дій на невизначений строк, за умови надходження від заінтересованої особи відповідної заяви та надання доказів звернення до суду з позовною заявою.
З огляду на викладене, враховуючи наявність спеціальної правової норми, яка імперативно визначає підставу обов'язкового зупинення нотаріусом вчинення нотаріальних дій за вище викладених умов, суд доходить висновку про недоведеність позивачем можливості ускладнення виконання майбутнього рішення суду за не вжиття заходів забезпечення позову.
Не закінчення шестимісячного терміну з дня відкриття спадщини, наявність спору у суді, об'єктивно унеможливлюють видачу свідоцтва про право на спадщину, а відтак, підстави забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації здійснення переоформлення права власності,- відсутні.
Втім, позивач наданим йому правом особистого здійснення захисту власного інтересу шляхом інформування нотаріуса про подачу ним позову не скористався.
При тому, вимога забезпечення позову шляхом заборони нотаріусу видавати свідоцтво на все спадкове майно за не конкретизації переліку цього майна, пред'явлення позовної вимоги стосовної лише належного спадкодавцю будинку АДРЕСА_1 ,значно ширше заявленої вимоги та необґрунтоване змістом позову.
З урахуванням вищевикладеного, підстав задоволення заяви про забезпечення позову не вбачається.
Керуючись ст. ст. 149-153, 157 ЦПК України, суд, -
постановив:
ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя -