Справа № 352/804/23
Провадження № 3/352/577/23
01 червня 2023 рокум. Івано-Франківськ
Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Олійник М.Ю., розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №932 від 12 квітня 2023 року, ОСОБА_1 будучи головним бухгалтером ТОВ «ДЕНА МЕТАЛ УКРАЇНА», вчинила порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку в результаті чого по декларації за січень 2023 року завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 400814, в тому числі по періодах: січень 2023 року в сумі - 400814 грн, чим порушено пп. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами і доповненнями) та вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, але надала клопотання по відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що нею оскаржені відповідні повідомлення ДПС.
Судом не може бути задоволене відповідне клопотання оскільки, відповідно до п.7 ст.247 КУпАП, розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Так, відповідно до положень ст.163-1 КУпАП адміністративна відповідальність за порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків настає у разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Згідно з п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Зі змісту ст.38 КУпАП вбачається, що початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.
За ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративне правопорушення, зазначені у частинах третій-шостій цієї статті.
Норми КУпАП не містять визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у постанові Верховного Суду від 11 травня 2018 року, справа № 804/401/17, триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №158/286/17 та від 19 травня 2020 року у справі №404/1794/16.
Проступок з формальним складом за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення є закінченим у момент вчинення (не вчинення) конкретної дії, внаслідок чого порушено порядок ведення податкового обліку, а тому дії, що ставляться у вину ОСОБА_1 , не можуть визначати проступок триваючим.
Так, згідно з актом документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 12 квітня 2023 року № 3542/09-19-07-01/32882917, по декларації за січень 2023 року завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 400814, в тому числі по періодах: січень 2023 року в сумі - 400814 грн, чим порушено пп. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами і доповненнями).
Отже, ОСОБА_1 ставиться у провину порушення ведення податкового обліку, згідно декларації за січень 2023 року, поданої 20 лютого2023 року, що і є датою вчинення адміністративного правопорушення.
Тому, з урахуванням положень ч. 2 ст. 38 КУпАП, строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , як головного бухгалтера ТОВ «ДЕНА МЕТАЛ УКРАЇНА», за порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку (ч.1 ст.163-1 КУпАП) сплив через три місяці після подачі декларацій з ПДВ за січень 2023 року (20 лютого 2023 року), тобто 20 травня 2023 року.
Таким чином, на момент розгляду справи судом, минуло більше трьох місяців, а відтак строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП, сплив.
Суд окремо звертає увагу, що зі змісту п. 7 ст. 247 КУпАП прямо слідує, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає (невідкладному) закриттю у зв'язку із закінченням на момент судового розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Вищевказана норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності чи відсутності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративне правопорушення через закінчення строків давності.
Поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями і прийняття таких рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Такий висновок узгоджується з положеннями ст. 284 КУпАП про те, що судовим рішенням, що підтверджує вину особи, є лише постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу.
Таким чином, вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається за строком давності, що прямо вказано в ст. 247 ч.1 п.7 КУпАП. Із змісту цієї норми прямо слідує, що законодавцем встановлено чіткий і достатній строк (3 місяці), протягом якого можна доводити чи спростовувати вину правопорушника, однак після його закінчення цього робити вже не можна, тому що не дозволяє закон.
Закінчення у справі строку передбаченого ст. 38 КУпАП, є процесуальною перешкодою для суду будь-яким чином продовжувати у ній провадження, справа підлягає закриттю.
Отже, суд приходить до висновку, що провадження по справі слід закрити за закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст.38, 268, 283-285, 287-289, 247 п.7 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст.163-1 КУпАП - закрити на підставі ст.38, п.7 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Максим ОЛІЙНИК